Рішення № 140108163, 28.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. справа № 300/4838/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2024 ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Про завершення службового розслідування від 09.04.2024 за № 127.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач заявлені позовні вимоги щодо предмету спору обґрунтовує тим, що наказом відповідача Про завершення службового розслідування від 09.04.2024 за № 127 на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу став висновок службового розслідування від 04.04.2024, який не містить належного обґрунтування наявності в його діях складу дисциплінарного проступку. Зокрема, комісією не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між виконанням ним посадових обов`язків заступника начальника загону з оперативного реагування та наслідками, що стали підставою для проведення службового розслідування; конкретних посадових обов`язків, які ним порушено; форми вини та обставин вчинення відповідного порушення; конкретних норм нормативно-правових актів, які ним порушено, а також причин і умов, що сприяли порушенню службової дисципліни. Вважає, що висновок службового розслідування не підтверджує наявності в його діях складу дисциплінарного проступку та не встановлює належного причинного зв`язку між його діями і наслідками, покладеними в основу притягнення до дисциплінарної відповідальності. У зв`язку з цим вважає накладене на нього дисциплінарне стягнення безпідставним, а оскаржуваний наказ відповідача від 09.04.2024 № 127 протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому просить його скасувати.

Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням у ньому на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що під час службового розслідування, проведеного з метою встановлення причин, умов та обставин зіткнення транспортних засобів, а також перевірки стану дотримання транспортної дисципліни, порядку експлуатації автомобілів та ведення відповідної облікової документації, було встановлено порушення вимог нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів посадовими особами АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області. Зокрема, відповідач вказує, що позивач, перебуваючи на посаді заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області, допустив порушення вимог Настанови з експлуатації транспортних засобів в органах та підрозділах ДСНС України, Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах ДСНС України, Розподілу обов`язків між керівництвом АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області, а також положень Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту. За результатами службового розслідування 04.04.2024 затверджено відповідний висновок, яким встановлено порушення позивачем вимог зазначених нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів. З огляду на встановлені обставини та відповідно до положень Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Відповідач вважає, що доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного наказу не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами службового розслідування та іншими наданими суду доказами. Зазначає, що оскаржуваний наказ прийнято компетентною особою, у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги та наведену в позовній заяві правову позицію.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у яких підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, та просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходить службу цивільного захисту в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області. Відповідно до наказу від 17.11.2022 № 372 з 18.11.2022 позивач обіймає посаду заступника начальника загону з оперативного реагування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області.

07.03.2024 до Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області надійшов рапорт т.в.о. начальника служби безпеки дорожнього руху ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Мізерака А.І. від 07.03.2024 № Р-234/54, відповідно до якого 06.03.2024 близько 15:08 год. водій-сапер ЧПР та ГР АРЗ СП рядовий служби цивільного захисту ОСОБА_2 , керуючи автомобілем УАЗ 469, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Надрічній у м. Івано-Франківську, здійснив маневр, унаслідок якого відбулося зіткнення з автомобілем Renault Megane 3, державний номерний знак НОМЕР_2 .

З метою встановлення причин, умов та обставин зазначеної події, а також ступеня вини посадових осіб, відповідно до вимог наказу МВС України від 05.05.2015 № 515 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту» Головним управлінням ДСНС України в Івано-Франківській області видано наказ від 08.03.2024 № НС-104/54 «Про призначення комісії для проведення службового розслідування».

У подальшому наказом Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області від 28.03.2024 внесено зміни до наказу від 08.03.2024 № НС-104/54.

За результатами проведеного службового розслідування 04.04.2024 т.в.о. начальника Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області затверджено висновок службового розслідування щодо встановлення причин, умов та обставин зіткнення автомобілів, яке мало місце 06.03.2024, та ступеня вини посадових осіб.

Відповідно до висновку службового розслідування, комісією встановлено обставини, пов`язані з експлуатацією транспортного засобу та організацією відповідної службової діяльності, та зроблено висновок про порушення позивачем вимог нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів, а також вимог Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.

