Рішення № 140108133, 28.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Справа № 280/5809/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у невиправленні недостовірних відомостей про наявність у ОСОБА_1 незнятої та непогашеної судимості в інформаційно-аналітичній системі «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України виправити недостовірні відомості в інформаційно-аналітичній системі «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» шляхом внесення відомостей про відсутність у ОСОБА_1 незнятої та непогашеної судимості.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України внести до інформаційно- аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості про відсутність у ОСОБА_1 судимості на підставі ч. 3 ст. 88 КК України.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з набранням чинності 09.08.2024 Законом України № 3886-IX від 18.07.2024, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, відбулася декриміналізація діянь, за які його було засуджено вироками від 09.04.2012 та 10.09.2018 (з урахуванням вироку Запорізького апеляційного суду від 26.11.2019) за ч. 3 ст. 185 КК України. Позивач вказує, що на момент вчинення цих правопорушень вартість викраденого майна становила 1,6 та 1,84 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян відповідно, тоді як за чинним законодавством кримінальна відповідальність за крадіжку настає лише у разі перевищення порогу у 2 неоподатковуваних мінімуми. Спираючись на положення ч. 1 ст. 5 та ч. 3 ст. 88 КК України щодо зворотної дії закону, який скасовує кримінальну протиправність діяння, позивач вважає себе особою, яка не має судимості. Враховуючи викладене, позивач 15.04.2026 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив вилучити із інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» дані про наявність не знятої чи непогашеної судимості. Проте, листом від 15.05.2026 року позивачу було відмовлено. Таким чином, вважає, що така недостовірна інформація, яка міститься в базі даних оперативно-довідкового обліку, порушує його права та інтереси. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

02 липня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Міністерство внутрішніх справ України вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що відсутні підстави для вилучення облікових документів, перелік яких є виключний та наведений у п. 11.1 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 № 823/188. До того ж, зазначає, що Департамент інформатизації МВС не наділено повноваженнями самостійно вносити відомості до ІАС, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх. Це може бути зроблено лише після отримання відповідного процесуального рішення слідчого органу досудового розслідування, у провадженні якого знаходиться справа, або рішення суду. Просить відмовити у позові.

З 11.08.2026 по 06.09.2026 суддя Богатинський Б.В. перебував у щорічній основній відпустці.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Позивач на свій запит отримав Витяг (Повний) з інформаційної аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», в якому зазначено, що станом на 23.12.2025 позивач є особою стосовно якої відомості про притягнення до кримінальної відповідальності відсутні, в розшуку не перебуває. Разом з тим, станом на 23.12.2025 має не погашені судимості, а саме: 09.04.2012 Оріхівським районним судом Запорізької області засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнено 22.04.2014 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбута частина покарання 10 місяців 21 день; 10.09.2018 Оріхівським районним судом Запорізької області засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробувальним терміном 3 роки. Вироком Запорізького апеляційного суду від 26.11.2019 вирок Оріхівським районним судом Запорізької області від 10.09.2018 скасувати, вважати засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін. Звільнено 24.05.2022 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбута частина покарання 7 місяців 5 днів.

Позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив: актуалізувати та привести у відповідність до вимог чинного законодавства відомості щодо нього, що містяться в інформаційно-аналітичній системі «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»; виправити недостовірні відомості в частині інформації про наявність у нього незнятої та непогашеної судимості; внести до зазначеної інформаційно-аналітичної системи відомості про відсутність у нього судимості як у особи, щодо якої відповідно до ч. 3 ст. 88 КК України судимість відсутня; а також надати оновлений витяг з інформаційно-аналітичної системи, що містить достовірні відомості щодо відсутності судимості.

Відповідач листом від 15.05.2026 повідомив позивача, що Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.2022 № 207 «Деякі питання ведення обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2022 року за №425/37761. затверджено Положення про інформаційно-аналітичну систему «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (далі - Положення) та Порядок доступу до відомостей інформаційно- аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (далі Порядок). Відповідно до Положення власником інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (далі - ІАС) та володільцем інформації, що обробляється в ІАС, є держава в особі Міністерства внутрішніх справ України. Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ забезпечує, зокрема, проведення корегування інформації в інформаційно-аналітичній системі «Облік відомостей про притягнення особи до, кримінальної відповідальності та наявності судимості», а також автоматизоване опрацювання засобами ІАС запитів щодо перевірки фізичних осіб за відомостями ІА С Відповідно до Порядку витяг з ІАС - це документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням ІАС та місиш» відомості з неї, які є актуальні на дату та час його формування. Департамент інформатизації не наділено повноваженнями самостійно вносити відомості до ІАС, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх. Відповідні зміни можуть бути внесені на підставі інформації та процесуальних документів, отриманих від органів, які здійснюють досудове розслідування, органів прокуратури та судів.

Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не видалення з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» інформації стосовно нього, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (тут і далі - Закон № 2939-VI; у редакції, чинній на час звернення позивача із запитом) кожна особа має право: 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

За частиною третьою цієї статті, розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася. Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені (частини четверта, п`ята статті 10).

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 23 Закону № 2939-VI, запитувач має право оскаржити надання недостовірної або неповної інформації.

Відповідно до частини третьої цієї статті оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Повноваження поліції у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення та формування інформаційних ресурсів визначені статтями 25, 26 Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII у редакції, чинній на час звернення позивача).

Так, відповідно до частин першої та другої статті 25 Закону № 580-VIII поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених цим Законом. Поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: 1) формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС України; 2) користується базами (банками) даних МВС України та інших органів державної влади; 3) здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу; 4) здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями.

Згідно з ч. 4 статті 25 Закону № 580-VIII діяльність поліції, пов`язана із захистом і обробкою персональних даних, здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України "Про захист персональних даних", іншими законами України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 26 Закону №580-VIII поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС України, стосовно виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.

Функції, порядок роботи інформаційно-аналітичної системи інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», умови, підстави та процедуру надання відомостей з ІАС, затверджено Наказом МВС України від 30.03.2022 № 207 «Деякі питання ведення обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №№ 425/37761, 426/37762 від 15.04.2022р., яким затверджено Положення про інформаційно-аналітичну систему «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» та Порядок доступу до відомостей інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».

Інформаційно-аналітична система «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» - це структурована автоматизована база даних, яка використовується для збирання, зберігання, обліку, пошуку, узагальнення, захисту, перевірки достовірності відомостей, перетворення та відображення інформації, забезпечення доступу до даних про притягнення особи до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до Розділу І Положення Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України (далі - служба ЄІС МВС) забезпечує: методичне та методологічне забезпечення функціонування ІАС; проведення аналізу структури та змісту інформаційних ресурсів ІАС з метою підвищення рівня інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційними системами; проведення перевірки повноти та актуальності відомостей, які містяться в ІАС, вжиття заходів щодо усунення недоліків, виявлених у роботі ІАС; визначення механізмів інформаційного обміну; проведення моніторингу та аналізу якості функціонування ІАС; здійснення контролю за дотриманням користувачами ІАС вимог законодавства щодо доступу до інформаційних ресурсів у межах їх повноважень; проведення корегування інформації в ІАС; виконання інших завдань, покладених на нього власником ІАС, що необхідні для реалізації цілей, визначених цим Положенням.

Відповідно до п.7 Розділу І Об`єктами обліку ІАС (далі - об`єкти обліку) є: фізичні особи, які відповідно до Кримінального процесуального кодексу України набули статусу підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого;

Відповідно до Розділу II Порядку наповнення ІАС Джерелами автоматичного наповнення ІАС є такі інформаційні системи: Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо осіб, яким повідомлено про підозру; осіб, щодо яких обрано запобіжний захід; наслідків досудового розслідування кримінальних правопорушень; Єдиний державний реєстр судових рішень щодо наслідків судового розгляду кримінальних проваджень; Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту, щодо засуджених, ув`язнених та суб`єктів пробації; оцифровані архівні інформаційні масиви персонально-довідкового обліку МВС.

Відповідно до п. 10 Розділу ІІ Положення, підставою для корегування, видалення запису чи окремих відомостей є відповідні зміни в інформаційних системах, які є джерелами наповнення ІАС, завірені належним чином копії процесуальних документів, рішень суду, офіційні листи органів досудового розслідування, у проваджені яких знаходяться кримінальні провадження, або органів прокуратури.

Порядок доступу до відомостей інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», визначає процедуру доступу до відомостей інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (далі - ІАС).

Відповідно до Порядку відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, за зверненням фізичних осіб надаються у формі Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».

Витяг з ІАС (далі - Витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням ІАС та містить відомості з неї, які є актуальні на дату та час його формування. Кожному Витягу присвоюється унікальний електронний ідентифікатор (QR-код), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис в електронних ресурсах ІАС.

В ІАС формується два види Витягів про: відсутність (наявність) судимості (скорочений); притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України (повний).

Відповідно до Розділу IV Порядку, отримання відомостей з ІАС за зверненнями фізичних осіб.

Фізична особа, яка досягла 14-річного віку (далі - Заявник), має право на отримання з ІАС відомостей про себе в паперовій або електронній формі.

Відомості з ІАС надаються Заявнику у формі Витягу з дотриманням вимог законодавства про звернення громадян та захист персональних даних на підставі запиту на отримання Витягу, що подається за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до п. 13, 14 Розділу ІV Порядку, у разі незгоди з відомостями, що надані у Витязі, Заявник може надати до служби ЄІС МВС офіційні документи (засвідчену судом копію рішення із зазначенням дати набрання чинності, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до ІАС. Для уточнення наявної у служби ЄІС МВС інформації або установчих даних Заявника, що вказані в запиті, можуть проводитися додаткові перевірки за територіальними персонально-довідковими картотеками Національної поліції України або уточнення інформації, наданої в запиті, у посадової особи РСЦ МВС, ВПР АЦСК МВС.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» № 2297-VI від 01.06.2010 року суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

За приписами п. 6 ч.1 ст. 14 вказаного Закону, розпорядники інформації зобов`язані: надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

З матеріалів справи судом встановлено, що 09.04.2012 Оріхівським районним судом Запорізької області позивача засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнено 22.04.2014 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбута частина покарання 10 місяців 21 день.

Крім того, 10.09.2018 Оріхівським районним судом Запорізької області позивача засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробувальним терміном 3 роки. Вироком Запорізького апеляційного суду від 26.11.2019 вирок Оріхівським районним судом Запорізької області від 10.09.2018 скасувати, вважати засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін. Звільнено 24.05.2022 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбута частина покарання 7 місяців 5 днів.

Суд зазначає, що згідно із частиною першою статті 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 89 КК України визначено такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КК України строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання.

Суд зазначає, що стаття 89 КК встановлено диференційовані строки погашення судимості залежно від виду і строку покарання, яке відбуте винним, а також від категорії злочинів, до якої відноситься злочин, вчинений особою.

Передбачено погашення судимості перебігом певного строку з дня відбуття особою основного і додаткового покарання. Тривалість цих строків залежить від виду покарання або від категорії злочинів у їх класифікації за тяжкістю.

Судимість є правовим станом особи, який виникає у зв`язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину.

Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов`язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.

Згідно із частиною 5 статті 90 КК України якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить кримінальне правопорушення, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожне кримінальне правопорушення після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останнє кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, початком обчислення строку погашення судимостей, які зазначено у витязі з ІАС, є дата виконання покарання за вироком Запорізького апеляційного суду від 26.11.2019, тобто з 24.05.2022. Отже, судимість позивача не погашена.

Щодо посилання позивача на декриміналізацію діянь, за які його було засуджено вироками від 09.04.2012 та 10.09.2018 (з урахуванням вироку Запорізького апеляційного суду від 26.11.2019) за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв`язку з набранням чинності 09.08.2024 Законом України № 3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд зазначає наступне.

Судом враховано, що 09.08.2024 року набув чинності Закон України 18.07.2024 №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, суд зазначає, що питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 278/1566/21 від 07.10.2024.

Суд зазначає, що декриміналізація діяння та звільнення особи від правових наслідків засудження (судимості) стосовно вже винесених та чинних вироків суду здійснюється виключно в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 та ч. 2 ст. 539 КПК України, питання про звільнення від покарання чи пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 5 Кримінального кодексу України, вирішується судом, який ухвалив вирок, або судом за місцем відбування покарання за клопотанням засудженого.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями переглядати кримінальні вироки чи застосовувати до них положення КК України.

Суд зазначає, що Департамент інформатизації МВС не наділено повноваженнями самостійно вносити відомості до ІАС, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх. Це може бути зроблено лише після отримання відповідного процесуального рішення слідчого органу досудового розслідування, у провадженні якого знаходиться справа, або рішення суду.

Крім того, Департамент інформатизації МВС не наділений повноваженнями самостійно аналізувати матеріали кримінальних справ, перераховувати суми збитків за вироками 2012 чи 2018 років, порівнювати їх із новими лімітами Закону № 3886-IX та робити висновок про декриміналізацію.

Підставою для внесення змін до ІАС щодо відсутності судимості за декриміналізованими статтями є виключно процесуальний документ компетентного органу.

Оскільки, позивачем не надано доказів існування обставин, які в силу п.11.1 Інструкції №823/188 є підставою для вилучення вказаної інформації з бази даних оперативно-довідкового обліку, у відповідача не було правових підстав змінювати відомості. Отже, в діях відповідача немає порушень вимог чинного законодавства України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наданих до матеріалів справи письмових доказів, суд дійшов висновку про наявність сукупності підстав для відмови в задоволенні позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

Відповідач - Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця Академіка, 10, м. Київ, 01024; код в ЄДРПОУ 00032684).

Повне судове рішення складено 28.09.2026.

Суддя Б.В. Богатинський