Рішення № 140111780, 28.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2026 року м. Рівне№460/15164/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ-КОЛОР" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ-КОЛОР" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13874660/39627083 від 16.07.2026 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ-КОЛОР» у реєстрації податкової накладної №4 від 03.06.2026 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 03.06.2026 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ-КОЛОР». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору поставки від 22.01.2024 № 01/22/01-2024 здійснив постачання товарів ТОВ «КОМПАНІЯ БАРБАКАН», у зв`язку із чим склав і подав на реєстрацію податкову накладну № 4 від 03.06.2026 на загальну суму 52884,74грн, зокрема ПДВ 8814,12грн. Після зупинення реєстрації податкової накладної позивач подав контролюючому органу пояснення та копії документів щодо придбання, зберігання, транспортування й реалізації товару. Проте комісія регіонального рівня прийняла рішення про відмову в її реєстрації, посилаючись на недоліки договору оренди транспортного засобу та ненадання окремих документів. Позивач стверджує, що надані документи є достатніми для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. Зауваження контролюючого органу щодо договору оренди автомобіля спростовуються додатковою угодою, якою сторони погодили строк його дії, розмір орендної плати та вартість транспортного засобу. Крім того, позивач зазначає, що під час адміністративного оскарження надав додаткові документи, зокрема свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи щодо його використання та бухгалтерського обліку господарських операцій. Вважаючи рішення комісії необґрунтованим і протиправним, позивач просить задовольнити позов.

Відповідачі подали відзив на позов в якому заперечує проти задоволення позову. Зазначають, що за результатами автоматизованого моніторингу встановлено відповідність господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що стало підставою для зупинення реєстрації податкової накладної. На думку відповідачів, платник не надав повного пакета документів, необхідних для прийняття рішення про її реєстрацію. Зокрема, строк дії договору оренди транспортного засобу від 03.06.2024 закінчився, договір не містить істотних умов щодо вартості майна та орендної плати. Також не надано свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, документів щодо місця його стоянки, шляхових листів, актів списання пального та карток окремих бухгалтерських рахунків. Відповідачі посилаються на протокол засідання комісії від 16.07.2026 № 80/17-00-18-00-07 та вважають, що подання документів лише під час судового розгляду не може спростувати правомірність рішення, прийнятого на підставі документів, які перебували в розпорядженні комісії. Просили відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 13.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши заяви по суті та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд враховує наступне.

ТОВ «ПРЕМІУМ-КОЛОР» здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі, зокрема будівельними матеріалами та іншими товарами господарського призначення.

22.01.2024 між ТОВ «ПРЕМІУМ-КОЛОР» та ТОВ «КОМПАНІЯ БАРБАКАН» укладено договір поставки № 01/22/01-2024 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов`язався передавати покупцю товари в асортименті, кількості та за цінами, узгодженими сторонами у видаткових накладних, а покупець приймати й оплачувати їх.

03.06.2026 на виконання договору позивач оформив поставку відливів та заглушок загальною вартістю 52 884,74 грн, зокрема ПДВ 8 814,12 грн, що відображено у видатковій накладній № 35 від 03.06.2026.

На підтвердження постачання складено товарно-транспортну накладну № 35 від 03.06.2026.

Матеріали справи також містять акт звірки взаємних розрахунків з покупцем за червень 2026 року та платіжні інструкції № 8083 від 04.06.2026, № 8148 від 10.06.2026 і № 8272 від 23.06.2026.

Походження реалізованих товарів позивач підтверджує документами щодо їх придбання в ТОВ «РАДОНІТ-А» за договором № 0402-0001 від 04.02.2026, зокрема видатковими та товарно-транспортними накладними від 31.03.2026, 21.04.2026 і 27.05.2026, платіжними документами й актом звірки.

За результатами зазначеної господарської операції позивач склав податкову накладну № 4 від 03.06.2026.

01.07.2026 податкова накладна надійшла до ДПС України, однак її реєстрацію зупинено. У квитанції зазначено, що обсяг постачання товару за кодом 7210 перевищує величину залишку, визначену як різниця обсягу придбання та постачання такого товару, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Платнику запропоновано надати пояснення та копії документів, необхідних для розгляду питання реєстрації накладної.

13.07.2026 позивач подав повідомлення з письмовими поясненнями та копіями документів, яке прийнято контролюючим органом за реєстраційним № 9208694613.

16.07.2026 комісія Головного управління ДПС у Рівненській області прийняла рішення № 13874660/39627083 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 03.06.2026.

Підставою відмови зазначено надання платником копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації наведено зауваження щодо закінчення строку дії договору оренди автомобіля та відсутності в ньому умов щодо вартості майна й орендної плати. Також зазначено про ненадання окремих документів щодо використання автомобіля та бухгалтерського обліку.

24.07.2026 позивач подав скаргу на зазначене рішення, до якої, за його поясненнями, долучив додаткові документи щодо оренди та використання транспортного засобу.

Рішенням ДПС України від 31.07.2026 № 16027/39627083/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.

