Ухвала суду № 140110226, 28.09.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6661/26

2/303/3085/26

УХВАЛА

28 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Заболотного А.М.

секретар судового засідання Желізняк К.П.,

за участю представника відповідача Молчанов М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ТзОВ «ФК «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 96877318000 від 15.10.2020 року.

Ухвалою суду від 28.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.09.2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі в якій також просить задовольнити позов у повному обсязі з наведених в ньому підстав.

28.09.2026 року у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявив усно відвід головуючому судді Заболотного А.М. Відвід вмотивований тим, що у зв`язку із відмовою у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі у представника відповідача виник сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Враховуючи те, що відвід заявлено в судовому засіданні, суд здійснює розгляд заяви про відвід невідкладно.

Розглянувши зазначену заяву про відвід, проаналізувавши мотиви та обґрунтування заявленого відводу, судом встановлене таке.

В ході судового розгляду цивільної справи в судовому засіданні 28.09.2026 року судом було розглянуто клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.

Відразу після постановлення та проголошення у судовому засіданні ухвали суду, зазначеної у протоколі судового засідання, якою у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовлено, представник відповідача ОСОБА_2 заявив усно відвід головуючому судді Заболотного А.М. з тих підстав, що у зв`язку із відмовою у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі у нього виник сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

На пропозицію головуючого судді щодо надання можливості викласти заяву про відвід у письмовій формі, представник відповідача ОСОБА_2 відмовився та вважав достатнім звернення із заявою про відвід в усній формі.

Статтями 39, 43 ЦПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, в тому числі і про відвід судді з підстав передбачених ст.ст. 36, 37 ЦПК України. Відвід повинен бути вмотивованим.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, на які опосередковано вказує представник відповідача Молчанов М.Д., суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених ст. 37 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 21.12.2000 року).

Отже, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного, а відтак презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Відповідні докази мають бути надані заявником в силу приписів ч. 4 ст. 39 ЦПК України, ст.ст. 76-83 ЦПК України.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України на учасника справи, яким заявлено відвід судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, покладається обов`язок в заяві про відвід зазначити мотиви відводу.

При цьому враховується, що істинність твердження про упередженість та/чи про небезсторонність судді має бути доведена в силу приписів ч. 4 ст. 39 ЦПК України, ст.ст. 76-83 ЦПК України.

Аналізуючи твердження представника відповідача Молчанова М.Д. про сумніви в неупередженості та об`єктивності головуючого судді, зазначається таке.

Узагальнюючи доводи заявника слід виснувати, що такі по своїй суті зводяться до незгоди з рішеннями та поведінкою судді з процесуальних питань, таких як розгляд заявленого клопотання в ході проведення судового засідання.

Так, ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, у випадку незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді, ЦПК України гарантоване право апеляційного оскарження таких рішень, якими в повній мірі має право скористатися сторона відповідача.

Так, ч. 2 ст. 258 ЦПК України визначено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до ч. 5 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

Перелік ухвал, на які апеляційна скарга може бути подана окремо від рішення суду, наведений у ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Одночасно заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 353 ЦПК України).

Положення ч.ч. 4, 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого суду в залежність від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал.

Саме такий висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 23.09.2020 року у справі № 756/12128/15-ц.

Таким чином, постановлення судом першої інстанції ухвали із занесенням до протоколу судового засідання не змінює вимоги ч. 1 ст. 353 ЦПК України про те, що такий вид ухвал підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

В свою чергу перелік ухвал, на які апеляційна скарга може бути подана окремо від рішення суду, наведений у ч. 1 ст. 353 ЦПК України. Цей перелік не є вичерпним: ухвала, зазначена в ч. 1 ст. 353 ЦПК України, безумовно може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду; за відсутності ухвали в цьому переліку встановленню та оцінці судом підлягає те, чи перешкоджає ця ухвала подальшому провадженню в справі та/або чи може вона бути оскаржена разом із рішенням суду (тобто чи є в особи, яка подає апеляційну скаргу, можливість поновити свої процесуальні права в інший спосіб) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2024 року у справі № 757/47946/19-ц).

У спірній по справі ситуації фактичною підставою заявленого відводу є саме незгода представника відповідача з процесуальним рішенням головуючого судді у межах розгляду цивільної справи.

Приймаючи до уваги вищевказані доводи представника відповідача Молчанов М.Д. щодо відводу головуючого судді по справі на предмет їх відповідності вищевказаним приписам цивільного процесуального закону, не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на можливу упередженість Заболотного А.М. як судді щодо сторони відповідача, його необ`єктивність при розгляді цієї справи чи заінтересованість у результаті розгляду справи, а відтак слід констатувати відсутність передбачених законом підстав для відводу головуючого судді.

Інших об`єктивних та доказово підтверджених даних, які б свідчили про необ`єктивність та упередженість судді, чи про наявність будь-якого іншого суб`єктивного та об`єктивного критерію для відводу судді, представником відповідача Молчанов М.Д. не вказано.

Крім того, суд звертає увагу, що наведені заявником обставини не свідчать про наявність жодної з підстав для відводу судді, прямо передбачених ст. 36 ЦПК України, зокрема, щодо наявності особистої заінтересованості судді у результаті розгляду справи, порушення порядку визначення судді для розгляду справи чи існування інших об`єктивно встановлених обставин, які могли б викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Таким чином, організація судового засідання, визначення порядку розгляду заяв та клопотань учасників справи, а також прийняття відповідних процесуальних рішень належать до дискреційних повноважень головуючого судді та самі по собі не можуть розцінюватися як прояв упередженості чи необ`єктивності.

Інститут відводу судді спрямований на забезпечення права на справедливий суд, однак не може використовуватися як спосіб оскарження процесуальних дій суду або як засіб впливу на суд чи затягування розгляду справи.

За таких обставин заява про відвід головуючого судді Заболотного А.М. задоволенню не підлягає.

Слід зауважити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і не задоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 7, 36, 37, 39, 40, 41, 260 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника відповідача Молчанов Миколи Дмитровича про відвід головуючого судді Заболотного А.М. відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Заболотний