Рішення № 140112643, 28.09.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3202/26

Провадження № 2/456/2017/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

28 вересня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позицій сторін та учасників справи.

Позивач ТОВ «Кошельок» в особі представника Гурського Г.Ю., скориставшись системою «Електронний суд», звернувся в Стрийський міськрайнний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 3203203913-375947 від 19.06.2021 в розмірі 6 720,00 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 19.06.2021 ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://koshelok.ua/, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», уклали кредитний договір № 3203203913-375947 відповідно до вимог Закону України «Про електронну уомерцію». Відповідно до його умов ТОВ «Кошельок» надало відповідачу кредит у розмірі 2 000,00 грн строком на 19 днів. Водночас, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, а саме не повернув кредит та не сплатив проценти, відтак у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 6 720,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 4 720,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в запропонований судом строк відзив на позовну заяву ТОВ «Кошельок» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором не подав.

Інших заяв по суті справи, в яких відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача Гурський Г.Ю. подав заяву про розгляд справи за його відсутності та клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у АТ «Універсал Банк» наступну інформацію: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) або на ім`я іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 20.06.2021 по 22.06.2021.

Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від учасників справи не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В.

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності відповідача ОСОБА_1 , в результаті чого на запит суду із виконавчого комітету Стрийської міської ради та відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальності «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.07.2026.

Ухвалою судового засідання від 20.07.2026 розгляд справи відкладено на 25.08.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою судового засідання від 25.08.2026 розгляд справи відкладено на 22.09.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Розгляд справи відбувся 22.09.2026 без участі сторін.

В судове засідання представник позивача Гурський Г.Ю. не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, про причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційної цивільної палати Верховного Суду України від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) з урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Враховуючи вищенаведене, розгляд справи відбувся 22.09.2026 без участі сторін, однак датою ухвалення рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є дата складення повного судового рішення 28.09.2026, що не суперечить розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 19 червня 2021 року між ТОВ «Кошельок» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3203203913-375947 в електронній формі, який підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого ТОВ «Кошельок» надає відповідачу кредит шляхом безготівкового переказу грошової суми у розмірі 2 000,00 грн строком на 19 днів (лояльний період) з дати його надання.

Сукупна вартість кредиту для позичальника з урахуванням відсотковоі? (процентноі?) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання позичальником графіку розрахунків, що є Додатком цього Договору (пункт 3.4 кредитного договору).

Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на наступних умовах (пункт 3.6 кредитного договору).

Зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду (пункт 3.7 кредитного договору).

З наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 730 процентів річних, що становить 2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (пункт 3.8 кредитного договору).

Відповідно до графіку розрахунків сукупна вартість кредиту становить 2 760,00 грн, до якої входить тіло кредиту 2 000,00 грн та проценти за користування кредитом в розмірі 760,00 грн, які нараховуються за ставкою 2% від суми кредиту.

Зазначена інформація підтверджується відомостями, що вказані у паспорті споживчого кредиту, який надавався ОСОБА_1 до укладення кредитного договору.

Як вбачається з повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК» 21.06.2021 позивач перерахував на картковий рахунок № НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн за допомогою платіжної системи ТОВ «ТАС ЛІНК».

Крім того, згідно з повідомленням АТ «Універсал Банк», яке надійшло на адресу суду 07.08.2026, судом встановлено, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_1 , на яку 21.06.2021 було здійснено зарахування коштів в розмірі 2 000,00 грн, що підтверджується довідкою про наявність рахунку та випискою по рахунку за період з 20.06.2021 по 22.06.2021.

Таким чином ТОВ «Кошельок» виконало зобов`язання за укладеним договором, надавши відповідачу шляхом безготівкового переказу грошові кошти (кредит) у розмірі, визначеному умовами договору

Водночас судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, не виконав в повному обсязі взяті на себе грошові зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, що відповідно до розрахунку, наданого позивачем, становить 6 720,00 грн, з яких: 2 000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 4 720,00 грн заборгованість за процентами, які нараховувалися протягом 19 днів у межах лояльного періоду з 21.06.2021 по 09.07.2021 за ставкою 2,00 % на день та за продовжений строк користування кредитом протягом 90 днів з 10.07.2021 по 07.10.2021 за ставкою 2,20 % на день. Платежів на погашення кредиту чи процентів від позичальника не надходило.

Розмір спірної заборгованості за кредитним договором № 3203203913-375947 від 19.06.2021 відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закону) якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (сплатити гроші).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення електронного договору з урахуванням вимог ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», повну інформацію про отримання коштів позичальником, яке аткож підтверджується витребуваними в АТ «Універсал Банк» доказами, та наявності заборгованості в останнього.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки такі містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок це процесуальний обов`язок суду.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість 6 720,00 грн, з яких: 2 000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 4 720,00 грн заборгованість за процентами, які нараховувалися протягом 19 днів у межах лояльного періоду з 21.06.2021 по 09.07.2021 за ставкою 2,00 % на день в розмірі 760,00 грн та за продовжений строк користування кредитом протягом 90 днів з 10.07.2021 по 07.10.2021 за ставкою 2,20 % на день в розмірі 3 960,00 грн.

Водночас судом встановлено, що процентна ставка за продовжений строку користування кредитом в розмірі 2,2 % суперечить умовам кредитного договору № 3203203913-375947 від 19.06.2021, оскільки пунктом 3.8 кредитного договору передбачено, що з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 730 процентів річних, що становить 2 проценти в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Таким чином, проценти за продовжений строк користування кредитом з 10.07.2021 по 07.10.2021 повинні бути нараховані за ставкою 2 % та складати 3 600,00 грн (2 000,00 грн тіла кредиту * 2 % / 100 * 90 днів).

Отже, доведеним є зобов`язання ОСОБА_1 щодо повернення позивачу тіла кредиту в розмірі 2 000,00 грн та процентів за користування кредитом в розмірі 4 360,00 грн (760,00 грн+3 600,00 грн), що в загальній сумі становить 6 360,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 3203203913-375947 від 19.06.2021 у розмірі 6 360,00 грн є підставними та обґрунтованими, а тому позов необхідно задовольнити частково.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі, які полягають у сплаті позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто в сумі 2 519,77 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Важливими є висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 10 000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: витяг з договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025, перелік послуг, що входять до складу правової (правничої) допомоги від 20.02.2026, акт № 1 приймання-передачі правової допомоги від 10.04.2026.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в загальній сумі 9 464,29 грн.

Відтак, з врахуванням складності справи, ціни позову, реального часу, необхідного для виконання таких послуг, суд приходить до висновку, що заявлені витрати представника позивача за надання правничої допомоги в розмірі 9 464,29 грн є явно неспівмірними, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності та розумності). Таким чином, суд вважає, що з відповідача слід стягнути витрати за надання професійної правової допомоги на загальну суму 5 000,00 грн, що відповідає критеріям виправданості та справедливості.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 6 360,00 грн (шість тисяч триста шістдесят гривень 00 копійок) заборгованості за кредитним договором № 3203203913-375947 від 19.06.2021, що складається з тіла кредиту в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок), процентів за користування кредитом в розмірі 4 360,00 грн (чотири тисячі триста шістдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судовий збір в розмірі 2 519,77 грн (дві тисячі п`ятсот дев`ятнадцять гривень 77 копійок) пропорційно до задоволених вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Бучанський район, Київська область, банківські реквізити: р/р НОМЕР_4 , в АТ «Таскомбанк», код банку 339500.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Юлія ВАЛОВІН