Не погоджуючись із рішеннями регіональної комісії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд перевіряє рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, на відповідність критеріям законності, обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі ПК України) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено визначення дати виникнення податкових зобов`язань за правилом першої події - зарахування коштів від покупця або відвантаження товарів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом строк.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів чи послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України під час здійснення операцій з постачання товарів або послуг платник податку продавець зобов`язаний у встановлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено можливість зупинення реєстрації податкової накладної в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм такого зупинення визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (надалі Порядок № 1165), у редакції, чинній на час спірних правовідносин.

За змістом пунктів 37 Порядку № 1165 податкова накладна проходить автоматизований моніторинг щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації, критеріям ризиковості платника та критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, наведених у додатку 3 до Порядку № 1165, підставою зупинення реєстрації може бути перевищення обсягу постачання товару або послуги, зазначеного у податковій накладній, над відповідною розрахунковою величиною залишку за встановлених цим критерієм умов.

Водночас саме по собі встановлення відповідності операції критерію ризиковості є підставою для зупинення реєстрації, а не безумовною підставою для подальшої відмови в реєстрації податкової накладної.

Пунктами 10 і 11 Порядку № 1165 передбачено надсилання платнику квитанції про зупинення реєстрації, у якій зазначаються реквізити податкової накладної, відповідний критерій ризиковості та пропозиція щодо надання пояснень і копій документів.

Процедуру прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної визначає Порядок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (надалі Порядок № 520).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 платник податку має право подати копії документів і письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання про її реєстрацію.

Пункт 5 цього Порядку передбачає перелік документів, які можуть бути необхідними для розгляду відповідного питання, зокрема договори, первинні документи щодо придбання та постачання товарів, їх зберігання і транспортування, розрахункові документи та документи щодо підтвердження відповідності продукції.

Зазначений перелік застосовується з урахуванням змісту конкретної господарської операції та документів, які складаються під час її здійснення.

За змістом пункту 9 Порядку № 520 комісія регіонального рівня за результатами розгляду поданих платником пояснень і копій документів протягом п`яти робочих днів приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів або приймає рішення про відмову в реєстрації у випадку надання документів, складених чи оформлених із порушенням законодавства.

У разі необхідності отримання додаткових пояснень та документів комісія направляє платнику відповідне повідомлення за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520.

Таким чином, законодавством передбачено можливість уточнення контролюючим органом переліку документів, необхідних для прийняття рішення щодо конкретної податкової накладної.

Суд встановив, що позивач після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної подав письмові пояснення та копії документів, які, на його переконання, підтверджували придбання та подальше постачання товарів.

Зокрема, контролюючому органу було подано договір поставки, видаткову та товарно-транспортну накладні, документи щодо розрахунків із покупцем, а також документи, які підтверджували придбання відповідних товарів у постачальника.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою відмови визначено надання документів, складених із порушенням законодавства, із наведенням зауважень до договору оренди транспортного засобу.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору як домовленості двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, визначена індивідуальними ознаками.

Статтею 762 ЦК України врегульовано плату за користування майном, а статтею 763 цього Кодексу строк договору найму.

Згідно зі статтею 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, раніше встановлений договором.

Спеціальні положення щодо найму транспортного засобу визначені статтями 798-805 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ДІМБУДМАРКЕТ» та позивачем укладено договір оренди транспортного засобу № 02/06-2024 від 03.06.2024, предметом якого є автомобіль CITROEN BERLINGO.

Позивач зазначає, що додатковою угодою № 1 сторони погодили розмір орендної плати в сумі 6000грн на місяць, визначили балансову вартість транспортного засобу та продовжили строк дії договору до 31.12.2027.

Крім того, на підтвердження користування автомобілем позивач посилається на акт приймання-передачі транспортного засобу від 03.06.2024, акт надання послуг № 110 від 30.06.2026 і акт звірки взаємних розрахунків за червень 2026 року.

Водночас в оскаржуваному рішенні комісія не навела належного обґрунтування того, чому відповідні документи не підтверджують користування транспортним засобом та яким чином зазначені нею недоліки договору оренди впливають на можливість реєстрації податкової накладної за операцією поставки товарів.

Саме по собі посилання на первісний семимісячний строк договору без належної оцінки умов додаткової угоди не є достатнім обґрунтуванням висновку про відсутність у платника транспортного засобу в користуванні станом на червень 2026 року.

Крім того, законодавство, яке регулює загальні правовідносини найму, не визначає зазначення балансової вартості майна обов`язковою істотною умовою кожного договору оренди транспортного засобу.

Отже, наведені комісією зауваження до договору оренди самі по собі не доводять складення документів щодо спірної господарської операції з порушенням законодавства.

Комісія також зазначила про ненадання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, документального підтвердження місця його стоянки, шляхових листів, актів списання пального та карток бухгалтерських рахунків.

Суд зазначає, що предметом спірної господарської операції є постачання товарів, а не надання послуг перевезення чи оренди транспортного засобу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою статті 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні містити визначені законом обов`язкові реквізити.

Документи, які оформлюються під час здійснення господарської операції, мають оцінюватися з урахуванням характеру цієї операції та інформації, яку вони підтверджують.

