Ухвала суду № 140110009, 28.09.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 вересня 2026 р. № 320/30922/26

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев`янко Л.Л., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області, ,вул. Андрія Саєнка, 10,м. Фастів,Київська обл., Фастівський р-н,08500

доВідділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вул. Євгена Сверстюка, 15,Київ,Лівобережна Частина Києва, Київ,02002,

проскасування постанови від 02.07.2026 року ВП № 73243930,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови від 02.07.2026 року ВП № 73243930.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 матеріали адміністративної справи № 320/30922/26 передано за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали адміністративної справи 320/30922/26 передано судді Дерев`янко Л.Л.

Перевіривши матеріали позову суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України а саме позивач не додав документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, позивач просить відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає про наступне.

Згідно положень статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд звертає увагу, що позивачем до суду не було надано доказів на підтвердження, що її майновий стан перешкоджає зверненню за захистом порушених прав.

Окрім того, суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, водночас суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (надалі Закон № 3674-VI).

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Виходячи з аналізу положень вищезазначеної статті суд дійшов висновку, що можливість відстрочення або звільнення від сплати судового збору пов`язана із сукупністю обставин, серед яких, перш за все, виділено основну майновий стан позивача.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому положення Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 1статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року становить 3328 грн.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається із адміністративного позову, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру на суму 5100,00 грн. Тобто судовий збір становить 3328,00 грн.

Судовий збір сплачується на рахунок № UA838999980313191206084014478, отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг м. Миколаїв/22030101, код отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування збору: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ, ідентифікаційний код/серія та номер паспорта позивача).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду документ про сплату судового збору в розмірі 3328,00 грн.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Л. Дерев`янко