Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/19741/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИК А" до Київської митниці, Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 30.06.2026 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОДЖИК А» до Львівської митниці, Державної митної служби України, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100160/2026/0000003/2 від 05.02.2026 р.;
2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2026/000032 від 05.02.2026 р.;
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної митної служби України №15/15-02-02/13/2602 від 28.04.2026 р.;
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100160/2026/000007/3 від 04.05.2026р;
5. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної митної служби України №15/15-02-02/13/3398 від 04.06.2026 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 01.10.2024 між ТОВ «ЛОДЖИК А» (Покупець) та Nantong Kingway Complex Material CO., LTD (Китай) (Продавець) було укладено Контракт № 4 на постачання продукції 01.10.2024, відповідно п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати товари у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти х та оплатити. Положеннями п. 1.2. Контракту передбачено, що асортимент, ціни на товари визначаються у Специфікаціях до цього контракту. Відповідно до положень п. 2.2. Контракту, загальна сума Контракту не повинна перевищувати 500 000 (п`ятсот тисяч) доларів США. 07.12.2025 між ТОВ «ЛОДЖИК А» та Nantong Kingway Complex Material CO., LTD, було укладено Специфікацію № 5 до контракту №4 від 01.10.2024, якою визначено асортимент та ціну товару - 42 338,179 США (країна походження товару: Китай). 07.12.2025 між Сторонами підписано додаткову угоду № 3, згідно умов якої, змінено порядок розрахунків за Контрактом, встановивши такий: Покупець оплачує Продавцю аванс в розмірі 20% від вартості товару відповідно до Проформи-інвойсу № KW-20251010-4 у розмірі 7 865,00 доларів США. Залишок вартості товару у сумі 34 473,17 доларів США сплачується наступним чином: основна частина залишку (21 773,179 доларів США) сплачується не пізніше ніж за 1 календарний день до заходу судна в порт Гданськ, Польща, решта залишку - 12 700,00 доларів США сплачується після отримання товару Покупцем не пізніше 28.02.2026 р.
З метою митного оформлення придбаного товару за вказаними вище контрактом та специфікацією декларантом подано до митного оформлення митну декларацію, ЕМД № 26UA10016050087006 від 04.02.2026.
05.02.2026 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100160/2026/000003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2026/000032. Рішенням Державної митної служби України № 15/15-02-02/13/2602 від 28.04.2020 скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів N UA100160/2026/000003/2 від 05.02.2026 та зобов`язано Львівську митницю прийняти інше рішення. 04.05.2026 Київською митницею прийнято нове рішення про коригування митної вартості товарів № UA100160/2026/000007/3. Рішенням Державної митної служби України № 15/15-02-02/13/3398 від 04.06.2026 прийнято рішення про залишення скарги без задоволення.
Ухвалою судді від 03.07.2026 постановлено позовну заяву залишити буз руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду позовної заяви з вимогами, викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України, шляхом визначення в ній, які саме протиправні, на його переконання, рішення, дії та бездіяльність, кожного з відповідачів призвели до порушення його прав та оскаржуються ним до суду.
13.07.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. №28814/26) про долучення позовної заяви в новій редакції в якій в якості доповідачів визначено: Київську митницю, Державну митну службу України.
14.07.2026 від представника позивача надійшло клопотання (вх. №79471/26) на виконання недоліків вказаних в ухвалі суду від 03.07.2026, з долученням до матеріалів справи документи засвідчені нотаріальним перекладом.
Ухвалою судді від 15.07.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОДЖИК А» та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
27.07.2026 від представника Київської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ ЕС84543/26), в якому вказано, що відповідач заперечує проти задоволення даного позову та вважає його необґрунтованим.
У відзиві вказано, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів на підставі розгляду поданих документів разом з митною декларацією від 04.02.2026 № 26UA100160500870U6 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З покликанням на фактичні обставини даної справи, підстави для прийняття оскаржуваних рішень, відповідач вказує, що всі дії та рішення посадових осіб митниці є аргументованими, відповідають та засновані на вимогах законодавства України з питань державної митної справи. Позивачем не надано переконливих доказів, які б свідчили про порушення митним органом вимог нормативно-правових актів, в той час, як правомірність дій та вимог митного органу повністю відповідає положенням чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИК А".
30.07.2026 від представника Державної митної служби України до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ ЕС86738/26), в якому вказано, що відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, а тому задоволенню не підлягають.
З покликанням на обставини та підстави прийняття оскаржуваного рішення Київською митницею та рішень Держмитслужби, за результатами розгляду скарг ТОВ «ЛОДЖИК А», відповідач вказує, що декларантом: невірно проведено розрахунок митної вартості; не подано документів, визначених частинами другою-третьою статті 53 Кодексу; не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Таким чином, зазначено у відзиві, з урахуванням положень частини другої статті 58, пунктів 1, 2 частини шостої статті 54, частини першої статті 55 Кодексу у Митниці були правові підстави для відмови у визнанні заявленої декларантом за ЕМД від 04.02.2026 № 26UA100160500870U6 митної вартості товарів за основним методом та прийняття Рішення. Разом з тим, на порушення вимог частини другої статті 55 Кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, у графі 33 Рішення не наведено всіх належних та достатніх підстав неможливості визнання заявленої декларантом митної вартості товару. З огляду на зазначене, відповідно до пункту 2 частини першої статті 265 Кодексу за результатами розгляду скарги ТОВ «ЛОДЖИК А» від 07.03.2026 Держмитслужбою прийнято рішення від 28.04.2026 № 15/15-02-02/13/2602 (про часткове її задоволення). За результатами прийнятого рішення Держмитслужби від 28.04.2026 № 15/15-02-02/13/2602, керуючись пунктом 3 частини другої статті 265 Кодексу Держмитслужба скасувала рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.02.2026 № UA100160/2026/000003/2, зобов`язала Київську митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства та відмовила в задоволенні решти вимог. Скаржника було також повідомлено, що у разі незгоди із зазначеним рішенням ТОВ «ЛОДЖИК А» має право на його оскарження в судовому порядку.
У відзиві зазначено, що 07.03.2026 скаржник звертався до Держмитслужби зі скаргою від 07.03.2026 (вх. Держмитслужби № 8254/13/1 від 09.03.2026) на рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.02.2026 № UA100160/2026/000003/2 та з вимогами його скасувати, визнати правомірним визначення митної вартості за першим методом (за ціною договору) та здійснити повернення 440 139,91 гривень. Під час розгляду зазначеної скарги Держмитслужбою опрацьовано документи, подані декларантом до митного оформлення товару, заявленого за ЕМД від 04.02.2026 № 26UA100160500870U6, та встановлено наявність в них розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також непідтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, та повноти включення до неї складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України (далі - Кодекс). Отже, Держмитслужба дійшла висновку, що декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості, на запит Митниці не подано документів, визначених частинами другою-третьою статті 53 Кодексу, та не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Таким чином, з урахуванням положень з урахуванням положень частини другої статті 58, пунктів 1, 2 частини шостої статті 54, частини першої статті 55 Кодексу у Митниці були правові підстави для відмови у визнанні заявленої декларантом за ЕМД від 04.02.2026 № 26UA100160500870U6 митної вартості товарів за основним методом та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2026 № UA100160/2026/000003/2. Разом з тим, на порушення вимог частини другої статті 55 Кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2026 № UA100160/2026/000003/2 не наведено всіх належних та достатніх підстав неможливості визнання заявленої декларантом митної вартості товару. За результатами розгляду скарги ТОВ «ЛОДЖИК А» від 07.03.2026 Держмитслужбою прийнято рішення від 28.04.2026 № 15/15-02-02/13/2602 про часткове її задоволення, яким відповідно до пункту 3 частини другої статті 265 Кодексу скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 05.02.2026 № UA100160/2026/000003/2 та зобов`язано Митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства. На виконання рішення Держмитслужби від 28.04.2026 № 15/15-02-02/13/2602 Митницею скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2026 № UA100160/2026/000003/2 та прийнято Рішення, в графі 33 якого зазначено належні підстави неможливості визнання митним органом заявленої за ЕМД від 04.02.2026 № 26UA100160500870U6 митної вартості товару. Долучені до скарги від 08.05.2026 б/н додаткові документи, не подавались ТОВ «ЛОДЖИК А» до скарги від 07.03.2026, а тому не могли бути враховані Держмитслужбою під час прийняття рішення від 28.04.2026 № 15/15-02-02/13/2602 за результатами розгляду скарги. Крім того, Держмитслужбою у рішенні від 28.04.2026 № 15/15-02-02/13/2602 акцентовано увагу на можливість подання скаржником таких документів митному органу відповідно до частини восьмої статті 55 Кодексу. З огляду на викладене вище Держмитслужба з урахуванням вимог частини першої статті 263 Кодексу дійшла висновку, що оскаржуване Рішення є правомірним та обґрунтованим. З огляду на викладене вище відповідно до пункту 3 частини першої статті 265 Кодексу за результатами розгляду скарги ТОВ «ЛОДЖИК А» від 08.05.2026 б/н прийнято рішення від 04.06.2026 № 15/15-02-02/13/3398 про залишення її без задоволення.
