Рішення № 140108403, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ справа №640/15395/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЕС КОНСАЛТИНГ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЕС КОНСАЛТИНГ» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління Державної податкової служби у м.Києва №7082023/42953721 від 19.07.2022 про відмову реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 07.02.2022 та рішення комісії регіонального рівня Головного управління Державної податкової служби у м. Києва №7082024/42953721 від 19.07.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 07.02.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №2 від 07.02.2022 та податкову накладну №2 від 07.02.2022, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «СІЕС КОНСАЛТИНГ», код ЄДРПОУ 42953721, за датою фактичного подання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами в порушення норм чинного законодавства прийнято оскаржувані рішення, якими відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної та коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2022 відкрито провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Панченко Н.Д.

Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ухвали суду від 03 липня 2023 року справу прийнято до провадження судді Панченко Н.Д.

Відповідачі правом на надання відзиву не скористалися.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «СІЕС КОНСАЛТИНГ» здійснює господарську діяльність у сфері системної інтеграції, зокрема постачання програмного забезпечення та обладнання у сфері кібербезпеки, надання послуг з налаштування та впровадження відповідного програмного забезпечення та обладнання, а також послуг локальної підтримки.

20 липня 2021 року між ТОВ «СІЕС КОНСАЛТИНГ» як Постачальником та ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРОРГСИНТЕЗ» як Покупцем укладено договір № 2007-21У, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався здійснити постачання примірників програмного забезпечення, примірників технічної підтримки до програмного забезпечення та товару, детальний опис яких визначено додатками до договору.

На виконання умов зазначеного договору 20 липня 2021 року ТОВ «СІЕС КОНСАЛТИНГ» виставило Покупцю рахунок № 21-0720-201 на загальну суму 32 067 772,95 грн з урахуванням ПДВ.

Після отримання попередньої оплати ТОВ «СІЕС КОНСАЛТИНГ» склало та подало на реєстрацію податкову накладну № 2 від 22.07.2021, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

07 лютого 2022 року між сторонами підписано акт узгодження вартості товару № 22-0207-02 у зв`язку зі зміною курсу долара США, після чого ТОВ «СІЕС КОНСАЛТИНГ» складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 07.02.2022 до податкової накладної № 2 від 22.07.2021.

Також 07 лютого 2022 року товар, передбачений договором, був поставлений Покупцю, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 07.02.2022.

На виконання умов договору Покупцем здійснено оплату за поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками. Крім того, 14 лютого 2022 року Покупцем здійснено доплату на загальну суму 1 006 198,22 грн.

Придбання ТОВ «СІЕС КОНСАЛТИНГ» відповідного товару у свого постачальника ТОВ «СУЧАСНІ АЙТІ ТЕХНОЛОГІЇ» підтверджується договором поставки № УАІ0220-04Р від 26.02.2020, додатком № 6 від 15.07.2021 до зазначеного договору, рахунком № СТ1196101 від 15.07.2021, банківською випискою від 23.07.2021, а також видатковими накладними № СТ11961011 від 31.01.2022 та № СТ11961012 від 02.02.2022.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність договірних відносин між позивачем та його контрагентом, придбання позивачем відповідного товару, його подальше постачання Покупцю, проведення розрахунків за товар та оформлення відповідних первинних документів.

07 лютого 2022 року ТОВ «СІЕС КОНСАЛТИНГ» подало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 07.02.2022 до податкової накладної № 2 від 22.07.2021.

Згідно з квитанцією № 9113697814 від 07.02.2022 реєстрацію зазначеного розрахунку коригування було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки код товару 8473 відсутній у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товар, що на постійній основі постачається, а обсяг постачання товару дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання.

08 лютого 2022 року ТОВ «СІЕС КОНСАЛТИНГ» подало на реєстрацію податкову накладну № 2 від 07.02.2022.

Згідно з квитанцією № 9115677099 від 08.02.2022 реєстрацію зазначеної податкової накладної також було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій у зв`язку з відсутністю коду товару 8544 у таблиці даних платника податку на додану вартість та перевищенням обсягу постачання відповідного товару величини залишку його придбання та постачання.

11 липня 2022 року позивач подав до контролюючого органу пояснення № 22-0711-1 щодо розрахунку коригування № 2 від 07.02.2022 до податкової накладної № 2 від 22.07.2021 та податкової накладної № 2 від 07.02.2022, реєстрацію яких було зупинено, разом із документами на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій.

За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісією регіонального рівня 19 липня 2022 року прийнято рішення № 7082023/42953721 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2 від 07.02.2022 та рішення № 7082024/42953721 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 07.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

27 липня 2022 року за результатами розгляду скарг прийнято рішення № 27321/42953721/2 та № 27282/42953721/2, якими скарги залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня залишено без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли як попередня оплата.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час виникнення спірних правовідносин порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування визначався постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування контролюючий орган протягом операційного дня надсилає платнику податку в електронній формі квитанцію про зупинення їх реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, номер та дата складення відповідного документа, критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено його реєстрацію, а також пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання ро реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених додатком 3 до Порядку № 1165, передбачено критерій, відповідно до якого операція може бути віднесена до ризикової у разі відсутності товару/послуги, зазначеного у податковій накладній, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається, за умови відповідності встановленим цим пунктом показникам обсягів придбання та постачання такого товару/послуги.

Водночас саме по собі зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування не є рішенням про відмову в їх реєстрації, а є процедурним заходом, спрямованим на перевірку обґрунтованості здійснення відповідної господарської операції.

Порядок подальшого розгляду поданих платником пояснень та документів визначався Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання про прийняття комісією регіонального рівня рішення про їх реєстрацію або відмову в реєстрації.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, які можуть бути подані платником податку для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування. До таких документів належать, зокрема, договори, первинні документи щодо постачання та придбання товарів/послуг, документи щодо зберігання і транспортування, розрахункові документи та/або банківські виписки, а також документи щодо підтвердження відповідності продукції.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема, у разі ненадання платником податку письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ненадання копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку, та/або надання платником податку копій документів, складених або оформлених із порушенням законодавства.

Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування контролюючий орган має здійснити розгляд поданих платником пояснень та документів і встановити наявність або відсутність передбачених Порядком № 520 підстав для прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації відповідного документа.

Судом встановлено, що позивач скористався передбаченим законодавством правом та подав до контролюючого органу пояснення разом із документами, які підтверджували здійснення господарських операцій, зокрема договір із Покупцем, рахунок-фактуру, банківські виписки, податкову накладну, розрахунок коригування, акт узгодження вартості товару, видаткову накладну, договір із постачальником товару, додаток до договору поставки, рахунок та видаткові накладні.

Таким чином, суд вважає, що позивач надав контролюючому органу документи, які за своїм змістом стосуються господарської операції, відображеної у податковій накладній та розрахунку коригування, реєстрацію яких було зупинено.

Разом із тим, зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що підставою для відмови в реєстрації зазначено ненадання платником податку копій документів, зокрема первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, рахунків-фактур, актів приймання-передачі та накладних.

При цьому в оскаржуваних рішеннях не конкретизовано, які саме документи із зазначеного переліку не були подані позивачем, які саме подані документи не підтверджують відповідну господарську операцію, які документи складені з порушенням законодавства та в чому саме полягають такі порушення.

Зазначене має істотне значення, оскільки пункт 11 Порядку № 520 пов`язує можливість прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з конкретними обставинами, зокрема ненаданням відповідних документів або наданням документів, складених чи оформлених із порушенням законодавства.

Водночас загальне посилання в рішенні на ненадання документів без зазначення конкретних документів, яких, на думку контролюючого органу, не вистачає, не дає можливості встановити, які саме обставини господарської операції контролюючий орган вважає непідтвердженими.

Так само з оскаржуваних рішень не вбачається, що контролюючим органом надано оцінку поданим позивачем документам у їх сукупності.

Суд враховує, що відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Крім того, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд при перевірці рішень суб`єктів владних повноважень, зокрема, перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

У цьому контексті суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17, відповідно до якого акт індивідуальної дії має бути обґрунтованим та вмотивованим, тобто містити конкретні фактичні та юридичні підстави його прийняття, а також зрозумілі мотиви прийняття такого рішення. Верховний Суд також зазначив, що неконкретизоване визначення підстав для зупинення реєстрації податкової накладної обмежує можливість платника податків надати необхідні документи на підтвердження правомірності її складення та реєстрації.

Зазначений висновок Верховного Суду підлягає врахуванню судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суд звертає увагу, що у цій справі контролюючий орган у квитанціях про зупинення реєстрації зазначив конкретний пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме пункт 1 додатка 3 до Порядку № 1165. Отже, питання щодо самого факту зазначення критерію у квитанціях не є підставою для визнання протиправними оскаржуваних рішень.

Разом із тим, після подання позивачем пояснень та документів контролюючий орган мав здійснити їх належний розгляд та навести в рішенні конкретні підстави, з яких подані документи не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній та розрахунку коригування, або конкретно зазначити, які необхідні документи не були подані.

Натомість оскаржувані рішення містять лише загальне посилання на ненадання документів без конкретизації таких документів та без наведення мотивів відхилення поданих позивачем документів.

Сам факт зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування не звільняє контролюючий орган від обов`язку належним чином мотивувати подальше рішення про відмову в їх реєстрації.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що оскаржувані рішення Комісії регіонального рівня № 7082023/42953721 від 19.07.2022 та № 7082024/42953721 від 19.07.2022 прийняті без належного обґрунтування підстав для відмови в реєстрації розрахунку коригування та податкової накладної, без конкретизації причин неврахування поданих позивачем документів та без належної оцінки поданих позивачем пояснень і документів.

За таких обставин оскаржувані рішення не відповідають вимогам обґрунтованості, вмотивованості та прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо рішень комісії центрального рівня № 27321/42953721/2 від 27.07.2022 та № 27282/42953721/2 від 27.07.2022, суд враховує, що зазначені рішення прийняті за результатами адміністративного оскарження первісних рішень комісії регіонального рівня та не усувають встановлених судом недоліків щодо необґрунтованості та неконкретності підстав відмови в реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування.

Таким чином, суд доходить висновку про протиправність рішень № 7082023/42953721 від 19.07.2022 та № 7082024/42953721 від 19.07.2022, а також рішень, прийнятих за результатами їх адміністративного оскарження, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача - Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірний розрахунок-коригування датою його фактичного подання.

За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення про відмову у реєстрації розрахунку-коригування визнано судом протиправним та скасовано, з урахуванням положень пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок- коригування кількісних і вартісних показників №2 від 26.01.2022 до податкової накладної №8 від 09.11.2021.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Решта доводів відповідачів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 4962,00 грн згідно з квитанцією про сплату від 13.09.2022 № 81, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження Україна, 04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19) №7082023/42953721 від 19.07.2022 про відмову реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 07.02.2022 та рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у м.Києва №7082024/42953721 від 19.07.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 07.02.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Україна, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №2 від 07.02.2022 та податкову накладну №2 від 07.02.2022, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «СІЕС КОНСАЛТИНГ», код ЄДРПОУ 42953721, за датою фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕС КОНСАЛТИНГ» (Україна, 03067, місто Київ, вул.Олекси Тихого, будинок 42-А; код ЄДРПОУ 42953721) судовий збір у розмірі 4962,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження Україна, 04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.

Суддя Панченко Н.Д.