Рішення № 140109061, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Київ №320/55871/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивачка та/або ОСОБА_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач та/або КДКА Київської області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 вересня 2025 року № 449/2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення у виді попередження.

Мотивуючи позовні вимоги позивачка стверджує, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням принципів правової (справедливої) процедури, оскільки прийняте упереджено, нерозсудливо, непропорційно, процедура здійснення дисциплінарного провадження була проведена не добросовісно, що призвело до прийняття невмотивованого та необґрунтованого рішення. Встановлені дисциплінарним органом обставини не підтверджені доказами, встановлені без урахування всіх обставин що мають значення для справи, а викладені у рішенні мотиви не є належними та достатніми для оцінки дій позивачки як дисциплінарного проступку. Також дисциплінарний орган вдався до порушення принципу змагальності, рівності сторін та принцип правової визначеності, які є складовими верховенства права та правової процедури.

При цьому позивачка наголошує, що під час попереднього розгляду скарги судді ОСОБА_2 голова дисциплінарної палати КДКА Київської області Степанов Є.В. в порушення вимог статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у належний спосіб не перевірив відомості викладені у скарзі судді, що призвело до неправильного встановлення фактичних обставин та подальшої їх оцінки членами дисциплінарної плати.

У підсумку позивачка стверджує, що неврахування дисциплінарним органом поданих нею доказів та пояснень, звільнення скаржника від обов`язку доказування її вини свідчить про порушення принципу змагальності та стандартів доказування. Прийняття рішення на підставі лише відомостей викладених у скарзі, непідтверджених належними доказами, без проведення їх належної перевірки, без врахування гарантій адвокатської діяльності, та без системного аналізу прав та обов`язків адвоката згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України та чинного законодавства, свідчить про прийняття рішення на підставі припущень викладених у безпідставній скарзі, а також про незаконність розпочатого проти позивачки дисциплінарного провадження, що призвело до прийняття невмотивованого, а значить протиправного рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив, подав письмовий відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що фактичні обставини дисциплінарної справи щодо позивачки свідчать, що захисник Камінська І.В. не з`явившись в підготовче судове засідання, призначене на 27.03.2025 об 11 год. 00 хв, разом з тим не виконала вимог положень частини другої статті 47 Кримінального процесуального кодексу України, а саме завчасно не повідомила суд про неможливість своєї явки та причини цього.

Також представник відповідача зазначає, що позивачки під час розгляду дисциплінарної справи надала свої пояснення, проте належних доказів, на підтвердження обставин, викладених нею, не надала. Відтак до наведених вище пояснення члени дисциплінарної палати ставляться критично.

Крім цього представником відповідача зауважено, що члени дисциплінарної палати врахували, що причини неможливості участі в підготовчому засіданні суду 27.03.2025 не завадили позивачці брати участь того ж дня в тому ж самому суді при розгляді заяви іншого адвоката Мазалова А.М. про відвід судді Томіліна О.М. та, окрім того, заявити та взяти участь в розгляді відводу судді Грибанової Л.О. А після розгляду зазначених питань, припинити подальшу участь в розгляді даного кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання. На переконання представника відповідача, позивачці по суті покинула розгляд справи, тим самим залишивши свого підзахисного та вдалася до засобів і методів, що суперечать чинному законодавству.

З урахуванням наведеного, за висновком КДКА Київської області, позивачка допустила порушення принципу законності своєї діяльності, який закріплено у статті 7 Правил адвокатської етики. Крім цього, розгляд справи показав, що захисники Камінська І.В. та Мазалов А.М. окремі свої дії, як-то подання відводів суддям, між собою не узгоджували, чим також порушили приписи статті 24 Правил адвокатської етики, за якою у разі прийняття одного доручення декількома адвокатами між ними мають бути визначені засади розподілу обов`язків та повноважень адвокатів, що сумісно виконуватимуть доручення, а також їх відповідальності перед клієнтом.

Таким чином, у діях позивачки наявний склад дисциплінарного проступку, передбачений пунктами 3, 5 та 7 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Своєю чергою позивачка подала відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що до початку розгляду дисциплінарної справи щодо неї, нею було надано докази, які не були оцінені під час розгляду дисциплінарної справи, а її пояснення були безпідставно поставлені під сумнів, що свідчить про упередженість зі сторони дисциплінарного органу та здійснення не правової процедури розгляду дисциплінарної справи.

