Рішення № 140110540, 28.09.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/226/26

Провадження №: 2/332/1464/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сапунцова В.Д.

за участю секретаря судового засідання Горбань Є.Г .

за участі представника позивача адвоката Новікова І.О.

за участі відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запоріжбудівська2» в особі представника адвоката Новікова І.О. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запоріжбудівська2» в особі адвоката Новікова Ігоря Олександровича звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за управління багатоквартирного будинку за період з 01 грудня 2022 року по 01 грудня 2025 року в розмірі 6395,40 грн., суму, на яку підлягає збільшенню боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1769,22 грн., три відсотки річних у розмірі 576,11 грн., судовий збір у розмірі 3328,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачі зареєстровані та проживають в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем надаються послуги з управління багатоквартирним будинком, а відповідачі отримують надані послуги. Внаслідок того, що відповідачі не виконують свої обов`язки по сплаті послуг з управління багатоквартирним будинком, утворилась заборгованість за період з 01 грудня 2022 року по 01 грудня 2025 року включно у розмірі 635,40 грн.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцова В.Д. від 15.07.2026 справу прийнято до провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 подала суду 07.05.2026 року відзив на позовну заяву, у якому просить закрити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 8 007,97 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, а в задоволенні решти позовних вимог (стягнення інфляційних втрат, 3% річних та витрат на правничу допомогу) відмовити повністю. Відзив обґрунтовано тим, що відповідачі визнають свої зобов`язання виключно щодо оплати фактично наданих послуг, у зв`язку з чим 11 березня 2026 року ОСОБА_1 було добровільно та повністю сплачено основну суму боргу в розмірі 8 007,97 грн за квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією № 8408-7416-8280-5133.

Відповідачі проти стягнення інфляційних втрат, 3% річних та витрат на професійну правничу допомогу, аргументуючи тим, що протокол загальних зборів ОСББ №8 від 22.08.2020 року не містить рішень щодо ініціювання судового процесу проти мешканців квартири АДРЕСА_2 , а повноваження голови правління стосувалися виключно інших власників, позивачем не надано актуальних протоколів загальних зборів, якими б затверджувалися кошториси витрат на утримання будинку та прибудинкової території на поточний період (20212026 рр.). Відповідач вважає додані до позову договір про надання правничої допомоги, розрахунок суми гонорару, витяг з особистого рахунку та акт виконаних робіт містять підписи, які візуально не відповідають оригінальному підпису голови правління у Статуті та, ймовірно, виконані іншою особою. У зв`язку з цим відповідач вважає зазначені документи недопустимими доказами в розумінні ст. 77, 78 ЦПК України та заявила клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи. Також відповідачі проти заявленої суми витрат на правничу допомогу, вважають її неспівмірною зі складністю справи та обсягом виконаної роботи, враховуючи факт добровільної сплати заборгованості.

Представник позивача адвокат Новіков І.О. в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних, судового збору та витрат на правничу допомогу підтримав. Щодо суми основного боргу у розмірі 6395,40 грн. зазначив, що відповідачем сплачена вказана сума боргу, а тому сторона позивача не підтримує позовні вимоги у цій частині.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги щодо поз в частині стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та витрати на правничу допомогу не визнала з підстав викладених у відзиві на позов та просили відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши в судовому засіданні наявні письмові докази, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Правове регулювання діяльності об`єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) та обов`язків співвласників здійснюється відповідно до Цивільного, Житлового кодексів України, Господарського кодексу України, законів України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про житлово-комунальні послуги».

Судом встановлено, що ОСББ «Запоріжбудівська2» Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.05.2016, код ЄДРПОУ 40480665.

Також встановлено, що квартира АДРЕСА_2 у вказаному будинку належить на праві власності ОСОБА_1 .

Протоколом загальних зборів співвласників ОСББ «Запоріжбудівська2» №8 від 22.08.220 затверджено тариф для житлових приміщень в розмірі 5,50 грн., для нежитлових приміщень в розмірі 5,00 грн., для нежитлових приміщень у підвалі в розмірі 4,50 грн. за 1 кв.м. з 01.09.2020 року.

Згідно відповіді Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 20.09.2001 року та по теперішній час.

Згідно відповіді Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 20.09.2001 року та по теперішній час.

В порушення умов статуту та протоколу загальних зборів боржники не сплачували в повному обсязі внески на утримання будинку та прибудинкової території у зв`язку з чим утворилася заборгованість перед ОСББ «Запоріжбудівська2» в розмірі 6395,40 грн. за період з 01 грудня 2022 по 01 грудня 2025 року включно.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами; господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 5, 10 частини першої 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, які були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року (надалі - Правила користування) власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із частини другої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Статтею 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі тощо.

Згідно із ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що правління об`єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду. Несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості зі сплати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (баланс утримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. ст. 66. 67. 162 Житлового кодексу України за користування житловим приміщенням громадянином сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Згідно із частини другої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_1 також є власником квартири, оскільки відповідачі є споживачами послуг з утримання будинку, які надає ОСББ за тарифами, затвердженими рішеннями загальних зборів об`єднання, зобов`язані нести витрати на внески і обов`язкові платежі співвласників об`єднання, оскільки такий обов`язок передбачений чинним законодавством.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв`язку з невиконанням споживачами обов`язків з оплати внесків та платежів виникла заборгованість в розмірі 6395,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача до суду відповідачами сплачено заборгованість у вищевказаній сумі 6395,40 грн., з урахуванням поточних нарахувань за сплату послуг, що підтверджується квитанцією, долученої до матеріалів справи.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача зазначив, що дійсно відповідачами сплачено борг у вказаній сумі, а тому сторона позивача наполягала лише на стягненні з відповідачів на свою користь інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних необхідно зазначити наступне.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, вбачається, що відповідачі зобов`язані сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Стаття 509 ЦК України регламентує, що зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, частиною першою вказаної статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частиною другою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачі в порушення оплати таких витрат є таким, що прострочив виконання зобов`язання, зокрема, як було зазначено вище, судом встановлено, що відповідачі виконали зобов`язання вже після звернення позивача до суду.

Позивач просить стягнути 3% та інфляційні витрати за період з 01 грудня 2022 року по 01 грудня 2025 року.

Відповідно до розрахунків позивача сума інфляційних втрат за період з 01 грудня 2022 року по 01 грудня 2025 року становить 1769,82 грн.; 3% за період з серпня 2025 року по квітень 2026 року становить 576,11 грн.

Суд враховує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, дію якого у подальшому неодноразово було продовжено.

Запровадження правового режиму воєнного стану на всій території України зумовило введення особливостей правового регулювання стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у тому числі з урахуванням положень ст. 625 ЦК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, територія Запорізької міської територіальної громади Запорізької області належить до території можливих бойових дій.

Хоча за своєю правовою природою внески на управління (утримання) будинку в ОСББ не є платою за житлово-комунальні послуги в розумінні ЗУ «Про житлово-комунальні послуги, проте положення постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 (із змінами) прямо передбачають заборону нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на заборгованість, утворену населенням, у тому числі тим, яке проживає у будинках, де створено ОСББ, на територіях, зокрема, можливих бойових дій.

Отже нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.12.2022 по 01.12.2025 є безпідставним, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо судового збору

Відповідно до ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Так, позивачем до стягнення з відповідачів було заявлено стягнення заборгованості за управління багатоквартирного будинку за період з 01 грудня 2022 року по 01 грудня 2025 року в розмірі 6395,40 грн., суму, на яку підлягає збільшенню боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1769,22 грн., три відсотки річних у розмірі 576,11грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не підтримує своїх вимог про стягнення основної суми боргу у сумі 6395,40 грн. унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, а тому, відповідно до вищевказаних норм законодавства, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір пропорційно визнаних та задоволених відповідачами вимог у сумі 6395,40 грн (73,17 % ціни позову), що становить 2 435,10 грн. Отже з відповідачів підлягає стягненню судовий збір по 1217,55 грн з кожного.

Щодо сплати витрат на правничу допомогу

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідачів судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 7500,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції серії 026 №032 від 13 січня 2026 року ОСББ «Запоріжбудівська2» передало за отриману правову допомогу адвокату Новікову І.О. грошові кошти у розмірі 7000,00 грн.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу було надано договір про надання правничої допомоги від 13.01.2026 року, укладений ОСББ «Запоріжбудівська2» з адвокатом Новіковим І.О (а.с. 31)., розрахунок суми гонорару на надану правничу допомогу від 05.01.2026 (а.с. 32), акт виконаних робіт від 05.01.2026 (а.с. 33) та квитанцію серії 026 № 032 про отримання грошових коштів від 13.01.2026 (а.с. 34).

Враховуючи обсяг виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з відповідачів 3500,00 грн у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, а саме по 1750,00 грн з кожного.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача Злобової К.В. щодо почеркознавчої експертизи справжності підпису голови правління ОСББ «Запоріжбудівська2» на документах про надання правничої допомоги адвокатом Новіковим І.О., а саме договору про надання правничої допомоги, розрахунку суми гонорару на надану правничу допомогу, акті виконаних робіт у зв`язку з тим, що заявлене клопотання не стосується предмету спору у даній справі. Крім того сам по собі факт участі адвоката Новікова І.О. у судовому розгляді справи у якості представника позивача підтверджує надання ним правової допомоги останньому, а отримання ним коштів від позивача за надану правову допомогу підтверджено квитанцією серії 026 № 032 (а.с. 34).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запоріжбудівська2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми, на яку підлягає збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1769,22 грн та трьох відсотків річних у розмірі 576,11 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запоріжбудівська2» судовий збір у розмірі 1217,55 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1750,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запоріжбудівська2» судовий збір у розмірі 1217,55 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1750,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запоріжбудівська2», місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Запоріжбудівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40480665.

Представник позивача: адвокат Новіков Ігор Олександрович, адреса листування: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд. 66(офіс), РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: В.Д. Сапунцов