Рішення № 140110939, 28.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15634/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-САН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-САН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (Код ЄДРПОУ 44005631) № UA500020/2026/000129/2 від 17.05.2026 року про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування вимог позову зазначається, що 02 червня 2025 року між ТОВ «ТЕХНО САН» (Покупець) та HENAN LORY SANITARY WARE CO.,LTD (Продавець) був укладений контракт № 2025-0206CH.

На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Продавець (HENAN LORY SANITARY WARE CO.,LTD) здійснив поставку на адресу Покупця відповідного товару: Санітарно технічні вироби, виготовлені з кераміки, не з фарфору: унітаз компакт у комплекті з бачком, арматурою для зливу, кришкою для унітаза (сидіння) та кріпильними елементами LR-C640P Унітаз-компакт IMP н/п,3/6л,г/ с+кришка мікроліфт-60компл./ Код товару: 69109000 00.

Під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, Позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно, а саме в сумі 14691.60 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. 57, 58 Митного кодексу України.

На електронний запит митниці, декларантом було додатково подано наступні документи: Прайс-лист від постачальника (продавця); Комерційна пропозиція.

Водночас, 17.05.2026 відповідачем було прийнято рішення №UA500020/2026/000129/2 про коригування митної вартості за резервним методом.

У зв`язку із таким рішенням відповідача, позивач був змушений додатково надмірно сплатити мито - 54 656.89 грн.- ПДВ - 229 558.93 грн.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ним були подані відповідачу всі необхідні для митного оформлення товару документи, що підтверджують вартість товару за першим методом (за ціною договору), в той час як рішення було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання.

На підставі викладеного та не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 02.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Витребувано у відповідача по справі - Одеської митниці належним чином засвідчені копії документів на підставі яких, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Зобов`язано відповідача надати до суду витребувані документи у строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 28.09.2026 у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 26UA500020003642U3 від 17.05.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000129/2 від 17.05.2026.

Представник відповідача зазначає, що додатково позивача повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

17.05.2026 митним органом отримано комерційну пропозицію від 24.10.25 № б/н, прайс-лист від 24.10.25 № б/н та лист уповноваженої особи від 17.05.2026 № б/н з відмовою надання витребуваних документів в повному обсязі в установлений термін. Проаналізувавши вказані документи, встановлено, що комерційна пропозиція не містить відомостей про: детальний опис товару, виробника товару, посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, період, на який вона дійсна, отже, не містить всіх необхідних реквізитів для встановлення зв`язку між поданими додатково документами та партією товару, яка ввозиться та не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості. Прайс-лист виробника товарів від 24.10.2025 № б/н адресований ТОВ "ТЕХНО-САН", тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 26UA500020003642U3 від 17.05.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У рішенні про коригування митної вартості № UA500020/2026/000129/2 від 17.05.2026 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

На підставі викладеного представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 02 червня 2025 року між ТОВ «ТЕХНО САН» (Покупець) та HENAN LORY SANITARY WARE CO.,LTD (Продавець) був укладений контракт № 2025-0206CH.

На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Продавець (HENAN LORY SANITARY WARE CO.,LTD) здійснив поставку на адресу Покупця відповідного товару: Санітарно технічні вироби, виготовлені з кераміки, не з фарфору: унітаз компакт у комплекті з бачком, арматурою для зливу, кришкою для унітаза (сидіння) та кріпильними елементами LR-C640P Унітаз-компакт IMP н/п,3/6л,г/ с+кришка мікроліфт-60компл./ Код товару: 69109000 00.

Для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 26UA500020003642U3 від 17.05.2026, відповідно до якої за умовами поставки CIF на митну територію України надійшов товар ТОВ «ТЕХНО-САН», а саме: Товар 1 - Санітарно технічні вироби, виготовлені з кераміки, не з фарфору: унітаз-компакт у комплекті з бачком, арматурою для зливу, кришкою для унітаза (сидіння) та кріпильними елементамиLR-C640P Унітаз-компакт IMP н/ п,3/6л,г/с+кришка мікроліфт-60компл.LR-C640X Унітаз-компакт IMP н/п,3/6л,к/с +кришка мікроліфт-60компл. Унітаз-компакт н/п, 3/6л, г/с+кришка-256компл. Унітаз компакт н/п, 3/6л, к/с+кришка-200компл. Стійка д/умивальника 700*155*177мм P-105-100шт.Торгівельна марка DelfiВиробник HENAN LORY SANITARY WARE CO.,LTD

Під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, Позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно, а саме в сумі 14691.60 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. 57, 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 26UA500020003642U3 від 17.05.2026 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 26UA500020003642U3 від 17.05.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

З цих підстав 17.05.2026 Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000129/2 (надалі-оскаржуване рішення, рішення).

