Рішення № 140108455, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ №320/62343/24

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Перепелиця А.М., суддів Головенка О.Д., Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ ХОЛДІНГС» до Кабінету Міністрів України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Національна енергетична компанія «Укренерго», товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія», Міністерство економіки України, Міністерство енергетики України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ ХОЛДІНГС» (далі позивач, ТОВ «ГІГ ХОЛДІНГС») з позовом до Кабінету Міністрів України (далі відповідач-1), Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі відповідач-2 / АРМА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі третя особа-1), товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» (далі третя особа-2) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження, в якому просить (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати протиправними дії Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо повідомлення Кабінет Міністрів України про необхідність застосування передбачених статтею 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» особливостей передачі в управління активів, а саме: частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія», що належить GIG Holdings OU (реєстраційний номер 12274151, Естонія), розміром 11 050 000 гривень, що становить 100 відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія»;

- зобов`язати Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів утриматися від дій, які полягають в управлінні активами у вигляді частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія», що належить GIG Holdings OU (реєстраційний номер 12274151, Естонія), розміром 11 050 000 гривень, що становить 100 відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» шляхом передачі їх в управління в порядку, визначеному статтею 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.06.2024 №618-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність дій Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, пов`язаних із повідомленням та ініціюванням передачі корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» у виняткових випадках у порядку, передбаченому статтею 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», та розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» від 21.06.2024 №618-р, оскільки вважає, що в порушення вимог зазначених нормативно-правових актів Агентство не повідомило Кабінет Міністрів України про необхідність застосування передбачених статтею 211 Закону особливостей передачі в управління активів у встановлений законом строк протягом трьох робочих днів з моменту отримання ухвали суду. На переконання позивача, зазначена обставина свідчить не лише про порушення АРМА вимог Закону, а й виключає можливість застосування спеціального нормативного регулювання щодо передачі активів в управління у виняткових випадках у порядку, передбаченому статтею 211 Закону. На думку позивача, наведене свідчить про відсутність у відповідного активу стратегічного значення, збої у функціонуванні якого могли б призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або перебоїв в електропостачанні, а також загалом підтверджує відсутність ризику виникнення надзвичайної ситуації, що є передумовою для застосування такого спеціального порядку управління активом.

Стосовно необхідності встановлення та підтвердження АРМА наявності виняткових обставин, які дають підстави для звернення до Кабінету Міністрів України з повідомленням про необхідність застосування передбачених статтею 211 Закону особливостей управління активами, позивачем вказано, що у зв`язку з повним припиненням господарської діяльності ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» з 24.07.2024, тобто фактичним припиненням функціонування підприємства, актив у вигляді корпоративних прав, що становить 100% та належать GIG Holding OU, не підпадав і не підпадає під визначені статтею 211 Закону виняткові випадки, адже з припиненням господарської діяльності товариства одночасно зникають будь-які ризики настання негативних наслідків, так як такі наслідки фактично настали.

Разом із тим позивачем наголошено на порушенні процедури прийняття оскаржуваного розпорядження, зазначаючи, що останнє прийнято: без проведення у встановленому Законом порядку консультацій, за результатами яких мав бути визначений управитель активів; без звернення профільного органу державної влади, за погодженням з АРМА, до Кабінету Міністрів України з проєктом рішення про передачу активів в управління у зв`язку з настанням виняткового випадку; без погодження з АРМА, всупереч вимогам частини четвертої статті 211 Закону.

Крім того, позивач зазначає, що визначення в оскаржуваному розпорядженні строку застосування особливостей управління, передбачених статтею 211 Закону, фактично створює можливість застосування безпідставних обмежень прав GIG Holdings OU як власника корпоративних прав ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» на невизначений строк, що, на думку позивача, є неприпустимим.

Також на переконання позивача, під час прийняття оскаржуваного розпорядження відповідач-1 не здійснив належної перевірки достовірності, обґрунтованості та достатності відомостей, викладених у повідомленні АРМА, для застосування спеціального порядку управління активами, передбаченого статтею 211 Закону.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків. Позивачем вимоги ухвали виконано належним чином.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору - Національну енергетичну компанію «Укренерго» та товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №320/62343/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ ХОЛДІНГС» до Кабінету Міністрів України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Національна енергетична компанія «Укренерго», товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» про визнання протиправним та скасування розпорядження про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.06.2024 №618-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках», у виданні, в якому вказане розпорядження було або мало бути офіційно оприлюдненим.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 19.05.2025 для розгляду адміністративної справи №320/62343/24 визначено колегію суддів у складі: Перепелиця А.М. - головуючий суддя, судді Головенко О.Д., Колеснікова І.С.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем-2 у поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначено, що уповноваженими органами у повному обсязі було дотримано процедурні питанні, визначені Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» для застосування процедури управління активами ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» саме за статтею 211 цього Закону, що, на думку відповідача-2, свідчить про безпідставність позовних вимог. При цьому, зауважено, що розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» від 21.06.2024 №618-р містить обґрунтування необхідності застосування передбачених статтею 211 вказаного Закону особливостей передачі в управління активів, назву підприємства, що визначається управителем таких активів, строк здійснення такого управління, перелік активів, що передаються в управління, а також доручення ПрАТ « НЕК Укренерго» щодо вжиття відповідно до законодавства заходів для запобігання ризику збою та переривання функціонування активів.

Разом з тим, відповідач-2 вважає, що прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження від 21.06.2024 №618-р на виконання статті 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» жодним чином не порушує права позивача, оскільки спрямоване на ефективне управління арештованим майном та вжиття відповідно до законодавства заходів для запобігання ризику збою та переривання функціонування активів, до скасування арешту на актив. Зазначено, що задоволення позовних вимог, заявлених у вказаній справі, не буде мати місце повернення арештованих активів позивачу, а отже не буде його належним способом захисту, що, у свою чергу, не відповідає завданню адміністративного судочинства та свідчить про наявність самостійних підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив відповідача-2 позивачем зазначено, що зі спливом визначеного частиною другою статті 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» триденного строку на повідомлення про необхідність застосування управління у виняткових випадках, а саме з 12.09.2022 АРМА мала перейти до управління активу в загальному порядку визначеному статтею 21 цього ж Закону, чого в порушення норм чинного законодавства зроблено не було.

Щодо свого порушеного права позивачем зауважено, що він, як власник активу, зберігає право власності навіть у випадку передачі майна в управління АРМА. Управління не змінює титулу власності, а лише обмежує реалізацію окремих правомочностей, як-от користування чи розпорядження, і лише на час дії арешту.

Відповідачем-1 у поданому до суду відзиві на позовну заяву заперечено проти позовних вимог, вказавши, що обґрунтування необхідності застосування передбачених статтею 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» особливостей передачі в управління активів передбачає запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері на період до усунення ризику збою та / або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів.

У той же час, відповідачем-1 зазначено, що прийняття Урядом України оскаржуваного розпорядження на виконання статті 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» жодним чином не порушує права позивача, оскільки направлене на здійснення ефективного управління арештованим майном та усунення обставин негативного характеру та з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері.

Позивачем у відповіді на відзив відповідача-1 зазначено, що оскаржуване розпорядження не містить належного обґрунтування необхідності застосування передбачених статтею 21-1 Закону особливостей передачі в управління активів, не враховує фактичних обставин щодо активу (корпоративних прав ТОВ «ЛІК») та ґрунтується на недостовірній інформації та суб`єктивній оцінці АРМА щодо наявності виняткових випадків.

Від третьої особи-2 до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що з моменту арешту активів право власності власника цих активів є тимчасово обмеженим: власник тимчасово позбавляється прав володіння, розпорядження та користування майном, не може самостійно визначати долю активів, самостійно ними користуватися, зокрема, передавати їх в тимчасове володіння чи користування третім особам. Вважає, що порушене право позивача відсутнє, а відтак і відсутній об`єкт судового захисту, що тягне за собою відповідні правові наслідки.

У поданих до суду письмових поясненнях третя особа-1 вказала, що всі активи ТОВ «ГІГ ХОЛДІНГС» (100% частки статутного капіталу) на підставі ухвали суду арештовано у межах кримінального провадження 42022140000000199 та є речовими доказами в кримінальному проваджені. При цьому, вказано, що саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово позбавляє власника відповідних прав. Таким чином, на думку третьої особи-1, оскільки порушене право позивача відсутнє, то й відсутній об`єкт судового захисту, що тягне за собою відповідні правові наслідки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у задоволенні заяви представника представника третьої особи про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. від 23.06.2025) у справі №320/62343/24 відмовлено.

У письмових запереченнях на відповідь на відзиві відповідач-1 вказав, що положення статті 211 не встановлюють обов`язку щодо визначення АРМА у прийнятому рішенні за яких умов обставини негативного характеру, визначені пунктами 1 або 2 частини першої вказаної статті вважатимуться усунутими. Вважає, що оскаржуване розпорядження містить чітке формулювання того, що вказані заходи управління активами забезпечуються на період до усунення ризиків переривання функціонування активів та до завершення здійснення процесуальних заходів.

Від позивача до суду надійшли письмові запереченнях, в яких він зазначив про відсутність правових підстав для передачі в управління активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні саме в порядку статті 21-1 Закону у виняткових випадках. Між тим, зауважено, що арешт на частку в статутному капіталі ТОВ «ЛІК», накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.08.2022 у справі №491/4238/22 це лише тимчасове позбавлення позивача як власника можливості розпоряджатися цією часткою, в частині неможливості її продажу або відчуження у будь-який інший спосіб.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство економіки України (далі третя особа-3).

Третя особа-3 у своїх письмових поясненнях зазначила, що процедура передачі активів в управління є превентивною і залежить від імовірності настання негативних наслідків. До того ж, зупинення виробництва на ТОВ «ЛІК» не свідчить про відсутність ризиків, а навпаки виступає їхнім джерелом і підставою для застосування особливого порядку за статтею 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». На переконання третьої особи-3, підставою для втручання є ймовірність збоїв чи переривання функціонування активу, здатних призвести до надзвичайної ситуації або збоїв в енергопостачанні, а не констатація вже вчиненої аварії. Разом з тим, третя особа-3 вважає, що у спірних правовідносинах відсутнє порушене суб`єктивне право чи законний інтерес позивача, спричинене саме оскаржуваним адміністративним актом, а наявні обмеження є наслідком чинних ухвал у кримінальному провадженні (стаття 170 КПК) і забезпечуються спеціальними інструментами Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Позивачем у поданих до суду письмових поясненнях зазначено про порушення частини третьої та четвертої статті 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», оскільки проєкт рішення про передачу до управління НЕК «Укренерго» корпоративних прав ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» мав вноситися на розгляд Кабінету Міністрів України саме Міністерством енергетики України, до повноважень якого належить формування та/або реалізація державної політики у електроенергетичному комплексі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство енергетики України (далі третя особа-4).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 внесено виправлення до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 в адміністративній справі №320/62343/24, а саме:

- в пункті 13 описової частини ухвали зазначено правильно «У підготовчому засіданні 25.08.2025 представник відповідача-1 підтримав заявлене клопотання про залучення третьої особи; представник відповідача-2 та третьої особи ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» проти заявленого клопотання не заперечували; представник позивача та третьої особи ПАТ «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» проти заявленого клопотання заперечували.» замість помилково зазначеного «У підготовчому засіданні 25.08.2025 представник відповідача-1 підтримав заявлене клопотання про залучення третьої особи; представники позивача, відповідача-2 та третіх осіб проти заявленого клопотання не заперечували.»;

- в пункті 1 резолютивної частини ухвали зазначено правильно «Клопотання представника Кабінету Міністрів України про залучення третьої особи у справі №320/62343/24 задовольнити.» замість помилково зазначеного «Клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ ХОЛДІНГС» про залучення третьої особи у справі №320/62343/24 задовольнити.».

У поданих до суду письмових поясненнях третя особа-4 зазначила, що прийняття Урядом України розпорядження №618-р на виконання статті 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» жодним чином не порушує права позивача, оскільки направлене на здійснення ефективного управління арештованим майном та усунення обставин негативного характеру та з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері.

Позивач у своїх письмових запереченнях зауважив, що він, як власник активу, зберігає право власності навіть у випадку передачі майна в управління АРМА. Управління не змінює титулу власності, а лише обмежує реалізацію окремих правомочностей (користування чи розпорядження) лише на час дії арешту. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване розпорядження порушує його права, як власника корпоративних прав ТОВ «Львівська ізоляторна компанія».

Протокольною ухвалою суду від 14.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 18.03.2026 заслухавши пояснення сторін, протокольною ухвалою судом було постановлено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.08.2022 у справі №461/4238/22 накладено арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» (ЄДРПОУ 30823262) у розмірі 11 050 000 грн та відповідні корпоративні права (100%), які належать GIG Holdings OU (reg.number 12274151, Естонія).

У подальшому, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.08.2022 у справі №461/4238/22 задоволено клопотання прокурора про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні №42022140000000199 від 18.07.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 212, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України. Вирішено передати в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів корпоративні права належні GIG Holdings OU (reg. number 12274151, Естонія) вартістю внеску 11 050 000 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» (ЄДРПОУ 30823262), на які ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.08.2022 накладено арешт, для управління за договором на підставах, у порядку та умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Зобов`язано Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, прийняти та забезпечити управління переліченим майном.

Так, за зверненням першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Романа Павленка від 30.08.2022 №10/1-1649-22 (вх. від 07.09.2022 №4677/27-22) до АРМА надійшла ухвала слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 26.08.2022 у справі №461/4238/22, відповідно до якої передано в управління АРМА речові докази у кримінальному провадженні №42022140000000199, а саме: корпоративні права, належні GIG Holdings OU (reg. number 12274151, Естонія), вартістю внеску 11 050 000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» (ЄДРПОУ 30823262), на які ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 19.08.2022 накладено арешт (далі актив).

З метою виконання вказаної ухвали, АРМА листом від 09.09.2022 №926/6.1-25-22/6 звернулося до Львівської обласної прокуратури щодо надання інформації, що стосується активу.

У відповідь Львівською обласною прокуратурою перенаправлено зазначений лист АРМА для розгляду начальнику відділу СУ ГУ НП у Львівській області (вх. від 15.09.2022 №5069/27-22).

Листом від 07.10.2022 №14201/16/05-2022 (вх. від 18.10.2022 №6313/27-22) СУ ГУ НП у Львівській області надано належним чином засвідчені копії документів з реєстраційної справи ТОВ «Львівська ізоляторна компанія».

З метою ефективного та комплексного здійснення заходів з управління активами, АРМА листом від 26.10.2022 №1322/6.1-25-22/6 звернулося до Львівської обласної прокуратури, в якому просило розглянути можливість звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно (нерухоме майно згідно інформації з ДРРП) та інше наявне майно ТОВ «Львівська ізоляторна компанія», та передачі його в управління АРМА.

У відповідь Львівською обласною прокуратурою перенаправлено вищезазначений лист АРМА для розгляду начальнику відділу СУ ГУ НП у Львівській області (вх.від 04.11.222 №6664/27-22).

Листом Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності СБУ від 15.08.2023 №5/7/2/3-19850 повідомлено АРМА про те, що з початком повномасштабного вторгнення рф ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» припинила виробництво підвісних ізоляторів типу ПС (підвісний скляний ізолятор). Припинення виробництва скляних ізоляторів створило загрозу підтриманню в робочому стані ПЛ (повітряна лінія електропередач) та підстанцій та ускладнює реалізацію критично необхідних інвестиційних проєктів будівництва, що впливають на енергетичну безпеку України. Таким чином, через переривання функціонування ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» на даний час існує реальна загроза збоїв електропостачання, що може спричинити настання надзвичайних ситуацій техногенного характеру внаслідок аварійних відключень мереж передачі та розподілу, а також обладнання, що забезпечує видачу потужностей об`єктів генерації. У зв`язку з чим вважається за доцільне у взаємодії з Міністерством енергетики України вжити невідкладних заходів щодо відновлення функціонування ТОВ «Львівська ізоляторна компанія».

У відповідь на вищезазначений лист АРМА листом від 14.09.2023 №1784/6.1-24-23/6 повідомлено, що враховуючи наявність ознак виняткового випадку передачі в управління активів, передбаченого статтею 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», з метою належного управління, забезпечення належного функціонування та недопущення переривання діяльності активу, АРМА будуть проведені консультації з Міністерством енергетики України щодо доцільності застосування передбачених статтею 211 Закону особливостей передачі активів в управління.

Також, листом від 30.11.2023 №2257/6.1-20-23/6 АРМА звернулося до ТУ БЕБ України у Львівській області, в якому просило, з метою ефективного здійснення заходів з управління, розглянути можливість звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно (нерухоме майно згідно з інформацією з ДРРП) та інше наявне майно ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» та передачі його в управління АРМА.

Листом від 28.11.2023 №10998/1-27-23/6 АРМА звернулося до Міністерства енергетики України про надання інформації щодо можливого виникнення ризику та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у енерго-, електропостачанні. При цьому, Національним агентством у цьому листі зазначено, що у разі отримання інформації про можливі ризики, АРМА буде повідомлено Кабінет Міністрів України про необхідність застосування передбачених статтею 211 Закону особливостей передачі активів в управління.

Листом Міністерства енергетики України від 19.12.2023 №26/1.1-4.2-25966 повідомлено АРМА про необхідність визначення управителя зазначеним активом не шляхом проведення конкурсного відбору з пошуку управителя активами, що передбачено статтею 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», а шляхом повідомлення Кабінету Міністрів України про наявність підстав передачі активів згідно зі статтею 211 вказаного Закону.

Оскільки у вищезазначеному листі Міненерго від 19.12.2023 було зазначено про наявність підстав для застосування статті 211 Закону, Національне агентство невідкладно листом від 22.12.2023 №11670/1-9-23/6 повідомлено Кабінет Міністрів України про необхідність застосування, передбачених статтею 211 Закону, особливостей передачі в управління активу.

На виконання листа прем`єр-міністра України Шмигаля Д.А. від 03.01.2024 №40511/1/1-23 про необхідність проведення консультацій за участю НКЦПФР та ПрАТ «НЕК «Укренерго» (до листа АРМА №11670/1-9-23/6), АРМА листом від 09.01.2024 №351/1-27-24/6.4 звернулося до Міністерства економіки України з питанням щодо можливості передачі активу управителю, який підпорядковується Міністерству енергетики У країни.

Листом від 07.02.2024 №4102-02/9766-03 Міністерство економіки України було надіслано на погодження і проведення цифрової експертизи проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках».

На підставі доручення прем`єр-міністра України Дениса Шмигаля від 03.01.2024 №40511/1/1-23, 09.01.2024 проведено консультації у форматі відеоконференції, зокрема, за участю представників: АРМА, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства енергетики України, Антимонопольного комітету України з метою визначення управителя активу. Водночас Міністерством енергетики України листом від 17.01.2024 №26/1.1-19.2-1452 запропоновано визначити управителя активом згідно зі статтею 211 Закону саме АТ «Українські розподільчі мережі».

Згідно з протоколом №46 засідання Кабінету Міністрів України від 07.05.2024, скасовано рішення Кабінету Міністрів України від 23.04.2024 (протокол №39) щодо прийняття розпорядження КМУ «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» та доручено Мінекономіки, АРМА, іншим заінтересованим органам з урахуванням резолюції прем`єр-міністра України від 03.01.2024 №40511/1/1-23 додатково опрацювати питання визначення управителя активом.

Листом від 12.06.2024 №4103-05/42910-03 Міністерством економіки України було надіслано на погодження і проведення цифрової експертизи проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках».

Відповідно до доручення прем`єр-міністра України Дениса Шмигаля від 03.01.2024 №40511/1/1-23, за результатами проведених консультацій, з метою підготовки відповідного проєкту рішення Уряду щодо визначення управителя рекомендовано Міненерго надати пропозиції та обґрунтування стосовно визначення управителя, з урахуванням критеріїв та статті 211 Закону.

У результаті листом від 08.06.2024 №26/1.1-19.2-13728 Міненерго запропоновано визначити управителем активу - ПрАТ «НЕК «Укренерго».

У подальшому Кабінетом Міністрів України ухвалено розпорядження «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» від 21.06.2024 №618-р (далі Розпорядження №618-р).

Як вбачається із змісту розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» від 21.06.2024 №618-р:

1. З метою запобігання ризику виникнення надзвичайних ситуацій в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» погодитися з пропозицією Міністерства енергетики щодо передачі в управління приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код згідно з ЄДРПОУ 00100227) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» (код згідно з ЄДРПОУ 30823262), що належить GIG Holdings OU (реєстраційний номер 12274151, Естонія), розміром 11050000 гривень, що становить 100 відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія», на яку накладено арешт у кримінальному провадженні.

2. Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів:

у договорі про управління активами передбачити, що розмір винагороди приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за управління активами, зазначеними у пункті 1 цього розпорядження, не повинен перевищувати 5 відсотків розміру чистого доходу, який буде отримано від управління такими активами;

забезпечити передачу активів, зазначених у пункті 1 цього розпорядження, згідно з актами приймання-передачі на період до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів.

3. Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» вжити відповідно до законодавства заходів для:

запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, зазначених у пункті 1 цього розпорядження, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій;

отримання дозволу Антимонопольного комітету на концентрацію відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції у зв`язку з передачею в управління товариству активів, зазначених у пункті 1 цього розпорядження.

Не погоджуючись із діями АРМА щодо повідомлення Кабінету Міністрів України про необхідність застосування передбачених статтею 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» особливостей передачі в управління активів, а саме 100 відсотків частки у статутному капіталі ТОВ «Львівська ізоляторна компанія», що належить GIG Holdings OU, та вважаючи протиправним і таким, що підлягає скасуванню, розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.06.2024 № 618-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Абзацом 7 частини шостої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10.11.2015 №772-VIII (далі - Закон №772-VIII) визначено правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

У частині 1 статті 1 Закону №772-VIII наведено такі визначення:

активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими;

управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Пунктом 4 частини першої статті 9 Закону №772-VIII визначено, що Національне агентство виконує функції щодо організації здійснення заходів, пов`язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 10 Закону №772-VIII Національне агентство з метою виконання своїх функцій укладає цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов`язаних з проведенням оцінки та управлінням активами, а також за погодженням з Міністерством юстиції України - щодо представництва інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов`язаних з поверненням активів, одержаних від корупційних та інших кримінальних правопорушень, в Україну.

Частиною першою статті 19 Закону №772-VIII визначено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Таким чином, норми Закону №772-VIII дозволяють передавати іншим особам в управління активи, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості та для досягнення завдань кримінального провадження.

Частиною першою статті 113 Конституції України, норми якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Частиною третьою статті 113 Конституції України, норми якої узгоджуються із частиною першою статті 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до пункту 1 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України.

Відповідно до частини першої статті 117 Конституції України, якій кореспондує частина перша статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Кабінету Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Відтак, Уряд наділений повноваженнями на прийняття постанов та розпоряджень на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України.

У свою чергу, частиною першою статті 211 Закону №772-VIII визначено, що у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (далі - підприємство), на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.

Винятковими вважаються випадки передачі в управління активів, визначених абзацом першим частини першої цієї статті, за наявності хоча б однієї з таких обставин: існує ризик збою та/або переривання функціонування таких активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні або постачанні природного газу; існує ризик переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно- промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі, у власності яких перебувають такі активи.

Відтак, у виняткових випадках положення статті 211 Закону №772-VIII дозволяють передати в управління активи на які накладено арешт у кримінальному провадженні на підставі рішення Уряду.

Оскільки такий випадок на момент прийняття оскаржуваного розпорядження існував (ухвала суду про арешт активів ТОВ «ЛІК» ), суд вважає твердження представника позивача щодо відсутності будь-яких ризиків збою функціонування активів безпідставними, оскільки ухвалою суду було накладено арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «Львівська ізоляторна компанія», в результатів чого товариство не могло на період дії запобіжних заходів належним чином розпоряджатися та управляти вказаними активами, безпосередньо до моменту скасування таких заходів, що може нести ризик переривання функціонування підприємства, у власності якого перебувають такі активи, а саме ТОВ «ГІГ ХОЛДІНГС».

Абзацом 5 частини першої статті 211 Закону №772-VIII встановлено, що після усунення обставин, визначених пунктами 1 або 2 цієї частини (далі - обставини негативного характеру), відповідні активи підлягають передачі в управління у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього Закону, з обов`язковим забезпеченням безперервності управління активами.

Водночас, положення статті 211 Закону №772-VIII не встановлють обов`язок, щодо визначення відповідачем-2 у прийнятому рішенні за яких умов обставини негативного характеру визначені пунктами 1 або 2 частини першої вказаної статті вважатимуться усунутими.

Частиною п`ятою статті 211 Закону №772-VIII передбачено, що рішення Кабінету Міністрів України про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком має містити обґрунтування необхідності застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів, назву підприємства, що визначається управителем таких активів, строк здійснення такого управління, перелік активів, що передаються в управління, а також (за необхідності) доручення іншим органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям щодо вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру та забезпечення управління відповідними активами.

Як вбачається з пояснювальної записки до оскаржуваного розпорядження, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на підставі листа Міністерства енергетики країни від 19.12.2023 №26/1.1-4.2-25966, листом від 22.12.2023 №11670/1-9-23/6 повідомило Кабінет Міністрів України про необхідність застосування передбачених статтею 211 Закону №772-VIII особливостей передачі в управління корпоративних прав ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» (код СДРПОУ 30823262), належних GIG Holdings OU вартістю внеску 11 050 000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Львівська ізоляторна компанія», на які ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 26.08.2022 у справі №461/4238/22 накладено арешт у кримінальному провадженні №42022140000000199.

Так, нормами статті 211 Закону №772-VIII передбачено прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком.

Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 03.01.2024 №40511/1/1-23 Мінекономіки із залученням Мінфіну, АРМА, Антимонопольного комітету, Міненерго, Фонду державного майна та ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», проведено консультації, передбачені статтею 211 Закону №772-VIII.

За результатами проведених консультацій, з метою підготовки відповідного проєкту рішення Уряду щодо визначення управителя активами ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» рекомендовано Міненерго надати до Мінекономіки, Мінфіну, АРМА та Антимонопольного комітету України пропозиції та обґрунтування стосовно визначення управителя активів, з урахуванням критеріїв і вимог встановлених, зокрема, частинами першою та п`ятою статті 211 Закону №772-VIII.

Міненерго листом від 17.01.2024 №26/1.1-19.2-1452 запропоновано визначити управителем корпоративних прав, належних GIG Holdings OU вартістю внеску 11 050 000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Львівська ізоляторна компанія», АТ «Українські розподільні мережі» (код ЄДРПОУ 44992605).

Згідно з підпунктом 3 пункту 6 Протоколу №46 засідання Кабінету Міністрів України від 07,05.2024 доручено Мінекономіки, АРМА, іншими заінтересованими органами з урахуванням резолюції прем`єр-міністра України від 03.01.2024 №40511/1/1-23 додатково опрацювати питання визначення управителя активами ТОВ «Львівська ізоляторна компанія», на які накладено арешт у кримінальному провадженні, з метою запобігання ризику виникнення надзвичайних ситуацій в енергетичній сфері.

Так, 14.05.2024 Мінекономіки із залученням Мінфіну, Міненерго, АРМА, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, НЕК «Укренерго» додатково проведено консультації, передбачені статтею 211 Закону №772-VIII.

За результатами проведених консультацій, з метою підготовки відповідного проєкту рішення Уряду щодо визначення управителя активами ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» рекомендовано Міненерго надати пропозиції та обґрунтування стосовно визначення управителя активів, з урахуванням критеріїв і вимог встановлених, зокрема, частинами першою та п`ятою статті 211 Закону №772-VIII.

Міненерго листом від 08.06.2024 №26/1.1-19.2-13728 запропоновано визначити управителем корпоративних прав, належних GIG Holdings OU вартістю внеску 11 050 000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Львівська ізоляторна компанія», НЕК «Укренерго» (код згідно з ЄДРПОУ 00100227).

На виконання підпункту 3 пункту 4 протоколу №64 засідання Кабінету Міністрів України від 21.06.2024 проєкт розпорядження доопрацьований із урахуванням зауваження Мінфіну в частині визначення розміру винагороди управителю активами не більше 5 відсотків розміру чистого доходу, отриманого від управління активами, а саме доповнено пунктом 4 такого змісту:

« 4. Установити, що розмір винагороди приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за управління активами, зазначеними у пункті 1 цього розпорядження, не повинен перевищувати 5 відсотків розміру чистого доходу, який буде отримано від управління цими активами.».

Доопрацьований проєкт розпорядження Мінекономіки листом від 27.06.2024 №4103-05/46025-03 направлено на погодження Мінфіну.

Мінфін листом від 02.07.2024 №47040-12-5/19781 погодив доопрацьований проєкт розпорядження без зауважень.

При цьому, оскаржуваним розпорядженням передбачено, що «з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» погодитися з пропозицією Міністерства енергетики щодо передачі в управління приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код згідно з ЄДРПОУ 00100227) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» (код згідно з ЄДРПОУ 30823262), що належить GIG Holdings OU (реєстраційний номер 12274151, Естонія), розміром 11 050 000 гривень, що становить 100 відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія», на яку накладено арешт у кримінальному провадженні». Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, забезпечити передачу активів відповідно до пункту / цього розпорядження згідно з актами приймання-передачі на період до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів.».

Таким чином, обґрунтування необхідності застосування передбачених статтею 211 Закону №772-VIII особливостей передачі в управління активів передбачає запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері на період до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів.

Відтак, вказане підтверджує, що оскаржуване розпорядження прийняте у відповідності до вимог статті 211 Закону №772-VIII, а тому доводи позивача про те, що відповідачем-2 під час прийняття оскаржуваного розпорядження не було дотримано положень зазначеної статті є необґрунтованими.

При цьому суд враховує, що з моменту передачі ухвалою в управління АРМА корпоративних прав ТОВ «Львівська ізоляторна компанія», Національним агентством активно та безперервно здійснювалися заходи щодо ініціювання вирішення питання арешту та передачі в управління іншого, зокрема, нерухомого майна ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» з метою належного та комплексного управління активами.

Разом з тим, суд звертає увагу, що положення частини пертої статті 211 Закону №772-VIII передбачають, що управління арештованими у кримінальному провадженні активами може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» передбачено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об`єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури), державне підприємство, установа, організація або господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого прямо або опосередковано належать державі; Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Таким чином, під час прийняття розпорядження 618-р Урядом України було дотримано вимоги, передбачені частиною першою статті 211 Закону №772-VIII, щодо передачі в управління арештованих у кримінальному провадженні активів підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків.

Твердження позивача про наявність обов`язку погодження з власником арештованого майна управителя арештованих активів є безпідставними, оскільки такі вимоги не встановлені статтею 211 Закону №772-VIII, а норми цього Закону є спеціальними у спірних правовідносинах.

Твердження позивача про те, що оскаржуване розпорядження прийнято без звернення до профільного органу, суд вважає необґрунтованими з огляду на положення частини третьої статті 211 Закону №772-VIII, відповідно до якої Кабінет Міністрів України не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання від Національного агентства інформації, визначеної частиною другою цієї статті, доручає міністерству або іншому центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого належить формування та/або реалізація державної політики у сфері, в якій існує ризик виникнення обставин негативного характеру та/або до якої належать відповідні активи, провести консультації щодо визначення управителя таких активів підприємства, визначеного абзацом першим частини першої цієї статті.

Як убачається з матеріалів справи, наявність відповідного ризику стосується сфери електроенергетики, що підтверджується належними та допустимими доказами, поданими відповідачами разом із відзивами.

Відтак, центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого належить формування та/або реалізація державної політики у відповідній сфері, є Міністерство енергетики України. Отже, доводи позивача про прийняття оскаржуваного розпорядження без звернення до профільного органу не знаходять свого підтвердження.

Щодо доводів позивача про незаконне втручання в діяльність ТОВ «ГІГ ХОЛДІНГС» та порушення його прав на інтересів в частині управління арештованими активами, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Зі змісту положень статей 1, 19, 21 Закону №772-VIII вбачається, що арешт активів, які є речовими доказами та об`єктами ймовірної конфіскації, а також їх передача в управління Національному агентству на підставі ухвали слідчого судді (суду) є діями, які здійснюються з метою досягнення завдань кримінального провадження.

Саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово позбавляє власника правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Ухвала слідчого судді (суду) про передачу активів в управління Національному агентству є визначеним слідчим суддею (судом) спеціальним порядком зберігання речових доказів, яким забезпечується виконання ухвали про арешт цих активів.

Отже, з моменту прийняття слідчим суддею (судом) ухвали про арешт активів та ухвали про їх передачу в управління Національному агентству, виключно останнє є особою, уповноваженою здійснювати володіння, користування та/або розпорядження цим майном, зокрема, у відповідності до Закону №772-VIII має право на передачу цього майна в управління іншим особам.

При цьому, передача Національним агентством майна в управління жодним чином не впливає на правомочності власника щодо такого майна, які обмежуються виключно арештом, накладеним судом у кримінальному провадженні. У зв`язку з цим волевиявлення власника майна при виборі Національним агентством управителя майна не має значення.

Суд наголошує, що навіть у разі визнання в судовому порядку дій, що передують укладенню договорів про управління майном, та самих договорів недійсними право позивача на користування майном не буде поновлене, оскільки сторони за спірним правочином хоча і повернуться у початковий стан, однак законна сила ухвал про арешт активів та передачу їх в управління АРМА залишиться незмінною. Визнання в судовому порядку протиправними дій АРМА щодо обрання управителя арештованого майна не скасовує накладений судом у кримінальному проваджені арешт активів.

Подібні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 25.02.2021 у справі №910/800/19, від 31.05.2022 у справі №910/20577/20.

У постанові від 19.03.2025 у справі №910/7738/24 Верховний Суд зазначив, що наявність ухвали слідчого судді про арешт корпоративних прав (частку статутному капіталі, акції) із встановленням заборони здійснювати облікові операції про внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та їх передачу в управління АРМА у порядку Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» означає, що власник акцій тимчасово не може розпоряджатися ними на власний розсуд і обмежений у правах за ними.

Враховуючи означені обставини, у суду наявні підстави вважати, що спірні дії та рішення щодо обрання управителем арештованих активів позивача не порушують права власності чи інший його майновий інтерес, що, в свою чергу, виключає можливість здійснення їх захисту в судовому порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність порушення спірними діями та рішенням прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 20.12.2023 у справі №826/16592/18.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що прийняття Урядом розпорядження від 21.06.2024 №618-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» на виконання статті 21-1 Закону №772-VIII, як і вчинення відповідачами оскаржуваних дій, не порушує права позивача, оскільки направлене на здійснення ефективного управління арештованим майном та усунення обставин негативного характеру та з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 16.04.2024 у справі №922/331/23.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і як наслідок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ ХОЛДІНГС» до Кабінету Міністрів України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Національна енергетична компанія «Укренерго», товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія», Міністерство економіки України, Міністерство енергетики України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування розпорядження, залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий-суддя Перепелиця А.М.

Судді Головенко О.Д.

Колеснікова І.С.