Ухвала суду № 140110909, 28.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27172/26

У Х В А Л А

28 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗЛАТО ТАВРІЇ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картку відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗЛАТО ТАВРІЇ» у внесення змін до митної декларації від 22.09.2025 № 25UA500090010729U3 та подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗЛАТО ТАВРІЇ» сплачених сум митних платежів на підставі заяви ТОВ «СП «ЗЛАТО ТАВРІІ?» від 20.07.2026 № 20/07-26, оформлену шляхом складання листа «Про розгляд заяви» за № 7.10- 3/28-02-03/13/11479 від 05.08.2026; зобов`язати Одеську митницю внести зміни до митної декларації від 22.09.2025 № 25UA500090010729U3 у встановленому Митним кодексом України порядку, зокрема шляхом оформлення аркуша коригування, у частині граф 36 та 47 митної декларації із застосуванням передбаченого законодавством звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗЛАТО ТАВРІЇ» від сплати вивізного (експортного) мита, за результатами внесення відповідних змін до митної декларації від 22.09.2025 № 25UA500090010729U3 суму вивізного (експортного) мита з урахуванням належної Товариству пільги, внаслідок чого визначити суму митного платежу, що підлягає поверненню як надміру сплачена, у розмірі 501 656,88 грн, оформити та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення зазначеної суми.

Ухвалою судді від 08.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

25.09.2026 від представника Одеської митниці до суду надійшло клопотання, в якому останній просить розглянути справу за правилами загального позовного провадження, зважаючи на предмет спору та необхідність дослідження всіх обставин справи в судовому засіданні.

У випадку відмови здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання (заяви), з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п.20 ч.1 ст.4 КАС України).

При цьому в силу ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно з ч. ч. 5-8 ст. 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Слід вказати, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Дослідивши матеріали справи, суд, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, враховуючи, що справа не належить до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, вважає заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження необґрунтованими.

Крім того, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності, та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Одеської митниці із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відмовити.

В задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк