Рішення № 140113054, 25.09.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1139/26

Номер провадження 2/585/893/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши у спрощеному провадженні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Міньковської Анастасії Володимирівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Міньковська А.В., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Позика» в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить: Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Позика» заборгованість за кредитним договором № 80442661 від 12.08.2021 року, що становить 14355 грн.,сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та 5500 грн. витрати на професійну правничу допомогу. Провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 12.08.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) (далі- ТОВ «ФК «ІРБІС», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі- Відповідач) укладено Кредитний договір № 80442661 (далі-Кредитний договір, Договір). Відповідач уклав Кредитний договір № 80442661 від 12.08.2021 року із ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 6000 грн. Видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634), (далі- ТОВ «ФК «ПОЗИКА», «Новий кредитор») відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1 (далі- «Договір факторингу»). Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 80442661 від 12.08.2021 року. Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 14355 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6000 грн.; заборгованість за відсотками становить 8355 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн. Позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Ухвалою суду від 25 березн 2026 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16 квітня 2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначила, що кредитний договір в силу приписів ч.1 ст. 654, ч.2 ст. 1055 ЦК є нікчемним. Отже, не може бути належним та достовірним доказом. З огляду на відсутність візуального відображення підпису кредитора та відповідача, не вказання остаточного терміну дії договору, неузгодженість долучених позивачем доказів між собою, не вбачає можливості пересвідчитися, що між первісним кредитором та відповідачем кредитні правовідносини саме на умовах кредитного договору, долученого позивачем. Платіжне доручення, що надав позивач не відповідає вимогам, встановлених Постановою НБУ від 21.01.2004 №22 « Про затвердження інструкції про безготівковий розрахунок в Україні в Національній валюті». Так у платіжному дорученні відсутні реквізити: код розрахункового документа за класифікатором управленської документації ДК 010-98 затвердженої наказом Держстандарту України від 31 грудня 1998 року № 1024 (зі змінами); сума словами ( зазначається з великої літери сума розрахункового документу та слово «гривень», копійки цифрами та слово «Копійка»), дата і час отримання грошей банком та поповнення рахунку відповідача. У платіжному дорученні реквізит «рахунок отримувача»: 1) не містить повного номера рахунку, що є достатнім для того, щоб виконати розрахунковий документ та ідентифікувати банківську картку; 2) в інструкції не передбачено зазначення у розрахункових документах саме карткового рахунку, більше того у номері банківського рахунку заборонено використовувати номер платіжної картки; 3) в полі платник вказана зовсім інша інформація про небанківську фінансову установу, тому інформація зазначена у платіжному дорученні відповідає дійсності. Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку. Згідно відомості про щоденне користування та погашення первісний кредитор обліковував за нею часткове погашення та пролонгацію договору на невизначений термін, та не надав підтвердження оплати платіжним документом. Розмір витрат на професійну правничу допомогу на суму 5500 грн. не являється спів мірною із складністю справи та невиконання адвокатом робіт/надання послуги ціною позову. Оскільки розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначуща справа, бо ціна позову не перевищує 3о розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вона вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу неспівмірними із складністю справи, витраченим часом, обсягом наданих послуг та значення справи для відповідача. Тому на її думку розмір правничих витрат підлягає зменшенню до суми спів мірної по відношенню до обставин визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, та яка відповідальність характеру та обсягу наданих адвокатом послуг. У відзиві на позовну заяву відповідач вказала № моб. тел. 0508278188

22 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «ФК «ПОЗИКА» Сімутіна М.Р. надійшла відповідь на відзив, у якій сторона позивача наполягає на повному задоволенні позовних вимог та підтримує доводи, викладені в позовній заяві. Обґрунтовуючи відхилення заперечень відповідача, представник позивача зазначив, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» (далі по тексту Первісний Кредитор чи/або ТОВ «ФК «ІРБІС») було укладено договір про надання фінансового кредиту № 80442661 від 12.08.2021 (далі по тексту договір). Щодо подання належних і допустимих доказів фактичного надання кредитних коштів відповідачу. Відповідно до п. 1.1 Договору, ТОВ «ФК «ІРБІС» є фінансовою установою на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 1137 від 11.12.2018 року, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 2308 від 27.12.2018 має Ліцензію на право здійснення діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, згідно зі статтею 641 Цивільного кодексу України шляхом розміщення цього документу "Договір про надання фінансового кредиту № 80442661 від 12.08.2021 року" (далі за текстом "Договір") в Онлайн Системі на веб-сайті Товариства (далі за текстом "Веб- сайт") направляє (робить) пропозицію укласти Договір (оферту) (далі за текстом "Пропозиція") відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, статей 10, 11 Закону України "Про електронну комерцію". Таким чином, договір про надання фінансового кредиту № 80442661 від 12.08.2021 був укладений між відповідачем та належною фінансовою установою. Пунктом 3.1 Договору визначено, що за цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 6000 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору. Згідно з п. 4.1 Договору, Видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки. ТОВ «ФК «ІРБІС» виконало всі необхідні вимоги для укладення договору про надання фінансового кредиту № 80442661 від 12.08.2021, у зв`язку з чим 12.08.2021 було перераховано грошові кошти на банківський рахунок відповідача (Клієнта) у розмірі 6 000 грн 00 коп., що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 23.10.2025, копія якого була додана до позовної заяви та міститься в матеріалах справи. Слід зазначити, що ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» є платіжною установою (платіжним сервісом), яка виступає посередником під час здійснення переказу грошових коштів від первісного кредитора до відповідача. Зокрема, перерахування кредитних коштів здійснюється первісним кредитором через зазначену платіжну платформу шляхом ініціювання переказу грошових коштів на банківський рахунок (платіжну картку) відповідача. ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» у спірних правовідносинах виступає технічним посередником (платіжним провайдером), через якого було здійснено перерахування кредитних коштів первісним кредитором на банківський рахунок відповідача, що підтверджується відповідним листом зазначеної платіжної установи, долученим до матеріалів справи. З урахуванням викладеного вище, наявна в матеріалах справи копія листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 23.10.2025 є належним та допустимим доказом, що підтверджує перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачу на умовах, визначених договором про надання фінансового кредиту № 80442661 від 12.08.2021. Згідно даного сервісу було отримано наступну інформацію по картковому рахунку № НОМЕР_1 : BIN: 536354; Платіжна система: MASTERCARD; Тип картки: CREDIT; Рівень картки: WORLD; Країна випуску: Ukraine (UA); Банк-емітент: JSC CB PRIVATBANK. Згідно з п. 1.1 Договору, ТОВ «ФК «ІРБІС» є фінансовою установою на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 1137 від 11.12.2018 року, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 2308 від 27.12.2018 має Ліцензію на право здійснення діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, згідно зі статтею 641 цивільного кодексу України шляхом розміщення цього документу "Договір про надання фінансового кредиту № 80442661 від 12.08.2021 року" (далі за текстом "Договір") в Онлайн Системі на веб- сайті Товариства (далі за текстом "Веб-сайт") направляє (робить) пропозицію укласти Договір (оферту) (далі за текстом "Пропозиція") відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, статей 10, 11 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до п. 1.7. Договору, він вважається укладеним з моменту одержання Товариством відповіді про прийняття (акцепту) Пропозиції в порядку (що є невід`ємною частиною Договору). Відповідно до пп. 13.113.4 Договору, цей Договір є електронним договором у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», укладеним українською мовою в електронній формі та підписаним із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у зв`язку з чим він має повну юридичну силу, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі, а всі згоди/дозволи, надані Клієнтом за цим Договором та виражені в ньому, вважаються такими, що надані у письмовій формі. В матеріалах справи міститься довідка про ідентифікацію клієнта від 01.09.2025, згідно з якою встановлено, що ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «ІРБІС» здійснено акцепт оферти позичальником шляхом підписання договору № 80442661 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який містить унікальний код підпису 844771, номер мобільного телефону та електронну адресу для надсилання персонального ідентифікатора (0508278188), дату та час підписання (12.08.2021) та номер/маску картки ( НОМЕР_1 ), що підтверджує домовленість відповідача та первісного кредитора, спрямовану на укладення правочину в електронній формі. Таким чином, договір про надання фінансового кредиту № 80442661 від 12.08.2021 разом із відповідними додатками укладено відповідачем із первісним кредитором шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджує вчинення правочину в електронній формі, при цьому таке підписання стало можливим виключно після авторизації відповідача в особистому кабінеті на сайті кредитора з використанням логіна та пароля, а також внесення персональних даних і номера телефону, без чого укладення договору та додатків до нього було б неможливим. З метою підтвердження факту укладення правочину в електронній формі позивачем через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» додано до позовної заяви візуальну форму оригіналу електронного доказу - договору про надання фінансового кредиту № 80442661 від 12.08.2021 разом із відповідними додатками, укладеними між відповідачем та первісним кредитором, у преамбулі яких зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, прізвище, ім`я та по батькові відповідача, його електронну поштову адресу (e-mail), номер телефону та одноразовий ідентифікатор. Водночас необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Тому якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа. Таким чином, позивач надав до суду всі наявні у нього докази у спосіб та формі, що відповідають вимогам чинного законодавства України, зокрема електронний доказ - договір про надання фінансового кредиту № 80442661 від 12.08.2021 разом із відповідними додатками, укладеними між відповідачем та первісним кредитором. Договір про надання фінансового кредиту № 80442661 від 12.08.2021 разом із відповідними додатками, укладеними між відповідачем та первісним кредитором, не визнаний недійсним та/або неукладеним у порядку, встановленому законом. Відтак, презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована відповідачем. Згідно п. 1.2. Договору Пропозиція набирає чинності з 12.08.2021 року та діє до 23 годин 59 хвилин 10.11.2021 року. Пунктом 3.1 Договору визначено, що За цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 6000 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору. Відповідно до п. 3.2. Договору Графік (порядок та умови надання кредиту). За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору: Згідно п. 3.2.1. та п. 3.2. Договору строк кредитування передбачає пільговий період тривалістю 30 календарних днів з 12.08.2021 по 11.09.2021, протягом якого застосовується пільгова процентна ставка у розмірі 2?%. Згідно з п. 3.2.2 та п. 3.2 Договору стандартний період становить 60 календарних днів з 12.09.2021 по 10.11.2021, протягом якого застосовується стандартна процентна ставка у розмірі 3?%. Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 80442661, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 01.09.2025 становить 14 355 грн., з яких: 6 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 13 140 грн. - заборгованість за відсотками. Щодо нарахування відсотків, звертаємо увагу суду на те, що відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту № 80442661 від 12.08.2021, а також згідно з п. 1.2. Договору, пропозиція набирає чинності з 08.01.2022 року та діє до 23 годин 59 хвилин 08.04.2022 року, тобто нарахування відсотків здійснювалося виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування без жодних умов пролонгації чи продовження строку дії договору. Так, відсотки у розмірі 3600 грн були нараховані за період з 12.08.2021 по 11.09.2021, протягом якого застосовувалась пільгова процентна ставка у розмірі 2 % на день, а відсотки у розмірі 13 140 грн - за період з 12.09.2021 по 10.11.2021, протягом якого застосовувалась стандартна процентна ставка у розмірі 3 % на день. Таким чином, нарахування заборгованості за відсотками, здійснене первісним кредитором, повністю відповідає умовам укладеного договору, здійснене в межах строку кредитування, є таким, що ґрунтується на законних та договірних підставах, а відтак підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі. Поряд із цим, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 80442661, відповідачем 10.12.2021 здійснено платіж у розмірі 4 785,00 грн, що є конклюдентними діями та свідчить про визнання ним факту укладення кредитного договору і правомірності вимог позивача за ним. Таким чином, нарахування заборгованості за відсотками, здійснене первісним кредитором, повністю відповідає умовам укладеного договору, здійснене в межах строку кредитування, є таким, що ґрунтується на законних та договірних підставах, а відтак підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі. Звертає увагу суду на те, що відповідач не спростував розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами, не надав альтернативного розрахунку заборгованості, а його заперечення зводяться виключно до формального та необґрунтованого заперечення позовних вимог, без наведення конкретних обставин чи доказів на їх підтвердження. Крім того, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначених кредитними договорами, ані первісним кредиторам, ані новому кредитору, що свідчить про невиконання ним взятих на себе договірних зобов`язань. Таким чином, розрахунок заборгованості, поданий позивачем, є належним, обґрунтованим та таким, що відповідає умовам договору і фактичним обставинам справи, а позовні вимоги - законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Натомість позиція відповідача спрямована виключно на уникнення виконання грошових зобов`язань, без надання суду жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Так, позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу було подано до суду наступні докази, а саме: копію договір про надання правової допомоги №39493634_03 від 02.01.2026року.; копія додаткова угода № 80442661 до договору №39493634_03 від 02.01.2026; копію детального опису робіт (надання послуг) від 02.01.2026 року; копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвоката (виконання робіт, надання послуг) від 02.01.2026 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Горобей Руслана Геннадіївна. Позивач проаналізувавши ринкову вартість надання юридичними компаніями юридичних послуг встановив, що ринкова вартість за складання позовної заяви у цивільних справах становить в середньому 6 150,00 грн., що підтверджується інформацією із сайтів щодо вартості надання послуг адвокатами (витяги з інформацією із сайтів щодо вартості надання послуг адвокатами додається до даного відзиву). Також, звертаємо увагу суду, що до складання позовної заяви у вартість витрат на правничу допомогу адвоката включено ще формування необхідних додатків та перед складанням позову проведення аналізу спірних правовідносин із наданням рекомендацій щодо захисту інтересів позивача. Таким чином, позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а отже стягнення із відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 5 500,00 грн. підлягають до задоволення.

08 травня 2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких остання просить відхилити аргументи позивача викладені у відповіді на відзив. У задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначила, що відсотки нараховані так, що перевищують розумні межі та вимоги ЦК України. За договором, що був укладений в електронній формі не було чітко роз`яснено повну вартість кредиту, з огляду на це є порушення ЗУ «Про споживче кредитування». Аргументи позивача не спростовують її заперечення про неправомірність нарахування відсотків після закінчення строку кредитування, що складає 30 днів. Розмір витрат на професійну правничу допомогу не являється спів мірним зі складністю справи та виконанням адвокатом робіт.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що 12.08.2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 80442661, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого остання отримала кредит в сумі 6000,00 гривень, строком до 10.11.2021 року, стандартна процентна ставка 3 відсотки (а.с.17-23).

Перед укладанням Договору позичальник пройшов ідентифікацію, номер картки маски НОМЕР_1 , унікальний ідентифікатор НОМЕР_2 , який було направлено на № моб. тел.. НОМЕР_3 (а.с.13).

ТОВ «ФК «ІРБІС» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яку останнім вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується листом щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «УПР» від 23.10.2025 (а.с.30).

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1, згідно умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 80442661 від 12.08.2021 року (а.с.24-26).

Згідно розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 14 355,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6000 грн.; заборгованість за відсотками становить 8355,00 грн. (а.с.33-34).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України Та Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смскоду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію": електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Отже, із змісту вищеведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).

Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений (постанова Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає позов обґрунтованим і доходить висновку про можливість його задоволення.

Матеріалами справи доведено, що 12 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 80442661.

Як вбачається зі змісту Договору № 80442661 від 12.08.2021 року, перед його укладанням відповідачка пройшла процедуру реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, заповнила анкетні дані та створила Особистий кабінет. Прийняття (акцепт) пропозиції укласти договір здійснено ОСОБА_1 шляхом введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (символьний код /844771/), надісланим первісним кредитором у SMS-повідомленні на її номер мобільного телефону НОМЕР_3 .

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача про нікчемність або неукладеність кредитного договору, оскільки електронний договір підписано відповідачами у встановленому законом порядку з використанням одноразового ідентифікатора, що за правовими наслідками повністю відповідає письмовій формі правочину. Без вчинення відповідачем активних дій щодо входу до особистого кабінету та введення одноразового пароля укладення даного договору було б неможливим.

Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «ФК «Ірбіс» виконало свої зобов`язання за Договором, перерахувавши кредитні кошти в розмірі 6 000,00 грн на вказану відповідачем банківську картку № НОМЕР_1 . Fact здійснення даного переказу підтверджується листом та платіжними документами платіжного провайдера ТОВ «УПР» від 23.10.2025 року.

Крім того, факт укладення Договору та виникнення боргових зобов`язань підтверджується діями самої відповідачки, яка 10.12.2021 року здійснила часткове погашення заборгованості у розмірі 4 785,00 грн.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено Договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором № 80442661 від 12.08.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «Позика». Таким чином, позивач набув статусу нового кредитора стосовно відповідача.

Відповідно до розділу 3 та Додатку № 1 до Договору № 80442661, строк кредитування встановлювався до 10.11.2021 року зі сплатою пільгової процентної ставки 2% на день протягом перших 30 днів (з 12.08.2021 по 11.09.2021) та стандартної процентної ставки 3% на день протягом наступних 60 днів (з 12.09.2021 по 10.11.2021).

Згідно з наданим розрахунком заборгованості, з урахуванням здійсненого відповідачем часткового погашення, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 14 355,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 8 355,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками.

Відповідач не надала суду належних та допустимих доказів на спростування розміру нарахованої заборгованості, контррозрахунку боргу не надала, як і доказів повного чи часткового виконання зобов`язань, окрім вже врахованого позивачем платежу.

З огляду на викладене, встановивши факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» заборгованості у розмірі 14 355,00 грн. у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

По даній справі позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 5500 грн.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р.); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 р.).

Наведене також узгоджується й з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 р. у справі №904/4507/18, де ВП ВС зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 цієї статті визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, акт приймання-передачі наданих послуг, детальний опис виконаних робіт та ордер.

Суд вважає, що супровід даної справи не потребував від адвоката вивчення великого обсягу фактичних даних, оскільки регулювання даної категорії справ здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа є малозначною (за ціною позову, за складністю) та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також суд бере до уваги типовість та поширеність такої категорії справ (про стягнення заборгованості за кредитним договором), зокрема й ініційованих ТОВ «ФК «ПОЗИКА» у судах різних регіонів України (за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень), у зв`язку з чим підготовка позову та відповіді на відзив у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5500 грн. є явно завищеною і непропорційною до предмета спору та ціни позову.

З огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, який порушив умови договору, що стало підставою для звернення позивача за правовою допомогою, та, як наслідок, виникнення необхідності звернення до суду з даним позовом, слід зменшити з 5500 грн. до 2000 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов Міньковської Анастасії Володимирівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ), на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_5 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за Кредитним договором № 80442661 від 12.08.2021 року у розмірі 14 355,00 грн. (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок), а також судовий збір в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та 2000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга