Рішення № 140111230, 28.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/10829/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо призупинення виплати пільгової пенсії ОСОБА_1 з березня 2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відновити та продовжити виплати пільгової пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024.

В обґрунтування позову зазначено, що починаючи з березня 2024 р. виплату пільгової пенсії Позивачу було призупинено на тій підставі, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Механічно-ремонтний завод» припинило перераховувати кошти на виплату та доставку пільгової пенсії, що вбачається з листа Відповідача від 12.06.2026 р. за вих. № 1600-0902-8/53454. Вказані дії та бездіяльність відповідача позивач вважає незаконними, через що звернулась до суду.

Стислий зміст відзиву відповідача.

У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, оскільки виплату пенсії позивачу призупинено не з вини управління, а з підстав невиконання ТОВ «Механічно-ремонтний завод» умов, визначених гарантійним листом та нормативно-правовими актами. Можна дійти висновку про відсутність порушень з боку Головного управління ПФУ в Полтавській області щодо призупинення виплати пенсії позивачу, а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Заяви, клопотання учасників справи.

27.08.2026 до суду від позивача надійшла заява.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2026 постановлено вважати повернутою позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01.03.2024 по 06.02.2026. Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в частині вимог з 07.02.2026, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 призначена пенсія за віком з 19.11.2019 відповідно до пункту 2-2 Розділу XV «Прикінцеві Положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 10 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В матеріалах пенсійної справи позивача міститься гарантійний лист ТОВ «Механічно-ремонтний завод» про перерахування коштів на рахунок органів Пенсійного фонду України. Виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється на підставі цього гарантійного листа, відповідно до якого протягом періоду з 19.11.2019 по 03.12.2027 підприємство зобов`язується до 20-го числа кожного місяця, що передує місяцю виплати пільгової пенсії перераховувати на рахунок органів Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пенсії у розмірі, визначеному цим органом в повідомленні про перерахування коштів.

Виплату пенсії позивачу здійснено по березень 2024 року. Виплата пенсії здійснювалася за 2024 рік: за січень 2024 в березні 2024 року - 4218,51 грн. (дата виплати 13 число); за лютий 2024 в квітні 2023 року - 4218,51 грн. (дата виплати 13 число); за березень 2024 в червні 2024 року - 4218.51 грн. (дата виплати 13 число).

Відповідно до розрахунку заборгованості по пільговим пенсіям за період з 01.04.2024 по 01.04.2026 по ТОВ «Механічно-ремонтний завод» перед позивачем наявна заборгованість у сумі 122041,55 грн.

У листі від 12.06.2026 відповідач повідомив позивачу, що виплату пільгової пенсії було призупинено на тій підставі, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Механічно-ремонтний завод» припинило перераховувати кошти на виплату та доставку пільгової пенсії.

Позивач не погоджується з такою відповіддю відповідача і звернулась до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (стаття 8 Закону № 1058-IV).

Відповідно до підпункту 2-2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 10 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У такому разі розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Механізм призначення пенсій окремим категоріям працівників, які за результатами атестації робочих місць працюють (працювали) в умовах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначено Порядком призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 937.

Пунктом 6 Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці визначено, що рішення про призначення пільгової пенсії приймається управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті і районі у місті за місцем розташування підприємства, організації на підставі документів, що подаються у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінпраці, та гарантійного листа підприємства або організації про перерахування коштів на рахунок зазначеного управління для покриття витрат, пов`язаних з виплатою пенсій.

Згідно із пунктом 7 Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці виплата пільгової пенсії здійснюється після надходження у повному обсязі коштів від підприємства, організації до органу, що призначає пенсію, у строки, передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 47 Закону 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи

Статтею 49 Закону 1058-IV в редакції чинній станом на дату припинення виплати пенсії передбачено, що виплата пенсії припиняється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України або за рішенням суду у випадках: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, підстави припинення виплати пенсії визначені статтею 49 Закону 1058-IV.

В матеріалах справи відсутнє рішення відповідача про припинення виплати пенсії, що свідчить про припинення виплати у спосіб, що не передбачений чинним законодавством.

Суд відхиляє посилання відповідача на нездійснення відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ТОВ «Механічно-ремонтний завод», оскільки ані стаття 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ані іншими законами не передбачено можливості припинення виплати пенсії особі у разі припинення перерахування коштів підприємством. Посилання відповідача на пункт 7 Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №937 від 18.07.2007, суд вважає необґрунтованими, оскільки постанова КМ України є підзаконним нормативним актом, а тому не може бути підставою для припинення виплати пільгової пенсії у випадку, якщо така причина не передбачена статтею 49 Закону № 1058-IV.

Суд вважає, що нездійснення відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій роботодавцем позивача до органу пенсійного фонду не може бути підставою припинення виплати зазначеного виду пенсії, оскільки право соціального захисту, у тому числі пенсійне забезпечення, гарантовано кожному громадянину, у відповідності до статті 46 Конституції України.

Під час розгляду справи судом не встановлено наявності визначених статтею 49 Закону №1058-IV підстав припинення виплати пенсії, що свідчить про обґрунтованість доводів позивача.

Припинивши виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідач допустив порушення статей 47, 49 Закону № 1058-IV.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Слід зазначити, що можливість припинення виплати пенсії без вирішення цього питання шляхом прийняття відповідного рішення діючим законодавством України не передбачена. Докази прийняття відповідачем рішення про припинення виплати пенсії у матеріалах справи відсутні.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №243/6391/17, постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі №200/7847/24.

Відтак позовні вимоги у частині позову з 07.02.2026 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне, відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо припинення виплати пільгової пенсії з 01.04.2024 ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зобов`язати поновити нарахування та виплату пільгової пенсії ОСОБА_1 з 07.02.2026, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні та 96 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза