Ухвала суду № 140111621, 25.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень

25 вересня 2026 р. Р і в н е№460/7446/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Д.П. Зозулі розглянувши в порядку письмового провадження звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 позов задоволено.

19.08.2026 на адресу суду надійшла заява позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання рішення суду від 19.05.2026 у даній справі.

Ухвалою суду від 25.08.2026 відповідача зобов`язано подати звіт про виконання рішення суду.

23.09.2026 на адресу суду надійшов звіт ГУ ПФУ в Рівненській області щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі.

Судом встановлено, що звіт відповідає вимогам частин другої, третьої статті 382-2 КАС і поданий у встановлений судом строк.

За правилами ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розглянувши у встановлений строк в порядку письмового провадження поданий звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали, суд встановив таке.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 позов задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі не менше 50 відсотків від десяти мінімальних пенсій за віком, з 20.03.2026, з урахуванням виплачених сум.

Як свідчить зміст звіту і долучених до нього документів, на виконання вказаного рішення пенсійним органом проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , внаслідок якого розмір пенсії по інвалідності позивача становить 12975 грн (2595 грн х 10 х 50%), що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії. Станом на 16.09.2026 заборгованість за рішенням суду у справі №460/7446/2 обліковується в Реєстрі судових рішень за №821-148003.

При цьому, зазначено, що доплата, нарахована на виконання рішення за період з 20.03.2026 по 30.09.2026, яка становить 44676,91 грн, буде виплачуватися після виділення додаткових коштів на ці цілі з Державного бюджету України.

Натомість, як свідчать матеріали справи, доплата, нарахована позивачу на виконання рішення суду від 19.05.2026 виплачується позивачу не у повному розмірі, а саме: у розмірі 8802,89 грн. щомісячно замість 12975 грн.

Суд зауважує, що ст.1 Першого протоколу до Конвенції встановлено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Так, у рішеннях "Кечко проти України" (заява № 63134/00) і "Ромашов проти України" (заява № 67534/01) ЄСПЛ зазначив, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Зокрема, у справі "Кечко проти України" ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) і у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) ЄСПЛ також зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, обмежене фінансування відповідача жодним чином не може впливати на право позивача на отримання пенсії у належному розмірі після проведеного на виконання судового рішення перерахунку.

У цій справі судом встановлено, що остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення, ухвалене на користь позивача, залишається невиконаним, що свідчить про порушення права позивача на виконання судового рішення без зайвих затримок та становить втручання у його право на мирне володіння присудженими грошовими коштами.

Наявність у позивача права на отримання відповідних виплат встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили. Вказане право не заперечується відповідачем. Тому це право не може бути скасоване з підстав відсутності фінансування такого виду виплат з державного бюджету.

Крім того, ігнорування судових рішень, які набрали законної сили, з боку органу Пенсійного фонду України у сфері функціональних правовідносин порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову, що закріплено у ст. 6 Конституції України.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Суд наголошує, що за правилами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

При цьому, суд враховує, що згідно з ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Враховуючи поданий звіт, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області вчиняються дії щодо виконання рішення суду, однак станом на час подання звіту воно залишається невиконаним в повному обсязі.

З огляду на встановлено, суд вважає за доцільне прийняти поданий відповідачем звіт та встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду - 60 днів з дня вручення цієї ухвали.

Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти поданий Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду по справі №460/7446/26.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 19.05.2026 у справі №460/7446/26 - протягом 60 днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 25 вересня 2026 року

Суддя Д.П. Зозуля