Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 309/3429/26
Провадження № 2/309/1860/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ткач О.О.,
за участю секретаря судових засідань Кальчевої Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Хуст в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» в особі представника звернулося до Хустського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №0720-9021 від 09.06.2021 року в розмірі 12900 грн. та суму понесених позивачем судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 291,78 грн.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що між ТОВ "Укр Кредит Фінанс", правонаступником якого є ТОВ «Новий Колектор» та ОСОБА_1 09.06.2021 року укладено кредитний договір №0720-9021. Відповідно до кредитного договору №0720-9021 від 09.06.2021 року кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 4300 грн., що належним чином підтверджується довідкою про перерахування коштів від 09.06.2021 року. Отже, кредитором виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі. В свою чергу позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором №0720-9021 від 09.06.2021, у зв`язку з чим станом на 26.12.2024 утворилась заборгованість у розмірі 12900.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 4300.00 грн. та за відсотками 8600.00 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 07.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано сторонам строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Крім того зобов`язано АТ КБ «Приват Банк" в особі керівника надати до суду наступну інформацію та документи: Чи емітувалася (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; інформацію про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_1 за 09-13.06.2021 року.
21.09.2026 на адресу суду від АТ КБ «Приват Банк» надійшли витребувана судом інформація та копії документів.
Представник позивача не подав клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін.
Відповідач у встановлений судом строк на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подав.
При цьому, ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи в суді за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання. Направлене на його адресу рекомендоване повідомлення повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).
У зв`язку з наведеним, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України, справу розглянуто за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що 09.06.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 0720-9021 (далі - Договір), якій підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А894 (а.с. 16-20).
Відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип кредиту - кредитна лінія (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 2.1. Договору, розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір наданого кредиту - 4300 грн.
Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Розмір процентів за користування Кредитом: 2,5% від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом (далі - Стандартна ставка). Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом перерахування кредиту на рахунок кредитодавця, вказаний у цьому Договорі. У випадках, визначених цим Договором позичальник може скористатися правом отримання зниженої процентної ставки у розмірі 2% (далі - Знижена ставка) від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом. Заявлений строк користування кредитом складає 14 календарних днів з дня отримання кредиту. Заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладання цього Договору строк користування кредитом протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою (далі - Заявлений строк). Протягом Заявленого строку користування кредитом може застосовуватися Пільгова та/або Знижена процентна ставка у відповідності до Правил. Зокрема, відповідно до цього Договору позичальник може скористатися правом користування кредитом за Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою таким чином: Знижена процентна ставка у розмірі 2% на 14 дні з дати видачі кредиту, включаючи день видачі кредиту. При цьому, якщо даним пунктом передбачено право користування кредитом у Заявлений строк виключно за Пільговою ставкою, позичальник може скористатися цим правом за умови сплати процентів за користування кредитом у останній календарний день Заявленого строку, у разі невикористання права користування кредитом за Пільговою ставкою, користування кредитом здійснюється за Стандартною ставкою, як визначено абз.2 п.3.6. цього Договору. Якщо позичальник не скористається правом користування кредитом за Зниженою процентною ставкою при виконанні умов, передбачених п.3.7. цього Договору, то сплата процентів за користування кредитом після останнього календарного дня Заявленого строку та/або після відповідного дня сплати процентів здійснюється за Стандартною ставкою. Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 99 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - Строк кредитування). Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. п. 2.4., 2.5., 3.4., 3.8., 6.5. Договору).
До позовної заяви долучено Паспорт споживчого кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (паролем) А894, в якому зазначені умови кредитування аналогічно викладеному в договорі про відкриття кредитної лінії № 0720-9021 від 09.06.2021 (а.с. 36-39).
Позивачем до позовної заяви надано також правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), з якими ОСОБА_1 був ознайомлена 09.06.2021, про що свідчить його електронний підпис одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А894 (а.с. 21-35).
Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 4300 грн., підтверджується копією довідки директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за кредитним договором № 0720-9021 від 09.06.2021 ОСОБА_1 за допомогою системи LiqPay, платіж №953924448, дата платежу 09.06.2021, № платіжної карти НОМЕР_3 (а.с. 15).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно із ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п. 90 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» унікальний ідентифікатор - комбінація літер, цифр, символів або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/або його рахунок для цілей виконання платіжної операції.
Згідно з п. 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Таким ідентифікатором є код А894, який зазначений у тексті договору.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет- магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами». А тому, в нашому випадку, підписання Відповідачем шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Щодо укладення договору факторингу судом встановлено.
26.12.2024 року між ТОВ «Новий колектор» (надалі - Новий кредитор) та ТОВ «Укр кредит фінанс» (надалі - первісний кредитор) укладено договір факторингу №УКФ-261224-2, відповідно до умов якого, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора за кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором. Обсяг (сума) прав вимоги за цим Договором визначаються як сукупність Реєстрів боржників до цього Договору. Загальний розмір заборгованості боржників, права вимоги до яких відступається, згідно цього Договору, складається з загального розміру заборгованості боржників, право вимоги за яким передано Первісним кредитором Новому кредитору згідно Реєстрів боржників, які складається сторонами за формою, що наведена у Додатку № 1 до цього Договору (п.п. 2.1.-2-3. Договору) (а.с. 41-48).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № №УКФ-261224-2 від 26.12.2024 року, ТОВ «Новий колектор» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №0720-9021 від 09.06.2021 року в розмірі 12900 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту 4300 грн., заборгованість по відсотках 8600 грн. (а.с. 58-60).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Виходячи з викладеного, підтверджено факт відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №0720-9021 від 09.06.2021 року від ТОВ «Укр кредит фінанс» до ТОВ «Новий колектор» до боржника ОСОБА_1 .
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №0720-9021 від 09.06.2021 року в розмірі 12900 грн. вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором за період з 30.04.2021 по 31.07.2025 складає 12900 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту 4300 грн., заборгованість по відсотках 8600 грн. (а.с.62-90).
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за кредитом у сумі 12900 грн., який необхідно стягнути на користь позивача.
Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.
У зв`язку з направлення примірника позовної заяви з додатками відповідачу, позивачем було понесено судові витрати у розмірі 291,78 грн., що підтверджується копією квитанції №2234295 від 02.09.2026 (а.с.12).
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, у розмірі 291,78 грн.
Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за договором №0720-9021 від 09.06.2021 року в розмірі 12900 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» судовий збір у сумі 2662,40 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» витрати, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 291,78 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Хустський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: м.Київ, вул. Алмазова генерала, будинок 13, офіс 601.
Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Хустського
районного суду: Ткач О.О.
Судове рішення № 140110436, Хустський районний суд Закарпатської області було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 309/3429/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: