Рішення № 140110889, 28.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16729/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Скупінської О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 08.06.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16.02.2026р. №156050024966 (на заміну рішення про відмову у призначені пенсії від 12.01.2026р.) про відмову в призначенні пенсії;

2. Зобов`язати Відповідача 2 зарахувати до страхового стажу роботи Позивачки:

- з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.05.2004 по 31.05.2004, з 01.08.2004 по 30.11.2004, з 01.01.2005 по 31.03.2005, з 01.05.2005 по 30.11.2005 у СФГ «Колос-96»;

- з 21.03.2014 по 27.09.2014 у ТОВ «Президент»;

5. Зобов`язати Відповідача призначити та виплачувати Позивачці пенсію з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 06.09.2024р. довічно.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона, у зв`язку із досягненням 60-річного віку, 17.09.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням ГУ ПФУ в Волинській області від 24.09.2024 №156050024966 відмовлено у призначені пенсії. 07.11.2024 позивачка повторно звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області від 15.11.2024 №156050024966 відмовлено у призначені пенсії. 07.01.2025 позивачка ще раз звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 14.01.2025 №156050024966 відмовлено у призначені пенсії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №420/2958/25 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області від 24.09.2024 № 156050024966; рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15.11.2024 № 156050024966 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.01.2025 № 156050024966. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 : період роботи з 14.07.1983 по 23.09.1986 на посаді молодшої медичної сестри (санітарки) поліклініки медвідділу УВД Одеського облвиконкому; - з 11.07.1996 р. по 31.12.2003 р. (період роботи з 11.07.1996 р. по 02.08.2011 р., відповідно до трудової книжки від 01.12.1981 р. серії НОМЕР_1 ) у Селянському (фермерському) господарстві «Колос-96».

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2025 доповнено резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року наступним змістом: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 вересня 2024 року про призначення пенсії за віком з урахуванням страхового стажу роботи у період з 14.07.1983 по 23.09.1986 на посаді молодшої медичної сестри (санітарки) поліклініки медвідділу УВД Одеського облвиконкому; з 11.07.1996 по 31.12.2003 у Селянському (фермерському) господарстві «Колос-96».

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №420/2958/25, відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 17.09.2024 та прийняв рішення №156050024966 від 12.01.2026 про відмову у призначені пенсії. Підставою для відмови стало відсутність необхідного страхового стажу. Оскільки в оскаржуваному рішенні не було зазначено, які саме періоди роботи не було зараховано до страхового стажу, представником позивачки було зроблено запит на адресу відповідача. Листом від 16.02.2026 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило, що Головним управлінням уточнено текст рішення про відмову у призначенні пенсії від 12.01.2026 №156050024966 та на його заміну прийнято нове рішення про відмову у призначенні пенсії від 16.02.2026 № 156050024966.

До страхового стажу не враховано періоди роботи: - з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.05.2004 по 31.05.2004, з 01.08.2004 по 30.11.2004, з 01.01.2005 по 31.03.2005, з 01.05.2005 по 30.11.2005 у СФГ «Колос-96», оскільки згідно даним, наявним у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 (далі Реєстр) відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України;- з 21.03.2014 по 27.09.2014 у ТОВ «Президент», оскільки згідно даним Реєстру відсутня інформація про нарахування та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Водночас зазначено, що зобов`язання щодо зарахування вищевказаних періодів роботи згідно рішення суду відсутні. В подальшому на вказане рішення ГУ ПФУ в Одеській області представником позивачки було подано скаргу, яка рішенням від 24.04.2026 залишена без задоволення.

Вважаючи таке рішення ГУ ПФУ в Одеській області протиправним, позивачка звернулась до суду з вказаним позовом.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 12.06.2026 постановлено відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; позовну заяву залишити без руху встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 1064,96 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

15.06.2026 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Семененко Н.С. надійшла заява (вх. №ЕС/66439/26) про долучення до матеріалів позову квитанції №7755-0952-7582-3743 від 13.06.2026 про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Ухвалою судді від 19.06.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

30.06.2026 від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив (вх. №ЕС/73047/26) в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог зазначивши, що зарахування страхового стажу здійснюється з врахуванням законодавчих норм визначених Законом №1058, на підставі відомостей персоніфікованого обліку, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру, а за періоди до 01.01.2004 на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058. Таким чином, до 1 січня 2004 стаж вимірювався часом роботи (і це був трудовий стаж), після цієї дати сумою фактично сплачених страхових внесків. Отже, факт протиправних дій щодо відмови позивачу з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначенні пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутній.