За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку про наявність підстав для притягнення позивача заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

На підставі наказу Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області від 08.03.2024 № НС-104/54 та висновку службового розслідування від 04.04.2024 відповідачем 09.04.2024 видано наказ № 127 «Про завершення службового розслідування».

Згідно з оскаржуваним наказом за порушення вимог абзаців 1, 4, 5, 8 підпункту 3.4 пункту 3 розділу І Настанови з експлуатації транспортних засобів в органах та підрозділах ДСНС України, затвердженої наказом ДСНС України від 27.06.2013 № 432, пункту 3 глави 5 розділу ІІ Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом МВС України від 10.02.2022 № 116, підпунктів 3.1, 3.7 пункту 3 Розподілу обов`язків між начальником загону, першим заступником начальника загону, заступником начальника загону з оперативного реагування та заступником начальника загону з матеріально-технічного забезпечення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області, затвердженого наказом АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області від 07.12.2023 № 625/54, вимог абзацу 2 статті 3, абзацу 3 статті 5, статті 24 розділу І Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 № 1068-VI (зі змінами), та відповідно до статті 7 розділу І цього ж Статуту накладено на заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Не погоджуючись із зазначеним наказом, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування, посилаючись на його протиправність та безпідставність.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржуваний наказ на відповідність вимогам законодавства, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України, та визначає повноваження Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - центральні органи виконавчої влади), органів державної влади, що не входять до системи центральних органів виконавчої влади (далі - інші органи державної влади), Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, встановлює права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (далі - суб`єкти господарювання), а також інших юридичних осіб.

Відповідно до статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Законом України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» затверджено Дисциплінарний статут служби цивільного захисту.

Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі Статут) визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до статті 3 Статуту службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, серед іншого: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

Згідно з статтею 5 належний рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту досягається шляхом встановлення особистої відповідальності кожної особи рядового і начальницького складу за додержання вимог Присяги, цього Статуту, інших нормативно-правових актів, виконання службових обов`язків і наказів начальників.

Відповідно до статтей 6 8 Статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.

За зразкове виконання службових обов`язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом.

Порушення службової дисципліни протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Згідно з статтею 24 Статуту начальник зобов`язаний підтримувати високий рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою жодного факту вчинення дисциплінарного правопорушення, у повному обсязі використовувати надані йому права, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 р. № 20, та з метою створення єдиної нормативно-технічної бази щодо експлуатації транспортних засобів в органах та підрозділах ДСНС України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, наказом «Про затвердження Настанови з експлуатації транспортних засобів в органах та підрозділах ДСНС України» від 27.06.2013 № 432, затвердила Настанову з експлуатації транспортних засобів в органах та підрозділах ДСНС України (далі Настанова).

Згідно з пунктом 1 розділу І Настанови, у цій Настанові викладено основні вимоги з експлуатації транспортних засобів, що знаходяться на озброєнні підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а також визначено основні функції, обов`язки і права посадових осіб, відповідальних за організацію експлуатації ТЗ.

Настанова поширюється на територіальні органи, спеціальні регіональні центри швидкого реагування та підрозділи безпосереднього підпорядкування апарату ДСНС України, навчальні заклади та науково-дослідні установи ДСНС України, регіональні рятувальні, спеціалізований авіаційний та морський загони, установи, організації та підприємства системи ДСНС України (далі - органи та підрозділи), що експлуатують ТЗ.

Відповідно до підпункту 3.4 пункту 3 розділу І Настанови, начальник (заступник начальника) пожежно-рятувального загону (частини, посту), аварійно-рятувальної служби, формування, інженер технічної частини підпорядковується з питань експлуатації ТЗ начальнику УРЗ органів та підрозділів, а також начальнику технічного підрозділу, якщо частина входить до його складу та: відповідає за виконання завдань з експлуатації ТЗ частини; забезпечує своєчасні та якісні діагностичні роботи, ТО, ремонт, обкатку, випробування ТЗ та їх спецагрегатів у підрозділах, згідно з інструкціями з експлуатації ТЗ, а також цією Настановою та іншими керівними документами; здійснює щомісяця особистий контроль за технічним станом і готовністю ТЗ, з відмітками в журналі обліку ТО ТЗ; організовує відбір і підготовку особового складу частини, в тому числі і водіїв; проводить заходи щодо підвищення професійного рівня водіїв; організовує і контролює дотримання вимог правил з охорони праці, охорони навколишнього середовища, техніки безпеки і виробничої санітарії, пожежної безпеки в частині; організовує роботу з економного використання енергетичних ресурсів, запасних частин, пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів; забезпечує належне ведення технічної документації відповідно до цієї Настанови; проводить закріплення ТЗ за водіями, підготовку до проведення технічного контролю ТЗ; спрямовує і керує раціоналізаторською роботою, надає практичну допомогу раціоналізаторам і винахідникам; організовує і контролює роботу поста ТО і ремонту (діагностики) ТЗ, забезпечує його комплектування відповідним обладнанням та інструментом; бере участь у роботі комісії з проведення щорічних інвентаризацій ТЗ та інших матеріальних цінностей, слідкує за своєчасним вибраковуванням і списанням обладнання та іншого майна непридатного до подальшого використання; проводить позапланові перевірки щодо належного зберігання ТЗ; організовує використання вторинних ресурсів за прямим та іншим призначенням, а також збирання і здачу вторинної сировини.

Відповідно до пункту 3 глави 5 розділу ІІ Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.02.2022 за № 116 заступник начальника АРФ ЦП та АРЗ СП з оперативного реагування підпорядковується відповідному начальнику АРФ ЦП або АРЗ СП та є прямим начальником особового складу.

Заступник начальника АРФ ЦП та АРЗ СП з оперативного реагування повинен: забезпечувати готовність сил і засобів до дій за призначенням, організовувати караульну службу, підготовку особового складу, дотримання дисципліни і внутрішнього порядку; здійснювати планування заходів з організації реагування на НС, розробляти оперативно-службові документи щодо дій під час ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій; організовувати розроблення документів щодо приведення АРФ ЦП та АРЗ СП у вищі ступені готовності; знати тактико-технічну характеристику аварійно-рятувальної, спеціальної та пожежної техніки, що знаходиться на оснащенні; виїжджати на місця пожеж, НС та інших небезпечних подій і керувати роботою підпорядкованого особового складу; організовувати облік залучення сил і засобів до дій за призначенням; забезпечувати атестацію та сертифікацію аварійно-рятувальної служби відповідно до вимог законодавства; організувати заходи щодо надання (підтвердження, скасування) допуску до самостійного виконання обов`язків КГП посадовими особами АРФ ЦП та АРЗ СП в разі наявності в штаті ПРП.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Розподілу обов`язків між начальником загону, першим заступником начальника загону, заступником начальника загону з оперативного реагування та заступником начальника загону з матеріально-технічного забезпечення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області, затвердженого наказом АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області від 07.12.2023 № 625/54, заступник начальника загону з оперативного реагування спрямовує і координує діяльність безпосередньо підпорядкованих йому: начальника служби (водолазної), відділення чергових, частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування, аварійно-рятувальної частини, відділення газодимозахисної служби та гірської пошуково-рятувальної частини.

Підпункт 3.7 пункту 3 вказаного Розподілу визначає завдання та обов`язки заступника начальника загону з оперативного реагування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області.

З огляду на це, при вирішенні питання щодо правомірності дисциплінарного стягнення до позивача підлягають застосуванню насамперед спеціальні норми Кодексу цивільного захисту України, Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, Положення №593 та нормативно-правових актів, які регулюють відповідний напрям службової діяльності.

Як встановив суд, службове розслідування проведено на підставі наказу Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області від 08.03.2024 № НС-104/54, виданого у зв`язку з надходженням рапорту т.в.о. начальника служби безпеки дорожнього руху про обставини зіткнення транспортних засобів.

Наказом від 28.03.2024 до зазначеного наказу внесено відповідні зміни. За результатами службового розслідування 04.04.2024 затверджено висновок.

Таким чином, відповідач реалізував передбачене Дисциплінарним статутом та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту повноваження щодо перевірки обставин, які могли свідчити про порушення службової дисципліни.

Отже, службове розслідування проведено на підставі належного організаційно-розпорядчого акта уповноваженого суб`єкта та в межах визначеної законодавством процедури.

При цьому суд зазначає, що сама по собі наявність у відповідача повноважень щодо призначення та проведення службового розслідування не свідчить про доведеність вчинення позивачем дисциплінарного проступку та не звільняє відповідача від обов`язку належним чином встановити всі обставини такого проступку, вину особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, та обґрунтувати необхідність застосування відповідного дисциплінарного стягнення.

Відтак, з`ясувавши питання щодо повноважень відповідача та правових підстав проведення службового розслідування, суд переходить до перевірки обґрунтованості висновків, викладених у висновку службового розслідування, та законності накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

Відповідно до Статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність (стаття 68 Статуту).

Прямі начальники, які займають посади, передбачені штатним розписом для осіб молодшого начальницького складу, за вчинення дисциплінарних правопорушень мають право накладати на підлеглих дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (стаття 72 Статуту).

Прямі начальники, які займають посади, передбачені штатним розписом для осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу, мають право накладати на підлеглих дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 68-70 цього Статуту, в обсязі, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту (стаття 73 Статуту).

Відповідно до статтей 75, 76, 77 Статуту на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи. Відповідальність особи має індивідуальний характер. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

Дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, позачергового призначення в наряд на службу (за винятком призначення до складу варти або черговим підрозділу), позбавлення чергового звільнення з розташування навчального закладу (підрозділу) можуть накладатися відданим усно або виданим письмово наказом. Інші види дисциплінарних стягнень, передбачені пунктами 68-70 цього Статуту, на осіб рядового і начальницького складу накладаються виданим письмово наказом (стаття 78 Статуту).

Накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт (стаття 81 Статуту).

Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (стаття 83 Статуту).

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (стаття 84 Статуту).

Дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни (стаття 86 Статуту).

Відповідно до пункту 85 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05 березня 2009 року № 1068-VI, з метою зміцнення службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.05.2015 №515 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту.

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції №515 метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до вчиненого.

Предметом службового розслідування було не лише встановлення особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом під час зіткнення, а й перевірка дотримання посадовими особами вимог щодо організації експлуатації транспортних засобів, контролю за їх використанням та забезпечення транспортної дисципліни.

Настанова №432 встановлює основні вимоги щодо експлуатації транспортних засобів, а також визначає функції, обов`язки і права посадових осіб, відповідальних за організацію експлуатації транспортних засобів у системі ДСНС. Прямо передбачає необхідність запровадження вимог Настанови у підпорядкованих органах та підрозділах ДСНС.

Зазначені вимоги поширюються не лише на безпосередніх водіїв транспортних засобів, а й на посадових осіб, на яких покладено обов`язки щодо організації, контролю та забезпечення належної експлуатації транспортних засобів.

Саме тому оцінці підлягали не лише безпосередні дії водія автомобіля УАЗ 469, а й виконання посадовими особами АРЗ СП покладених на них організаційних та контрольних функцій.

За результатами службового розслідування комісією встановлено порушення позивачем абзаців 1, 4, 5, 8 підпункту 3.4 пункту 3 розділу І Настанови №432.

Суд враховує, що зазначені положення Настанови діяли на момент виникнення спірних правовідносин та були обов`язковими для виконання посадовими особами відповідного підрозділу.

При цьому оскаржуваний наказ містить конкретне посилання на порушені норми Настанови №432, що спростовує доводи позивача про те, що відповідач узагалі не зазначив нормативно-правових актів, вимоги яких були ним порушені.

Посилання в оскаржуваному наказі на пункт 3 глави 5 розділу ІІ Порядку №116 є правовою підставою для оцінки дій позивача з огляду на покладені на нього службові функції.

Окремим організаційно-розпорядчим актом, який безпосередньо визначає обсяг службових повноважень позивача, є Розподіл обов`язків між начальником загону, першим заступником начальника загону, заступником начальника загону з оперативного реагування та заступником начальника загону з матеріально-технічного забезпечення ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області, затверджений наказом АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області від 07.12.2023 №625/54.

Саме підпункти 3.1 та 3.7 пункту 3 цього Розподілу визначають відповідні обов`язки заступника начальника загону з оперативного реагування.

З огляду на це, при вирішенні питання про наявність або відсутність дисциплінарного проступку суд повинен оцінювати не лише факт події, а й те, чи входили відповідні організаційні та контрольні функції до кола службових обов`язків позивача.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач обіймав саме посаду заступника начальника загону з оперативного реагування, а отже, на нього поширювалися вимоги затвердженого Розподілу обов`язків.

Таким чином, посилання відповідача у висновку службового розслідування та оскаржуваному наказі на підпункти 3.1 та 3.7 пункту 3 Розподілу обов`язків не є формальним, оскільки вони визначали обсяг службових повноважень позивача, виконання яких було предметом перевірки.

Як зазначалося вище, статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено зміст службової дисципліни як бездоганного та неухильного виконання службових обов`язків, установлених законодавством, нормативно-правовими актами та контрактом.

Абзацом другим статті 3 Дисциплінарного статуту встановлено відповідні обов`язки осіб рядового і начальницького складу щодо додержання законів України, Присяги та службової дисципліни.

Абзацом третім статті 5 Статуту визначено відповідні вимоги щодо виконання службових обов`язків та додержання встановлених правил.

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність за порушення службової дисципліни у встановленому Статутом порядку.

Стаття 24 Статуту покладає на начальника обов`язок підтримувати високий рівень службової дисципліни, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою фактів вчинення дисциплінарних правопорушень та правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу. Аналогічний підхід застосовується судами при оцінці дисциплінарних стягнень осіб служби цивільного захисту.

Таким чином, накладення дисциплінарного стягнення є реалізацією спеціальної владної компетенції керівника за умови встановлення факту порушення службової дисципліни.

Ключовим доводом позивача є відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку. Оцінюючи цей довід, суд виходить із того, що визначальним для вирішення спору є встановлення того, чи мав позивач конкретні службові обов`язки, чи були вони порушені та чи підтверджуються такі обставини матеріалами службового розслідування.

З наведених положень Настанови №432, Порядку №116 та Розподілу обов`язків №625/54, на позивача як заступника начальника загону з оперативного реагування покладено не лише загальні функції з організації оперативного реагування, а й конкретні управлінські та контрольні повноваження щодо діяльності підпорядкованого особового складу, стану готовності сил і засобів та організації відповідного напряму службової діяльності.

При цьому з положень підпункту 3.4 пункту 3 розділу І Настанови №432 випливає, що організація та контроль за належною експлуатацією транспортних засобів належать до службових функцій відповідних посадових осіб. Відтак виконання цих обов`язків не може розглядатися виключно як сфера відповідальності водія транспортного засобу.

Суд враховує, що позивач безпосередньо не керував автомобілем УАЗ 469 у момент його зіткнення з автомобілем Renault Megane 3. Однак зазначена обставина сама по собі не виключає можливості притягнення його до дисциплінарної відповідальності, якщо встановлено неналежне виконання ним власних службових обов`язків.

За змістом статей 6 8 Статуту дисциплінарним правопорушенням є, зокрема, протиправне, винне діяння або бездіяльність, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов`язків. Отже, предметом оцінки має бути саме поведінка особи в межах покладених на неї службових повноважень.

З матеріалів службового розслідування встановлено, що позивачу поставлено у вину не факт керування транспортним засобом та не безпосереднє вчинення маневру, який призвів до зіткнення, а неналежне виконання визначених нормативними та організаційно-розпорядчими актами організаційних і контрольних обов`язків.

За таких обставин доводи позивача про те, що він не був водієм транспортного засобу, не спростовують встановленого відповідачем факту можливого порушення ним власних службових обов`язків.

Позивач посилається на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між його діями та зіткненням транспортних засобів.

Суд погоджується з тим, що відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №515 під час службового розслідування підлягає встановленню наявність причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни та його наслідками. Водночас зміст такого зв`язку необхідно визначати з урахуванням конкретного характеру інкримінованого особі порушення.

У цій справі безпосереднє зіткнення транспортних засобів відбулося внаслідок дій водія автомобіля УАЗ 469. Проте предметом службового розслідування було також встановлення дотримання посадовими особами вимог щодо організації експлуатації транспортних засобів, контролю за їх використанням та забезпечення транспортної дисципліни.

Тому для вирішення питання про дисциплінарну відповідальність позивача не є необхідним встановлення того, що саме його особисті дії безпосередньо спричинили зіткнення. Необхідно встановити, чи порушив він власні службові обов`язки, визначені нормативними та організаційно-розпорядчими актами, і чи є таке порушення достатньою підставою для дисциплінарної відповідальності.

Матеріалами справи підтверджується, що службове розслідування охоплювало ширше коло питань, ніж встановлення безпосереднього винуватця дорожньої події. Комісією перевірялися, зокрема, стан транспортної дисципліни, порядок експлуатації транспортних засобів та ведення відповідної документації.

Отже, відсутність безпосереднього причинного зв`язку між діями позивача та самим фактом зіткнення не означає автоматичної відсутності дисциплінарного проступку, оскільки інкриміноване позивачу порушення стосується виконання ним власних організаційних та контрольних функцій.

Доводи позивача про те, що відповідач не визначив, які саме службові обов`язки ним порушено, суд оцінює з урахуванням змісту висновку службового розслідування та оскаржуваного наказу.

Оскаржуваний наказ містить посилання на конкретні нормативно-правові та організаційно-розпорядчі акти, а саме на відповідні положення Настанови №432, Порядку №116, підпункти 3.1 та 3.7 пункту 3 Розподілу обов`язків №625/54, а також положення Дисциплінарного статуту.

При цьому Розподіл обов`язків №625/54 безпосередньо визначав службові функції позивача як заступника начальника загону з оперативного реагування. Отже, з урахуванням посади позивача та змісту зазначених положень відповідачем було визначено нормативну основу його службових обов`язків.

Суд не вважає обов`язковим для правомірності наказу дослівне відтворення в ньому кожного службового обов`язку позивача, якщо з його змісту та матеріалів службового розслідування можна встановити, які саме правила поведінки ставляться особі у вину та якими актами вони передбачені.

У цьому випадку такі вимоги конкретизовані шляхом посилання на відповідні пункти та підпункти нормативних і організаційно-розпорядчих актів.

Пунктом 1 розділу VII Інструкції №515 визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Пунктом 3 розділу VII Інструкції №515 передбачено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла(и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам); заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни; наявність причинного зв`язку між порушенням(и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками; умови, що передували вчиненню порушення службової дисципліни або спонукали до цього; вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено; заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до вчиненого.

Суд встановив, що у висновку службового розслідування від 04.04.2024 наведено підстави його проведення, склад комісії, обставини події, результати проведеної перевірки, нормативні вимоги, які, на думку комісії, були порушені, та висновок щодо дисциплінарної відповідальності позивача.

За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку про порушення позивачем конкретних положень нормативних актів та організаційно-розпорядчого Розподілу обов`язків.

Таким чином, висновок службового розслідування містить не лише загальне посилання на порушення дисципліни, а конкретизує нормативну основу покладення на позивача дисциплінарної відповідальності.

Разом із тим сам по собі факт наявності у висновку відповідних посилань не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи підтверджуються висновки комісії матеріалами службового розслідування та чи пов`язані вони з конкретними службовими обов`язками особи.

У цій справі така перевірка дає підстави вважати, що інкриміновані позивачу порушення пов`язані з його службовими повноваженнями, визначеними посадою заступника начальника загону з оперативного реагування та Розподілом обов`язків №625/54.

Посилання позивача на те, що відповідачем не встановлено форми вини, саме по собі не може бути підставою для скасування оскаржуваного наказу за встановлених у цій справі обставин.

Водночас суд враховує, що відповідно до статей 6 8 Статуту порушення службової дисципліни має бути винним, тобто вчиненим умисно або з необережності.

Отже, для притягнення до дисциплінарної відповідальності має бути встановлено не лише об`єктивний факт невиконання чи неналежного виконання службового обов`язку, а й наявність вини особи.

У даному випадку позивач обіймав керівну посаду та був обізнаний із покладеними на нього службовими функціями. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що позивач був звільнений від виконання відповідних обов`язків, не був ознайомлений із Розподілом обов`язків №625/54 або об`єктивно не міг виконати покладені на нього функції.

Позивач також не довів обставин, які б свідчили про відсутність у нього можливості виконувати відповідні організаційні та контрольні функції.

Відтак встановлені службовим розслідуванням обставини у сукупності дають підстави для висновку про наявність у діях позивача винного неналежного виконання службових обов`язків.

При цьому суд не ототожнює дисциплінарну відповідальність позивача з відповідальністю безпосереднього водія за дорожню подію. Йдеться про самостійне порушення позивачем його службових обов`язків у межах наданих йому управлінських повноважень.

Відповідно до положень Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується за порушення службової дисципліни з урахуванням характеру проступку та інших обставин, що мають значення для дисциплінарної відповідальності.

У спірному випадку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Суд бере до уваги характер встановленого порушення, посадове становище позивача, зміст покладених на нього організаційних та контрольних функцій, а також те, що застосоване стягнення є найменш суворим із передбачених статтею 68 Статуту.

За таких обставин застосування саме зауваження не свідчить про очевидну невідповідність дисциплінарного стягнення тяжкості встановленого порушення.

Відтак суд не встановив ознак того, що відповідач, обираючи вид дисциплінарного стягнення, вийшов за межі наданих йому повноважень або застосував захід дисциплінарного впливу, який за своїм характером був би явно надмірним.

Також, суд встановив, що службове розслідування призначено наказом від 08.03.2024 №НС-104/54. 28.03.2024 до зазначеного наказу внесено зміни. Висновок службового розслідування затверджено 04.04.2024, а наказ №127 про застосування дисциплінарного стягнення прийнято 09.04.2024.

Таким чином, службове розслідування було завершене затвердженням його висновку 04.04.2024, після чого відповідачем 09.04.2024 реалізовано результати проведеної перевірки шляхом видання оскаржуваного наказу.

Сам по собі проміжок часу між затвердженням висновку та виданням наказу про дисциплінарне стягнення не свідчить про порушення встановленого порядку, оскільки завершення службового розслідування та прийняття рішення за його результатами є послідовними діями в межах дисциплінарного провадження.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що службове розслідування проведено неуповноваженою особою, з порушенням встановленої процедури або без дослідження обставин, що мали істотне значення для вирішення питання про дисциплінарну відповідальність позивача.

Також відсутні підстави вважати, що внесення 28.03.2024 змін до наказу про призначення службового розслідування саме по собі вплинуло на законність проведення перевірки або достовірність її результатів.

Крім того, відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту перебування особи на тимчасовій непрацездатності не визначено як обставину, що перешкоджає проведенню службового розслідування. Вказана норма регулює виключно строк накладення дисциплінарного стягнення та передбачає, що період тимчасової непрацездатності не враховується при обчисленні встановленого строку.

Отже, саме по собі перебування позивача на лікарняному під час проведення службового розслідування не свідчить про порушення відповідачем встановленого порядку його проведення та не є підставою для визнання протиправним оскаржуваного наказу.

Статтею 87 Статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладено у період тимчасової непрацездатності або перебування особи рядового чи начальницького складу у відпустці, або якщо з дня вчинення правопорушення минуло більше року.

Як визнає позивач у позовній заяві, він з 29.03.2024 до 08.04.2024 перебував на лікарняному, 09.04.2024 ознайомився в усному порядку із оскаржуваним наказом №127 від 09.04.2024, з 10.04.2024 до 27.04.2024 також перебував на лікарняному, з 01.05.2024 теж перебував на лікарняному.

Отже, відповідно до наведених самим позивачем обставин, 09.04.2024, у день видання оскаржуваного наказу, він не перебував на лікарняному.

За таких обставин суд не встановив порушення відповідачем заборони, встановленої статтею 87 Статуту, оскільки дисциплінарне стягнення було накладено не в період тимчасової непрацездатності позивача.

