Рішення № 140108887, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ справа №320/46297/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та зобов`язати вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, як отримувач пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Вказує, що розмір призначеної йому пенсії має визначатися та виплачуватися з урахуванням усіх передбачених законодавством складових грошового забезпечення та відповідних змін, які впливають на розмір пенсійного забезпечення. На думку позивача, відповідачем не було вжито належних та достатніх заходів, спрямованих на забезпечення правильного визначення розміру його пенсії та здійснення її виплати у розмірі, передбаченому законодавством. Позивач вважає, що відповідач, здійснюючи пенсійне забезпечення, не забезпечив належного застосування положень Закону № 2262-ХІІ та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок призначення, перерахунку та виплати пенсій особам, на яких поширюється дія зазначеного Закону. У зв`язку з цим, на переконання позивача, розмір його пенсійної виплати визначено без належного врахування обставин, які мають істотне значення для правильного обчислення пенсії.

Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області протиправними та такими, що порушують його права.

25 грудня 2023 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Сторони повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

В матеріалах справи наявний відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що після визнання протиправним та скасування пунктів 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" законодавчо не врегульовано питання проведення перерахунку пенсій означеній категорії осіб. На підставі вказаного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

12 липня 2024 року Київським окружним адміністративним судом витребувано від відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на виконання ухвали суду надано витребувані документи не в повному обсязі.

03 квітня 2026 року Київським окружним адміністративним судом витребувано від відповідача подання про первинне призначення пенсії (2012 рік); довідку, на підставі якої розраховано підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; довідку, на підставі якої проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; подання про перерахунок пенсії з урахуванням додаткової вислуги років (2021 рік); протокол за пенсійною справою станом на 01 липня 2021 року та інформацію щодо підстав та дати припинення виплати щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; протоколи станом на 01 березня 2022 року та 01 березня 2023 року.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на виконання ухвали суду надано витребувані документи.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ) та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, як отримувач пенсії відповідно до Закону № 2262-XII.

На підставі подання від 11 липня 2012 року № 1400 позивачу призначено пенсію з 12 травня 2012 року у розмірі 50% від суми грошового забезпечення. Вислуга років у календарному обчисленні становить 20 років 6 місяців 16 днів.

Розмір грошового забезпечення, яке було враховано під час первинного призначення пенсії становить 3189 гривень 00 копійок та складається у т.ч. з посадового окладу - 1030 гривень 00 копійок; окладу за військове звання - 120 гривень 00 копійок; процентна надбавка за вислугу років (35%) - 402 гривні 50 копійок; додаткових видів грошового забезпечення - 1636 гривень 50 копійок. Розмір пенсії станом на 12 травня 2012 року з урахуванням надбавок становить 2432 гривні 50 копійок.

З 01 липня 2012 року позивачу встановлено доплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262» (далі - Постанова № 355) у розмірі 167 гривень 28 копійок. Розмір доплати визначено на підставі довідки від 15 липня 2012 року №3/2/81409.

Позивачу проводилась індексація пенсії, про що свідчать розпорядження за пенсійною справою №1001009264 від 01 листопада 2015 року та від 01 січня 2016 року, а також розрахунок на доплату індексації з 01 січня 2014 року по 31 січня 2015 року на загальну суму 2390 гривень 12 копійок.

З 01 січня 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до оновленої довідки станом на 01 березня 2018 року. Розмір грошового забезпечення становить 8178 гривень 00 копійок та складається у т.ч. з посадового окладу - 4370 гривень 00 копійок; окладу за військове звання - 1270 гривень 00 копійок; процентна надбавка за вислугу років (45%) - 2538 гривні 00 копійок. Розмір пенсії станом на 01 січня 2018 року з урахуванням надбавок становить 4815 гривень 00 копійок.

Поетапність виплати пенсії підтверджена витягами з пенсійної справи позивача №1001009264 за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року.

З 01 липня 2021 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» позивачу було встановлено доплату до пенсії в розмірі 2000 гривень.