З урахуванням викладеного, Державна митна служба України вважає, що доводи викладені в позовній заяві не відповідають обставинам справи, є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, а тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИК А".
31.07.2026 від представника відповідача Державної митної служби України надійшло клопотання (вх. №ЕС/87114/26), в якому просить постановити ухвалу про розгляд справи № 420/19741/26 за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін.
31.07.2026 від представника відповідача Київської митниці надійшло клопотання (вх. №ЕС/87373/26 від 03.08.2026), в якому просить розгляд справи №420/19741/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалами суду від 12.08.2026:
- відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Державної митної служби України (вх. №ЕС/87114/26 від 31.07.2026) про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін;
- відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача Київської митниці (вх. №ЕС/87375/26 від 03.08.2026) про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.
03.08.2026 від представника позивача ТОВ «ЛОДЖИК А» надійшла відповідь на відзив (вх.№ ЕС87999/26).
03.08.2026 від представника позивача ТОВ «ЛОДЖИК А» надійшло клопотання (вх. №ЕС/88092/26), в якому просить суд витребувати у Київської митниці:
- належним чином засвідчену копію митної декларації № 25UA100440628649U5 від 11.11.2025, на яку Київська митниця посилається як на джерело цінової інформації при визначенні митної вартості товару № 1;
- належним чином засвідчену копію митної декларації № 25UA100100447142U5 від 13.10.2025, на яку Київська митниця посилається як на джерело цінової інформації при визначенні митної вартості товару № 3;
- документи та відомості, на підставі яких Київська митниця встановила митну вартість товарів, зазначених у митних деклараціях № 25UA100440628649U5 від 11.11.2025 та № 25UA10010044714205 від 13.10.2025, зокрема документи, що містять інформацію про найменування, характеристики, кількість, вагу, ціну, умови поставки та інші відомості щодо відповідних товарів, які були використані митним органом для порівняння з товарами ТОВ «ЛОДЖИК А»;
- документи та відомості, на підставі яких Київською митницею було встановлено співставність (схожість) товарів, зазначених у вказаних митних деклараціях, із товарами, митна вартість яких визначалась щодо ТОВ «ЛОДЖИК А».
Ухвалою суду від 12.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ТОВ «ЛОДЖИК А» (вх. №ЕС/88092/26 від 03.08.2026) про витребування доказів.
10.09.2026 від представника позивача ТОВ «ЛОДЖИК А» надійшло клопотання (вх. №ЕС104065/26) про долучення доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзивів на позов, відповіді на відзив, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОДЖИК А» зареєстровано як юридична особа 24.07.2015 (Номер запису: 15561020000055698) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.
01.10.2024 між позивачем ТОВ «ЛОДЖИК А» (як покупцем) та компанією з компанією «Nantong Kingway Complex Material Co.,LTD (Китай) (як постачальник) укладено контракт на поставку № 4 відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати товари у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти їх і оплатити.
Пунктом 1.3 контракту №4 від 01.10.2024 визначено, що асортимент, ціни на товари визначаються у специфікаціях до даного контракту.
Відповідно до п.2.2 контракту №4 від 01.10.2024 загальна сума контракту не повинна перевищувати 500000 доларів США і включає вартість стандартної упаковки, маркування, вартість навантаження, вартість доставки до місця відправлення, а також інші витрати продавця.
07.12.2025 між ТОВ «ЛОДЖИК А» та Nantong Kingway Complex Material CO., LTD, було укладено Специфікацію № 5 до контракту №4 від 01.10.2024, якою визначено асортимент та ціну товару - 42 338,179 США (країна походження товару: Китай).
07.12.2025 між сторонами контракту №4 від 01.10.2024 підписано додаткову угоду № 3, згідно умов якої, змінено порядок розрахунків за контрактом, встановивши такий: покупець оплачує продавцю аванс в розмірі 20% від вартості товару відповідно до проформи-інвойсу № KW-20251010-4 у розмірі 7 865,00 доларів США. Залишок вартості товару у сумі 34 473,17 доларів США сплачується наступним чином: основна частина залишку (21 773,179 доларів США) сплачується не пізніше ніж за 1 календарний день до заходу судна в порт Гданськ, Польща, решта залишку 12 700,00 доларів США сплачується після отримання товару Покупцем не пізніше 28.02.2026.
На виконання умов продавцем було виставлено Інвойс №KW-20251207-4 від 07.12.2025 року з переліком товарів.
04.02.2026 уповноважена позивачем особа діючи в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОДЖИК А», звернулась до Київської митниці, у зв`язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару (митна декларація № 26UA100160500870U6).
Для підтвердження вказаних у митній декларації 26UA100160500870U6 від 04.02.2026 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:
- пакувальний лист (Packing list) №б/н від 07.12.2025;
- рахунок-проформа (Proforma invoice) № KW-20251010-4 від 10.10.2025;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № KW-20251010-4 від 07.12.2025;
- коносамент (bill of lading) № KUNSE25112626 від 11.12.2025;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2820 від 29.01.2026;
- супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №26PL322080NS50DSK2 від 28.01.2026;
- декларація про походження товару (Declaration of origin) №KW-20251207-4 від 07.12.2025;
- банківський платіжний документ, що стосуються товару №178 від 19.01.2026, №181 від 26.01.2026, № 168 від 13.10.2025, №179 від 21.01.2026;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4715467 від 30.01.2026;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №264 від 30.01.2026;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №493335від 30.01.2026;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №Б/Н від 01.10.2025;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №4 від 01.10.2024;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 07.12.2025; №5 від 07.12.2025;
- доповнення до внутрішнього договору (контракту) №1 від 10.01.2026;
- договори (контракти) про перевезення №10/16 від 16.10.2025, № 2/26/09/25-2 від 26.09.2025, № 01/07-2/21 від 01.07.2021, № 2207-77/24ftu від 22.07.2024;
- заявка на перевезення №3 від 05.12.2025;
- гарантійний лист від 07.12.2025;
- лист виробника про оплату від 27.01.2026;
- довідка з банка №63-2- 11/1080-Б від 27.01.2026;
- копія митної декларації країни відправлення №223120250004945677 від 08.12.2025.
Київською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати такі документи: 1) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення та обробки оцінюваних товарів, передбачені положеннями Наказу №599 та згідно Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» від безпосереднього виконавця послуг; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 4) виписку з бухгалтерської документації 5) копію митної декларації країни відправлення ( в розумінні ст. 254 Кодексу) та Т1; 6)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями 7) лінійний коносамент та інвойс/інвойси до нього.
Декларантом додатково для підтвердження митної вартості товарів надано: лист-відповідь ТОВ «ЛОДЖИК А» від 05.02.2026 № 1; коносамент від 11.12.2025 № KUNSE25112626; рахунок фактура від 30.01.2026 № LS-4715467; довідки про транспортні витрати від 30.01.2026 № 493335; договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 16.10.2025 № 10/16; заявки на транспортування та експедирування контейнерів від 05.12.2025 № 3; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі № 380/11716/25; Київська митниця № 16698/4/7.8-1 від 28.04.2026 2 ухвали восьмого апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги від 11.02.2026 у справі № 380/1171/25; роздруківки з підписами «Електронний суд» щодо стану розгляду справи № 380/1171/25; розрахунків з митницею по ЄКР.
Київська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA100160/2026/000003/2 від 05.02.2026 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Також, Київська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2026/000032.
Так, у рішенні № UA100160/2026/000003/2 від 05.02.2026 відповідачем було вказано, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару на підставі розгляду поданих документів разом з митною декларацією, (далі - МД) від 04.02.2026 № 26UA100160500870U6 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
«При проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичні рекомендації), було здійснено, окрім інших, такі заходи:- вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування до митного кордону України;- перевірка наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів;- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; За результатами здійснення вищезазначених заходів, зокрема при вивченні маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування до митного кордону України встановлено наступне. Зокрема, згідно умов зовнішньоекономічного договору від 01.10.2024 № 4 та інвойсу від 07.12.2025 № KW-20251207-4 умовами поставки даної партії товару є FOB- Shanghai (Китай). Згідно положень Інкотермс, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення. Відповідно до ч. 10 ст. 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу, якщо витрати на транспортування не включено до ціни товарів, декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ №599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом можуть надаватись: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Окрім вищенаведеного, термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Статтею Б.6 «Розподіл витрат» розділу FOB міжнародних правил Incoterms визначено, що Покупець зобов`язаний сплатити: - всі витрати, пов`язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження; - будь-які додаткові витрати, що виникають внаслідок того, що судно, призначене покупцем, не прибуває своєчасно, чи не може прийняти товар, чи припиняє прийняття вантажів до настання часу, про який було повідомлено у відповідності з статтею Б.7, або внаслідок неподання покупцем належного повідомлення у відповідності зі статтею Б.7., - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору; - у випадках, де це належить, - усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну. Також, відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Відповідно до Конвенції ООН «По договорам повністю або часткового морського міжнародного перевезення вантажів» від 11.12.2008, Конвенції ООН «Про морське перевезення» від 1978 року, транспортним документом морського перевезення, який прирівнюється до договору морського перевезення та містить відповідну інформацію, є коносамент (BILL OF LADING), зокрема лінійний коносамент (MASTER BILL OF LADING). Згідно вищевказаних міжнародних Конвенцій та міжнародної практики, коносамент містить дані, що характеризують вантаж і дозволяють його ідентифікувати, дані щодо умов перевезення, найменування відправника/перевізника, місце приймання/завантаження вантажу, місце призначення, відомості щодо фрахту (сплачений чи підлягає сплаті), його розміру, умов зберігання в порту відправлення/прибуття та інші істотні умови перевезення/оплати за товар. Таким чином, MASTER BILL OF LADING, як договір морського перевезення, та інвойс складений до нього, містять ключову інформацію необхідну митним органам для здійснення перевірки достовірності декларування складових митної вартості, зокрема вартості транспортування вантажу, відповідно до умов розділу ІІІ Кодексу. В той же час, зазначених документів на морське перевезення (MASTER BILL OF LADING, інвойс/інвойси до нього) до митного органу не надано. Разом з тим, в митній декларації країни відправлення від 08.12.2025 № 223120250004945677 є посилання на коносамент, який до митного органу не надано. До митного оформлення додано документ за кодом згідно класифікатора « 0705» від 11.12.2025 № KUNSE25112626, який не є достатнім та інформативним доказом щодо вартості транспортування оцінюваної партії товару та інших ключових умов перевезення оцінюваної партії товару за умов переміщення транзитними країнами. Разом з тим, згідно відомостей зазначених в коносаменті від 11.12.2025 № KUNSE25112626, безпосереднім перевізником є лінія «CMA». Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Разом з тим, документів, які видані суб`єктами господарювання, що залучались безпосередньо до договору транспортного експедирування та передбачені наказом № 599, до митного органу не надано. Згідно заявки на транспортування та експедирування вантажів від 05.12.2025 № 7, зберігання контейнерів в порту та їх використання, оплачуються відповідно до умов лінійного агента. Відповідно до інформації, що міститься у відкритих джерелах Інтернет www.searates.com, вантаж у контейнері №SEGU4452820 прибув до порту Gdansk- 27/01/2026, та у період з 27.01.2026-29.01.2026 зберігався у вищевказаному порту. Разом з тим, до митного органу не надано інформації щодо вартості вищевказаних витрат, які в розумінні ч. 10 ст. 58 Кодексу є складовою митної вартості товарів. Також в рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг від 30.01.2026 №264 є посилання на договір транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2021 № 12/07-2/21, який до митного органу не надається. Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу, у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи».
У рішенні зазначено, що за результатами контролю митної вартості відповідно до ч.2 ст.54 Кодексу у наданих до митного оформлення документах відсутні обґрунтовані, документально підтверджені відомості щодо числових значень складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, перелік яких встановлений положеннями ч. 10 ст. 58 Кодексу, отже не виконані умови ч. 2, 4, 10, 21 ст. 58 Кодексу. Також, при проведенні порівнянні ціни відповідно до п. 2.2.13, 2.2.14, 2.2.19 Методичних рекомендацій встановлено, що митне оформлення ідентичних/подібних товарів, здійснювалось за більш високим рівнем митної вартості, що суперечать поняттю «дійсної вартості» у розумінні ст. VII ГАТТ.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивачем було подано скаргу.
28.04.2026 Державною митною службою України прийнято рішення №15/15-02-02/13/2602, якою скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИК А" частково задоволено, скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.02.2026 № UA100160/2026/000003/2, зобов`язано Київську митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства та відмовляє в задоволенні решти вимог.
Так, у даному рішенні, зокрема, вказано, що під час митного оформлення оцінюваних товарів декларантом: невірно проведено розрахунок митної вартості; не подано документів, визначених частинами другою-третьою статті 53 Кодексу; не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Разом з тим, вказано у рішенні, на порушення вимог частини другої статті 55 Кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, у графі 33 Рішення не наведено всіх належних та достатніх підстав неможливості визнання заявленої декларантом митної вартості товару.
Судом встановлено, що Київська митниця на виконання рішення Держмитслужби від 28.04.2026 №15/15-02-02/13/2602, рішенням № UA100160/2026/000007/3 від 04.05.2026 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Так, у рішенні № UA100160/2026/000007/3 від 04.05.2026 відповідачем зазначено таке:
«…Згідно з положеннями статей 8 та 9 Конституції України, статті 54 Митного кодексу України (далі - Кодекс), ст. 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, митний орган має право упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару та зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Крім того, згідно визначення ст. 49 Кодексу митна вартість товару - це вартість товару, яка базується на ціні що фактично сплачена або підлягає сплаті за поставлений товар. Відповідно до ст. 54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товару здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно п. 5.1 ст. 54 Кодексу митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів на підставі розгляду поданих документів разом з митною декларацією від 04.02.2026 № 26UA100160500870U6 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до положень п. 2.2.7 наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації) митний орган під час проведення контролю за правильністю заявленої декларантом митної вартості перевіряє документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчає маршрут транспортування та перевіряє достовірність декларування витрат на транспортування. На підставі зазначеної перевірки встановлено наступне. Згідно умов зовнішньоекономічного договору від 01/10/2024 № 4 ( далі - Контракт № 4) та інвойсу від 07/12/2025 № KW-20251207-4 умовами поставки даної партії товару є FOB- Shanghai (Китай). Згідно положень Інкотермс, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення. Відповідно до ч. 10 ст. 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу, якщо витрати на транспортування не включено до ціни товарів, декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ №599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом можуть надаватись: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Окрім вищенаведеного, термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Статтею Б.6 «Розподіл витрат» розділу FOB міжнародних правил Incoterms визначено, що Покупець зобов`язаний сплатити: - всі витрати, пов`язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження; - будь-які додаткові витрати, що виникають внаслідок того, що судно, призначене покупцем, не прибуває своєчасно, чи не може прийняти товар, чи припиняє прийняття вантажів до настання часу, про який було повідомлено у відповідності з статтею Б.7, або внаслідок неподання покупцем належного повідомлення у відповідності зі статтею Б.7., - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору; - у випадках, де це належить, - усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну. Також, відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Відповідно до Конвенції ООН «По договорам повністю або часткового морського міжнародного перевезення вантажів» від 11.12.2008, Конвенції ООН «Про морське перевезення» від 1978 року, транспортним документом морського перевезення, який прирівнюється до договору морського перевезення та містить відповідну інформацію, є коносамент, BILL OF LADING, зокрема лінійний коносамент, MASTER BILL OF LADING. Згідно вищевказаних міжнародних Конвенцій та міжнародної практики, коносамент містить дані, що характеризують вантаж і дозволяють його ідентифікувати, дані щодо умов перевезення, найменування відправника/перевізника, місце приймання/завантаження вантажу, місце призначення, відомості щодо фрахту, сплачений чи підлягає сплаті, його розміру, умов зберігання в порту відправлення/прибуття та інші істотні умови перевезення/оплати за товар. Таким чином, MASTER BILL OF LADING, як договір морського перевезення, та інвойс, складений до нього, містять ключову інформацію, необхідну митним органам для здійснення перевірки достовірності декларування складових митної вартості, зокрема вартості транспортування вантажу, відповідно до умов розділу ІІІ Кодексу. В той же час, зазначених документів на морське перевезення, MASTER BILL OF LADING, інвойс/інвойси до нього, до митного органу не надано. Разом з тим, у митній декларації країни відправлення від 08.12.2025 № 223120250004945677 є посилання на коносамент, який до митного органу не надано. До митного оформлення додано документ за кодом згідно класифікатора « 0705» від 11.12.2025 № KUNSE25112626, який не є достатнім та інформативним доказом щодо вартості транспортування оцінюваної партії товару та інших ключових умов перевезення оцінюваної партії товару за умов переміщення транзитними країнами. Відповідно до статті 137, пункту 11 статті 138 «Кодексу торговельного мореплавства України» від 23.05.1995 № 176/95-ВР та статті 14 частини IV Конвенції Організації Об`єднаних Націй про морське перевезення вантажів 1978 року, коносамент видається морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення, підписується капітаном судна або іншими представниками, підтверджує укладання договору перевезення та факт передачі вантажу для перевезення. Таким чином, поданий до митного оформлення коносамент від 11.12.2025 № KUNSE25112626 без підпису капітана судна або іншого представника перевізника не може підтверджувати факт прийняття оцінюваних товарів до перевезення, а також відомості, що в ньому зазначені. Разом з тим, згідно відомостей, зазначених в коносаменті від 11.12.2025 № KUNSE25112626, безпосереднім перевізником є лінія «CMA». Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат, повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Разом з тим, подані документи не містять відомостей, які дають можливість перевірити документи, видані суб`єктами господарювання, що залучались безпосередньо до договору транспортного експедирування та передбачені наказом № 599 до митного органу не надано, а також не дають можливості перевірити повноту включення до митної вартості всіх витрат на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку товарів до місця ввезення на митну територію України. Згідно заявки на транспортування та експедирування вантажів від 05.12.2025 № 7, зберігання контейнерів в порту та їх використання, оплачуються відповідно до умов лінійного агента. Відповідно до інформації, що міститься у відкритих джерелах Інтернет www.searates.com, вантаж у контейнері №SEGU4452820 прибув до порту Gdansk- 27/01/2026, та у період з 27.01.2026-29.01.2026 зберігався у вищевказаному порту. Разом з тим, до митного органу не надано інформації щодо вартості вищевказаних витрат, які в розумінні ч. 10 ст. 58 Кодексу є складовою митної вартості товарів. Також в рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг від 30.01.2026 №264 є посилання на договір транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2021 № 12/07-2/21, який до митного органу не надається. Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів декларантом надано копії коносаменту від 11.12.2025 № KUNSE25112626, СМR від 29.01.2026 № 2820, договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 16.10.2025 № 10/16 та додаткової угоди від 10.01.2026 № 1 до нього, договору перевезення вантажів автотранспортом від 12.07.2021 №12/07-2/21, договору перевезення вантажів автотранспортом від 01.07.2021 № 01/07-2/21, договору перевезення вантажу від 22.07.2024 № 2207-77/24ftu, договору транспортної експедиції організацій автомобільних перевезень вантажів від 26.09.2025 № 2/26/09/25-2, рахунку-фактури від 30.01.2026 № LS4715467, довідки про транспортні виграти від 30.01.2026 № 493335, довідки від 27.01.2026 № 63-2-11/1080-БТ, рахунку на оплату від 30.01.2026 № 264, заявки на транспортування та експедирування контейнерів від 05.12.2025 № 3. Доставка товарів, заявлених за МД від 04.02.2026 № 26UA100160500870U6, здійснювалась на підставі договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 16.10.2025 № 10/16 (далі - Договір) та додаткової угоди від 10.01.2026 № 1, укладених між ТОВ «ЛОДЖИК А» (клієнт) та ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (експедитор), згідно з яким, зокрема: експедитор зобов`язаний після надання послуг оформити акт виконаних робіт (наданих послуг) та надати його клієнтові (пункт 2.1.6); клієнт зобов`язується: своєчасно оплачувати послуги експедитора в повному обсязі (пункт 3.1.9); підписати та відправити експедитору акт виконаних робіт (наданих послуг) протягом трьох (3) робочих днів з моменту його отримання або надати протягом п`яти (5) робочих днів мотивовану відмову (пункт 3.1.12); оплата за Договором здійснюється клієнтом на підставі та відповідно до рахунку експедитора, у повному обсязі, протягом 3-х (трьох) календарних днів від дати завершення митного оформлення вантажу на митній території України. Штрафи, у тому числі, пов`язані із перевірками вантажу контролюючими органами, оплачуються на підставі підтверджуючих відповідних документів протягом 1 (одного) банківського дня з моменту пред`явлення підтверджувального документу. Витрати, у т.ч., за зберігання, користування 9 контейнером (демередж/детеншен), вантажно-розвантажувальні роботи (ВРР), простій автотранспорту/вагону, огляд вантажу, перепакування, збори порту та інші, що можуть виникнути в процесі перевезення не з вини експедитора, оплачуються клієнтом на підставі рахунку експедитора протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення/видання такого рахунку. Експедитор залишає за собою право зобов`язати клієнта, шляхом виставлення рахунку, здійснити передоплату за послуги, пов`язані з тривалим перебуванням вантажу у порту/на терміналі, які перебувають у порту/терміналі понад безоплатного періоду зберігання вантажу (у контейнерах), встановленого згідно з умовами порту/терміналу/агента контейнерної лінії, у тому числі, за послуги зі зберігання вантажу (в т.ч. у контейнері), та за понаднормативне використання контейнера (демередж/детеншен) тощо, до моменту вивезення вантажу з порту/терміналу (пункт 4.1); виконані послуги оформлюються актом виконаних робіт (наданих послуг) та рахунком експедитора. Остаточна вартість послуг вказується в рахунку фактурі та/або в акті виконаних робіт (наданих послуг) експедитора на кожне ТЕО. Оплата здійснюється клієнтом на підставі рахунку експедитора у повному обсязі (пункт 4.3); плата експедиторові зазначається у додатку до Договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт (наданих послуг), рахунку експедитора, гарантійного листа клієнта, погодженого експедитором (пункт 4.4). Заявка на транспортування та експедирування контейнерів від 05.12.2025 № 3 та довідка про транспортні витрати від 30.01.2026 № 493335 містять інформацію щодо вартості витрат на перевезення товарів за маршрутом порт Shanghai, China - порт Gdansk, Poland, хоча згідно з митною декларацією країни відправлення від 08.12.2025 № 223120250004945677 порт відправлення - Yangshan, China, що може свідчити про невключення до митної вартості всіх її складових, визначених пунктом 5 частини десятої статті 58 Кодексу, а саме витрат на транспортування товарів за маршрутом порт Yangshan, China - порт Shanghai, China (відстань близько 200 км). Неподання скаржником на розгляд актів виконаних робіт (послуг), визначених пунктами 2.1.6, 3.1.12, 4.3, 4.4 Договору, а також банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, не дає можливості упевнитись у повноті та вартості всіх послуг, у тому числі додаткових (пункт 4.1 Договору), які, у разі їх надання, повинні включатись до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товари. Також. з урахуванням умов поставки FOB - Shanghai, China, після переходу товару через поручні судна в порту відвантаження всі подальші витрати, пов`язані з транспортуванням оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, несе покупець, якщо інше не підтверджено поданими документами. Відповідно до статті 134 Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 09.10.2013 № 952/2013 товари з моменту ввезення на митну територію Союзу перебувають під митним наглядом. Згідно зі статтею 226 цього Регламенту товари, що не мають статусу товарів Союзу, можуть переміщуватися в межах митної території Союзу в процедурі зовнішнього транзиту. Отже, після прибуття оцінюваних товарів до порту Gdansk, Poland їх подальше переміщення територією Європейського Союзу до кордону України (UA205020) мало здійснюватися під митним контролем із застосуванням транзитної процедури, зокрема зовнішнього транзиту T1 або іншого належного транзитного документа. Разом з тим, рахунок-фактура на транспортно-експедиційні послуги від 30.01.2026 № LS-4715467 та довідка про транспортні витрати від 30.01.2026 № 493335 не містять відомостей щодо витрат, пов`язаних з оформленням транзитного переміщення товарів територією Європейського Союзу, зокрема витрат на оформлення транзитної декларації T1 або іншого транзитного документа, послуг митного представника, гарантійного забезпечення чи адміністративного супроводу транзиту. Зазначене не дає можливості митному органу перевірити наявність або відсутність таких витрат та повноту включення до заявленої митної вартості всіх складових, які відповідно до пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу підлягають включенню до митної вартості, якщо вони понесені покупцем та не включені до ціни товару. Також умовами Контракту № 4, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою до Контракту від 07.12.2025 № 3, передбачено, зокрема, що: покупець сплачує аванс у розмірі 20 % від вартості товару відповідно до проформи-інвойсу № КW-20251010-1 у розмірі 7865,00 доларів. Залишок вартості товару згідно з комерційним інвойсом від 07.1 2.2025 № КW-20251207- 4, а саме 34473,179 доларів сплачується наступним чином: основна частина залишку (21773,179 доларів) сплачується не пізніше ніж за 1 (один) календарний день до заходу судна в порт Гданськ, Польща; решта від залишку, 5 а саме 12700,00 доларів сплачується після отримання товару покупцем та не пізніше 28.02.2026 року (пункт 2.4); дата відвантаження має бути погоджена для кожної партії товару після надходження 30 % передоплати на рахунок продавця. Товари повинні бути відвантажені не пізніше дати, зазначеної у Специфікації, але не пізніше 30 днів від дати отримання передоплати (пункт 3.1); товар відвантажується на умовах FОВ Shanghai, China (INCOTERMS 2010). Товар призначений для ввезення в Україну (пункт 3.4); з кожною поставкою продавець надає покупцеві таку документацію: інвойс, який має містити: дату та номер, найменування і реквізити продавця і покупця; номер контракту; країну походження і виробника; умови поставки; умови оплати; найменування продукції; митний код; ціну за одиницю, кількість одиниць продукції; загальну вартість продукції. Інвойс засвідчується підписом та печаткою продавця (пункт 3.6). Декларантом в графі 31 МД від 04.02.2026 № 26UA100160500870U6 заявлено відомості щодо виробника товарів «Nantong Kingway Complex Material CO., Ltd» (Китай) та торговельної марки «Nantong Kingway Complex Material». Однак в поданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація про торговельну марку та виробника товарів. Водночас упаковка товарів містить напис «виготовлено в EU», що підтверджується фотографіями, зробленими під час митного огляду товарів. Перелічені факти можуть свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари (торговельна марка, виробник) та умови їх купівлі, які, в свою чергу, мають безпосередній вплив на формування ціни таких товарів та, як наслідок, їх митної вартості. Відповідно до пункту 3.6 Контракту № 4, з кожною поставкою продавець надає покупцеві інвойс, який має містити: дату та номер, найменування і реквізити продавця і покупця; номер контракту; країну походження і виробника; умови поставки; умови оплати; найменування продукції; митний код; ціну за одиницю, кількість одиниць продукції; загальну вартість продукції. Інвойс засвідчується підписом та печаткою продавця. Разом з тим, комерційний інвойс від 07.12.2025 № KW-20251207-4 не містить інформації щодо умов оплати, виробника та митного коду товарів, що не дає можливості перевірити відповідність інвойсу умовам договору та підтвердити заявлену ціну товарів як таку, що фактично сплачена або підлягає сплаті саме за оцінювані товари. Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі - Положення № 216). Для підтвердження оплати за оцінювані товари декларантом надано платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах від 13.10.2025 № 168 (далі - платіжна інструкція № 168) та платіжні інструкції в іноземній валюті від 17.01.2026 № 178, від 21.01.2026 № 179, від 26.01.2026 № 181. Згідно з платіжною інструкцією № 168 передоплата за товари відбулась 13.10.2025 на підставі проформи-інвойсу від 10.10.2025 № КW-20251010-4. Однак, відповідно до пункту 2.4 додаткової угоди від 07.12.2025 № 3 передоплата за оцінювані товари повинна бути здійснена відповідно до проформи-інвойс № КW-20251010-1, яка до митного оформлення не надавалась, що не дає змоги упевнитись, що проформа-інвойс від 10.10.2025 № КW-20251010-4 стосується партії оцінюваних товарів. Враховуючи наведе надані декларантом платіжні інструкції № 178, № 179 та № 181 не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують ціну, яка фактично сплачена за оцінювані товари. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Кодексу у наданих до митного оформлення документах відсутні обґрунтовані, документально підтверджені відомості щодо ціни , яка сплачена чи підлягає сплаті та щодо числових значень складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, перелік яких встановлений положеннями частиною 10 статі 58 Кодексу, отже не виконані умови частини 2, 4, 10, 21 статті 58 Кодексу. 05.02.2026 супровідним листом декларант зазначив, що надав всі наявні документи та просить завершити митне оформлення протягом 4-х годин, визначених законодавством (ст. 255 Кодексу) Таким чином, декларант не скористався своїм правом передбаченим статтею 52 Кодексу на підтвердження заявленої ним митної вартості та усунення розбіжностей, а також декларування числових значень складових митної вартості у повному обсязі».
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивачем було подано скаргу.
24.06.2026 Державною митною службою України прийнято рішення №15/15-02-02/13/3398, якою скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИК А" залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов до таких висновків.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Розглядаючи дану справу суд також враховує, що відповідно до ст.24 МК України будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки
Статтею 26-3 МК України визначено, що під час розгляду скарги митний орган вищого рівня перевіряє правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення митного органу, правомірність вчинених дій або відсутність факту бездіяльності митного органу.
Митний орган вищого рівня за заявою особи, яка подала скаргу, залучає до розгляду скарги митний орган, якого стосується предмет оскарження.
Скарга розглядається митним органом вищого рівня протягом 30 днів з дня її отримання.