У цій справі позивачем було подано документи щодо придбання товарів у постачальника, їх подальшої реалізації покупцю та проведення розрахунків.

Контролюючий орган не зазначив конкретних недоліків у видатковій накладній № 35 від 03.06.2026 або інших первинних документах, безпосередньо пов`язаних із постачанням товарів покупцю, які свідчили б про їх складення з порушенням законодавства.

Натомість наведені комісією зауваження переважно стосуються документального підтвердження використання орендованого автомобіля та окремих аспектів бухгалтерського обліку.

Суд враховує, що залежно від змісту господарської операції документи щодо транспортування, зберігання товарів і використання транспортних засобів можуть мати істотне значення для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

Проте їх відсутність підлягає оцінці у взаємозв`язку з іншими наданими документами та підставою відмови, яку фактично визначила комісія у своєму рішенні.

У цій справі відповідач не обґрунтував, чому за наявності документів щодо придбання та реалізації товарів ненадання окремих документів щодо експлуатації автомобіля є достатньою підставою для висновку про порушення законодавства під час складення документів, поданих для реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 у випадку, коли поданих платником пояснень і документів недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, комісія має можливість направити повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів.

Водночас законодавством передбачено й можливість прийняття рішення про відмову в реєстрації без направлення такого повідомлення, якщо платником надано документи, складені або оформлені з порушенням законодавства.

Отже, не направлення повідомлення про надання додаткових пояснень саме по собі не свідчить про протиправність будь-якого рішення комісії.

Визначальним є встановлення фактичної підстави відмови та перевірка дотримання контролюючим органом процедури, передбаченої для відповідної підстави.

У постанові від 30.01.2026 у справі № 260/224/24 Верховний Суд сформулював правовий підхід, відповідно до якого ненадання або часткове надання платником документів, належним чином витребуваних контролюючим органом, може бути самостійною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний підхід відображено в постанові Верховного Суду від 03.03.2026 у справі № 580/8808/24.

Водночас застосування зазначених висновків залежить від встановлених обставин належного повідомлення платника про необхідність надання конкретних документів та його подальших дій.

У цій справі матеріали підтверджують подання позивачем первісного пакета пояснень та документів 13.07.2026.

Разом із тим відповідачами не підтверджено направлення платнику окремого повідомлення за додатком 2 до Порядку № 520 із визначенням конкретних додаткових документів, необхідних для прийняття рішення.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що позивач не виконав конкретну додаткову вимогу контролюючого органу, направлену відповідно до встановленої процедури.

Крім того, в оскаржуваному рішенні комісія визначила підставою відмови саме надання документів, складених із порушенням законодавства. Тому правомірність рішення має перевірятися насамперед з огляду на наявність такого порушення.

Посилання відповідачів у відзиві на недостатність усього пакета документів не звільняє їх від обов`язку довести обґрунтованість безпосередньо зазначеної в оскаржуваному рішенні підстави відмови.

При цьому суд враховує правовий підхід Верховного Суду, викладений у постанові від 16.05.2024 у справі № 400/11727/23, щодо необхідності оцінювати первинні документи у взаємозв`язку з інформацією, зазначеною у податковій накладній, та іншими доступними контролюючому органу відомостями.

Суд також розмежовує документи, які були подані платником до прийняття оскаржуваного рішення, та документи, додатково надані під час адміністративного оскарження або судового розгляду.

Останні не можуть автоматично свідчити про протиправність рішення комісії регіонального рівня на момент його прийняття. Проте вони можуть враховуватися під час оцінки доводів учасників справи та встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, з дотриманням визначених процесуальним законом правил доказування.

За сукупністю досліджених доказів суд доходить висновку, що відповідачами не доведено наявності зазначеної в оскаржуваному рішенні підстави для відмови в реєстрації податкової накладної.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.

За змістом статті 245 КАС України в разі задоволення позову суд може визнати протиправним і скасувати індивідуальний акт, а також застосувати інший спосіб захисту, який не суперечить закону та забезпечує ефективне поновлення порушеного права.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, передбачає внесення відомостей до Реєстру на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

З огляду на встановлені обставини та висновок про протиправність рішення комісії регіонального рівня суд вважає, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 4 від 03.06.2026 відповідає характеру порушення та є належним способом захисту права позивача.

Такий спосіб захисту не передбачає здійснення судом повноважень податкової перевірки чи встановлення остаточних податкових наслідків господарської операції, оскільки предметом спору є правомірність відмови в реєстрації конкретної податкової накладної.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на суб`єкта владних повноважень.

Оцінивши докази відповідно до статті 90 КАС України, суд доходить висновку, що відповідачами не доведено правомірності рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.07.2026 № 13874660/39627083, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступає відповідачем у справі.

З огляду на заявлену позивачем вимогу щодо розподілу судових витрат, судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.07.2026 № 13874660/39627083 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 03.06.2026, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ-КОЛОР», у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 03.06.2026, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ-КОЛОР».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ-КОЛОР» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ-КОЛОР» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ-КОЛОР" (вул. Транспортна, буд.12, офіс 303, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 39627083)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)

Суддя Т.О. Комшелюк