Рішення № 140108016, 25.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2026 року Справа № 280/11285/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (далі по тексту відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.12.2025 № 1696 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ППОП ГУНП в Харківській області» щодо застосування до інспектора взводу № 2 роти швидкого реагування Схід поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.12.2025 № 803 о/с по особовому складу про звільнення з 16.12.2025 інспектора взводу № 2 роти швидкого реагування Схід поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України про «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти швидкого реагування Схід поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 16 грудня 2025 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не звільнення зі служби в поліції з 13.11.2025 за рапортом від 30.10.2025 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області винести наказ про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 13.11.2025 за рапортом від 30.10.2025, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було направлено на адресу відповідача рапорт про звільнення аза власним бажанням зі служби в поліції з 13.11.2025 із зазначенням причин початком довготривалого лікування, яке об`єктивно перешкоджає проходженню служби. Пізніше цей рапорт позивачем було доповнено ще однією причиною звільнення необхідність переїзду за зареєстрованим місцем проживання в Запорізьку область. 13.11.2025 позивач звернувся до відповідача із службовим повідомленням із проханням видати йому копію наказу про звільнення та провести йому повний розрахунок. 14.11.2025 позивач повідомив про те, що здав своє службове посвідчення та жетон інспектору відділення кадрового забезпечення відповідача, про що був складений акт прийому-передачі. 17.11.2025 позивач знов звернувся до відповідача із повідомленням про вчинення вищевказаних дій. Листом начальника відділення документування ППОП ГУНП в Харківській області від 24.11.2025 позивача було повідомлено, що наказом ГУНП в Харківській області від 20.11.2025 №3039 було створено дисциплінарну комісію та призначено службове розслідування за фактом невиконання наказу начальника ГУНП в Харківській області із пропозицією з`явитись у дводенний термін, 28.11.2025, для надання пояснень. При цьому із наказом від 20.11.2025 №3039 позивача ознайомлено не було. Тож, реалізуючи своє право на надання пояснень, позивач мав тільки здогадуватись, з приводу чого відносно нього проводиться службове розслідування. Тим не менш, 28.11.2025 позивач надіслав свої пояснення дисциплінарній комісії, в яких повідомив, що його не було ознайомлено з наказом від 20.11.2025 № 3039; надав копії листків непрацездатності, висновку ЛКК; зауважив, що з 11.11.2025 по 13.11.2025 ніс службу; враховуючи поданий 30.10.2025 рапорт про звільнення, вважав 13.11.2025 останнім днем служби; 13.11.2025 йому було зачитано наказ №278 о/с дск від 11.11.2025, яким його включено до складу зведеного загону з направленням до м. Куп`янськ з датою відбуття 08.11.2025; ознайомлюватись із цим наказом позивачу було заборонено. 09.12.2025 листом начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області від 27.11.2025 позивача було повідомлено, що керівництвом Головного управління було прийнято рішення про його звільнення не раніше 03.02.2026. 15.12.2025 ГУНП в Харківській області було у відповідь на адвокатський запит було надано супровідний лист про надіслання копій наказів про призначення та проведення службового розслідування відносно позивача, копій висновків службових розслідувань та матеріалів службових розслідувань. Однак самі копії вказаних документів надані не були. 16.12.2025 позивачу надійшов лист ТВО командира ППОП ГУНП в Харківській області від 05.12.2025 з копією наказу від 03.12.2025 № 1696 про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ППОП ГУНП в Харківській області у вигляді звільнення зі служби в поліції та копією наказу від 15.12.2025 № 803 о/с по особовому складу про звільнення позивача з 16.12.2025 у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. З іншими документами позивача ознайомлено не було. Вважає такі дії протиправними та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем не було надано до рапортів про звільнення за власним бажанням документів, які б підтверджували вказані позивачем обставини, тому вказані рапорти не підлягають задоволенню. З приводу проведення службового розслідування відповідач зазначає, що позивачем було не виконано накази безпосередніх командирів та позивач не вийшов на службу без повідомлення причин, що відповідач вважає істотним порушенням. З огляду на це, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

ОСОБА_1 30.10.2025 на ім`я начальника ГУНП в Харківській області Петра Токаря подав рапорт про свій намір звільнитися зі служби в Національній поліції України за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 13.11.2025.

03.11.2025 цей рапорт ОСОБА_1 був доповнений, вказана ще одна причина звільнення зі служби - необхідність переїзду за зареєстрованим місцем проживання в Запорізьку область, що у сукупності зі станом здоров`я позивача, не дозволяє подальше проходження служби.

13.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Харківській області зі службовим повідомленням із проханням видати йому копію наказу про звільнення, трудову книжку та провести повний розрахунок.

14.11.2025 рапортом ОСОБА_1 повідомив Головне управління Національної поліції в Харківській області про те, що він здав своє службове посвідчення та службовий жетон інспектору відділення кадрового забезпечення ППОП ГУНП в Харківській області, про що був складений акт прийому-передачі.