За необхідності отримання позиції щодо предмета оскарження від митного органу, якого стосується предмет оскарження, митний орган вищого рівня може направити до митного органу, якого стосується предмет оскарження, копії скарги та доданих до неї документів (у разі їх подання).
У разі отримання копії скарги відповідно до абзацу першого цієї частини митний орган, якого стосується предмет оскарження, зобов`язаний надіслати до митного органу вищого рівня свою позицію та наявні в нього документи щодо предмета оскарження протягом п`яти робочих днів з дня отримання копії скарги.
У разі якщо під час розгляду скарги встановлено, що в митному органі вищого рівня відсутні документи та/або інформація, що мають значення для розгляду скарги, митний орган вищого рівня має право направити особі, яка подала скаргу, запит із зазначенням документів та/або інформації, які необхідно надати.
Особа, яка подала скаргу, зобов`язана надати митному органу вищого рівня на його запит документи та інформацію, необхідні для розгляду скарги, протягом 15 днів з дня отримання такого запиту.
У разі направлення запиту, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, строк розгляду скарги зупиняється до надання митному органу вищого рівня документів та/або інформації, зазначених у запиті, але не більше ніж на 20 днів з дня направлення такого запиту.
У разі якщо особа, яка подала скаргу, не надала документів та/або інформації на запит митного органу вищого рівня, рішення за результатами розгляду скарги приймається з урахуванням наявних у такого органу документів та/або інформації.
Строк розгляду скарги, зазначений у частині третій цієї статті, може бути продовжений за рішенням митного органу вищого рівня, але не більше ніж на 20 днів.
Повідомлення про продовження строку розгляду скарги надсилається особі, яка подала скаргу, у паперовій або електронній формі.
У разі якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу одночасно оскаржуються до митного органу вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги митним органом вищого рівня припиняється.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.26-5 МК України за результатами розгляду скарги митний орган вищого рівня приймає одне з таких рішень, яким:
1) повністю задовольняє скаргу;
2) частково задовольняє скаргу;
3) залишає скаргу без задоволення.
У разі прийняття рішення, передбаченого пунктом 1 або 2 частини першої цієї статті, митний орган вищого рівня:
1) скасовує оскаржуване рішення повністю або частково; або
2) скасовує оскаржуване рішення та самостійно приймає нове рішення; або
3) скасовує оскаржуване рішення та зобов`язує відповідний митний орган прийняти нове рішення відповідно до законодавства; або
4) вносить зміни до оскаржуваного рішення; або
5) визнає дії або факт бездіяльності відповідного митного органу неправомірними та зобов`язує цей митний орган вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.
Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.
В той же час, суд не погоджується з такими висновками відповідачів, з огляду на таке.
Щодо покликань відповідачів на ненадання позивачем лінійного коносаменту MASTER BILL OF LADING, як договору морського перевезення, та інвойсу складений до нього, то суд зазначає таке.
Так, до митного оформлення позивачем було подано коносамент № KUNSE25112626 від 11.12.2025.
У вказаному коносаменті міститься інформація про номер контейнера SEGU4452820, порт відправлення та порт призначення, перевізника, опис вантажу.
Суд зазначає, що домашній коносамент - коносамент, який перевізник або експедитор, що виконує функції перевізника, оформляє в порту відправлення.
Лінійний коносамент - це документ, який видає морський перевізник, який підтверджує наявність і прийняття вантажу до транспортування, а також право на вантаж. Він фактично є внутрішнім документом морської лінії.
Обидва види коносамента повинні містити інформацію про відправника, одержувача і сторони, які потрібно повідомити про прибуття вантажу та містять ідентичну інформацію про вантаж та його перевезення, тому ненадання лінійного коносаменту жодним чином не впливало на можливість здійснення митницею перевірки числових показників митної вартості задекларованого товару.
Згідно висновків з якими погодився Верховний суд у постанові від 03.07.2024 по справі №821/1036/18 у розумінні положень Митного кодексу України лінійний коносамент не є документом, що підтверджує митну вартість.
Щодо покликань відповідачів на те, що в митній декларації країни відправлення від 08.12.2025 № 223120250004945677 є посилання на коносамент, який до митного органу не надано, то суд зазначає то суд зазначає, що згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не є документом, який обов`язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Відповідач, суб`єкт владних повноважень, не довів яким саме чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості.
Щодо покликань відповідачів на те, що позивачем відбувалось залучення третіх осіб для транспортування (ТОВ «СМА), то суд зазначає таке.
Так, судом встановлено, що між експедитором ТОВ «ЛАМАН-ШИПІНГ» та клієнтом ТОВ «ЛОДЖИК А» 16.10.2025 укладено договір транспортно-експедиційних послуг №10/16.
Згідно цього договору, Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту.
Пунктом 1.2 договору №10/16 від 16.10.2025 визначено, що умови перевезення, характеристика вантажу, вид транспорту, вартість послуг, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього Договору, сторони можуть погодити у Заявці, в якій зазначають найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу до перевезення, тип транспорту, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО. За відсутності Заявки, умови перевезення, послуги, їх вартість, данні про вантаж та відправника/отримувача, маршрут, тощо, визначаються транспортними документами, накладними, рахунками за цим Договором.
Пунктом 2.1.1 договору №10/16 від 16.10.2025 визначено, що за рахунок Клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених Сторонами, а також надати інші послуги Клієнтові за погодженням Сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу, оплаті провізної плати (залізничного тарифу) за завантажені та порожні рейси рухомого складу (РС) та інші послуги/роботи надані залізницею, перевізником. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за цим Договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна
Отже, декларант не є стороною правовідносин між експедитором та судноплавною лінією СМА та не має договірних відносин з СМА, не володіє первинними інвойсами СМА, не зобов`язаний розкривати комерційні документи третіх осіб.
Суд вважає обґрунтованими покликання позивача на те, що митним кодексом України не передбачає обов`язку декларанта подавати договори між іншими суб`єктами господарювання, які не зовнішньоекономічного контракту.
Судом встановлено, що декларант повідомив у своєму листі, що не має у розпорядженні цих документів та пояснив чому.
При цьому судом встановлено, що фактичні витрати на перевезення були підтверджені наданими до оформлення документами: рахунком-фактурою №LS-4715467 від 30.01.2026; довідкою про транспортні витрати №493335 від 30.01.2026; договором транспортно-експедиційних послуг №10/16 від 16.10.2025; заявкою на транспортування та експедирування контейнерів №3 від 05.12.2025. Отже, транспортна складова документально підтверджена належним чином та містить вичерпну інформацію без розбіжностей.
Крім того, митний орган посилається на можливі витрати на зберігання контейнера, зокрема з використанням інформації з відкритих інтернет-джерел.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 74 КАС України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Частинами 1-3 статті 99 КАС України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної справи відповідачами не надано доказів на підтвердження наявної відповідної інформації у електронних джерелах.
Суд вважає, що саме по собі покликання на інформацію з веб-сайтів (зокрема searates.com) не є належним доказом у розумінні принципів офіційності та допустимості доказів.
Разом з тим, як зазначено позивачем та встановлено судом, такі витрати були включені до загального рахунку на транспортно-експедиційні послуги та враховані в частині витрат на обробку вантажу в порту Гданськ. Рахунок №LS-4715467 від 30.01.2026 та довідка про транспортні витрати підтверджують повну суму витрат, понесених декларантом у зв`язку з перевезенням товару, включаючи портові витрати. Відповідні пояснення Декларант надав Митному органу в листі відповіді №1 від 05.02.2026.
Щодо покликань відповідачів на ненадання позивачем договору транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2021 № 12/07-2/21, то суд зазначає, що у своєму листі відповіді №1 від 05.02.2026 Декларант додатково надав договір, який відповідає реквізитам, зазначеним у рахунку №264 від 05.02.2026.
Щодо покликань відповідачів на недоліки наданих до митного оформлення транспортних документів, то суд зазначає таке.
