Рішення № 140110121, 28.09.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1796/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О. А.,

за участю прокурора Міндак В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Берегівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Берегівської міської ради 246 039,31 грн безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою кадастровий номер 2110200000:01:052:0025 площею 0,3536 га за період із 21 червня 2024 року до 30 квітня 2026 року та 3 690,59 грн судового збору на користь Закарпатської обласної прокуратури.

Позов мотивований тим, що земельна ділянка площею 0,3536 га з кадастровим номером 2110200000:01:052:0025, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності Берегівської міської територіальної громади. На цій ділянці розміщений комплекс нежитлових будівель загальною площею 610,4 кв. м, до складу якого входять склад площею 589,4 кв. м та сторожка площею 21 кв. м.

Як зазначено в позові, 21 червня 2024 року ОСОБА_1 придбала вказаний комплекс за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу № 2682. Того самого дня за нею зареєстровано право власності на нерухоме майно. У договорі прямо зазначено кадастровий номер і площу земельної ділянки, на якій розташовані будівлі. На підтвердження цих обставин прокурор посилається на договір купівлі-продажу, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19 травня 2026 року та витяг із Державного земельного кадастру.

Прокурор стверджує, що від дня набуття права власності на будівлі відповідачка фактично користується земельною ділянкою, необхідною для їх розміщення та обслуговування. Водночас договору оренди землі з Берегівською міською радою вона не уклала, право оренди або інше речове право на ділянку за нею не зареєстровано, коштів за користування землею до місцевого бюджету не сплачено. На думку прокурора, набуття права власності на будівлі саме собою не створило для відповідачки права безоплатно користуватися земельною ділянкою комунальної власності. До належного оформлення земельних правовідносин вона зберігала у себе кошти, які за звичайних умов мала б сплатити власнику ділянки.

Розмір таких коштів прокурор визначає за період із 21 червня 2024 року до 30 квітня 2026 року, виходячи з площі всієї сформованої земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки за відповідні роки та ставки орендної плати 5 %, установленої рішенням Берегівської міської ради від 1 липня 2022 року № 1580 для земель під будівлями торгівлі. Згідно з долученими витягами нормативна грошова оцінка спірної ділянки становила 2 424 402,11 грн за 2024 рік, 2 715 330,36 грн за 2025 рік та 2 799 597,56 грн за 2026 рік. У поданому розрахунку суму безпідставно збережених коштів визначено так: за період із 21 червня до 31 грудня 2024 року 64 252,80 грн, за 2025 рік 135 766,51 грн, за період із 1 січня до 30 квітня 2026 року 46 020,00 грн; усього 246 039,31 грн.

Обґрунтовуючи право на звернення до суду в інтересах держави в особі Берегівської міської ради, прокурор зазначає, що міська рада як власник земельної ділянки та орган, уповноважений розпоряджатися землями громади, самостійно не звернулася з позовом про стягнення цих коштів. Прокуратура повідомила раду про виявлені обставини листом від 20 травня 2026 року. У відповіді від 28 травня 2026 року міська рада зазначила, що підготувала розрахунок, позову до суду не подавала та просила прокуратуру звернутися за захистом її інтересів. Перед пред`явленням позову прокуратура також направила повідомлення в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Посилаючись на положення статті 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі та статей 12121214 Цивільного кодексу України щодо повернення безпідставно збереженого майна, прокурор просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Берегівської міської ради 246 039,31 грн безпідставно збережених коштів, а також стягнути з відповідачки на користь Закарпатської обласної прокуратури 3 690,59 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 25 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено в порядку загального позовного провадження підготовче засідання в приміщенні Берегівського районного суду Закарпатської області.

Ухвалою Берегівського районного суду від Закарпатської області від 28 липня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Прокурор Берегівської окружної прокуратури Міндак В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяву.

Представник Берегівської міської ради Закарпатської області в судове засідання не з`явився. Разом з тим, просив розглянути справу без участі представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засіданні повторно не з`явилась, була повідомлена належним чином про місце, дату та час судового засідання.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Враховуючи належне повідомлення відповідачів, відсутність відзиву та заяв про розгляд справи за їх участю, а також відсутність заперечень позивача, суд відповідно до статей 280281 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 477899026 від 19 травня 2026 року містить відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2110200000:01:052:0025 площею 0,3536 га та про зареєстроване право комунальної власності територіальної громади в особі Берегівської міської ради.

Згідно Витягу із Державного земельного кадастру встановлено формування даної земельної ділянки, її кадастровий номер, площу та місце розташування: АДРЕСА_1 . Отже, предмет користування індивідуалізований; позов стосується не невизначеної території навколо будівель, а конкретної сформованої земельної ділянки.

Із договору купівлі-продажу від 21 червня 2024 року № 2682 та зазначеної інформаційної довідки вбачається, що ОСОБА_1 набула право власності на комплекс нежитлових будівель загальною площею 610,4 кв. м за цією адресою. Право власності зареєстровано 21 червня 2024 року. У пункті 1 договору купівлі-продажу наведено кадастровий номер земельної ділянки, на якій розміщено придбаний комплекс.

Таким чином, договір купівлі-продажу, кадастровий витяг та відомості Державного реєстру речових прав узгоджуються між собою щодо адреси об`єкта, характеристик ділянки та дати набуття відповідачкою права власності на будівлі. Суд бере ці документи до уваги як докази того, що протягом заявленого періоду відповідачка була власницею нерухомого майна, розташованого на спірній ділянці.

За статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Відповідно до статей 125, 126 цього Кодексу право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації та оформлюється згідно із законом. Набуття особою права власності на розташовані на землі будівлі має наслідки, передбачені статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України, однак саме по собі не є підставою для безоплатного користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності.

Відповідачка не укладала з Берегівською міською радою договору оренди спірної ділянки, тому заявлена вимога не є вимогою про стягнення заборгованості за договором. Прокурор просить повернути кошти, які, за його доводами, відповідачка зберегла у себе за рахунок власника ділянки за відсутності належної правової підстави.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути це майно потерпілому. Для вирішення цієї справи необхідно встановити фактичного користувача земельної ділянки, її площу, період користування та розмір коштів, які власник землі міг би отримати за звичайних умов.

Такий підхід відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17. Власник нерухомого майна, який фактично користується земельною ділянкою комунальної власності без оформленого права користування, може бути зобов`язаний повернути її власнику безпідставно збережені кошти в розмірі плати за землю.

Суд враховує, що право власності відповідачки на будівлі зареєстровано 21 червня 2024 року, а сам договір купівлі-продажу пов`язує ці будівлі саме з ділянкою кадастровий номер 2110200000:01:052:0025. Тому визначення початку спірного періоду цією датою узгоджується з поданими доказами.

Рішенням Берегівської міської ради від 1 липня 2022 року № 1580, яке набрало чинності з 1 січня 2023 року, встановлено ставки орендної плати за земельні ділянки на території громади. Додаток до рішення передбачає ставку 5 % нормативної грошової оцінки для земель під будівлями торгівлі.

Поданий розрахунок: за 194 календарні дні від 21 червня до 31 грудня 2024 року 2 424 402,11 ? 5 % ? 366 ? 194 = 64 253,28 грн за точним арифметичним обчисленням; позивач застосував проміжну денну ставку 331,20 грн і заявив 64 252,80 грн. За 2025 рік заявлено 135 766,51 грн (точний добуток 2 715 330,36 ? 5 % = 135 766,518 грн). За 120 днів від 1 січня до 30 квітня 2026 року позивач застосував денну ставку 383,50 грн та заявив 46 020,00 грн (точне обчислення 2 799 597,56 ? 5 % ? 365 ? 120 = 46 020,78 грн). Підсумок заявлених складників становить 64 252,80 + 135 766,51 + 46 020,00 = 246 039,31 грн. Проміжне усічення денної суми зменшило вимогу, а суд не вправі присудити більше заявленого. Нормативна оцінка, ставка і періоди підкріплені наведеними документами; доказів сплати або належно підтвердженого зменшення за той самий час у матеріалах немає.

При визначенні суми, яка підлягає стягненню, має враховуватися земельний податок, якщо його фактично сплачено відповідачкою за цю саму ділянку і за той самий період, аби не допустити повторного стягнення коштів, що вже надійшли до бюджету. У долученому розрахунку міська рада зазначила, що сплата відсутня.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що в межах заявленого періоду відповідачка як власниця розташованих на ділянці будівель зберегла за рахунок її власника кошти за користування землею без достатньої правової підстави. Доведений у межах позову розмір таких коштів становить 246 039,31 грн.

Відповідно до статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати порушення цих інтересів, необхідність їх захисту та визначити орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даній справі таким органом є Берегівська міська рада, за якою зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку. Недоотримання коштів за її використання зачіпає майнові інтереси територіальної громади.

Із долученого листування вбачається, що прокуратура повідомила міську раду про обставини користування ділянкою та необхідність захисту відповідного інтересу. У відповіді від 28 травня 2026 року рада повідомила про підготовлений розрахунок, зазначила, що позову не подала, і просила прокурора звернутися до суду. Прокуратура також направила повідомлення про намір здійснити представництво від 12 червня 2026 року.

Отже, прокурор не лише послався на нездійснення захисту компетентним органом, а й підтвердив, що цей орган знав про спірні обставини, мав можливість звернутися з позовом та самостійно цього не зробив. Суд визнає наведені обставини достатніми для підтвердження підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Берегівської міської ради у цій справі.

Таким чином, позовна заява Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України понесені у справі судові витрати покладаються на відповідачку. Сплату Закарпатською обласною прокуратурою судового збору в розмірі 3 690,59 грн підтверджено платіжною інструкцією від 12 червня 2026 року № 681.

Керуючись статтями 12, 13, 56, 7681, 89, 133, 141, 259, 263265, 268, 280284, 288, 354 ЦПК України, статтями 12121214 ЦК України, статтями 83, 120, 125, 126, 206 ЗК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Берегівської міської ради (код ЄДРПОУ 04053683, р/р UA588999980314070611000007491 ГУК у Закарпатській області/ Берегівська ТГ/24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі 246 039 (двісті сорок шість тисяч тридцять дев`ять) гривень 31 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Закарпатської обласної прокуратури, ЄДРПОУ 02909967, IBAN UA228201720343130001000018475, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації бюджету 2800, сплачений судовий збір у розмірі 3690 (три тисячі шістсот дев`яносто) гривень 59 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Іван ІЛЬТЬО