17.11.2025 ОСОБА_1 знову звернувся до Головного управління Національної поліції в Харківській області із повідомленням про вчинення ним вищевказаних дій і проханням надіслати йому за зареєстрованим місцем проживання трудову книжку, копію наказу про звільнення, довідку про грошові виплати, довідку про невикористану відпустку та суму відповідної компенсації.

Листом начальника відділення документування ППОП ГУНП в Харківській області від 24.11.2025 ОСОБА_1 було повідомлено, що наказом ГУНП в Харківській області від 20.11.2025 № 3039 було створено дисциплінарну комісію та призначено службове розслідування за фактом невиконання наказу начальника ГУНП в Харківській області із пропозицією з`явитись у дводенний термін, 28.11.2025, для надання пояснень.

Проте позивач стверджує, що із наказом від 20.11.2025 № 3039 його ознайомлено не було.

28.11.2025 позивач надіслав свої пояснення дисциплінарній комісії, в яких повідомив, що його не було ознайомлено з наказом від 20.11.2025 № 3039; надав копії листків непрацездатності, висновку ЛКК; зауважив, що з 11.11.2025 по 13.11.2025 ніс службу; враховуючи поданий 30.10.2025 рапорт про звільнення, вважав 13.11.2025 останнім днем служби; 13.11.2025 йому було зачитано наказ № 278 о/с дск від 11.11.2025, яким його включено до складу зведеного загону з направленням до м. Куп`янськ з датою відбуття 08.11.2025.

09.12.2025 листом начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області від 27.11.2025 позивача було повідомлено, що керівництвом Головного управління було прийнято рішення про його звільнення не раніше 03.02.2026.

15.12.2025 ГУНП в Харківській області було у відповідь на адвокатський запит було надано супровідний лист про надіслання копій наказів про призначення та проведення службового розслідування відносно позивача, копій висновків службових розслідувань та матеріалів службових розслідувань. Однак самі копії вказаних документів надані не були.

16.12.2025 позивачу надійшов лист ТВО командира ППОП ГУНП в Харківській області від 05.12.2025 з копією наказу від 03.12.2025 № 1696 про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ППОП ГУНП в Харківській області у вигляді звільнення зі служби в поліції та копією наказу від 15.12.2025 № 803 о/с по особовому складу про звільнення позивача з 16.12.2025 у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Також позивач зазначає, що всі накази йому посилались за допомогою месенджеру WhatsApp.

Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті, використання примусової праці забороняється.

Служба в Національній поліції є державною службою особливого характеру (ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію»), однак принцип вільного вибору праці та добровільності проходження служби поширюється на поліцейських у повній мірі. Пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» чітко передбачено право поліцейського на звільнення зі служби за власним бажанням.

Як встановлено судом, 30.10.2025 Позивач подав на ім`я начальника ГУНП в Харківській області рапорт про звільнення зі служби за власним бажанням з 13.11.2025 у зв`язку з необхідністю тривалого лікування та подальшою зміною місця проживання.

Оцінюючи порядок розгляду вказаного рапорту, суд враховує, що на час виникнення спірних правовідносин порядок звільнення за власним бажанням деталізовано пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114). Відповідно до п. 68 Положення № 114, особи рядового та начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу про прийняте ними рішення не пізніше як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Відповідач у відзиві на позов вказав, що Позивач не надав належних документів за Переліком, затвердженим Постановою КМУ від 12.06.2013 № 413, які б давали право на дострокове звільнення (до спливу 3 місяців). Суд погоджується з тим, що травма суглоба не є підставою для дострокового звільнення за Постановою № 413 без висновку ВЛК про непридатність до служби.

Проте Відповідачем було допущено помилкове тлумачення правових наслідків подання такого рапорту.

Суд зазначає, що подання поліцейським рапорту про звільнення за власним бажанням раніше ніж за 3 місяці (без наявності безумовних поважних причин для дострокового звільнення) не анулює сам рапорт і не позбавляє особи права на звільнення.

У разі відсутності підстав для скорочення 3-місячного строку, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний визначити конкретну дату звільнення у межах передбаченого п. 68 Положення № 114 тримісячного терміну (підрахованого від дня подання рапорту) та видати відповідний наказ про звільнення поліцейського за власним бажанням після спливу цього строку.

Роботодавець не має права ігнорувати волевиявлення працівника, затягувати процес розгляду рапорту чи штучно переводити правовідносини у площину дисциплінарної відповідальності за відсутність на службі після вказаної у рапорті бажаної дати.

Отримавши рапорт Позивача від 30.10.2025, начальник ГУНП наклав резолюцію «Розглянути у відповідності до п. 68 Положення». З урахуванням дати подання рапорту (30.10.2025) та 3-місячного строку попередження, передбаченого п. 68 Положення № 114, граничною та законною датою звільнення Позивача за власним бажанням було 30 січня 2026 року.

Замість визначення дати звільнення та видачі наказу про звільнення з 30.01.2026, Відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо належного розгляду рапорту та ініціював процедуру дисциплінарного переслідування. Суд кваліфікує таку бездіяльність ГУНП в Харківській області як протиправну.

Щодо відсутності складу дисциплінарного проступку та протиправності наказів про притягнення до відповідальності і звільнення.

Застосування дисциплінарного стягнення є заходом юридичної відповідальності. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни чи невиконанні обов`язків.

Зі змісту даної норми випливає, що обов`язковими елементами складу дисциплінарного проступку є:

Протиправна поведінка (дія чи бездіяльність);

Шкідливі наслідки;

Причинний зв`язок між поведінкою та наслідками;

Суб`єктивна сторона вина поліцейського (умисел або необережність).

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає склад дисциплінарного проступку та унеможливлює притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для притягнення Позивача до відповідальності наказом від 03.12.2025 № 1696 стало невиконання наказу від 11.11.2025 № 278 о/с дск про його включення до зведеного загону з направленням до м. Куп`янськ для виконання бойових (спеціальних) завдань та відсутність на службі у період з 14.11.2025.

Оцінюючи наявність у діях Позивача вини, суд звертає увагу на наступні обставини: До матеріалів справи долучено висновок ЛКК № 1342 від 11.11.2025, виданий поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Харківській області», згідно з яким Позивач потребував звільнення від фізичних навантажень через діагноз: пошкодження зв`язок лівого гомілковостопного суглоба. Також позивачем долучено довідки про тимчасову непрацездатність.

Завдання, які покладалися на зведений загін в операційній зоні ТГ «Куп`янськ» (відсіч збройної агресії, протидія диверсіям, безпосередній вогневий контакт), передбачають високий рівень фізичної підготовки, ведення бойових дій та носіння повного бойового спорядження (бронежилет 5 класу, шолом, автоматична зброя, що закріплені за Позивачем).

Суд зазначає, що травма суглоба та медичний висновок ЛКК про звільнення від фізичних навантажень свідчать про об`єктивну фізичну неможливість Позивача виконувати бойові накази.

Невиконання наказу керівника, зумовлене об`єктивним станом здоров`я та фізичною неспроможністю його виконати, не може розцінюватися як винний саботаж, умисне ухилення від служби чи порушення Присяги поліцейського. Вина як обов`язковий елемент дисциплінарного проступку в даному випадку відсутня.

Крім того, суд виявляє процедурні порушення під час проведення службового розслідування: з матеріалів справи вбачається, що ознайомлення Позивача з наказом про призначення службового розслідування від 20.11.2025 № 3039 та викликом для надання пояснень здійснювалося шляхом відправлення повідомлень у месенджер WhatsApp.

Суд наголошує, що Дисциплінарний статут НПУ та Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах НПУ вимагають офіційного ознайомлення поліцейського з матеріалами та наказами під підпис або шляхом надіслання офіційної кореспонденції з підтвердженням вручення чи застосуванням КЕП. Надсилання скріншотів чи текстів через сторонні месенджери (WhatsApp, Telegram тощо) без згоди особи та без електронного підпису не є належним сповіщенням суб`єкта публічно-правових відносин у розумінні процесуального законодавства.

За таких обставин, наказ ГУНП в Харківській області від 03.12.2025 № 1696 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та наказ від 15.12.2025 № 803 о/с про звільнення з 16.12.2025 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» прийняті без урахування всіх обставин справи, без доведення вини Позивача та з порушенням процедури, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а також зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Позивач просив суд поновити його на посаді з 16.12.2025 та зобов`язати Відповідача звільнити його з 13.11.2025 за рапортом від 30.10.2025.

Суд вважає такі вимоги Позивача підлеглими лише частковому задоволенню з огляду на таке: Вимога про звільнення саме з 13.11.2025 є безпідставною, оскільки Позивачем не було надано висновку ВЛК про непридатність до служби з виключенням з обліку (що є єдиною підставою для звільнення без дотримання 3-місячного строку). Позивач зобов`язаний був дотриматися 3-місячного терміну попередження згідно з п. 68 Положення № 114.

Вимога про поновлення на посаді з метою подальшого звільнення є взаємовиключною. Оскільки Позивач протягом усього судового процесу висловлював безумовне волевиявлення припинити службу в НПУ за власним бажанням (що підтверджується рапортом від 30.10.2025 та зверненнями), поновлення його на посаді у звичайному розумінні суперечило б його ж рапорту.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за необхідне:

Скасувати наказ про звільнення за дисциплінарний проступок (п. 6 ч. 1 ст. 77);

Зобов`язати Відповідача повторно розглянути рапорт Позивача від 30.10.2025 та прийняти рішення щодо його звільнення зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з дати спливу 3-місячного строку попередження - 30 січня 2026 року.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частинами 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на те, що позивачем відповідно до платіжної інструкції від 23.12.2025 № 6241-2056-9199-2833 при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1 938,00 грн, який відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 5, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо неналежного розгляду рапорту старшого лейтенанта поліції Досаєва Вадима Андрійовича від 30.10.2025 про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.12.2025 № 1696 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ППОП ГУНП в Харківській області» в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.12.2025 № 803 о/с по особовому складу про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути рапорт старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 30.10.2025 про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням та прийняти рішення щодо його звільнення на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з урахуванням висновків суду та дати спливу тримісячного строку попередження (30 січня 2026 року).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 938,00 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписане суддею 25 вересня 2026 року.

Суддя Р.В. Сацький