Інших заяв по суті станом на момент розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, письмових пояснень, клопотань, заяв по справі, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , у зв`язку із досягненням пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області за результатами якого прийнято рішення №156050024966 від 24.09.2024 про відмову у призначенні пенсії, окрім також прийнято рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області за результатами якого прийнято рішення №156050024966 від 15.11.2024 про відмову у призначенні пенсії та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за результатами якого прийнято рішення №156050024966 від 14.01.2025 про відмову у призначенні пенсії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року по справі №420/2958/25 було ухвалено визнати протиправними та скасувати рішення

- Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області від 24.09.2024 № 156050024966;

- Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15.11.2024 № 156050024966;

- Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.01.2025 № 156050024966.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 : період роботи з 14.07.1983 р. по 23.09.1986 р. на посаді молодшої медичної сестри (санітарки) поліклініки медвідділу УВД Одеського облвиконкому; - з 11.07.1996 р. по 31.12.2003 р. (період роботи з 11.07.1996 р. по 02.08.2011 р., відповідно до трудової книжки від 01.12.1981 р. серії НОМЕР_1 ) у Селянському (фермерському) господарстві «Колос-96».

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року постановлено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року наступним змістом: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 вересня 2024 року про призначення пенсії за віком з урахуванням страхового стажу роботи у період з 14.07.1983 по 23.09.1986 на посаді молодшої медичної сестри (санітарки) поліклініки медвідділу УВД Одеського облвиконкому; з 11.07.1996 по 31.12.2003 у Селянському (фермерському) господарстві «Колос-96».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року залишити без змін.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №420/2958/25 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 17.09.2024 про призначення пенсії за віком та прийнято рішення №156050024966 від 16.02.2026 про відмову у призначенні пенсії прийнятого на заміну рішення про відмову у призначення пенсії №156050024966 від 12.01.2026.

У вказаному рішенні вказано наступне:

«…Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) становить 60 років.

Вік заявниці 60 років.

Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону становить 31 рік.

У разі відсутності, страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років.

…Страховий стаж особи становить 29 років 10 місяців 13 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

До страхового стажу зараховано не зараховано:

- періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.05.2004 по 31.05.2004, з 01.08.2004 по 30.11.2004, з 01.01.2005 по 31.03.2005, з 01.05.2005 по 30.11.2005 в фермерському господарстві «Колос-96» згідно трудової книжки від 01.12.1981 НОМЕР_2 та згідно довідки від 10.12.2024 № 1, яка видана на підставі акту зустрічної перевірки від 10.12.2024 № 1500-1004-1/10772, оскільки згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за форми ОК-5, відсутня інформація про сплату внесків до Пенсійного фонду України.

- період роботи з 01.04.2014 по 27.09.2014 в ООО «Президент» згідно трудової книжки від 01.12.1981 НОМЕР_1 , оскільки згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за форми ОК-5, відсутня інформація про нарахування та сплату внесків до Пенсійного фонду України.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №420/2958/25 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2025 зараховано періоди роботи: з 14.07.1983 по 23.09.1986 на посаді молодшої медичної сестри (санітарки) поліклініки медвідділу УВД Одеського облвиконкому та з 11.07.1996 по 31.12.2003 у Селянському (фермерському) господарстві «Колос-96»…»

За результатами розгляду скарги на рішення ГУ ПФУ в Одеській області №156050024966 від 16.02.2026, ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення №6 від 24.02.2026, яким скаргу ОСОБА_1 на рішення ГУ ПФУ в Одеській області №156050024966 від 16.02.2026 про відмову у призначенні пенсії залишити без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням ГУ ПФУ в Одеській області №156050024966 від 16.02.2026, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно вимог частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

В силу правового регулювання положень частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом було досліджено записи наявні у трудовій книжці ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 заповнену 01 грудня 1981 року та встановлено, наступні записи, зокрема:

- з 01.09.1981 по 31.05.1986 навчалась в Одеському інституті народного господарства за спеціальністю «Фінанси та кредит» та отримала кваліфікацію «економіст» (диплом НОМЕР_3 ).

- 01.12.1981 прийнята на посаду табельщика ПОТХ Одеське виробниче об`єднання готельного господарства. 09.03.1983 звільнена за власним бажанням.

- 09.03.1983 прийнята на посаду секретаря стенографістки до Одеського філіалу ПКТИ МПП. 11.04.1983 звільнена за власним бажанням.

- 14.07.1983 УВД Одеського облвиконкому, прийнята на посаду молодшої медичної сестри (санітарки) поліклініки медвідділу УВД. 23.09.1986 звільнена за власним бажанням.

- 10.02.1989 Одеська фабрика нетканих матеріалів, прийнята начальником ділянки підоснови ТЗИЛ. 16.05.1991 звільнена за власним бажанням.

- 17.05.1991 МАП «Промсервіс», прийнята на роботу робочим цеху. 23.01.1992 звільнена у зв`язку із переводом в кооператив.

- 20.03.1992 Приватне мале підприємство «Забота», прийнята на посаду бухгалтера. 01.07.1996 звільнена у зв`язку із ліквідацією підприємства.

- 11.07.1996 Селянське (фермерське) господарство «Колос-96», прийнята на посаду економіста. 02.08.2011 звільнена за власним бажанням.

- 15.09.2011 ДП «Президент», прийнята на посаду спеціаліста. 26.09.2012 звільнена по переводу в ТОВ «Президент».

- 27.09.2012 ТОВ «Президент» прийнята на посаду спеціаліста. 27.09.2014 звільнена за власним бажанням.

- 01.04.2023 ТОВ «Президент» прийнята на посаду агента нерухомості.

Згідно довідки вих. №4 від 20 грудня 2024 року виданої Селянським (фермерським) господарством «КОЛОС-96» ОСОБА_1 в тому, що вона дійсно працювала в Селянському (фермерському) господарстві «КОЛОС-96) на посаді економіста з 11 липня 1996 року згідно наказу №10 від 11.07.1996 по 02.08.2011, звільнена згідно наказу №4 від 02.08.2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету міністрів України №637 від 12.08.1993 року затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній» (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Також, згідно ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 3 №637 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Також згідно із ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. А необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Подібний висновок відображений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 588/647/17.

Так, на час первинного заповнення трудової книжки позивача (01.12.1981) діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162.

Відповідно до п.1.1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців.

Відповідно п.2.11. Інструкції №162 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом засвідчує правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Записи роблять акуратно, використовуючи чорнильну або кулькову ручку, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору (абз.3 п.2.3 Інструкції №162).

У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №156050024966 від 16.02.2026 вказано, що за результатами розгляду документів, поданих до заяви, до страхового стажу зараховано не зараховано:

- періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.05.2004 по 31.05.2004, з 01.08.2004 по 30.11.2004, з 01.01.2005 по 31.03.2005, з 01.05.2005 по 30.11.2005 в фермерському господарстві «Колос-96» згідно трудової книжки від 01.12.1981 НОМЕР_2 та згідно довідки від 10.12.2024 № 1, яка видана на підставі акту зустрічної перевірки від 10.12.2024 № 1500-1004-1/10772, оскільки згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за форми ОК-5, відсутня інформація про сплату внесків до Пенсійного фонду України.

- період роботи з 01.04.2014 по 27.09.2014 в ООО «Президент» згідно трудової книжки від 01.12.1981 НОМЕР_1 , оскільки згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за форми ОК-5, відсутня інформація про нарахування та сплату внесків до Пенсійного фонду України.

Частинами 6 - 6, 9, 10, 12 статті 20 Закону №1058-IV встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки або зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

В постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі №316/1392/16-а, від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 21.05.2021 у справі №343/659/17 зазначено, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку/призначенні пенсії особи періодів її роботи на такому підприємстві.

Позбавлення працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок невиконання підприємством обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту

Відтак позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 27.05.2021 у справі № 343/659/17 та від 11.10.2023 у справі № 340/1454/21.

Тож, беручи до уваги висновки Верховного Суду, які суд враховує в силу частини п`ятої статті 242 КАС України, суд приходить до висновку, що відсутність в реєстрі застрахованих осіб стосовно позивача інформації про сплату страхових внесків (або сплата страхових внесків у меншому розмірі) не може мати наслідком позбавлення позивача права на зарахування такого періоду її діяльності до страхового стажу.

Принагідно суд звертає увагу, що пунктом 4.7 розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ (пункт 39 Порядку № 22-1).

Зміст наведених правових норм свідчить, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб в установленому порядку. Водночас рішення за результатами розгляду заяви приймається на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Тобто, у разі виявлення будь-яких сумнівів щодо наявності у позивача страхового стажу та сплати страхових внесків за цей період страхового стажу, відповідачі мали право отримати будь-які необхідні документи або інформацію безпосередньо, а не відмовляти позивачу у належному зарахуванні стажу.

Таким чином, відповідачі, отримавши заяву позивача від 17.09.2024, мали виконати покладені на них чинним законодавством обов`язки, зокрема, встановлені в пунктах 4.2, 4.3, 4.7 Порядку № 22-1 та статті 64 Закону № 1058 та вчинити всі належні дії для призначення позивачу пенсії за віком.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №156050024966 від 16.02.2026 протиправними та такими, що належить до скасування.

Беручи до уваги, що конституційне право на соціальний захист включає право на пенсійне забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде:

- визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №156050024966 від 16.02.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком та наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.09.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На думку суду, саме такий спосіб судового захисту слід застосувати виходячи з обставин справи.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області призначити та виплачувати пенсію з моменту досягнення пенсійного віку та довічно, то суд відмовляє у їх задоволенні, враховуючи те, що такі вимоги є передчасними.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності вчинення оскаржуваних дій відповідачем суду не наведено та не надано.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства та судову практику, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у загальній сумі 1067,00 грн, що підтверджується квитанціями №7755-0952-7582-3743 від 13.06.2026.

Частиною першою, другою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто, при зверненні до суду позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 1064,96 грн. За таких обставин, позивачем надміру сплачено судовий збір у сумі 2,04 грн.

За приписами статті 7 частини першої пункту 1 Закону № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1064,96 грн, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відтак, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №156050024966 від 16.02.2026 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.09.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА