Рішення № 140111980, 24.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1241/26

Провадження №: 2/336/1969/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєв Є.С., за участю секретаря судового засідання Нєдєльчевої О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із вказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 04.02.2025 уклали кредитний договір № 101531548, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит.

28.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено договір факторингу № 28072025, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан»» передає ТОВ «ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 3 від 28.07.2025 до Договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 28 613,72 грн., з яких: 9800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7853,72 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7000 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 3960 грн сум заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, а тому ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути вказану заборгованість з відповідача разом із судовими витратами.

Ухвалою судді від 11.02.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

04.03.2026 від відповідача надійшов відзив. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач не надав доказів перерахування грошових коштів відповідачу на виконання умов договору кредиту. В матеріалах справи відсутні докази повідомлення боржника про відступлення права вимоги. Також відповідач вважає безпідставним нарахуванням комісії та штрафів, з огляду на вимоги Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022. На підставі наведеного просить суд відмовити у задоволенні повністю.

13.03.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив.

17.03.2026 позивач надав докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

Правом надання заперечень відповідач не скористався.

Судове засідання, призначене на 27.05.226, було відкладене через проходження суддею навчання.

В судове засідання 24.09.2026 учасники справи не з`явилися. Клопотань про відкладення розгляду не надходило. В позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, доходить таких висновків.

Так, судом встановлено, що 04.02.2025 ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Мілоан» звернуся до останнього із заявою на отримання кредиту № 101531548 (офертою), яка була прийнята кредитодавцем, таким чином між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений кредитний договір № 101531548. За умовами кредитного договору, кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит в сумі 10 000 грн. строком на 343 днів з дати його надання (з 04.02.2025)), а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки, комісію відповідно до Графіку платежів.

За умовами договору відповідач погодився сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 2000 грн, що нараховується одноразово в момент видачі кредиту, та комісію за обслуговування кредиту на весь строк кредитування, на загальну суму 15 400 грн, а також сплатити проценти за користування кредитом за ставкою 220% річних (п. 1.5.1. 1.5.4 Договору).

Як зазначено, у п. 1.5 Договору денна процентна ставка становить 0,88% з розрахунку (33 896,91/10 000) / 343 днів х 100%, тобто денна процентна ставка за кредитом з урахуванням відсотків і комісій не перевищує 1 %, встановлений Законом України «Про споживче кредитування», що спростовує відповідні доводи відповідача.

Згідно з п. 6.7 Договору позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних позичальника.

Договорі підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (п. 6.1, 6.2 Договору).

Також матеріали справи містять відповідні підтвердження процесу оформлення та розгляду заяви відповідача на отримання кредита 101531548 (а.с. 17).

Платіжним дорученням 99949549 від 04.02.2025 підтверджується зарахування грошових коштів на платіжну картку відповідача на суму 10 000 грн. (а.с. 18), що спростовує відповідні доводи відповідача.

Відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором 101531548 підтверджується наявність заборгованості за кредитом, комісіями та відсотками (а.с. 19-21).

28.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28072025, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан»» передає ТОВ «ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 3 від 28.07.2025 до Договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 28 613,72 грн., з яких: 9800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7853,72 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7000 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 3960 грн сум заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, дійшов висновку відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст.612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України (в редакції на час виникнення відповідних правовідносин) боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив дій, направлених на погашення існуючої заборгованості ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем.

Отже, враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті, кредитор має право вимагати його виконання шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати узгоджених у договорі відсотків та комісій, а отже, існують правові підстави для стягнення у примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту у розмірі 9800 грн, суми заборгованості за відсотками в розмірі 7853,72 грн. та суми заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі сумі 7000 грн.

Щодо стягнення неустойки за кредитним договором у сумі 3960 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжувався та діяв на момент укладення кредитного договору.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог щодо стягнення неустойки слід відмовити.

За наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі часткового задоволення позову.

У зв`язку із частковим задоволенням позову (86,16%), суд стягує судовий збір у розмірі 2293,92 грн.

Керуючись ст. 76, 83, 141, 264, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 101531548 від 04.02.2025 у сумі 24 653,72 гривень та судовий збір у розмірі 2293,92 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк», ЄДРПОУ 35625014;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.С. Боєв

24.09.26