Перебування позивача на лікарняному до 08.04.2024 та після 09.04.2024 саме по собі не свідчить про незаконність наказу, оскільки юридично значимою для застосування наведеної заборони є обставина перебування особи у стані тимчасової непрацездатності саме на момент накладення дисциплінарного стягнення.

Щодо строку, передбаченого статтею 86 Статуту, суд зазначає, що службове розслідування завершено 04.04.2024, а дисциплінарне стягнення застосовано 09.04.2024, тобто протягом п`яти днів після закінчення службового розслідування.

Таким чином, встановлений статтею 86 Статуту тридцятиденний строк для накладення дисциплінарного стягнення відповідачем дотримано.

Враховуючи вищевикладене та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що спірний наказ прийнятий відповідачем у межах наданих йому повноважень та на підставі спеціального законодавства, яке регулює проходження служби цивільного захисту.

Судом встановлено, що позивач обіймав посаду заступника начальника загону з оперативного реагування, а тому був наділений відповідними організаційними та контрольними повноваженнями, визначеними нормативно-правовими та організаційно-розпорядчими актами.

Матеріалами справи підтверджується, що предметом службового розслідування була не лише безпосередня причина зіткнення транспортних засобів, а й дотримання посадовими особами встановлених вимог щодо організації експлуатації транспортних засобів, контролю за їх використанням та транспортної дисципліни.

За результатами розслідування комісією встановлено порушення позивачем конкретних положень Настанови №432, Порядку №116 та Розподілу обов`язків №625/54, які були безпосередньо пов`язані з його службовими повноваженнями.

Отже, дисциплінарна відповідальність позивача ґрунтувалася не на факті його особистого керування транспортним засобом, а на висновку про неналежне виконання ним власних службових обов`язків у частині організації та контролю відповідного напряму діяльності.

Доводи позивача про відсутність безпосереднього причинного зв`язку між його діями та зіткненням транспортних засобів не спростовують такого висновку, оскільки характер інкримінованого йому порушення пов`язаний із неналежним виконанням організаційних і контрольних функцій.

Висновок службового розслідування містить відомості про обставини події, результати проведеної перевірки, нормативні вимоги, які, на думку комісії, були порушені, та висновок щодо дисциплінарної відповідальності позивача. Оскаржуваний наказ, у свою чергу, містить посилання на конкретні нормативно-правові та організаційно-розпорядчі акти, вимоги яких, за результатами службового розслідування, порушив позивач.

Судом також не встановлено порушень порядку призначення та проведення службового розслідування, які за своїм характером могли б поставити під сумнів його результати та бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідач застосував до позивача зауваження, що є найменш суворим видом дисциплінарного стягнення, передбаченим Статутом. З огляду на характер установленого порушення та посадове становище позивача у застосованому заході дисциплінарного впливу явної непропорційності суд не встановив.

Посилання позивача на перебування на лікарняному також не спростовує правомірності наказу, оскільки 09.04.2024, у день накладення дисциплінарного стягнення, позивач, за його власним твердженням, не перебував на лікарняному. При цьому встановлений статтею 86 Статуту строк для накладення дисциплінарного стягнення відповідачем дотримано.

Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач діяв поза межами наданих йому повноважень, з порушенням установленої процедури або без достатніх фактичних та правових підстав.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

У цій справі відповідач довів суду підстави проведення службового розслідування, його результати, нормативну основу службових обов`язків позивача та правові підстави застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Натомість позивач не надав належних та достатніх доказів, які б спростовували встановлені службовим розслідуванням обставини, свідчили про відсутність у нього відповідних службових обов`язків або підтверджували протиправність оскаржуваного наказу.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області «Про завершення службового розслідування» від 09.04.2024 №127 прийнятий компетентним суб`єктом, у межах наданих йому повноважень, у встановленій формі та з дотриманням передбаченої законодавством процедури. Підстав для визнання його протиправним та скасування суд не встановив.

За таких обставин, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу «Про завершення службового розслідування» від 09.04.2024 №127 потрібно відмовити.

Судових витрат, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справі не має.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця І. Франка, будинок 26, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 38555228) про визнання протиправним та скасування наказу, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.