Як вже встановлено судом, 16.10.2025 між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (ЕКСПЕДИТОР) та ТОВ «ЛОДЖИК А» (замовник) укладено договір № 10/16 про транспортно-експедиторське обслуговування, згідно умов якого експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги.
05.12.2025 між сторонами складено заявку № 3 на транспортування та експедирування контейнерів, в якому визначено вартість послуг по перевезенню контейнеру SEGU4452820, по коносаменту KUNSE25112626:
морське перевезення вантажу за межами державного кордону України за маршрутом порт Shanghai (China) - порт Gdansk (Poland), становить 120 584,85 грн;
транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України 34 293.15 грн;
міжнародне автоперевезення по території України за маршрутом Ягодин - Хмельницький 41 667,65,00 грн;
експедиторська винагорода 1 289,10 грн;
транспортно-експедиторське обслуговування на території України - 1000,01 грн; міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України за маршрутом Gdansk - Ягодин - 79 450,00 грн.
Також, в відповідній заявці міститься детальна інформація про відправку (місце завантаження, порти завантаження та розвантаження, пункт доставки, тип та кількість контейнерів, маса вантажу, брутто), а також інформація про можливі додаткові видатки.
10.01.2026 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 10/16, в якій було змінено порядок розрахунків за Договором передбачено, що оплата за Договром здійснюється Клієнтом на підставі та відповідно до рахунку Експедитора у повному обсязі протягом 3-х календарних днів від дати завершення митного оформлення вантажу на митній території України.
12.07.2021 між ТОВ «ЛАМАН ШИППІНГ» (Замовник) та ТОВ «Форстранс Україна» (Виконавець) укладено договір № 12/07-2/21 про перевезення вантажів автотранспортом, згідно умов якого замовник доручає та оплачує перевезення вантажу, а Виконавець бере на себе зобов`язання перевезти вантаж територією України та/або за її межами, у міжнародному сполученні, і доставити його належному одержувачу відповідно до транспортної накладної, вантажним автотранспортом, що належить Виконавцю на праві власності або залученим (для перевезень територією України) в іншій формі, на умовах, узгоджених Сторонами за цим Договором. На виконання умов договору, 30.01.2026 ТОВ «Форстранс Україна» виставлено ТОВ «ЛАМАН ШИППІНГ» рахунок на оплату № 264 на загальну суму 122 117,65 грн. Відповідні суми були включені ТОВ «ЛАМАН ШИППІНГ» й при виставленні ТОВ «Лоджик А» рахунку на оплату
11.12.2025 виписано коносамент №KUNSE25112626, яким підтверджено факт прийняття Товару від продавця Nantong Kingway Complex Material CO., LTD (Китай) на судно для подальшої доставки одержувачу ТОВ «Лоджик А». У відповідності до коносаменту, портом завантаження товару є Шанхай, Китай, а портом розвантаження та місцем доставки - Гданськ, Польща.
Вказаний товаросупровідний документ містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам, складеним щодо поставки на користь ТОВ «Лоджик А» Товару на підставі на постачання продукції від 01.10.2024 Контракту No4 p. та інших документів (вантажовідправник, одержувач, порти завантаження та розвантаження, кількість рулонів товару, опис вантажу та товарів, вага брутто, об`см).
Також, 29.12.2025 продавцем Nantong Kingway Complex Material CO., LTD надано оригінал сертифікату про походження № С256763654210068, в якому зазначені відомості про експортера, вантажоодержувача, інформацію про засоби перевезення та маршрут, опис товару, код товару, кількість, номер та дату видачі інвойсу.
Також, факт перевезення даного Товару з порту Китаю до порту Польщі, підтверджується експортною декларацією Китайською митною вантажною декларацією, засвідченою печаткою для митних декларацій та штампом митного брокера.
Дана експортна декларація оформлена постачальником - Nantong Kingway Complex Material CO., LTD (Китай) та заповнена китайською мовою. При цьому, факт того, що ця декларація стосується саме товару, який поставляється за контрактом Контракту №4 від 01.10.2024, підтверджується заповненими у ній даними, а саме: найменуванням продавця та покупця, дата відправки, порт призначення, найменування Товару, кількість Товару у кілограмах та у рулонах, вартість за одиницю товару та загальна вартість
Також, перевезення вантажу підтверджується й відповідною Транзитною митною декларацією T1: MRN 26PL322080NS50DSK2.
29.01.2026 складено міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR), якою підтверджується отримання перевізником в порту м.Гданськ Товару згідно Контракту №4 від 01.10.2024 та його завантаження на транспортний засіб для подальшого перевезення вантажу до Покупця ТОВ «Лоджик А».
В подальшому, у зв`язку з частковим виконанням ТОВ «Ламан Шипінг» транспортно-експедиторського обслуговування з перевезення товару за даним контрактом (із залученням до такого виконання перевізника), 30.01.2026 директором ТОВ «Ламан Шипінг» Боровським В.С., складено довідку про транспортні витрати, в якій зазначено таке:
вартість міжнародного морського перевезення вантажу за коносаментом KUNSE25112626 в контейнері SEGU4452820 за маршрутом порт Shanghai (China) -порт Gdansk (Poland), становить 120 584,85 грн;
транспортно-експедиторське обслуговувания за межами державного кордону України 34 293,15 грн (у т.ч. навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Гданськ 18 043,70 грн., обробка/експедирування вантажу в порту Гданськ 16 249,45 грн);
автоперевезення за межами державного кордону України до м.п. Ягодин за ресстраційним номером НОМЕР_1 /НОМЕР_2-79 450,00 грн;
автоперевезення по території України за маршрутом Ягодин Хмельницький за ресстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 - 41 667,65 грн;
Страхування вантажу не проводилося.
На підставі такої довідки, 30.01.2026 ТОВ «Ламан Шипінг» виставлено ТОВ «Лоджик А» рахунок-фактуру № LS-4715467 на загальну суму 278 284,76 грн. за послуги, які вже було надано за межами державного кордону України так і за послуги, які будуть надані по території України після перетину державного кордону.
Таким чином, станом на 04.02.2026 ТОВ «Лоджик А» була відома вартість перевезення Товару як за межами державного кордону України так і за вартість перевезення, по території України після перетину державного кордону, що підлягало врахуванню при визначенні митної вартості Товару.
Також, 05.02.2026 між ТОВ «Лоджик А» та ТОВ «Ламан Шипінг» складено акт надання послуг №ЛШ00-001523, в якому зазначено, що вартість наданих послуг складає 278 284,76 грн.
В подальшому, на виконання своїх зобов`язань, на підставі виставленого рахунку, ТОВ «Лоджик А» перерахувало на банківський рахунок ТОВ «Ламан Шипінг», грошові кошти в загальному розмірі 278 284,76 грн., що підтверджується таким:
58 284,36 грн згідно платіжної інструкції №4098 від 19.02.2026;
30 000,00 грн згідно платіжної інструкції №4103 від 23.02.2026;
20 000,00 грн згідно платіжної інструкції №4113 від 04.03.2026;
30 000,00 грн згідно платіжної інструкції №4119 від 06.03.2026;
30 000,00 грн згідно платіжної інструкції №4129 від 11.03.2026;
20 000,00 грн згідно платіжної інструкції №4138 від 13.03.2026;
30 000,00 грн згідно платіжної інструкції №4142 від 18.03.2026;
20 000,00 грн згідно платіжної інструкції №4148 від 19.03.2026;
20 000,00 грн згідно платіжної інструкції №4158 від 20.03.2026;
20 000,00 грн згідно платіжної інструкції №4164 від 27.03.2026.
Суд зазначає, що в платіжних інструкціях містися вся необхідна інформація, що дає змогу ідентифікувати такі платежі, а саме: повні дані платника; повні дані отримувача; дату та суму платіжної операції; призначення платежу (посилання на виставлений рахунок), електронний підпис АТ «УКРСИББАНК» з відміткою про виконання.
Також на підтвердження надання транспортно-експедиційних послуг, 29.04.2026 ТОВ «Ламан Шипінг» надано лист-підтвердження № 1. В відповідному листі зазначено, що ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» були надані транспортно-експедиційні послуги для ТОВ «ЛОДЖИК А» з перевезення вантажу (контейнер № SEGU4452820) відповідно до Заявки на транспортування № 3 від 05.12.2025.
Маршрут перевезення вантажу складався з наступних етапів: морське перевезення: Shanghai (China) - Gdansk (Poland); міжнародне автоперевезення: Gdansk Ягодин; внутрішнє автоперевезення по території України: Ягодин Хмельницький.
Також зазначено, що місцем завантаження вантажу с порт Shanghai, який включас портову інфраструктуру Yangshan як складову єдиного портового вузла, що підтверджується транспортними документами та с загальноприйнятою міжнародною практикою.
Факт перевезення та доставки вантажу підтверджується відповідними транспортними документами, а також актом наданих послуг № ЛІШ00-001523 від 05.02.2026.
Всі транспортно-експедиційні послуги, пов`язані із зазначеним перевезенням, були фактично надані у повному обсязі.
Загальна вартість наданих послуг становить 278284,76 гри з ПДВ, що підтверджується актом виконаних робіт та рахунком- фактурою № LS-4715467 від 30.01.2026. Оплата за надані транспортно-експедиційні послуги здійснена Замовником у повному обсязі відповідно до виставлених рахунків
Як стверджує позивач, ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» не має жодних фінансових чи договірних претензій до ТОВ «ЛОДЖИК А» у рамках зазначеного перевезення. Всі витрати на транспортування вантажу були включені до загальної вартості наданих послуг та відображені у відповідних фінансових документах.
Судом встановлено, що враховуючи умови додаткової угоди щодо зміни порядку розрахунків за Контрактом, на виконання вимог Контракту, ТОВ «ЛОДЖИК А» перерахувало на банківський рахунок Nantong Kingway Complex Material CO., LTD, залишок грошових коштів, що підтверджується таким:
кошти у розмірі 4 000,00 доларів США згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №182 від 19.02.2026;
кошти у розмірі 4 400,00 доларів США згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 183 від 31.03.2026;
кошти у розмірі 4 300,00 доларів США згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 185 від 01.04.2026.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного суду № 804/16553/14 від 31.05.2019, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що Такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного суду № 804/16553/14 від 31.05.2019, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що Такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Виходячи з переліку та змісту тих документів, що були надані декларантом одночасно з декларацією митному органу, суд вважає їх достатніми на підтвердження понесених позивачем витрат на транспортування товару.
Щодо покликань відповідачів на те, що декларантом в графі 31 МД від 04.02.2026 № 26UA100160500870U6 заявлено відомості щодо виробника товарів «Nantong Kingway Complex Material CO., Ltd» (Китай) та торговельної марки «Nantong Kingway Complex Material», однак в поданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація про торговельну марку та виробника товарів, суд зазначає, що позивачем до митного органу додатково були надані лист виробника Nantong Kingway Complex Material Co., Ltd щодо підтвердження виробництва, походження товару, умов поставки та складових вартості від 29.04.2026, сертифікат походження, декларація виробника про походження товару, сертифікат відповідності (СЕ № IN-SH-CP-5627-22321), відеоматеріали з виробничих потужностей виробника (у вигляді електронного файлу videodokaz.2 ra videodokaz.mp4).
Разом із цим, як стверджує позивач, використання нанесення позначки «EU» на маркуванні товару зумовлене виключно наявністю у виробника Nantong Kingway Complex Material CO., Ltd чинного СЕ-сертифіката № IN-SH-CP-5627-22321, який підтверджує відповідність продукції встановленим технічним вимогам та стандартам, що застосовуються до аналогічних товарів у Європейському Союзі.
Крім того, позначка «EU» є складовою маркетингової концепції бренду та елементом загального оформлення пакування товару, що використовується виробником для позначення продукції, виготовленої на сертифікованому виробництві з дотриманням європейських стандартів якості, на виробничих потужностях у Китаї. Така практика є загальноприйнятою у міжнародному товарообігу та не заборонена чинним законодавством України.
Зазначене маркування не є зазначенням країни походження товару, не вводить в оману щодо місця його виготовлення та не суперечить вимогам чинного законодавства України, зокрема у сфері технічного регулювання, маркування та митного контролю
Щодо покликань відповідачів на те, що комерційний інвойс від 07.12.2025 № KW-20251207-4 не містить інформації щодо умов оплати, виробника та митного коду товарів, що не дає можливості перевірити відповідність інвойсу умовам договору та підтвердити заявлену ціну товарів як таку, що фактично сплачена або підлягає сплаті саме за оцінювані товари та також, що надані декларантом платіжні інструкції № 178, № 179 та № 181 не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують ціну, яка фактично сплачена за оцінювані товари, то суд зазначає таке.
Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (надалі - Порядок №216).
Пунктом 15 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит Призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.
Пунктом 14 Порядку №216 визначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити:
1) номер документа для ініціювання платіжної операції (може містити цифри та літери);
2) дату складання документа для ініціювання платіжної операції (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами);
3) унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене) платника/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника;
4) найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг платника (назви країни і міста);
5) цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор);
6) суму платіжної операції або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою) та словами;
7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування отримувача/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку отримувача в іноземній валюті або банківських металах, на який перераховуються кошти або банківські метали (для отримувача - фізичної особи, який не має рахунку, реквізит номера рахунку не заповнюється);
8) найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг];
9) комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород (витрат) надавачу платіжних послуг платника й іншим надавачам платіжних послуг за перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або отримувача (BEN) або платника та отримувача (SHA), надається право надавачу платіжних послуг платника утримувати комісійну винагороду без платіжної інструкції платника;
10) призначення платежу;
11) код країни отримувача (три символи) відповідно до його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) або країни реєстрації (заповнюється платником або надавачем платіжних послуг платника);
12) ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або реєстраційний (обліковий) номер платника податку, який присвоюється контролюючими органами, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово "відмова");
13) (підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком;
14) резидентність - зазначає платник - фізична особа свою та отримувача резидентність словами "резидент" чи "нерезидент" під час перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України.
Надавач платіжних послуг має право передбачати в платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах додаткові реквізити
Таким чином, чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі, а отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, і були подані декларантом для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.
При цьому суд зазначає, що умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.
Таким чином, факт оплати/не оплати позивачем отриманого товару не може впливати на його митну вартість.
Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Відповідачами прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані митним органом.
Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).
За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідачі не надали суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Відтак, наявність в оскаржуваних рішеннях припущень митного органу свідчить про їх невмотивованість.
З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення та картка відмови є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИК А" є такими, що підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір всього в розмірі 9930,10 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4294 від 25.06.2026 (т.1 а.с.50).
Сума судового збору, сплачена за вимоги позивача до Київської митниці складає 6602,10 грн, а сума судового збору, сплачена за вимоги позивача до Державної митної служби України 3328,00 грн
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору всього у розмірі 9930,10 грн.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 80, 134, 142, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИК А" до Київської митниці, Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100160/2026/0000003/2 від 05.02.2026.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2026/000032 від 05.02.2026 Київської митниці.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної митної служби України №15/15-02-02/13/2602 від 28.04.2026.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100160/2026/000007/3 від 04.05.2026.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної митної служби України №15/15-02-02/13/3398 від 04.06.2026.
Стягнути з Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИК А" суму сплаченого судового збору у розмірі 6602,10 грн.
Стягнути з Київської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИК А" суму сплаченого судового збору у розмірі 3328,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОДЖИК А» (65031, м. Одеса, вул. Чапаєва, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 39913647);
Відповідачі:
Київська митниця (03124, м. Київ, вул. Б. Гавела Вацлава, буд. 8а, код ЄДРПОУ 43997555);
Державна митна служба України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 43115923)
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
Судове рішення № 140110992, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 28.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/19741/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: