Рішення № 140110393, 28.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12065/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Шепетко І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Фітаса А.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Усенко Михайло Ігорович, що діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1866701 від 19.03.2020 у загальному розмірі 24 700,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1866701 згідно з умовами якого відповідач отримав 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором.

П. 7.1. Кредитного договору № 1866701 від 19.03.2020 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Позивач зазначає, що Відповідач зареєструвався на веб-сайті Кредитодавця, створив Особистий кабінет та подав заявку на отримання кредиту. Після схвалення заявки Позивач направив Відповідачу проєкт Кредитного договору, який був прийнятий та підписаний Відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора. Після укладення договору кредитні кошти були перераховані на банківську картку, зазначену Відповідачем в Особистому кабінеті.

Зазначає, що 29.12.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги 58-МЛ від 29.12.2020.

Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і за кредитним договором №1866701 від 19.03.2020.

Зазначає, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Сума заборгованості Відповідача становить 24 700,00 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка, яка складається з:

простроченої заборгованість за сумою кредиту становить 10 000,00 грн.

простроченої заборгованість за сумою відсотків за становить 13 500,00 грн.

простроченої заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1 200,00 грн.

Додатково позивач зазначає, що ним було проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 20306946/5986 від 01.04.2026.

25.08.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву та витребувано АТ КБ "ПриватБанк" інформацію: про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 10 000,00 грн. в період з 19.03.2020 по 26.03.2020 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явився, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач у судове засідання з`явилася, факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не заперечувала і підтвердила. Разом із тим із заявленими позовними вимогами погодилася не в повному обсязі, просила суд врахувати його позицію щодо розміру заборгованості. Зокрема, Відповідач просила зменшити розмір нарахованих процентів за користування кредитом та комісії, вважаючи їх надмірними.

Заслухавши пояснення учасників справи. дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.03.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір № 1866701, згідно умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. Кредит надавався строком на 30 днів з 19.03.2020, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 18.04.2020.

Відповідно до наданого суду графіку розрахунку за кредитним договором №1866701 від 19.03.2020, вбачається, що датою платежу є: 18.04.2020, до сплати: кредит 10 000, 00 грн., комісія за надання кредиту 1 200,00 грн., проценти 4 500,00 грн., що разом становить -15 700,00 грн.

Судом встановлено, що Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом його підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора електронного підпису № W91670, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_2 , що підтверджуються довідкою № б/н від 10.09.2025.

Згідно з платіжного доручення №16814671 від 19.03.2020, вбачається, що ТОВ «Мілоан» надало грошові кошти ОСОБА_1 в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з договором відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29.12.2020, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Мілоан» передає (відступає) позивачеві ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників до договору.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29.12.2020, сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1866701 від 19.03.2020, становить 24 700,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 10 000,00 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків 13 500,00 грн., прострочена заборгованість за комісією з видачу кредиту 1 200,00 грн.

Пунктом першим частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного «повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина перша статті 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України зі змінами та доповненнями, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним договором зобов`язань належним чином не виконував.

Суд бере до уваги доводи Відповідача, наведені ним у судовому засіданні, та, враховуючи їх, зазначає наступне.

Щодо сплати комісії за надання кредиту, суд вважає за необхідне зазначити.

Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договором № 1866701 від 19.03.2020 передбачена комісія за видачу кредиту за ставкою 12.00% від суми виданого кредиту, що складає 1 200,00 грн.

Аналіз змісту договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позичальнику та за які встановлена комісія у визначеному у цьому пункті розмірі. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

За таких обставин суд бере до уваги доводи Відповідача щодо необґрунтованості нарахування комісії та зазначає, що саме лише передбачення у договорі обов`язку сплатити комісію без визначення послуг, за які вона справляється, не підтверджує факту надання таких послуг Позичальнику.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що положення договору № 1866701 від 19.03.2020 щодо сплати позичальником комісії за видачу кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо доводів відповідача про зменшення розміру процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 кредитного договору № 1866701 від 19.03.2020 кредит у розмірі 10 000,00 грн надано строком на 30 днів, а кінцевою датою повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів визначено 18.04.2020.

Пунктом 1.5.2 договору встановлено, що проценти за користування кредитом становлять 4 500,00 грн та нараховуються за ставкою 1,50 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Пунктом 1.6 договору також визначено стандартну (базову) процентну ставку у розмірі 1,50 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Разом із тим пунктом 2.2.3 договору сторони передбачили особливості нарахування процентів у разі продовження позичальником користування кредитом після настання встановленої договором дати його повернення. Зокрема, цим пунктом передбачено можливість нарахування процентів за стандартною (базовою) ставкою протягом 60 днів після настання строку повернення кредиту, після чого нарахування таких процентів припиняється, якщо інше не буде погоджено сторонами.

Таким чином, умовами договору передбачено як нарахування процентів у межах первісного строку кредитування, так і спеціальний порядок нарахування процентів після настання строку повернення кредиту. У зв`язку з цим для вирішення питання про обґрунтованість заявленої позивачем суми процентів необхідно встановити конкретний період, за який такі проценти нараховані, та відповідність такого нарахування умовам пункту 2.2.3 договору.

Позивач просить стягнути з відповідача 13 500,00 грн заборгованості за процентами. На підтвердження цієї суми позивачем надано виписку з особового рахунку, відповідно до якої станом на 14.04.2026 заборгованість за процентами становить 13 500,00 грн.

Водночас надана виписка не містить розгорнутого розрахунку, з якого можливо встановити дату початку та дату закінчення нарахування процентів, кількість днів нарахування, розмір фактичного залишку кредиту за кожен відповідний період, застосовану процентну ставку та математичний розрахунок заявленої суми.

Саме по собі зазначення у виписці кінцевої суми заборгованості не дає можливості суду перевірити її відповідність умовам кредитного договору.

При цьому сума 13 500,00 грн арифметично відповідає нарахуванню процентів за ставкою 1,50 відсотка на день від суми 10 000,00 грн протягом 90 днів, тобто за первісні 30 днів строку кредитування та наступні 60 днів. Разом із тим позивачем не надано розрахунку, який би підтверджував, що саме таким способом та саме за такий період була сформована заявлена до стягнення сума.

Крім того, суд позбавлений можливості встановити, чи відповідає заявлена сума положенням пункту 2.2.3 договору щодо строку, протягом якого допускається нарахування процентів після настання кінцевої дати повернення кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, встановлених договором.

Враховуючи наявність у відповідача ОСОБА_1 , непогашеної заборгованості за кредитним договором № 1866701 від 19.03.2020, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», частково, а саме: стягнути заборгованість за кредитним договором № 1866701 від 19.03.2020 в загальному розмірі 14 500,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 4 500,00 грн. заборгованість за відсотками.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесло витрати в сумі 8 000,00 грн. на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року та замовлення до вказаного Договору, що підтверджується детальним описом наданих послуг, рахунком на оплату.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно з частин 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги на загальну суму 24 700,00 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 14 500,00 грн, що становить 58,70 % від заявлених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,60 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 562,48 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 562,48 грн судового збору.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст.526, 527, 530, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.10, 12, 76-81, 141, 258, 263, 265, 266, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1866701 від 19.03.2020 в загальному розмірі 14 500,00 грн (чотирнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), з яких:

10 000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) грн. заборгованість за тілом кредит;

4 500,00 (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) грн. заборгованість за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмоити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 1 562,48 (одна тисяча п`ятсот шістдесят дві гривні 48 копійок) грн. та 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького 1, корпус 28, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ: 35234236;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя І.О. Шепетко