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000129/2 у графі 33 зазначені розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме: 1) серед поданих до митного оформлення документів є коносамент № BW26010821 від 23.02.2026 (без відміток митного органу країни відправлення), в якому зазначено, що перевезення здійснювалось з порту QINGDAO (CN) до порту (розвантаження, доставки) CHORNOMORSK (UA) на судні «NEW YORK EXPRESS», проте відповідно до графи 21 МД товар прибув на судні MEDKON MIRA (TR), що свідчить про перевантаження товару; 2) відповідно наданого до митного оформлення інвойсу від 09.02.2026 № LR260209MT та п.3.1 контракту від 02.06.2025 №2025-0206CH поставка товарів здійснюється на умовах CIF CHORNOMORSK. Вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак, в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі; 3) відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У наданому до митного оформлення у коносаменті № BW26010821 від 23.02.2026 наявна фраза Freight Prepaid, тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) згідно інформації з інтернет ресурсу щодо відстеження графіку та маршруту руху вантажних контейнерів maersk.com/tracking контейнер TLLU5991275 був наданий під завантаження 01.02.2026, а лише 17.02.2026 відправником було прийнято вантаж у порту відправлення. Зазначене може свідчити про додаткові витрати на нехарактерно тривалий термін оренди контейнерного обладнання. 23.02.2026 контейнер TLLU5991275 вийшов з порту QINGDAO (CN) на судні «NEW YORK EXPRESS» та прибув до порту PORT SAID EAST 07.04.2026. 08.04.2026 контейнер було вивантажено і лише 29.04.2026 його було завантажено на борт судна MEDKON MIRA (TR), яке прибуло до порту CHORNOMORSK, UA 12.05.2026. Така тривалість перевезення між вказаними морськими портами є нехарактерною в сучасних умовах і з високою імовірністю свідчить про додаткові витрати, пов`язані зі зберіганням та перевантаженням товарів в контейнері на шляху до порту призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів, а також залученням третіх осіб до переміщення вантажу на шляху до місця призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів. До митного оформлення не надано документи, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та його зберігання на шляху до порту призначення, організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів; 5) у загальній декларації прибуття № 26UA141000478378Z4 відправником товару вказано SHENZHEN BETTERWAY INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD. (ADD: 16F 1606-1608 MATERIAL LANDMARK BUILDING,NO.6 LIYUAN ROAD,LUOHU DISTRICT SHENZHEN,CHINA. TEL:0755 82496786 FAX: 0755-82496786). Зі змісту наданих до митного контролю документів не вдається встановити роль такого суб`єкта ЗЕД у правовідносинах, пов`язаних з купівлею-продажем та/або перевезенням товарів, проте від характеру його участі в таких відносинах значною мірою залежать умови купівлі-продажу товарів, в т.ч. їх вартість; 6) у наданих до митного оформлення платіжних інструкціях від 21.11.2025 № 25 та від 21.04.2026 №53 міститься посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) та проформу-інвойс від 31.10.2025 № LR251031HK-1. Слід зазначити, що сума, зазначена у платіжних інструкціях не відповідає ані сумі рахунку-фактури, ані сумі проформ інвойсу. Зазначене з високою ймовірністю може свідчити, що купівля продаж оцінюваного товару здійснювалася на умовах, які відрізняються від умов, зазначених в документах, наданих до митного контролю, в тому числі щодо їх вартості. 7) Відповідно до загальної декларації прибуття від 01.05.2026 № 26UA141000478378Z4 вантаж прибув за транспортним документом 264252588. Зазначений транспортний документ до митного оформлення не надавався, що не дає можливості впевнитися в достовірності інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції, даних товаросупровідних документів та не дає можливості митному органу впевнитись у достовірності заявлених відомостей, які мають значення при правильності визначення митної вартості товарів.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

