Рішення № 140112896, 25.09.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/11128/26

Провадження №2/592/3281/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Катрич О.М., за участю секретаря судового засідання Дядечко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом представника позивача Руденка Костянтина Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ - ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, та вимоги мотивує тим, що 02.10.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №5013001, на підставі якого остання отримала кредит у сумі 15000 грн. строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування. Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов кредитного договору. У зв`язку з порушеннями зобов`язань заборгованість за Кредитним договором становить 55722,70 грн., яка складається з: 14999,99 грн. заборгованість за кредитом; 34347,71 грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору; 6375,00 грн. заборгованість за штрафом. 25.06.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 25/06/25 від 25.06.2025 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №5013001 про надання споживчого кредиту від 02.10.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за договором № 5013001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.10.2024 р. станом на 08.05.2026 року у розмірі 55722,70 грн. та судові витрати.

Представник позивача ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача (а.с11).

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Відзиву на позов не надала.

Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.10.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5013001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого сума кредиту складає 15000 грн (п.1.2); строк кредитування 360 днів, періодичність платежів кожні 30 днів (п.1.3); тип процентної ставки фіксована, за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього договору (п. 1.4.1) (а.с.14-20).

Договір підписано з боку товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки, що відтворені засобами електронного копіювання, а відповідачем - електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 93666.

Згідно п. 2.1 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Зі змісту листа ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250630-502 від 30.06.2025 вбачається, що було зарахування грошових коштів 02.10.2024 о 19 год 23 хв на суму 15000 грн код авторизації - 031610, електронний платіжний засіб НОМЕР_2 (а.с. 22).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором № 5013001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 25.06.2025 становить 55722,70 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту 15000 грн., заборгованість по відсотках 34347,71 грн., штраф 6375 грн. (а.с.23-25).

25.06.2025 між ТОВ «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ - ФІНАНС» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 25/06/25, за умовами якого до ТОВ «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ - ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5013001 в сумі 55722,70 грн. (а.с. 34-37, 38).

Відповідачем рішення суду про визнання договорів факторингу та договорів про надання споживчого кредиту недійсним, суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі

Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно частини 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 6375 грн. - заборгованості за штрафом.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що кредитний договір укладено в період дії в Україні воєнного стану, а отже і заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) в сумі 6375 грн. нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6375 грн. заборгованості за пенею, штрафом до задоволення не підлягає.

Приймаючи до уваги те, що відповідач, отримавши від позивача кредит за договором № 5013001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.10.2024, зобов`язання стосовно їх повернення, сплати відсотків у встановленому договорі розмірі не виконав, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 49347,70 грн., з яких: заборгованість за кредитом 14999,99 грн., заборгованість по відсотках 34347,71 грн.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 2357,81 грн. (49347,70 грн. х 2662,40 грн. / 55722,70 грн.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 року у справі №2040/6747/18.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ - ФІНАНС» надало суду: договір про надання юридичних послуг №02/08/2024 від 02.08.2024 укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ - ФІНАНС» (а.с.39); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.41 зворот); акт приймання - передачі наданих послуг №144 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 (а.с.41); витяг з реєстру №1 до акту приймання передачі наданих послуг №144 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, згідно якого сума за складання та подання до суду позовної заяви за вищевказаним договором становить 10000 грн. (а.с.42).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 922/2604/20 витрати на надання професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи звернення до суду з позовною заявою, віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розгляд справи без участі сторін на підставі заяви представника позивача та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн, яка буде достатньою, співмірною і справедливою в цьому випадку.

Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-83, 137, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні представника позивача Руденка Костянтина Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ - ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ - ФІНАНС» суму заборгованості за договором № 5013001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.10.2024 р. станом на 08.05.2026 року у розмірі 49347 грн. 70 коп., а також 2357 грн. 81 коп. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ - ФІНАНС», м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, ЄДРПОУ 41915308.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ольга КАТРИЧ