Рішення № 140109053, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Київ № 320/15294/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2

до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (актуальне найменування - Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації) та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 (далі позивач) з позовом до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (актуальне найменування - Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації) (далі відповідач 1), у якому просила суд:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_3 , яка діє в інтересах дитини ОСОБА_2 у призначенні та виплаті соціальної допомоги при народженні дитини;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації призначити та виплатити соціальну допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 , яка діє в інтересах дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має право на призначення та виплату соціальної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте відповідачем безпідставно відмовлено в реалізації названого права. Зазначила, що її донька народилася в Республіці Білорусь 05.04.2022, втім вимушені пропущені терміни звернення за спірною допомогою обумовлені підготовленням довіреності представнику, проставлення апостилю в консульстві, отриманні свідоцтва про народження, легалізацію документів в установленому законом порядку, отриманням електронного підпису та доглядом за дитиною. Оскільки донька позивача є дуже маленькою, а ситуація в країні в цілому не дозволяла покинути територію Республіки Булорусь, позивач не мала змоги звернутися у відповідні терміни. Позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини 14.10.2024 (звернення в телефонному режимі на гарячу лінію) та 16.11.2023 до Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було надіслано позивачем усі необхідні документи щодо народження дитини, та надано документи, що підтверджують громадянство України.

На переконання позивача, звернення за призначенням спірної допомоги з порушенням встановленого 12-місячного строку обумовлене об`єктивною неможливістю дотримання такого строку внаслідок народження дитини на території іншої держави, а повернення до України у визначені терміни стало неможливим у зв`язку з запровадженням воєнного стану, та складністю відносин між державами. За доводами позивача, пропущення нею строку звернення за призначенням допомоги при народженні дитини відбулось з об`єктивних причин, оскільки всупереч волі позивача вона змушена була перебувати на території іншої держави та не могла повернутися додому.

Відповідач 1 проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову.

Зазначили, що позивач звернулася до Управління щодо призначення допомоги при народженні дитини із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг від 20.09.2023 (вх. від 26.09.2023). Заяву від 20.09.2023 (вх. від 26.09.2023) та додані до неї документи, а саме: копія сторінок 1, 2, 3, 10, 11 паспорта громадянина України позивача; копія картки платника податків позивача; довідка з місця роботи ТОВ «Брокард Україна» від 18.09.2023 № 66 позивача; копія свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в місті Мінськ, Республіки Білорусь, видане відділом ЗАГС адміністрації Центрального району міста Мінськ, Республіки Білорусь та доданий до нього переклад з російської та білоруської мов на українську мову, справжність підпису перекладача Захарчук Т. С. засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биковим В.О.; інформація про банківські реквізити отримувача із зазначенням номеру рахунку за стандартом IBAN, які надіслані відповідачу поштовою організацією «Нова пошта», дата отримання 26.09.2023 (вхідний номер Управління 5696).

Відповідно до абзацу 8 статті 11 Закону № 2811-ХІІ та абзацу 1 пункту 12 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня народження дитини. Інших вимог щодо поновлення строку звернення для призначення допомоги при народженні дитини, у разі його пропущення, чинним законодавством України не передбачено.

Відповідно до пункту 43 Порядку № 1751 про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п`яти днів після прийняття відповідного рішення.

Управлінням розглянуто звернення позивача про призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 та прийнято відповідне рішення.

Оскільки позивач звернулася 26.09.2023 за призначенням допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після, встановленого Законом № 2811-ХІІ та Порядком № 1751 строку, а саме після дванадцяти календарних місяців з дня народження дитини та те, що інших вимог щодо поновлення строку звернення для призначення допомоги при народженні дитини, у разі його пропущення, чинним законодавством України не передбачено, в Управління були відсутні законні підстави для призначення позивачу допомоги при народженні дитини.

Враховуючи викладене, Управління відмовило позивачу у призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 за заявою від 20.09.2023 (вх. від 26.09.2023) у зв`язку з пропущенням строку звернення (не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня народження дитини), про що було надіслано письмове повідомлення позивачу від 10.10.2023 № 37/10-8628. Зважаючи на зазначене, Управління діяло в межах повноважень, враховуючи вимоги статті 19 Конституції України, Закону № 2811-ХІІ та Порядку № 1751.

Відповідач 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення щодо виконання вимог ухвали суду від 04.06.2026, відповідно до яких зазначили про неможливість подання витребуваних судом документів, оскільки з моменту подання їх до суду та до моменту витребування пройшов тривалий період, а оскільки судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, тож факт отримання судом позовної заяви та доданих до неї документів підтверджується самим фактом відкриття провадження у справі. Будь-якого акта про недолучення чи відсутність додатків судом позивачу не надсилалось.

Крім того, від позивача до суду надійшли додаткові докази, а саме: лист Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.10.2023; повідомлення про відмову у наданні державної допомоги сім`ям з дітьми від 10.10.2023 № 37/10-8628; довідку про реєстрацію особи громадянином України від 28.06.2022 № 87; апостиль; свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ; заяву про призначення спірної допомоги.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 12.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 04.04.2026, витребувано від ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня вручення (ознайомлення) копії цієї ухвали шляхом подання через канцелярію суду: копії додатків до позовної заяви згідно з переліком за порядковими номерами: 5, 6, 7, 8, 9 та 10, а саме: копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2 ; копію звернення позивача до відповідача; копію відповіді від Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради від 31.10.2023 № 051-18836; копію повідомлення від 10.10.2023 № 37/10-8628 від відповідача; копію довідки про реєстрацію особи громадянином України від 28.06.2022 за № 87, виданою Посольством України в Республіці Білорусь; копію проставленого Апостилю.

Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач 2).

Зобов`язано позивача протягом двох днів із дня вручення (ознайомлення) цієї ухвали надати суду докази надсилання листом з описом вкладення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві копію позовної заяви з усіма доданими до неї документами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Із урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Зі змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася в м. Мінську Республіки Білорусь, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів установлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в Республіці Білорусь.

Згідно з довідкою про реєстрацію особи громадянином України від 28.06.2022 № 87, виданою посольством України в Республіці Білорусь, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована громадянкою України.

ОСОБА_1 звернулася із заявою від 26.09.2023 до відповідача 1 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, а саме державну допомогу сім`ям з дітьми, зокрема допомогу при народженні дитини.

До заяви долучила копії документів, що не заперечується відповідачем 1, а саме: копія сторінок 1, 2, 3, 10, 11 паспорта громадянина України позивача; копія картки платника податків позивача; довідка з місця роботи ТОВ «Брокард Україна» від 18.09.2023 № 66 позивача; копія свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в місті Мінськ, Республіки Білорусь, видане відділом ЗАГС адміністрації Центрального району міста Мінськ, Республіки Білорусь та доданий до нього переклад з російської та білоруської мов на українську мову, справжність підпису перекладача Захарчук Т. С. засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биковим В.О.; інформація про банківські реквізити отримувача із зазначенням номеру рахунку за стандартом IBAN, які надіслані відповідачу поштовою організацією «Нова пошта», дата отримання 26.09.2023 (вхідний номер Управління 5696).

Відповідачем 1 відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 за заявою від 26.09.2023 у зв`язку з пропущенням строку звернення (не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня народження дитини), про що було надіслано письмове повідомлення позивачу від 10.10.2023 № 37/10-8628.

Також установлено, що 19.10.2023 позивач через Урядову «гарячу лінію» звернулася зі зверненням № ШЕ-16284488, 3-735793/1 стосовно надання державної допомоги, яке було розглянуто Департаментом соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до листа від 31.10.2023 № 051-18836.

Згідно із названим листом, із посиланням на Порядок призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, зазначили, що призначення і виплата державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника.

Зазначили, що Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 18.04.2023 № 340 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання окремих видів грошової допомоги, пільг і житлових субсидій», якою врегульовано механізм подання документів для призначення допомоги при народження дитини громадянами, у яких під час тимчасового перебування за межами України у період дії воєнного стану народилась дитина і вони продовжують перебувати за кордоном.

Постановою № 340 внесено зміни до Порядку № 1751, якими передбачено, що у період дії воєнного стану для призначення допомоги при народженні дитини один із батьків (опікун), який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державною-агресором щодо України), надсилає до органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) заяву та видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Вважаючи дії відповідача 1 протиправними, позивач звернулася з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За нормами частини першої статті 13 Закону України від 26.04.2001 № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон № 2402-III у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях, держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та іншими законами України.

Закон України від 21.11.1992 № 2811-XII «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

За правилами статті 1 Закону № 2811-XII громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

VI. Оцінка суду

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, в тому числі допомоги при народженні дитини, врегульовані Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» (далі - Порядок № 1751).