17.05.2026 митним органом отримано комерційну пропозицію від 24.10.25 № б/н, прайс-лист від 24.10.25 № б/н та лист уповноваженої особи від 17.05.2026 № б/н з відмовою надання витребуваних документів в повному обсязі в установлений термін.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 26UA500020003643U2 від 17.05.2026 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 284 215,82 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до положень Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару № UA500020/2026/000129/2 від 17.05.2026 підстави його винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару визначити те, за яких обставин та який товар було переміщено через митний кордон, хто був контрагентом та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим, оскільки використана інформація в оскаржуваному рішенні не відображена, наведене тільки посилання на аналіз баз даних АСМО «Інспектор 2006» та ЄАІС Держмитслужби, які у матеріалах справи відсутні.

Проте, наявність інформації про вищу митну вартість товару за іншою митною декларацією не є самостійною підставою для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності та документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість товару - не надано. В той же час в контракті, додаткових угодах до нього, інвойсі, які є основними документами, містяться всі відомості про митну вартість.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, що зазначені в оскаржуваному рішенні підстави для його прийняття є неспроможними, з огляду на наступне.

Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту. В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.

Водночас приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Висновки митного органу про відсутність документального підтвердження митної вартості товарів є необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам митного законодавства України.

Щодо відсутності страхового полісу та витрат на транспортування вантажу, суд звертає увагу, на те, що за комерційним інвойсом сторони погодили умови поставки товару CIF. Умови поставки CIF у редакціях "Інкотермс 2000" (Вартість, страхування і фрахт...) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, в даному випадку Товариство не повинно додатково нести витрати на транспортування вантажу до порту та страхування товару. Таким чином, вартість перевезення та страхування включається до вартості товару, що поставляється на умовах CIF, а відтак, якщо певні витрати вже включені до Контрактної вартості товару, відповідно митний орган не може запитувати додаткові документи з метою підтвердження їх числових показників. Оскільки поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення, перевалка тощо), для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. Згідно умов поставки СIF згідно з Інкотермс-2010 та відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту), всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки та страхування вже були включені продавцем у вартість товару, яка відображена у відповідних супровідних документах.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, в даному випадку Товариство не повинно додатково нести витрати на транспортування вантажу до порту. Таким чином, вартість перевезення включається до вартості товару, що поставляється на умовах CIF, а відтак, якщо певні витрати вже включені до Контрактної вартості товару, відповідно митний орган не може запитувати додаткові документи з метою підтвердження їх числових показників. Оскільки поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Верховний Суд в постанові від 13.02.2018 року по справі № 803/1112/17 зазначив, що якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Отже, відповідно до приписів ч. 10 ст. 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Тож, враховуючи наведене, є помилковим твердження митного органу щодо неможливості перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість перевезення, оскільки такі документи, в силу приписів п.п.6, 8 ч.2 ст.53 МК України, не вимагаються.

Окрім того, Відповідачем вимагаються документи (бухгалтерська виписка, прейскуранти, висновки про якість), які жодним чином не впливають на обрану та визначену сторонами умову постачання товару CIF.

Також є необґрунтованими висновки митниці про перевантаження товару.

Так, поставка товару здійснювалася на умовах CIF (Cost, Insurance and Freight), що передбачає обов`язок продавця забезпечити та оплатити перевезення товару до погодженого порту призначення, а також укласти договір морського перевезення та страхування вантажу. При цьому покупець не є стороною договору морського перевезення та не впливає на організацію маршруту доставки, вибір суден, перевізників, експедиторів чи порядок транспортування вантажу. Особливістю міжнародних морських перевезень є те, що доставка вантажу між портами різних держав нерідко здійснюється із використанням декількох суден та транзитних портів, у тому числі шляхом перевантаження контейнерів на інші судна (transshipment). Така практика є звичайною та широко застосовується у світовому морському судноплавстві, особливо щодо контейнерних перевезень між азійськими та європейськими портами.

Сам по собі факт того, що товар був відправлений з порту QINGDAO на судні «NEW YORK EXPRESS», а до порту призначення прибув на іншому судні - «MEDKON MIRA», жодним чином не свідчить про недостовірність відомостей щодо митної вартості товару, оскільки зміна судна під час транспортування є виключно логістичною особливістю перевезення та не впливає на ціну товару, фактично сплачену або таку, що підлягає сплаті продавцю. Крім того, митним органом не наведено жодних доказів того, що можливе перевантаження товару призвело до виникнення будь-яких додаткових витрат, які не були включені до митної вартості товару. Так само відповідачем не встановлено наявності будь-яких розбіжностей між відомостями, зазначеними в контракті, інвойсі, пакувальному листі, транспортних документах та інших документах, поданих декларантом для митного оформлення.

Посилання митного органу на відсутність відміток митного органу країни відправлення на коносаменті також є безпідставним, оскільки чинне митне законодавство України не містить вимоги щодо обов`язкової наявності таких відміток на коносаменті для підтвердження митної вартості товару. Коносамент є транспортним документом, який підтверджує прийняття вантажу до перевезення та умови його транспортування, а не документом, що визначає чи підтверджує митну вартість товару.

Відповідно до положень статей 53 та 54 Митного кодексу України підставою для витребування додаткових документів або відмови у визнанні заявленої митної вартості можуть бути лише обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей, які безпосередньо впливають на числові значення складових митної вартості.

Натомість відповідач фактично ототожнив особливості маршруту перевезення товару з наявністю сумнівів щодо правильності визначення його митної вартості, не довівши при цьому жодного впливу зазначених обставин на ціну товару або складові митної вартості.

Таким чином, зазначені митним органом обставини щодо використання різних суден під час перевезення товару є лише особливістю організації міжнародного морського перевезення та не свідчать про наявність розбіжностей у документах, недостовірність відомостей щодо митної вартості або неповноту документального підтвердження її складових.

Відтак посилання відповідача на зазначені обставини як на підставу для невизнання заявленої митної вартості та прийняття рішення про її коригування є протиправним та таким, що суперечить вимогам статей 53- 55 Митного кодексу України.

Окрім того, поставка товару здійснювалася на умовах CIF (Cost, Insurance and Freight), відповідно до яких саме продавець зобов`язаний укласти договір морського перевезення, забезпечити доставку товару до узгодженого порту призначення та нести витрати, пов`язані з перевезенням вантажу до такого порту.

Покупець не є стороною договорів морського перевезення, перевантаження, контейнерного сервісу або експедиційного обслуговування за межами митної території України та не здійснює оплату відповідних послуг окремо від ціни товару. За своєю правовою природою умови поставки CIF передбачають, що витрати на транспортування товару до порту призначення вже враховуються продавцем у вартості поставки та не підлягають окремому документальному підтвердженню покупцем, якщо такі витрати не сплачуються ним додатково.

Таким чином, навіть у випадку здійснення перевантаження контейнера, його тимчасового зберігання у транзитному порту або використання декількох морських суден, відповідні витрати є елементом організації міжнародного перевезення, що забезпечується перевізником або продавцем, а не покупцем.

Водночас митний орган не встановив та не довів факту існування будь-яких додаткових платежів, здійснених позивачем на користь перевізників, експедиторів, операторів контейнерного обладнання або інших третіх осіб у зв`язку з транспортуванням товару. В матеріалах митного оформлення відсутні будь-які докази того, що Позивач ніс витрати на оренду контейнера, його зберігання, перевантаження або транспортно-експедиційне обслуговування за межами митної території України.

Фактично відповідач не встановив наявності таких витрат, а лише припустив можливість їх існування, використовуючи формулювання «може свідчити», «з високою імовірністю свідчить» та інші оціночні припущення.

Проте положення статей 53, 54 та 55 Митного кодексу України не надають митному органу права коригувати митну вартість товарів на підставі припущень або ймовірних обставин. Підставою для невизнання заявленої митної вартості можуть бути лише встановлені та документально підтверджені факти подання неповних або недостовірних відомостей щодо складових митної вартості

Крім того, сама по собі тривалість транспортування вантажу не може свідчити про виникнення додаткових витрат, які підлягають включенню до митної вартості товарів. На строки міжнародних морських перевезень впливає значна кількість факторів, зокрема завантаженість портів, графіки судноплавних ліній, погодні умови, особливості роботи транзитних хабів, логістичні рішення перевізників, здійснення перевантажень контейнерів та інші обставини, які не залежать від покупця товару.

Відтак сам факт перебування контейнера певний час у транзитному порту або його транспортування декількома суднами жодним чином не підтверджує наявності додаткових витрат та не свідчить про неповноту заявленої митної вартості.

Тож безпідставним є твердження відповідача про ненадання документів щодо перевантаження товару, його зберігання чи транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. Обов`язок декларанта полягає у поданні документів, визначених статтею 53 Митного кодексу України, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Натомість митний орган фактично вимагає документи щодо обставин, які не підтверджують ціну товару та не впливають на визначення митної вартості за основним методом, а також стосуються господарських відносин між перевізником, експедитором та продавцем, учасником яких Позивач не є.

Отже, висновки митного органу про наявність неврахованих витрат на оренду контейнерного обладнання, зберігання, перевантаження товару та транспортно експедиційне обслуговування ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними доказами фактичного понесення таких витрат Позивачем. За відсутності встановлених обставин, які б свідчили про неповноту або недостовірність відомостей щодо митної вартості товару, зазначені доводи не можуть вважатися належною та законною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо доводів митниці про відправника товару, судом встановлено наступне.

Компанія SHENZHEN BETTERWAY INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD. за своїм найменуванням та характером діяльності є міжнародним експедитором (freight forwarding company), тобто суб`єктом, який забезпечує організацію перевезення вантажів та взаємодію між відправниками, перевізниками, морськими лініями, портовими операторами та іншими учасниками логістичного процесу. У міжнародній практиці саме експедитор або агент перевізника нерідко зазначається у транспортних документах як відправник (shipper), консолідатор вантажу або особа, відповідальна за організацію перевезення, навіть якщо він не є продавцем товару та не бере участі у договірних відносинах щодо його купівлі продажу.

Водночас митним органом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про те, що зазначена компанія є стороною зовнішньоекономічного контракту, отримувачем платежів за товар, виробником товару або особою, на користь якої здійснювалися будь-які виплати, пов`язані з придбанням товару.

Так само відповідачем не наведено жодного доказу того, що участь цієї компанії призвела до виникнення додаткових платежів або інших складових митної вартості, які не були враховані декларантом.

Фактично у спірному рішенні митний орган не стверджує про наявність конкретних неврахованих витрат чи платежів, а лише зазначає, що від характеру участі вказаного суб`єкта «можуть залежати» умови купівлі-продажу та вартість товару.

Таким чином, висновки відповідача побудовані виключно на припущенні про можливий вплив такої особи на формування ціни товару, без встановлення будь-яких фактичних обставин, які б підтверджували існування такого впливу. Проте відповідно до статей 53, 54 та 55 Митного кодексу України сумніви митного органу повинні бути обґрунтованими та підтверджуватися конкретними фактами, що свідчать про неповноту або недостовірність заявлених відомостей щодо митної вартості товарів. Наявність припущень щодо можливого характеру правовідносин між окремими учасниками логістичного ланцюга не є підставою для невизнання митної вартості, визначеної за основним методом. Більше того, митний орган не зазначає, які саме документи повинні були бути подані декларантом для пояснення ролі зазначеної компанії, та не обґрунтовує, яким чином відсутність таких документів впливає на числові значення складових митної вартості.

Отже, відповідач фактично вийшов за межі предмета контролю правильності визначення митної вартості та поставив під сумнів обставини, які не стосуються ціни товару та не впливають на її формування.

Враховуючи викладене, сама лише наявність у загальній декларації прибуття відомостей про SHENZHEN BETTERWAY INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD. як учасника логістичного процесу не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості товару, не підтверджує існування неврахованих платежів чи інших складових митної вартості та не може вважатися належною і законною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відтак відповідні висновки митного органу є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам Митного кодексу України щодо необхідності наявності об`єктивних і документально підтверджених підстав для невизнання митної вартості, заявленої декларантом.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган зазначив, що у платіжних інструкціях від 21.11.2025 року № 25 та від 21.04.2026 року № 53 міститься посилання на зовнішньоекономічний контракт № 2025-0206СН від 02.06.2025 року та проформу-інвойс № LR251031HK-1 від 31.10.2025 року, однак сума коштів, зазначена у вказаних платіжних документах, не відповідає ані сумі рахунку фактури, ані сумі проформи-інвойсу.

На підставі цього митний орган дійшов висновку, що купівля-продаж товару нібито могла здійснюватися на інших умовах, ніж зазначено в документах, поданих до митного оформлення, у тому числі щодо його вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, проформа-інвойс № LR251031HK-1 від 31.10.2025 року була оформлена не на одну конкретну партію товару, а на три окремі лоти (поставки), які підлягали відвантаженню та митному оформленню самостійно і в різні проміжки часу. Відповідно, загальна сума проформи-інвойсу охоплювала вартість усіх трьох лотів товару, а не лише того лоту, який є предметом митного оформлення за спірною митною декларацією.

Відповідно до пункту 5.5 зовнішньоекономічного контракту № 2025-0206СН від 02.06.2025 року сторони погодили порядок розрахунків, за яким покупець здійснює 20 % передоплати за товар та 80 % оплати після отримання копії коносамента. На виконання зазначених умов контракту ТОВ «ТЕХНО-САН» здійснило платіж за платіжною інструкцією № 25 від 21.11.2025 року у сумі 8 612,00 доларів США, який становив 20 % попередньої оплати за всі три лоти товару, передбачені проформою інвойсом № LR251031HK-1.

Таким чином, зазначений платіж стосувався одночасно декількох майбутніх поставок та не міг відповідати вартості окремої партії товару, яка в подальшому оформлялася за конкретною митною декларацією.

У подальшому відвантаження товару здійснювалося окремими лотами та у різні дати. Після фактичного відвантаження перших двох лотів покупцем була здійснена остаточна оплата у розмірі 80 % вартості кожного з таких лотів, що підтверджується платіжною інструкцією № 53 від 21.04.2026 року на суму 23 315,60 доларів США.

Отже, сума коштів у розмірі 31 927,60 доларів США, на яку посилається митний орган, складається з: 20 % передоплати за всі три лоти товару згідно проформи-інвойсу № LR251031HK-1; 80 % остаточної оплати за два фактично відвантажені лоти товару. При цьому третій лот на момент митного оформлення ще не був повністю оплачений, оскільки відповідно до умов контракту остаточна оплата здійснюється після його відвантаження та отримання відповідних товаросупровідних документів.

Таким чином, платіжні інструкції № 25 та № 53 відображають різні етапи виконання грошових зобов`язань за декількома поставками товару та не можуть порівнюватися із вартістю окремої партії товару або окремого рахунку-фактури без урахування змісту проформи-інвойсу та механізму розрахунків, погодженого сторонами.

Водночас митний орган не врахував, що проформа-інвойс та комерційний інвойс мають різне правове та економічне призначення. Проформа-інвойс використовується для організації попередніх розрахунків та може охоплювати декілька майбутніх поставок, тоді як комерційний інвойс оформлюється щодо конкретної партії товару, яка фактично поставляється. Тому сама по собі відмінність між сумами окремих платежів та вартістю конкретного інвойсу не свідчить про існування інших умов поставки або про недостовірність заявленої митної вартості.

Крім того, відповідачем не встановлено жодних доказів існування інших договорів, додаткових угод, прихованих платежів або будь-яких документів, які б підтверджували зміну ціни товару чи погодження сторонами інших умов купівлі продажу.

Усі платежі здійснені безпосередньо на користь продавця HENAN LORY SANITARY WARE CO., LTD., зазначеного у контракті, проформі-інвойсі та товаросупровідних документах, із прямим посиланням на контракт № 2025-0206СН та проформу-інвойс № LR251031HK-1.

Таким чином, твердження митного органу про те, що невідповідність сум платіжних інструкцій вартості окремого рахунку-фактури «з високою ймовірністю може свідчити» про здійснення поставки на інших умовах, ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджене жодними належними доказами.

Натомість надані декларантом документи у своїй сукупності повністю підтверджують порядок розрахунків, фактичне здійснення платежів та заявлену митну вартість товару.

Суд також зауважує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. При цьому, в митних деклараціях позивачем вказано ціну товару відповідно до інвойсів.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15, від 27.04.2023 у справі № 820/3767/16.

Щодо посилання митного органу на ненадання транспортного документа № 264252588, то митний орган не встановив та не зазначив, що транспортний документ № 264252588 містить будь-які відомості щодо ціни товару, умов його придбання, розміру платежів на користь продавця або інших складових митної вартості.

Також відповідачем не наведено жодних обставин, які б свідчили про суперечність між відомостями, зазначеними у поданих декларантом документах, та інформацією, яка могла б міститися у вказаному транспортному документі. Фактично відповідач обмежився загальним твердженням про неможливість перевірки достовірності відомостей щодо зовнішньоекономічної операції, не конкретизувавши, які саме відомості викликають сумнів, які розбіжності були виявлені та яким чином ненадання документа № 264252588 впливає на визначення митної вартості товару.

При цьому сам факт зазначення певного номера транспортного документа у загальній декларації прибуття не свідчить про те, що такий документ є документом, який підтверджує митну вартість товару або обов`язково повинен подаватися декларантом для підтвердження числових значень її складових.

Митний орган має право витребовувати лише ті документи, які здатні підтвердити або спростувати правильність визначення митної вартості товарів. При цьому витребування документів не може здійснюватися формально та не повинно бути спрямоване на отримання будь-яких додаткових документів без доведення їхнього зв`язку із числовими значеннями складових митної вартості.

Крім того, суд повторно звертає увагу, що поставка товару здійснювалася на умовах CIF CHORNOMORSK, що прямо передбачено зовнішньоекономічним контрактом. За таких умов вартість міжнародного перевезення включена до ціни товару та сплачується продавцем.

Отже, у ціну товару, яка заявлена у митній декларації, включена вартість перевезення, а ТОВ «ТЕХНО-САН» не зобов`язано окремо надавати митному органу документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, якщо це не впливає на числове значення митної вартості товарів.

Відтак навіть у випадку існування додаткових транспортних документів вони не впливають на ціну товару, фактично сплачену продавцю, та не змінюють складових митної вартості, заявленої декларантом за основним методом.

Відповідач не навів жодного доказу того, що транспортний документ № 264252588 містить відомості, які суперечать інвойсу, контракту, коносаменту, CMR, платіжним документам або іншим документам, поданим до митного оформлення. Не встановлено також будь-яких розбіжностей щодо найменування товару, його кількості, відправника, одержувача, маршруту перевезення чи інших істотних умов поставки.

Отже, посилання митного органу на ненадання транспортного документа № 264252588 фактично ґрунтується виключно на припущенні про можливість існування невідомої інформації, яка теоретично могла б вплинути на оцінку митної вартості товару. Проте припущення не можуть вважатися належною правовою підставою для невизнання митної вартості, визначеної за основним методом, та прийняття рішення про її коригування.

Таким чином, відсутність у матеріалах митного оформлення транспортного документа № 264252588 за відсутності встановлених розбіжностей у поданих документах та за відсутності доказів впливу такого документа на числові значення складових митної вартості не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості товарів і не може бути законною підставою для прийняття рішення про її коригування.

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, суд дійшов до висновку, що витребуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення декларантом були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Також суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

З наданих декларантом документів безсумнівно і однозначно можна встановити вартість придбаного товару, зокрема, ціна зазначена в інвойсі відповідно до вимог Контракту. У поданих документах відсутні будь-які суперечності та неповнота, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару.

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2026/000129/2 від 17.05.2026 прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «ТЕХНО САН» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 3410,59 грн, відповідно до платіжної інструкції № 294 від 27 травня 2026 року.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3410,59 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО САН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000129/2 від 17.05.2026.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО САН» сплачений судовий збір у розмірі 3410,59 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальність «ТЕХНО САН» (ЄДРПОУ 45681777, 67701, місто Білгород-Дністровський, Білгород Дністровський р-н, Одеська обл., вулиця Портова, будинок, 2б).

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ 44005631, 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а).

Суддя П.П. Марин