Рішення № 140112694, 28.09.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/4894/25

Провадження 2/465/446/26

РІШЕННЯ

іменем України

28.09.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Коліщук З.М., з участю секретаря судових засідань Беднара А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про перерахунок заборгованості за кредитним договором та визнання зобов`язання припиненим у зв`язку з виконанням,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором на інші споживчі цілі №2393878 від 09.12.2020, в рамках якого визначити загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 3 507 грн 15 коп, де 3 004 грн 50 коп. - сума боргу, 397 грн 46 коп. - інфляційні втрати, 105 грн 19 коп. - 3% річних та визнання зобов`язання припиненим у зв`язку з виконанням.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

07.03.2025 під час перевірки кредитної історії позивачем встановлено, що за нею обліковується заборгованість перед ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за кредитним договором №2393878 від 09.12.2020 у розмірі понад 118 тис. грн.

При цьому за вказаним договором ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 3 000 грн строком на 15 днів з 09.12.2020 до 24.12.2020.

На адвокатський запит представника позивача ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» повідомило, що заборгованість становить 118 626 грн 36 коп., з яких 3 000 грн тіло кредиту, 9 004 грн 50 коп. заборгованість за процентами та 106 621 грн 86 коп. відсотки, нараховані новим кредитором.

Позивач вважає такий розмір заборгованості неправомірним, оскільки договором встановлено строк кредитування до 24.12.2020 та проценти за користування кредитом у межах такого строку у загальній сумі 4 грн 50 коп.

Після закінчення погодженого сторонами строку кредитування проценти як плата за правомірне користування кредитними коштами нарахуванню не підлягали, а наслідки прострочення грошового зобов`язання мали визначатися відповідно до ст. 625 ЦК України.

Також позивач зазначає, що відповідачем не надано детального розрахунку суми 106 621 грн 86 коп. із зазначенням періоду, бази, процентної ставки та правової підстави відповідних нарахувань.

У заяві про збільшення позовних вимог представник позивача зазначила, що 02.04.2026 ОСОБА_1 сплатила за кредитним договором 3 507 грн 75 коп., у зв`язку з чим просила також визнати зобов`язання за кредитним договором припиненим у зв`язку з його виконанням.

Позиція відповідача.

Відповідач обставин та підстав позову не спростував, відзиву на позовну заяву не подав. На виконання вимог суду відповідачем 19.06.2026 подано заяву, в якій зазначено, що з моменту набуття права вимоги за кредитним договором №2393878 від 09.12.2020 та станом на 18.06.2026 ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» жодних нових нарахувань за кредитним договором не здійснювало, а розмір заборгованості, що перейшов до нового кредитора, відповідав сумі, зафіксованій попереднім кредитором на момент відступлення права вимоги.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» про перерахунок заборгованості за кредитним договором - залишено без руху.

Ухвалою суду від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Витребувано від ТзОВ "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ: 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, б. 1, м. Львів, 79018): Копію договору відступлення прав вимоги №64-МЛ від 11.03.2021, укладеного між ТОВ «Міолан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в повному обсязі; Копію платіжного документу, який підтверджує виконання ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» умов договору відступлення права вимоги №64-МЛ від 11.03.2021; Детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором №2393878 від 09.12.2020 по кожному періоду з вказанням детальних підстав відповідних нарахувань.

Ухвалою суду від 26.08.2025 заяву представника позивача - адвоката Ломаги К.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» про перерахунок заборгованості за кредитним договором задоволено. Судове засідання, призначене на 30 вересня 2025 року, о 10 годині 00 хвилин, та всі подальші судові засідання, проводити в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представника адвоката Ломаги К.В. - за допомогою захищеного відеоконференцзв`язку.

Ухвалою суду від 30.08.2025 відкладено розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» про перерахунок заборгованості за кредитним договором на 12.11.2025 о 10:00 годин. Витребувано від ТзОВ "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ: 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, б. 1, м. Львів, 79018): Копію договору відступлення прав вимоги №64-МЛ від 11.03.2021, укладеного між ТОВ «Міолан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в повному обсязі; Копію платіжного документу, який підтверджує виконання ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» умов договору відступлення права вимоги №64-МЛ від 11.03.2021; Детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором №2393878 від 09.12.2020 по кожному періоду з вказанням детальних підстав відповідних нарахувань.

Від представника позивача 10.11.2025 надійшла заява про розгляд справи за відсунтості позивача та її представника. Також, 10.11.2025 від представника позивача надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальним правами.

11.11.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладеня розгляду справи.

Від представника позивача 18.12.2025 надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальним правами та заява про розгляд справи за відсунтості позивача та її представника.

Ухвалою суду від 18.12.2025 визнано неналежним виконання своїх процесуальних обов`язків ТзОВ "Фінансова компанія" Кредит-Капітал". Застосовано до ТзОВ "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за неналежне виконання своїх процесуальних обов"язків. Відкладено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» про перерахунок заборгованості за кредитним договором на 16 лютого 2026 року на 10 год. 00 хв.

Від представника позивача 16.02.2026 надійшло клопотання про розгляд справи за відсунтості позивача та її представника.

Ухвалою суду від 16.02.2026 виправлено описку, допущену у тексті ухвали Франківського районного суду м. Львова від 04.08.2025 р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження, в якій зазначити учасника справи третю особу, а саме: третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міолан".

Ухвалою суду від 16.02.2026 розгляд судового засідання в даній цивільній справі відклдено на 21 квітня 2026 року на 10 годину 00 хвилин. Визнано явку представника позивача адвоката Ломаги Катерини Валеріївни та представника відповідача ТзОВ «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» у відкрите судове засідання, яке відбудеться 21.04.2026 об 10 год. 00 хв. в приміщенні Франківського районного суду м. Львова (адреса: м. Львів, вул. Чупринки, 69, каб. 210) - обов`язковою.

21.04.2026 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. Зазначила, що 02.04.2026 ОСОБА_1 сплатила за кредитним договором 3 507 грн 75 коп., у зв`язку з чим просила також визнати зобов`язання за кредитним договором припиненим у зв`язку з його виконанням.

Ухвалою суду від 21.04.2026 визнано неналежним виконання своїх процесуальних обов`язків ТзОВ "Фінансова компанія" Кредит-Капітал". Застосовано до ТзОВ "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за неналежне виконання своїх процесуальних обов"язків. Відкладено розгляд справи на 03 червня 2026 року на 10 год. 00 хв. Повторно витребувано від ТзОВ "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ: 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, б. 1, м. Львів, 79018): Копію договору відступлення прав вимоги №64-МЛ від 11.03.2021, укладеного між ТОВ «Міолан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в повному обсязі; Копію платіжного документу, який підтверджує виконання ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» умов договору відступлення права вимоги №64-МЛ від 11.03.2021; Детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором №2393878 від 09.12.2020 по кожному періоду з вказанням детальних підстав відповідних нарахувань.

Ухвалою суду від 21.04.2026 визнано причини пропуску строку для подачі заяви про збільшення позовних вимог поважними, поновлено позивачу строк для подачі заяви. Прийнято до розгляду заяву прдеставника позивача адвоката Ломаги К.В. про збільшення позовних вимог.

19.06.2026 від представника відповідача ТзОВ "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" Шписак К.М. на адресу суду надійшла відповідь щодо виконання ухвали від 21.04.2026 про витребування доказів..

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подала заяву у якій просила суд проводити розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджуєтеся довідкою про доставку повідомлення до Електронног окабінету та судовою повісткою, проте про причини неявки суд не повідомив. Крім того, на його поштову адресу було направлено копію позовної заяви з додатками, однак до сьогоднішнього дня відзиву на позовну заяву подано не було, заяву до суду про розгляд справи без його участі не надходило.

При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

09.12.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2393878.

Відповідно до п.1.2 договору сума кредиту становить 3 000 грн.

Згідно з п.1.3 договору кредит надається строком на 15 днів з 09.12.2020.

Пунктом 1.4 договору визначено термін повернення кредиту та процентів за користування кредитом - 24.12.2020.

Відповідно до п.1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом становлять 4 грн 50 коп., а загальна вартість кредиту - 3 004 грн 50 коп.

Згідно з п.1.5.2 договору проценти за користування кредитом становлять 4 грн 50 коп. та нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.6 договору передбачено стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом у розмірі 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день.

За змістом п.2.2.3 договору, проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів в період правомірного користування кредитом є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний період під час прострочення, це означає, що в період правомірного користування кредитом Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору. Якщо після настання дати встановленої п.1.4 Договору Позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому Сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання Позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.

Незважаючи на інші умови Договору сторони домовились, що якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в період прострочення Позичальника нараховуються за вибором Позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору.

Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Розділом 7 Договороу передбачено, що цей Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини, набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 Договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору відправлені Товариством кредитні кошти не будуть отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті.

Усі зміни та доповнення до цього Договору вчиняються у будь-які формі не забороненій законодавством (у т.ч. у формі відмінній від договору, якщо це не заборонено законодавством) та набувають чинності за умови, що згода Позичальника виражена у відповідний спосіб (за допомогою застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором та/або виконання дій, що вимагає Товариство, зокрема згідно розділу 5, 6 Правил), окрім змін до Правил, до яких приєднується Позичальник у випадку внесення будь-яких змін у цей Договір, що потребують його згоди або підпису з використанням одноразового ідентифікатора або продовження Терміну платежу, тощо. Крім того, окрема згода Позичальника не вимагається на внесення змін/оновлення Графіку розрахунків, що здійснюється Позикодавцем самостійно з метою актуалізації відомостей про заборгованість Позичальника та/або Термін повернення кредиту та процентів у зв`язку з укладенням угоди про внесення змін до цього Договору щодо продовження строку повернення кредиту та/або часткового погашення заборгованості, згідно розділу 6 Правил та цього Договору. а також у випадках обумовлених п.3.2.7 Договору.

Кредитний договір може бути достроково розірваний на підставі взаємної згоди сторін. Односторонне розірвання Договору допускається лише у випадках прямо передбачених законодавством та п.7.1 Договору.

Зазначені обставини також відповідають графіку розрахунків за договором.

З наданої ТОВ «Мілоан» відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що 09.12.2020 позичальнику надано кредит у розмірі 3 000,00 грн. У період з 10.12.2020 по 24.12.2020 кредитодавцем щоденно нараховувались проценти у розмірі 0,30 грн відповідно до п. 1.5.2 договору, всього 4,50 грн, а у період з 25.12.2020 по 22.02.2021 проценти у розмірі 150,00 грн щоденно відповідно до п. 1.6 договору, всього 9 000,00 грн.

Таким чином, загальна сума нарахованих процентів становила 9 004,50 грн. 11.03.2021 у відомості відображено списання простроченого тіла кредиту в сумі 3 000,00 грн та прострочених процентів у сумі 9 004,50 грн, а також операції, пов`язані з відступленням права вимоги, на суму 810,00 грн.

11.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги № 64-МЛ.

Відповідно до інформаційного витягу з реєстру боржників на момент відступлення права вимоги заборгованість за договором №2393878 була визначена в сумі 12 004 грн 50 коп.

У подальшому у відповіді на адвокатський запит від 17.03.2025 вих №17.03.2025 відповідачем зазначено загальну заборгованість у сумі 118 626 грн 36 коп., у тому числі 106 621 грн 86 коп. відсотків, нарахованих новим кредитором, заборгованість по тілу 3 000,00 грн, заборгованість по процентах 9 004,50 грн.

З витягу долученого до заяви про збільшення позовних вимог вбачається, що сума заборгованості станом на 31.01.2026 становить 118 704,12 грн.

Відповідно до платіжної інструкції 2.601335101.1 від 02.04.2026 ОСОБА_1 сплачено на користь кредитора 3 507 грн 75 коп.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У частині ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 Кодексу).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документо-обіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документо-обіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

У статті 204 ЦПК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника. (стаття 1077 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 статті 599 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення, невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частиною першою статті 530 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір та порядок їх одержання встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки і інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця у таких правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 уточнила, що після прострочення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту нараховуються не проценти за «користування кредитом» у розумінні ст. 1048 ЦК України, а проценти за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі, визначеному законом або договором. При цьому, якщо договір містить положення про проценти після закінчення строку кредитування, суд повинен з`ясувати шляхом тлумачення договору, чи сторони дійсно мали на увазі встановлення цих процентів саме як міри відповідальності за прострочення. У разі сумніву застосовується принцип contra proferentem, тобто умова тлумачиться проти того, хто її сформулював

Відповідно до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався й діє на цей час.

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Із матеріалів справи видно, що між сторонами виник спір щодо правильності визначення розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №2393878 від 09.12.2020.

Судом встановлено, що сторонами чітко погоджено строк кредитування - 15 днів, до 24.12.2020 включно, а також розмір процентів за користування кредитними коштами протягом цього строку - 4 грн 50 коп.

Отже, станом на 24.12.2020 зобов`язання позивача складалося із 3 000 грн тіла кредиту та 4 грн 50 коп. процентів за правомірне користування кредитними коштами.

Починаючи з 25.12.2020 ОСОБА_1 прострочила виконання грошового зобов`язання.

Після спливу встановленого договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати проценти як плату за правомірне користування кредитом відповідно до ст.1048 ЦК України припинилося, а правові наслідки подальшого невиконання грошового зобов`язання повинні визначатися відповідно до ст.625 ЦК України.

При цьому суд враховує, що п.1.6 договору визначає ставку 5 % на день саме як стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом.

Натомість п.2.2.3 договору передбачає, що після настання прострочення така ставка застосовується за вибором позикодавця або як проценти за користування кредитом, або як проценти, передбачені ст. 625 ЦК України.

Таким чином, положення договору не передбачають автоматичного застосування 5 % на день саме як іншого розміру процентів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а передбачають альтернативні правові підстави їх нарахування залежно від здійсненого кредитодавцем вибору.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що первісним кредитором такий вибір було здійснено саме на користь застосування ставки 5 % на день як процентів, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Навпаки, у наданій відомості операції, здійснені після 24.12.2020, визначені як «нарахування процентів згідно п.1.6 договору», тобто із посиланням на положення договору, яким встановлено процентну ставку саме за користування кредитом.

Повідомлення позичальника, рішення кредитодавця, розрахунку чи іншого документа, з якого можливо було б установити реалізацію передбаченого п.2.2.3 договору вибору щодо нарахування 5 % на день саме як процентів відповідно до ст. 625 ЦК України, матеріали справи не містять.

Саме по собі формулювання п.2.2.3 договору не може бути достатньою підставою для такого висновку, оскільки одна й та сама ставка залежно від одностороннього вибору кредитодавця може мати різну правову природу.

При цьому кредитний договір є споживчим договором, умови якого були сформульовані кредитодавцем, а тому нечіткі та неоднозначні його положення не можуть тлумачитися на шкоду споживачу.

Суд при цьому не визнає відповідні положення договору недійсними та не змінює встановлений сторонами розмір процентної ставки, а лише встановлює правову природу відповідних нарахувань та наявність підстав для їх застосування у спірних правовідносинах.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що ставка 5 % на день була належним чином застосована кредитодавцем саме як інший розмір процентів, передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відтак після 24.12.2020 до простроченого грошового зобов`язання підлягає застосуванню встановлений законом розмір відповідальності три проценти річних та інфляційні втрати.

Крім цього, суд враховує, що відповідачем не надано детального розрахунку заявленої за позивачем заборгованості.

Так, у відповіді від 17.03.2025 ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» зазначало, що до складу боргу входять 106 621 грн 86 коп. відсотків, нарахованих новим кредитором.

Разом з тим у заяві від 19.06.2026 відповідач уже зазначив, що з моменту набуття права вимоги жодних нових нарахувань не здійснював.

Таким чином, надані самим відповідачем відомості щодо походження суми 106 621 грн 86 коп. є суперечливими.

Детального розрахунку, з якого можливо було б встановити період нарахування такої суми, її базу, процентну ставку та правову підставу, суду не надано.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач до суду з вимогою про стягнення із позивачки заборгованості за кредитним договором №2393878 від 09.12.2020 не звертався, водночас продовжує обліковувати за нею заборгованість, із розміром та підставами нарахування якої позивачка не погоджується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 зазначила, що відповідно до звичаїв ділового обороту у кредитних правовідносинах саме банк або інша фінансова установа здійснює розрахунок заборгованості, маючи для цього необхідні технічні та професійні ресурси. Невчинення кредитором належного перерахунку зумовлює стан юридичної невизначеності та може унеможливлювати припинення боржником зобов`язання належним виконанням через відсутність інформації про дійсний розмір заборгованості. Тому боржник вправі вимагати належного розрахунку заборгованості, а кредитор зобов`язаний здійснити такий розрахунок задля задоволення інтересу боржника у правовій визначеності.

Велика Палата Верховного Суду також вказала, що зобов`язання кредитора здійснити перерахунок заборгованості може бути способом захисту права боржника на мирне володіння майном у випадку, коли боржник не погоджується із визначеним кредитором розміром заборгованості, кредитор відмовляється здійснити її перерахунок та водночас не звертається до суду за її стягненням.

Аналогічний за своєю суттю підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 09 вересня 2026 року у справі №953/6355/24, у якій вимогу позичальника про здійснення кредитором перерахунку заборгованості визнано належним та ефективним способом захисту, спрямованим на усунення стану юридичної невизначеності.

Сам факт відступлення права вимоги 11.03.2021 не змінює змісту зобов`язання, не поновлює строк кредитування та не надає новому кредитору прав у більшому обсязі, ніж вони належали первісному кредитору.

Частиною восьмою ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 зазначила, що суд за відсутності відповідної позовної вимоги не вправі визнавати умову споживчого договору недійсною, змінювати її та на цій підставі самостійно зменшувати розмір процентів. Водночас суд вправі тлумачити нечіткі або двозначні положення такого договору на користь споживача.

Відтак суд не визнає недійсною та не змінює умову договору щодо ставки 5 % на день, а встановлює її правову природу та можливість застосування до спірних правовідносин.

Беручи до уваги те, що п. 1.6 договору визначає ставку 5 % саме як процентну ставку за користування кредитом, а п. 2.2.3 передбачає лише можливість її застосування як процентів за ст. 625 ЦК України за вибором кредитодавця, доказів здійснення такого вибору саме на користь ст.625 ЦК України відповідачем не надано, суд не знаходить підстав для висновку, що сторони чітко та недвозначно погодили автоматичне застосування 5 % на день як відповідальності за прострочення.

Така конструкція договору відрізняється від випадку, за якого сторони прямо й однозначно визначили проценти, що нараховуються після закінчення строку кредитування, саме як відповідальність за неправомірне користування коштами. Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 наголосила, що саме чіткість і недвозначність такого погодження має визначальне значення.

За таких обставин неоднозначність договору в цій частині підлягає тлумаченню на користь позивачки як споживача, а тому підстав для застосування 5 % на день як іншого розміру процентів, передбаченого ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд не встановив.

Отже, після 24.12.2020 до простроченого грошового зобов`язання підлягає застосуванню загальний розмір відповідальності, встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме три проценти річних та інфляційні втрати.

За таких обставин суд не знаходить належних правових та фактичних підстав для включення до заборгованості 9 000 грн процентів, нарахованих первісним кредитором після закінчення строку кредитування, а також 106 621 грн 86 коп., зазначених відповідачем як проценти, нараховані новим кредитором.

Прострочена сума грошового зобов`язання з 25.12.2020 становила 3 004 грн 50 коп., з яких 3 000 грн - тіло кредиту та 4 грн 50 коп.- проценти, нараховані протягом погодженого сторонами строку кредитування.

У зв`язку із встановленим п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільненням позичальника від відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України, починаючи з 24.02.2022, відповідні нарахування підлягають здійсненню за період з 25.12.2020 по 23.02.2022 включно.

Три проценти річних за зазначений період становлять:

за період з 25.12.2020 по 31.12.2020 - 3 004,50 грн ? 3 % ? 7 / 366 = 1,72 грн;

за період з 01.01.2021 по 23.02.2022 - 3 004,50 грн ? 3 % ? 419 / 365 = 103,47 грн.

Загальний розмір трьох процентів річних становить 105 грн 19 коп.

Інфляційні втрати за відповідний період становлять 397 грн 46 коп.

Отже, загальний розмір зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №2393878 від 09.12.2020 становить: 3 000 грн основний борг; 4 грн 50 коп. проценти за користування кредитом у межах строку кредитування; 397 грн 46 коп. інфляційні втрати; 105 грн 19 коп. три проценти річних.

Таким чином, загальний розмір заборгованості становить 3 507 грн 15 коп.

Нараховані первісним кредитором після 24.12.2020 проценти у сумі 9 000 грн не можуть бути враховані як проценти за користування кредитом відповідно до ст. 1048 ЦК України, а належних та достатніх доказів того, що вони були нараховані саме як погоджений сторонами інший розмір процентів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, матеріали справи не містять.

Щодо вимоги про визнання зобов`язання припиненим суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 02.04.2026 ОСОБА_1 сплатила на користь кредитора за кредитним договором № 2393878 - 3 507 грн 75 коп.

Оскільки встановлений судом загальний розмір зобов`язання становить 3 507 грн 15 коп., здійснений позивачем платіж повністю покриває суму її зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд приходить до висновку, що після сплати ОСОБА_1 02.04.2026 суми 3 507 грн 75 коп. її зобов`язання за кредитним договором №2393878 від 09.12.2020 є припиненим у зв`язку з належним виконанням.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір, від сплати якого позивач був звільнений, стягується з відповідача в дохід держави.

Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору як споживач, а позовні вимоги підлягають задоволенню, то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 542 грн 40 коп., з яких 1 211 грн 20 коп. - за вимогу, заявлену при зверненні до суду у 2025 році, та 1 331 грн 20 коп. - за самостійну вимогу немайнового характеру, заявлену у 2026 році.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про перерахунок заборгованості за кредитним договором та визнання зобов`язання припиненим у зв`язку з виконанням задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2393878 від 09.12.2020, визначивши належний до сплати розмір грошового зобов`язання у сумі 3 507 грн 15 коп., з яких 3 004 грн 50 коп. - сума основного зобов`язання, 397 грн 46 коп. - інфляційні втрати, 105 грн 19 коп. - три проценти річних, та врахувавши сплату ОСОБА_1 02.04.2026 коштів у сумі 3 507 грн 75 коп.

Визнати зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №2393878 від 09.12.2020 припиненим у зв`язку з його належним виконанням 02.04.2026.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 2 542 (дві тисячі п`ятсот сорок дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м. Львів.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Код ЄДРПОУ 40484604, місцезнаходження: вулиця Багговутівська, будинок 17-21, м. Київ.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя Коліщук З.М.