Одночасно позивачка щодо аргументів відповідача про те, що КДКА Київської області наділена дискреційними повноваженнями визначати в діях адвокатів ознаки дисциплінарного проступку, звертає увагу на те, що жодній дисциплінарній комісії не надано право свавільно притягати до відповідальності без наведення обґрунтування та мотивів прийнятого рішення. Проте в оскаржуваному рішенні вони відсутні, як і відсутнє належне обґрунтування з урахуванням положень процесуального законодавства та організації судового розгляду суддею доповідачем. Також вважає, що притягнення її до дисциплінарної відповідальності є непропорційним, оскільки будь-які негативні наслідки не настали. Оскільки суд не міг розглядати справу в той час і день з тих підстав, що не був належним чином повідомлений обвинувачений. Участь адвокатів у розгляді справи не була обов`язковою, враховуючи склад злочину.

Положеннями частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія КС № 11537/10 від 27.05.2024, ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю.

16.06.2025 на адресу КДКА Київської області за вх. № 999 надійшло звернення (скарга) Нетішинського міського суду Хмельницької області, за підписом судді Томіліна О.М., яке було надіслано у зв`язку з поведінкою, зокрема адвоката ОСОБА_1 , яке передано до дисциплінарної палати КДКА Київської області для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Камінської І.В.

20.06.2025 Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_3 доручив члену дисциплінарної палати Степанову Є.В. провести перевірку відомостей, викладених у зверненні.

02.07.2025 листом вих. № 1242 член дисциплінарної палати КДКА Київської області Степанов Є.В. звернувся до адвоката Камінської І.В. з повідомленням про проведення щодо неї перевірки для отримання письмового пояснення адвоката ОСОБА_1 по суті порушених питань у строк до 14.07.2025.

24.07.2025 на КДКА Київської області за вх. № 1358 надійшли письмові пояснення від адвоката ОСОБА_1 , які були направлені рекомендованим цінним листом з описом 14.07.2025.

25.07.2025 член дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_3 подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області звернення (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.

30.07.2025 дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла рішення яким порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката Камінської Ілони Василівни (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 11537/10 від 27.05.2024, видане Радою адвокатів Київської області) та призначила її до розгляду об 11 год. 30 хв. « 24» вересня 2025 року за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 15 (1-й поверх).

За результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно позивачки, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.09.2025

№ 449/2025 вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення у виді попередження (далі -оскаржуване та/або спірне рішення).

Позивачка категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 1 зазначеного закону адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб (частина перша статті 5 Закону № 5076-VI).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 5076-VI особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту:

«Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі».

Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону № 5076-VI регламентовано, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Відповідно до частини першої, частини другої та частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (частини першої статті 34 Закону № 5076-VI).

Дисциплінарним проступком адвоката, в розрізі положень пунктів 3, 5, 7 частини другої статті 34 Закону № 5076-VI, є: порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень, зокрема, попередження.

Положеннями статті 36 Закону № 5076-VI визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Стаття 37 Закону № 5076-VI визначає стадії дисциплінарного провадження.

Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до статті 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.

Аналіз викладеного дає суду підстави, серед іншого, дійти висновку, що положеннями Закону № 5076-VI надано право особі на оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.

Позивачка у позовній заяві стверджує, що під час попереднього розгляду скарги судді ОСОБА_2 голова дисциплінарної палати КДКА Київської області Степанов Є.В. в порушення статті 38 Закону № 5076-VI у належний спосіб не перевірив відомості викладені у скарзі судді, що призвело до неправильного встановлення фактичних обставин та подальшої їх оцінки членами дисциплінарної палати.

Суд критично сприймає такі твердження позивачки, оскільки остання в порядку, встановленому положеннями статті 39 Закону № 5076-VI, не оскаржила рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області про порушення дисциплінарної справи стосовно неї від 30.07.2025 № 41/2025 ані до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ані до суду.

Отже, всі доводи ОСОБА_1 у наведеній частині не стосуються предмета розгляду цієї адміністративної справи.

Разом з цим відповідно до статті 40 Закону № 5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Аналіз викладеного дає суду підстави дійти висновку, що неявка особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Враховуючи наведене, обставини неявки судді ОСОБА_2 , особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності позивачки, не можуть бути розцінені судом як підстави, що перешкоджали розгляду дисциплінарної справи стосовно позивачки.

Стосовно обставин розгляду дисциплінарної справи відносно позивачки та адвоката ОСОБА_4 , які, за твердженням позивачки, були призначені на різний час, а їх розгляд здійснювався одночасно, що не передбачено Положенням про порядок прийняття та розгляд скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 № 120 (далі - Положення № 120), суд зауважує, що такі доводи матеріалами справи не підтверджені. Відтак, вони залишаються судом поза увагою.

Вимогами статті 41 Закону № 5076-VI регламентовано, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії (ч. 1 ст. 42 Закону № 5076-VI).

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суди, при прийнятті рішення, повинні надавати оцінку рішенню виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція неодноразово була застосована, зокрема, в постановах Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17, від 26.01.2023 у справі №420/5597/19, від 19.10.2023 у справі №280/1396/22.

Також суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі №П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Таким чином, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню КДКА виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності, а також суд повинен перевірити спірне рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності виключно на предмет наявності критеріїв свавільності чи явного не обґрунтування.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, перевіряючи спірне рішення на відповідність його критеріям, що встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує таке.

Так, судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що член дисциплінарної палати КДКА Київської області Є.В. Степанов направив позивачці запит від 02.07.2025 вих. № 1242 з пропозицією надати пояснення.

Своєю чергою ОСОБА_1 надала пояснення від 24.07.2025, в яких зазначила, що 25.03.2025 о 15:53:21 Нетішинським міським судом Хмельницької області був зареєстрований та розподілений на суддю Томіліна О.М. обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 25.03.2025. ОСОБА_2 виніс ухвалу про відкриття провадження та призначив справу на 27.03.2025 об 11:00 фактично через один робочий день після надходження обвинувального акта до суду. 26.03.2025 о 08:54 позивачка ознайомилася з повісткою.

26.03.2025 позивачка направила заяву про надання їй доступу до матеріалів електронної справи № 679/379/25 в підсистемі «Електронний суд» та забезпечення її участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Як пояснила позивачка, прибути безпосередньо до суду в цю дату й на цей час не могла з об`єктивних причин, оскільки не була завчасно повідомлена. Позивачка наголосила, що оскільки її основним місцем здійснення адвокатської діяльності є місто Київ (відстань до Нетішина близько 350 км) і в умовах воєнного стану фізично прибути в судове засідання на 27.03.2025 об 11:00 було неможливо.

Позивачка зазначила, що 27.03.2025 о 15:00 у неї вже було призначене судове засідання в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, а на 28.03.2025 о 10:00 допит в Подільській прокуратурі міста Києва, а на 11:30 судове засідання в Апеляційному суді міста Києва.

26.03.2025 суд виніс ухвалу про забезпечення участі адвоката Мазалова О.М. в режимі відеоконференції. При цьому, як стверджує позивачка, ухвалу за наслідком розгляду її заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не виніс. Позивачка наполягає, що фактично ознайомилася із клопотанням 28.03.2025 в судовому засіданні під час їх розгляду.

Позивачка у своїх поясненнях наголосила, що долучені суддею скриншоти з месенджера Whatsup додатково підтверджують, що прокурор діяв з порушенням вимог статті 35 КПК та Положення про ЄСІТС. Доказів того, що вона надавала дозвіл прокурору направляти їй на месенджер процесуальні клопотання, не було надано.

Як пояснила позивачка 27.03.2025, попри те, що суд ухвалу про залучення її в режимі ВКЗ не виніс, вона о 10:00 перебувала на робочому місці в готовності долучитися дистанційно до судового засідання у разі, якщо суд в судовому засіданні задовольнить її заяву про відеоконференцію. Суддя Томілін О.М. запрошення на участь у засіданні 27.03.2025 об 11:00 не направив, оскільки не відкрив судове засідання з підстав подання адвокатом Мазаловим А.М. заяви про відвід, яку вони до початку підготовчого засідання передали на авторозподіл судді Грибановій Л.

Позивачка повідомляє, що починаючи з 10:46 до 15:50 брала участь у судовому засіданні, де розглядався відвід судді Томіліну О.М. Після завершення розгляду заяви про відвід секретар судового засідання судді Грибанової або судді Томіліна О.М. обвинуваченому, який перебував у приміщенні суду та їй після завершення розгляду заяви про відвід, не повідомили про те, що підготовче судове засідання суддя Томілін О.М. призначив на 16:45.

Як зазначає позивачка, о 16:43 до неї зателефонував секретар телефоном і повідомив, що підготовче судове засідання призначене на 16:45, та запитав чи може вона підключитись по ВКЗ. Позивачка повідомила секретарю, що не може прибути в судове засідання через 2 хвилини, оскільки не була завчасно повідомлена про розгляд справи і знаходиться поза межами робочого місця. Водночас увечері, як зазначає позивачка, в підсистемі Електронний суд з`явився протокол судового засідання, з якого їй стало відомо, що суддя Томілін О.М. 27.03.2025 в позаробочий час суду о 17:00 (графік роботи 8:00-17:00) відкрив підготовче засідання на якому почав розгляд клопотань прокурора, а потім прийняв рішення відкласти підготовче засідання й оголосив протокольну ухвалу про притягнення адвокатів до відповідальності.

Позивачка у своїх поясненнях зазначила, що в її діях відсутній склад дисциплінарного проступку, оскільки вона не була в належний спосіб завчасно повідомлена про дату і час підготовчого засідання, а тому з об`єктивних причин не могла взяти участь.

При цьому позивачка наполягає, що нею було надано вичерпні пояснення, які свідчать про те, що вона вживала всіх заходів, щоб взяти участь у розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_5 27.03.2025, і з 10:46 по 15:50 перебувала безперервно в судовому засіданні. Про те, що підготовче засідання буде призначене в позаробочий час суду, вона не могла передбачити, та вважає, щовсі звинувачення судді є припущеннями.

Разом з цим під час розгляду дисциплінарної справи позивачка повідомляла, що будь-які негативні наслідки не настали, оскільки 28.03.2025 вона взяла участь у підготовчому судовому засіданні під час якого розглянуто клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід обвинуваченому.

Позивачка наголошує, 27.03.2025 не був крайнім строком розгляду клопотань.

Також, як свідчать матеріали справи, позивачка надала відповідь на її запит, отриману від ДП «ІСС» ДСА України від 19.09.2025 вих. № 5011/7/11-30-25 у змісті якої зазначено, про те, що 27.03.2025 у проміжок часу 16:30-17:30 суддя Томілін О.М. створював конференцію № 4279678, проте користувача ОСОБА_1 як учасника не запрошував.

Окрім іншого, у відповіді на запит наведено таблицю, з якої вбачається, що суддя Томілін О.М. у справі № 679/379/25 вносив дату судових засідань: 25.03.2025 о 16:29 призначив засідання на 27.03.2025 об 11:00 і 27.03.2025 о 17:11 призначив засідання на 28.03.2025 о 10:30.

Інформація про призначення судового засідання у справі 679/379/25 на 27.03.2025 о 17:00 у відповіді на запит позивачки відсутня.

Суд зауважує, що відповідач ці обставини не дослідив, а навпаки, наголосив, що доказів на підтвердження означених тверджень позивачка не надала. Однак матеріалами справи підтверджено, що позивачка надала відповідь на її запит, отриману від ДП «ІСС» ДСА України від 19.09.2025 вих. № 5011/7/11-30-25.

Разом з цим суд звертає увагу на те, що відповідач у відзиві на позовну заяву підтверджує участь позивачки того ж дня в тому ж самому суді при розгляді заяви іншого адвоката Мазалова А.М. про відвід судді Томіліна О.М. та, окрім того, заявлення та її участь у розгляді заяви про відвід судді Грибанової Л.О.

Одночасно твердження про те, що позивачка після розгляду зазначених питань, припинила участь урозгляді відповідного кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання, за відсутності належних та достатніх доказів на підтвердження повідомлення її судом про початок розгляду підготовчого провадження, є, за висновком суду, припущенням.

Суд опосередковано враховує інформацію про повідомлення секретарем судового засідання позивачка про розгляд справи, проте звертає увагу на ті обставини, що про них повідомлено за 2 хвилини до початку судового засідання, а тому, наведене через об`єктивні причини могло перешкоджати участі адвоката у відповідному судовому засіданні, зокрема, враховуючи те, що попереднє судове засідання у якому брала участь позивачки завершилось о 15:50, тобто майже за 1 годину до початку підготовчого засідання у межах кримінальної справи № 679/379/25.

Відповідно до частини другої статті 46 Кримінального процесуального кодексу України неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов`язковою.

Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду (частин четверта статті 50 КПК України).

Відповідно до статті 52 Кримінального процесуального кодексу України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Згідно з частиною шостою статті 115 Кримінального процесуального кодексу України якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.

Відповідно до статті 135 Кримінального процесуального кодексу України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі якщо особа подала письмову заяву про здійснення виклику в конкретному кримінальному провадженні з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), то за наявності технічної можливості така особа викликається шляхом надсилання їй текстових повідомлень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч. 9 ст. 135 КПК України).

Відповідно до статті 314 Кримінального процесуального кодексу України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Т

Згідно з положеннями частини першої статті 324 Кримінального процесуального кодексу України якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Суд зауважує, що досліджуючи матеріали справи, судом не встановлено, що позивачка умисно не прибула в підготовче судове засідання, про яке повідомлено за 2 хвилини до якого початку.

При цьому слід зазначити, що судове засідання, призначена на 27.03.2025 об 11:00 не розпочалося. Таке судове засідання розпочалося 27.03.2025 о 16:45, про початок якого, позивачці було повідомлено за 2 хвилини.

За таких обставин, суд вважає, що матеріали справи не містять в собі належних та достатніх доказів, які у сукупності свідчили про те, що позивачка умисно не прибула у підготовче судове засідання, чи взагалі самоусунулася від виконання своїх професійних обов`язків та/або порушила інші обов`язки адвоката, передбачені законом.

Що ж стосується тверджень про те, що захисники ОСОБА_1 та Мазалов А.М. окремі свої дії, як-то заявлення відводів суддям, між собою не узгоджували, чим також порушили приписи статті 24 Правил адвокатської етики, за якою у разі прийняття одного доручення декількома адвокатами між ними мають бути визначені засади розподілу обов`язків та повноважень адвокатів, що спільно виконуватимуть доручення, а також їхньої відповідальності перед клієнтом, суд зауважує таке.

Відповідно до пункту 4.6 Примірного статуту адвокатського об`єднання, учасниками об`єднання адвокатами є особи, що мають право на заняття адвокатською діяльністю за законодавством України, прийняті на роботу в об`єднання на посаду адвоката на умовах трудового договору відповідно до трудового законодавства або виконують роботу на умовах цивільно-правового договору з об`єднанням. Таким чином, керуючий партнер та кожен із адвокатів членів (партнерів) адвокатського об`єднання є його учасником, чиї права та гарантії їх реалізації встановлюються цивільним та/або трудовим законодавством України.

Статтею 70 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності щодо адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, погоджується, що відповідач, притягаючи позивачку до дисциплінарної відповідальності за непогодження позиції з адвокатом Мазаловим А.М., вийшов за межі доводів скарги.

Одночасно суд зауважує, що відповідачем не було враховано положення статті 41 Закону № 5076-VI, якою, серед іншого, регламентовано, що рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що негативні наслідки внаслідок неприбуття позивачки у підготовче судове засідання 27.03.2025 не настали, оскільки 28.03.2025 позивачка взяла участь у підготовчому засіданні, в якому її підзахисному було обрано запобіжний захід.

Беручи до уваги викладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд доходить до висновку, що спірне рішення не відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); без дотримання принципу пропорційності, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Положеннями частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією про сплату № 9505-5482-1117-0230 від 25.10.2025.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 вересня 2025 року № 449/2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення у виді попередження.

Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 8, офіс 11, код ЄДРПОУ 23243231) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (, сплачений нею судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.