На підставі подання від 20 січня 2023 року № 1400 (орк 88381) позивачу призначено пенсію (з урахуванням додаткової вислуги) з 01 лютого 2022 року у розмірі 53% від суми грошового забезпечення. Вислуга років у календарному обчисленні - 21 рік 9 місяців 26 днів.

Розмір грошового забезпечення, яке було враховано під час повторного призначення пенсії становить 16233 гривень 10 копійок та складається у т.ч. з посадового окладу - 4370 гривень 00 копійок; окладу за військове звання - 1270 гривень 00 копійок; процентна надбавка за вислугу років (45%) - 2538 гривні 00 копійок; додаткових видів грошового забезпечення - 8055 гривень 10 копійок. Розмір пенсії станом на 01 лютого 2022 року з урахуванням надбавок становить 8603 гривні 54 копійки. Доплата за період з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2023 року становить 12081 гривня 50 копійок.

Після вказаного перерахунку пенсії відповідно до листа відповідача нарахування доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» не проводиться.

З 01 березня 2022 року позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» у розмірі 1204 гривні 50 копійок.

З 01 березня 2023 року позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у розмірі 1500 гривень 00 копійок.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон № 2262-ХІІ.

В період 2008-2017 років розмір грошового забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб визначала постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294).

Постановою № 355 установлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону № 2262-ХІІ […], у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків.

Пунктом 2 вищеозначеної постанови встановлено, що Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, […] Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до Постанови […] станом на 1 квітня 2012 року […].

При цьому абзацом другим пункту 1 Постанови № 355 визначено, що розмір пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі Порядок № 45), та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, виходячи з грошового забезпечення, встановленого Постановою № 1294 станом на 1 квітня 2012 року.

Тобто, поетапне підвищення пенсій, призначених до 01 квітня 2012 року є нічим іншим, як способом реалізації соціальної справедливості щодо осіб, які займали рівнозначні посади до 01 квітня 2012 року щодо військовослужбовців, які такі посади займали на 01 квітня 2012 року та грошове забезпечення яких було значно вище, що і стало результатом нарахувань більших пенсійних виплат ніж військовим пенсіонерам, пенсії які призначались до 01 квітня 2012 року. При цьому, законодавець акцентує увагу, що за наслідком підвищення пенсії не можуть бути більшими, чим пенсії військових пенсіонерів, які такі посади займали станом на 01 квітня 2012 року.

Постанова № 1294 вказувала, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним званням), щомісячних (підвищення посадового окладу, окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою № 355 встановлено максимальний розмір згаданого підвищення (верхню межу, якою «обрізався» розмір цієї доплати, визначений у відсотках), який обраховувався як різниця між розміром пенсії, обчисленим відповідно до грошового забезпечення за посадою військовослужбовця-пенсіонера на підставі Постанови № 1294 станом на 01 липня 2012 року та розміром пенсії, визначеним цьому військовослужбовцю при призначенні пенсії.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року (далі Постанова № 704), якою зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавок за вислугу років військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу. Ця постанова набрала чинності з 1 березня 2018 року.

Таким чином, припинення виплати підвищення до пенсії, передбаченого Постановою № 355 та обрахованого відповідно до Постанови № 1294, відбулося одночасно з втратою чинності Постанови № 1294 (для означеної категорії громадян) та нерозривно пов`язане з перерахунком основного розміру пенсії Позивача на підставі Постанови № 704.

Із урахуванням наведеного, підвищення до пенсії, передбачене Постановою № 355 не може застосовуватись до грошового забезпечення, обчисленого на іншій підставі, ніж Постанова № 1294, яка втратила чинність та вичерпала себе за фактом застосування, а тому відсутні підстави для проведення підвищення до пенсії відповідно до Постанови № 355 в контексті перерахунку такої із застосуванням розмірів складових грошового забезпечення визначеного Постановою № 704.

А тому припинення виплати підвищення до пенсії, передбаченого Постановою № 355 відповідно до Закону № 2262-ХІІ є правомірним.

Вказана правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року по справі № 1340/4890/18, від 07 грудня 2020 року по справі № 320/1248/19, від 17 червня 2021 року по справі №1340/5239/18.

При цьому, судом встановлено, що з 01 липня 2012 року позивачу було встановлено доплату до пенсії відповідно до Постанови № 355 у розмірі 167 гривень 28 копійок. Розмір зазначеної доплати визначено на підставі довідки від 15 липня 2012 року № 3/2/81409.

Посилання позивача на протиправність дій відповідача щодо визначення розміру доплати та її виплати не знаходять свого підтвердження під час розгляду справи. Наведені позивачем доводи спростовуються наявними у матеріалах справи документами, з яких убачається, що розмір доплати був визначений відповідачем на підставі відповідних документів та у порядку, встановленому законодавством, чинним на момент її призначення.

Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що підставою для визначення розміру доплати була довідка від 15 липня 2012 року № 3/2/81409, на підставі якої здійснено відповідний розрахунок пенсійної виплати саме з липня 2012 року. Позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження неправильності зазначених у довідці відомостей, помилковості проведеного відповідачем розрахунку або наявності правових підстав для встановлення доплати в іншому розмірі суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що встановлення позивачу з 01 липня 2012 року доплати відповідно до Постанови № 355 у розмірі 167 гривень 28 копійок відповідає наявним у справі документам, а доводи позивача в цій частині є такими, що спростовуються матеріалами справи.

Підстав для задоволення відповідних позовних вимог судом не встановлено.

Щодо нарахування у виплати індексації, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII).

Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Положеннями статей 4, 6 Закону № 1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону № 1282-XII). Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.

Механізм проведення індексації визначений Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок 1078).

Початок періоду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації наростаючим підсумком з місяця, наступного за базовим місяцем.

Базовий місяць, відповідно до пункту 5 Порядку, це місяць, в якому відбулося підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються за законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Індексація визначається для кожного пенсіонера індивідуально, залежно від місяця підвищення пенсії внаслідок проведених перерахунків, розміру такого підвищення, а також інших обставин.

Пунктом 4 Порядку 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Разом з тим, 28 грудня 2014 року до Закону № 1282-XII внесені зміни, зокрема доповнено статтю 5 частиною 6 такого змісту: «Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.».

Одночасно з цим пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2015 рік, а норми і положення Закону № 1282-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2015 рік.

Отже, з 1 січня 2015 року проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України. Обмеження на проведення нарахування та виплату індексації мають застосовуватися відповідачем у чіткій відповідності із розмірами бюджетних асигнувань, оскільки такі норми є чинними та не скасовані в установленому законом порядку, а вимоги пункту 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» не визнані неконституційними.

У зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, яка набрала чинності 15 грудня 2015 року та застосовується з 01 грудня 2015 року, а також внесенням змін до Закону № 1282-XII, змінився порядок визначення базового місяця та проведення індексації пенсій.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078, у редакції, чинній з 01 грудня 2015 року, проведення індексації здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Для забезпечення проведення індексації пенсії із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 77 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України № 1078 і № 1013» (далі Постанова № 77) у березні, квітні 2016 року застосовувалася коефіцієнти індексації та розміри прожиткових мінімумів для проведення індексації пенсії, які використовувалися для індексації пенсії у лютому 2016 року.

Із врахуванням Постанови № 77 щодо проведення індексації пенсії у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджету Пенсійного фонду України, у червні, липні, вересні 2016 року індексації пенсії не проводиться.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

З огляду на наведене, відповідач здійснював індексацію пенсії позивача відповідно до вимог чинного на відповідні періоди законодавства та в межах фінансових ресурсів бюджету Пенсійного фонду України. Доводи позивача щодо неналежного визначення розміру індексації не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи. Порушення прав позивача з боку відповідача судом не встановлено.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі 263/13513/16-а, від 12 листопада 2020 року у справі № 263/11366/16-а, від 04 березня 2021 року у справі № 592/7706/16-а, яка в силу приписів статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування під час розгляду даної справи.