За нормами пункту 2 Порядку № 1751, державна допомога сім`ям з дітьми призначається і виплачується: громадянам України; іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Із урахуванням викладеного, за приписами статті 1 Закону № 2811-ХІІ та пункту 2 Порядку № 1751, державна допомога сім`ям з дітьми призначається і виплачується громадянам України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти; іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, іншим іноземцям, які мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами статті 3 Закону № 2811-ХІІ, відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема допомога при народженні дитини.

За правилами пункту 2 Порядку № 1751, призначення і виплата державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання заявника.

Допомога за місцем проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Пунктом 10 Порядку № 1751 передбачено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Отже, у відповідності до статті 10 Закону № 2811-ХІІ та пункту 10 Порядку № 1751, допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Пунктом 11 Порядку № 1751 визначено, що для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: 1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін`юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі не підписання заяви у зазначений строк подається нова заява.

Суд зазначає, що відповідно до статті 11 Закону № 2811-ХІІ та пункту 11 Порядку № 1751, допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина заява, що складається за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики та копія свідоцтва про народження дитини.

За приписами абзаців 8, 9 пункту 11 Порядку № 1751, жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

У разі звернення одного з батьків дитини (опікуна) за призначенням допомоги при народженні дитини орган соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

З`ясовано, що позивач звернулася до Управління щодо призначення допомоги при народженні дитини із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг від 26.09.2023. Заяву та додані до неї документи, а саме: копія сторінок 1, 2, 3, 10, 11 паспорта громадянина України позивача; копія картки платника податків позивача; довідка з місця роботи ТОВ «Брокард Україна» від 18.09.2023 № 66 позивача; копія свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в місті Мінськ, Республіки Білорусь, видане відділом ЗАГС адміністрації Центрального району міста Мінськ, Республіки Білорусь та доданий до нього переклад з російської та білоруської мов на українську мову, справжність підпису перекладача Захарчук Т.С. засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биковим В.О.; інформація про банківські реквізити отримувача із зазначенням номеру рахунку за стандартом IBAN, надіслані відповідачу засобами поштового зв`язку «Нова пошта», дата отримання 26.09.2023 (вхідний номер Управління 5696).

За нормами пункту 12 Порядку № 1751, допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Із урахуванням викладеного, зважаючи на положення абзацу 8 статті 11 Закону № 2811-ХІІ та абзацу 1 пункту 12 Порядку № 1751, допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня народження дитини.

Інших вимог щодо поновлення строку звернення для призначення допомоги при народженні дитини, у разі його пропущення, чинним законодавством України не передбачено.

Пунктом 43 Порядку № 1751 передбачено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви.

Про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п`яти днів після прийняття відповідного рішення.

Проаналізувавши названі нормативно-правові акти в контексті спірних правовідносин із наданням правової оцінки наявним у матеріалах справи письмовим доказам і встановленим під час розгляду справи обставинам та поясненням учасників справи, суд доходить висновку, що оскільки позивач звернулася 26.09.2023 за призначенням допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після, встановленого Законом № 2811-ХІІ та Порядком № 1751 строку, а саме - після 12-ти календарних місяців із дня народження дитини та те, що інших вимог щодо поновлення строку звернення для призначення допомоги при народженні дитини, у разі його пропущення, чинним законодавством України не передбачено, у відповідача були відсутні правові підстави для призначення позивачу допомоги при народженні дитини.

Із урахуванням викладеного, відповідачем правомірно відмовлено позивачу у призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 за заявою від 26.09.2023 у зв`язку з пропущенням строку звернення (не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня народження дитини), про що було надіслано письмове повідомлення позивачу від 10.10.2023 № 37/10-8628, що свідчить про відсутність в діях відповідача 1 порушень вимог статті 19 Конституції України, Закону № 2811-ХІІ та Порядку № 1751.

Втім, факт подання заяви про призначення спірної допомоги поза межами дванадцятимісячного терміну позивач не заперечувала, а повідомлені в позові обставини щодо неподання відповідних документів у визначений дванадцятимісячний термін у зв`язку з підготовленням довіреності представнику, проставлення апостилю в консульстві, отриманні свідоцтва про народження, легалізацію документів в установленому законом порядку, отриманням електронного підпису та доглядом за дитиною, суд не бере до уваги як такі, що не свідчать про об`єктивну неможливість своєчасного звернення за спірною допомогою, оскільки свідоцтво про народження дитини видане 27.04.2022, апостиль 06.05.2022, довідка про реєстрацію особи громадянином України 28.06.2022, а із заявою про призначення спірної допомоги звернулася 26.09.2023, тобто з невиправданим порушенням дванадцятимісячного терміну на звернення за спірною допомогою.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73- 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.