Ухвала суду № 140110373, 25.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13485/26

1-кп/308/1016/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю обвинуваченої ОСОБА_4

за участю захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в місті Ужгороді, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026070000000142 від 17.06.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026070000000142 від 17.06.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Ухвалою судді від 15.09.2026 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Захисник подав до суду клопотання про зменшення розміру застави і звернення 50% внесеної застави в дохід держави та перерахування їх на потреби Збройних Сил України, мотивуючи тим, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 серпня 2026 року відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 332 800 гривень.

26 серпня 2026 року зазначену суму застави було повністю внесено на спеціальний рахунок суду, що підтверджується квитанцією № 251510244 від 26 серпня 2026 року. Заставодавцем є син ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .

Зазначає, що враховуючи введення в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації та необхідність підтримання обороноздатності держави, заставодавець ОСОБА_6 виявляє добровільне бажання та ініціативу передати половину коштів, внесені як застава, на потреби Збройних Сил України для фінансування заходів з оборони України.

Вказує, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнає свою провину у вчиненому діянні, щиро кається та прагне довести своє виправлення реальним грошовим внеском на підтримку оборони України. ОСОБА_4 є вдовою, самотужки виховує сина, який є студентом на платному стаціонарному навчанні.

Враховуючи вищенаведене, просить зменшити розмір застави з 332 800 грн до 166 400 грн і звернути другу половину коштів внесених під заставу у розмірі 166 400 гривень, внесені як застава за обвинувачену ОСОБА_4 згідно з квитанцією № № 251510244 від 26 серпня 2026 року на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на потреби Збройних Сил України та зобов`язати територіальне управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області вивільнену частину коштів в розмірі 166 400 грн з депозитного рахунку суду на офіційний рахунок ЗСУ.

Захисник та обвинувачена в підготовчому судовому засіданні підтримали подане клопотання про скасування зменшення розміру застави та просили його задовольнити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення даного клопотання, оскільки таке є передчасним.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.08.2026 року (справа №308/11676/26, провадження 1-кс/308/5088/26) в межах кримінального провадження за №22026070000000142 від 17.06.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, відносно підозрюваної ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 332 800 грн.

26 серпня 2026 року зазначену суму застави було повністю внесено на спеціальний рахунок суду, що підтверджується квитанцією № 251510244 від 26 серпня 2026 року.

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Отже, на думку суду, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням.

Суд зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Відповідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи вищенаведене, а також особу обвинуваченої, її майновий стан та співмірність раніше встановленого розміру застави з обставинами скоєного правопорушення суд приходить до висновку, що обставини, які існували на момент обрання відповідного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не перестали існувати, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені ухвалою слідчого судді від 18.08.2026 року, не зменшились, тому в задоволенні клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави і звернення 50% внесеної застави в дохід держави та перерахування їх на потреби Збройних Сил України слід відмовити.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості та порядку перерахування застави на потреби Збройних Сил України. Частиною 8 статті 182 КПК України передбачено, що застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Щодо можливості призначення справи до судового розгляду, заслухавши думку прокурора, який просив призначити справу до судового розгляду, обвинуваченої та захисника, які не заперечили проти призначення справи до судового розгляду, враховуючи те, що підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, не встановлено, суд дійшов висновку, що дане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 27, 170 174, 314-316, 369-372, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника про зменшення розміру застави відмовити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026070000000142 від 17.06.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 вересня 2026 року на 10 год. 40 хв.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_1