Щодо перерахунку і виплати пенсії відповідно до Постанови № 704.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова №704).

Таким чином, набрання чинності Постановою № 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.

Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок № 3-1, у редакції на час виникнення спірних правовідносин), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток №5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено та направлено відповідачу довідку про грошове забезпечення позивача станом на 01 березня 2018 року для перерахунку пенсії.

З 01 січня 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до оновленої довідки станом на 01 березня 2018 року.

Розмір грошового забезпечення становить 8178 гривень 00 копійок та складається у т.ч. з посадового окладу - 4370 гривень 00 копійок; окладу за військове звання - 1270 гривень 00 копійок; процентна надбавка за вислугу років (45%) - 2538 гривні 00 копійок.

Позивачу призначено пенсію у розмірі 50% від суми грошового забезпечення. Вислуга років у календарному обчисленні становить 20 років 6 місяців 16 днів.

Розмір пенсії позивача визначено наступним чином: 8178 гривень 00 копійок (розмір грошового забезпечення) помножено на 50% (відсотковий розмір вислуги років), відповідно, основний розмір пенсії становить 4089 гривень 00 копійок з урахуванням надбавок (на неповнолітніх дітей) становить 4815 гривень 00 копійок.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір пенсії позивача визначено відповідачем, виходячи з установленого законодавством відсотка пенсії 50% відповідних сум грошового забезпечення та складових грошового забезпечення, зазначених у довідці.

Розрахунок пенсії є арифметично правильним, визначення основного розміру пенсії відповідає встановленому законодавством порядку та не свідчить про заниження розміру пенсійного забезпечення позивача. Підстав для визначення основного розміру пенсії у більшому відсотковому значенні чи з іншого розміру грошового забезпечення, виходячи з наведених обставин, судом не встановлено.

За таких обставин вимоги позивача в частині, що стосуються неправильного визначення основного розміру пенсії, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, поетапність виплати пенсії підтверджена витягами з пенсійної справи позивача №1001009264 за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій […] проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103.

Отже, вказаним рішенням скасовано нормативно-правові приписи щодо виплати підвищених сум пенсій з поетапним підвищенням пенсій.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

У рішенні Верховного Суду, прийнятому у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, від 06 серпня 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у зразковій справі № 160/3586/19 (Пз/9901/12/19) зазначено:

… У зв`язку із скасуванням пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що з 5 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії. Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції, що на момент ухвалення рішення у цій зразковій справі дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 5 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, є протиправними.

14 серпня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 804 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян (далі - Постанова № 804), яка набрала чинності 4 вересня 2019 року, якою встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року […] та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби […], що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно Постанови № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року у справі №640/19133/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року, визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови № 804; також визнано вказану постанову протиправною та нечинною повністю.

Отже, Постанова № 804 є нечинною з 31 березня 2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням суду у справі № 640/19133/19.

Згідно частиною шостою статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19, а також у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року по справі № 440/4978/19.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року по справі №520/2098/19, серед іншого, зазначено, що: «Перерахунок раніше призначених пенсій визначено частиною четвертою статті 63 цього Закону, за якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. […]. При цьому Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею, а обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону № 2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону […].

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

У справі Кечко проти України (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, беручи до уваги встановлення Верховним Судом у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 того факту, що пункти 1, 2 Постанови № 103 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суд застосовує норми Закону № 2262-ХІІ, а не норми постанови Кабінету Міністрів України, хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

В постанові від 06 липня 2022 року по справі № 440/4978/19 Верховний Суд покликався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19, та зазначив: … З огляду на викладене, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01 січня 2018 року на підставі Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01 січня 2018, а не з моменту набрання 05 березня 2019 року законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18..

На підставі викладено, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання пенсії, перерахунок якої здійснено з 01 січня 2018 року на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням виплати 100% суми підвищення пенсії.

Щодо періоду і порядку визначення розміру пенсії позивача на підставі подання від 20 січня 2023 року № 1400.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону №2262-ХІІ заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається в електронній або паперовій формі до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, […]. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Згідно з частиною третьою статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Частиною другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

На підставі подання від 20 січня 2023 року № 1400 (орк 88381) позивачу призначено пенсію (з урахуванням додаткової вислуги) з 01 лютого 2022 року у розмірі 53% від суми грошового забезпечення. Вислуга років у календарному обчисленні - 21 рік 9 місяців 26 днів.

Розмір грошового забезпечення, яке було враховано під час повторного призначення пенсії становить 16233 гривень 10 копійок та складається у т.ч. з посадового окладу - 4370 гривень 00 копійок; окладу за військове звання - 1270 гривень 00 копійок; процентна надбавка за вислугу років (45%) - 2538 гривні 00 копійок; додаткових видів грошового забезпечення - 8055 гривень 10 копійок.

Розмір пенсії станом на 01 лютого 2022 року з урахуванням надбавок становить 8603 гривні 54 копійки. Доплата за період з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2023 року становить 12081 гривня 50 копійок.

Судом встановлено, що на підставі подання від 20 січня 2023 року № 1400 (орк 88381) позивачу призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-XII з урахуванням додаткової вислуги років з 01 лютого 2022 року у розмірі 53% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону № 2262-XII днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

При цьому подання, на підставі якого позивачу призначено пенсію, датоване 20 січня 2023 року.

Згідно з частиною третьою статті 50 Закону № 2262-XII пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII також передбачено, що у разі набуття пенсіонером права на підвищення пенсії різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Таким чином, положеннями Закону № 2262-XII встановлено обмеження щодо виплати пенсії або різниці в пенсії за минулий час - не більш як за 12 місяців.

Враховуючи, що подання про призначення пенсії датоване 20 січня 2023 року, визначення відповідачем початкової дати періоду, за який здійснюється розрахунок пенсії та підлягає виплаті пенсійна виплата за минулий час, - 01 лютого 2022 року - відповідає встановленому законом дванадцятимісячному обмеженню.

Отже, відповідачем правомірно визначено період, за який позивачу проведено відповідні нарахування та виплату, а саме з 01 лютого 2022 року. Підстав для визначення початкової дати виплати за більш ранній період судом не встановлено.

За таких обставин суд доходить висновку, що доводи позивача щодо необхідності проведення виплати за період, що передує 01 лютого 2022 року, є безпідставними, оскільки суперечать встановленому Законом № 2262-XII обмеженню виплати пенсії (різниці в пенсії) за минулий час не більш як за 12 місяців.

Щодо виплати пенсії із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року (далі - Постанова №713), суд зазначає наступне.

Визначальним, у межах даної справи є питання, чи має право пенсіонер на щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000 гривень, передбачену Постановою №713, у разі якщо пенсію йому призначено/перераховано після 01 березня 2018 року.

Абзацами 1, 2 пункту 1 вказаної постанови встановлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закон №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень.

З 01 липня 2021 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» позивачу було встановлено доплату до пенсії в розмірі 2000 гривень.

На підставі подання від 20 січня 2023 року № 1400 (орк 88381) позивачу призначено пенсію (з урахуванням додаткової вислуги) з 01 лютого 2022 року у розмірі 53% від суми грошового забезпечення. Вислуга років у календарному обчисленні - 21 рік 9 місяців 26 днів.

Розмір грошового забезпечення, яке було враховано під час повторного призначення пенсії становить 16233 гривень 10 копійок та складається у т.ч. з посадового окладу - 4370 гривень 00 копійок; окладу за військове звання - 1270 гривень 00 копійок; процентна надбавка за вислугу років (45%) - 2538 гривні 00 копійок; додаткових видів грошового забезпечення - 8055 гривень 10 копійок.

Розмір пенсії станом на 01 лютого 2022 року з урахуванням надбавок становить 8603 гривні 54 копійки, тобто є більшим ніж 4089 гривень 00 копійок з урахуванням надбавок (на неповнолітніх дітей) становить 4815 гривень 00 копійок.

Доплата за період з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2023 року становить 12081 гривня 50 копійок.

Після вказаного перерахунку пенсії відповідно до листа відповідача нарахування доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» не проводиться.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачеві призначено пенсію з урахуванням додаткової вислуги років з 01 лютого 2022 року, виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного на підставі подання про призначення пенсії від 20 січня 2023 року № 1400 (орк 88381), з урахуванням грошового атестату №715 та довідки про додаткові види грошового забезпечення в середніх розмірах за період з 01 квітня 2020 року по 31 травня 2021 року.

Відтак, оскільки розмір грошового забезпечення позивача визначено за період з 01 квітня 2020 року по 31 травня 2021 року, суд вважає, що позивач не має право на щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000 гривень, передбачену Постановою № 713, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо виплати індексації пенсії за 2023 рік без обмеження розміром 1500 гривень, суд зазначає наступне.

На виконання вимог статті 64 Закону № 2262-ХІІ та положень пункту 8 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про державний бюджет на 2023 рік» (далі - Закон № 2710), Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168).

Приписами Постанови №168 встановлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Пунктом 2 Постанови № 168 визначено, що 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ […] з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом […], та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Пунктом 10 Постанови № 168 встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

При цьому вказаний припис є саме умовою виплати індексації та не регулює загальний розмір пенсії до виплати.

За приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2040-IX - застосовується з 01 березня 2022 року).

З огляду на зазначене нормативне регулювання спірних відносин суд вказує, що Постанова № 168 прийнята Кабінетом Міністрів України згідно із частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV та на виконання вимог статті 64 Закону № 2262-ХІІ.

Отже, в частині прийняття Постанови № 168 Кабінет Міністрів України діяв відповідно до наданої йому і прямо передбаченої законом компетенції.

Погоджуючись з повноваженнями уряду в цій частині, позивач заперечує лише дію пункту 10 Постанови № 168, посилаючись на те, що, на його думку, цей пункт звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод особи.

Суд зазначає, що встановлюючи обмеження розміру індексації сумою 1500 гривень, Кабінет Міністрів України не порушив, а ні приписи статті 42 Закону № 1058-IV про те, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України, а ні норми статті 64 Закону № 2262-ХІІ, якими передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Словосполучення «на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України» прямо вказує на наявність повноважень уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.

Згідно висновку Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. У цьому випадку зміст пункту 10 Постанови № 168, спрямований саме на досягнення такого балансу. Вказаний висновок не суперечить висновку щодо неприпустимості обмеження загального розміру пенсії, оскільки стосується лише суми підвищення, що проводиться на підставі спеціальної постанови Кабінету Міністрів України.

За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 червня 2024 року у справі № 420/23990/23: «… реалізація КМУ покладених на нього повноважень в частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими. Вказана стратегія Уряду передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії рф…».

Верховний Суд в постановах від 27 січня 2025 року у справі № 160/2039/24, від 24 жовтня 2024 року у справі № 440/3462/24 дійшов висновку про правомірність обмеження індексації пенсії розміром 1500 гривень згідно із Постановою №168.

Наведена правова позиція також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13 червня 2024 року у справі № 120/14637/23, від 25 червня 2024 року у справі № 420/24063/23, від 09 липня 2024 року у справі № 120/13867/23, від 31 липня 2024 року у справі № 380/27728/23, від 21 листопада 2024 року у справі № 580/2617/24, від 04 грудня 2024 року у справі № 140/31522/23, яка в силу приписів статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування під час розгляду даної справи.

За наведених підстав позовні вимоги про нарахування індексації пенсії без обмежень, визначених пунктом 10 Постанови № 168 не підлягають задоволенню.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, порушене право підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в здійсненні позивачу виплати перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити позивачу виплату перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченого постановою від 21 лютого 2018 року № 103 Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з урахуванням виплачених сум.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Таким чином, судовий збір у розмірі 200 гривень підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 виплати перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) виплату перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченого постановою від 21 лютого 2018 року № 103 Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 200 (двісті гривень) 00 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 вересня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.