Рішення № 140107987, 28.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2026 року Справа № 280/6175/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізький області :

№ 0278279-2411-0829- НОМЕР_1 ;

№ 0278278-2411-0829-UA23060070000082704;

№ 0278280-2411-0829-UA23060070000082704;

№ 0278281-2411-0829-UA23060070000082704;

№ 0278282-2411-0829-UA23060070000082704 від 11.03.2025;

- судови витрати покласти на відповідача.

Позовну заяву подано до суду адвокатом Гайворонським О.Ю. (далі - представник позивача).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до положень розділу ХІІ статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме 266.2.2. ПК України, не є об`єктом оподаткування: е) об`єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках. Податкові повідомлення-рішення, в порушення діючих податкових норм, було направлено не за адресою місця реєстрації позивача. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач надав до суду 09.07.2026 року відзив на позов. Головне управління ДПС у Запорізькій області заперечує проти позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав. Податкові повідомлення-рішення разом із розрахунком податку були надіслані за місцем податкової адреси позивача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Лист повернуто поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 12.04.2025. Лише приналежність об`єкту нерухомості до класу 1230 "Будівлі оптово-роздрібної торгівлі" Національного класифікатора України будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України вiд 16.05.2023 № 3573, не надає підстав для виключення об`єкта нерухомості з об`єктів оподаткування податком. Наведенi положення дають підстави зробити висновок, що застосування підпункту "е" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі дотримання таких обов`язкових умов: реєстрація власника об`єкту нерухомості, як суб`єкта господарювання, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців i покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарiв за цінами, що складаються залежно вiд попиту i пропозицій; створення та розміщення об`єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці; здiйснення діяльності безпосередньо суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу у тимчасових спорудах та/або в малих архітектурних формах та на ринках. За інших обставин у власника об`єкту нерухомості, які відносяться до класу 1230 "Будівлі оптово-роздрібної торгівлі" виникають податкові зобов`язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки, на загальних підставах. Відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідачем 10.07.2026 подано до суду клопотання від представника ГУ ДПС України у Запорізькій області надійшла заява про залишення позову без розгляду..

Ухвалою суду від 13.07.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду.

13.07.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він заперечував, щодо доводів відповідача, просить позов задовольнити.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, позивач є власником об`єктів нерухомого майна, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 та використовуються ТОВ «Речовий ринок Анголенко» та підприємцями в своєї господарської діяльності, а саме : -будівля літ.Б (1), торгівельного кіоску,загальна площа 15,1 м.кв. -будівля літ.Ж (8), торгівельного ряду «Ангар»,загальна площа 401,1 м.кв. -будівля літ.О , торгівельного ряду «Палас»,загальна площа 576,1 м.кв. -будівля літ.Ц (1), торгівельного ряду «А-залізничний»,загальна площа 559 м.кв. -будівля літ.Ц , торгівельного ряду «А-залізничний»,загальна площа 907,1 м.кв.

На підставі вказаної інформації Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 11.03.2025 за 2024 рік:

- № 0278278-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 16 101,02 грн.;

- № 0278279-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 9 922,25 грн.;

- № 0278280-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 10 225,78 грн.;

- № 0278281-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 7 119,53 грн.;

- № 0278282-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 268,03грн., які разом з податковим розрахунком відправлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем податкової адреси. Лист повернуто поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 12.04.2025. Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 6 ПК України надано визначення понять «податок» та «збір». Так, податок - це обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податковим зобов`язанням в розумінні ПК України, визначається, як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України. (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. ПК України)

За визначенням пп 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з пп 14.1.129-1. п. 14.1 ст. 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості.

До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків.

Відповідно до статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлює, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпункт 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначає об`єкти, які не є об`єктами оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зокрема, в підпункті «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України вказано, що не є об`єктом оподаткування: об`єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.

У постанові від 27 серпня 2024 року у справі № 160/7228/24, від 25 лютого 2025 року у справі № 160/7225/24 Верховний Суд зазначив, що для застосування підпункту «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України необхідно обов`язково дотриматися усіх наступних умов:

- об`єкт повинен відноситися до нежитлової нерухомості;

- об`єкт повинен використовуватися суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу;

- суб`єкт господарювання повинен провадити свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.

Суд зазначає, що приписи підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України свідчать про те, що законодавець у кожному підпункті (від «а» до «л») передбачив чіткі умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню.

Аналіз пункту «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України свідчить, що однією з істотних умов для звільнення від оподаткування відповідно на підставі цього пункту є ознака місця здійснення діяльності власником нерухомого майна - в малій архітектурній формі та на ринку.

Саме така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 21.12.2022 у справі №520/4333/2020.

Як зазначено судом вище, позивач є власником об`єктів нежитлової нерухомості, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 , а саме: будівля літ. Б (1), торгівельного кіоску, загальна площа 15,1 м2; будівля літ. Ж (8), торгівельного ряду «Ангар», загальна площа 401,1 м2; будівля літ. О, торгівельного ряду «Палас», загальна площа 576,1 м2; будівля літ. Ц (1), торгівельного ряду «А залізничний», загальна площа 559 м2; будівля літ. Ц, торгівельного ряду «А залізничний», загальна площа 907,1 м2.

При цьому, як встановлено судом, та не є спірним, позивачем такі об`єкти нерухомості передані в оренду за договором найму (оренди) від 18.06.2014.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрований, як фізична особа-підприємець з 15.10.2001, згідно ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України є суб`єктом малого підприємництва, з видами господарської діяльності серед іншого 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах.

Відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджених Державним комітетом статистики України від 23.12.2011 №396, клас економічної діяльності 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна серед іншого включає діяльність ринків.

Відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

За вказаного правового регулювання, умова податкової пільги на ринках може поширюватися на об`єкти нерухомості, які є об`єктом права власності суб`єктів господарювання малого та середнього бізнесу, що утворені на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці та зареєстровані в установленому порядку.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що об`єкти нежитлової нерухомості, на які нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є саме будівлями торгівельних рядів на ринку та використовуються наймачем «Речовий ринок Анголенка».

Відповідач також зазначає, що відповідно до даних інформаційних систем ДПС, ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку та згідно з податковими деклараціями за 2020 2023 роки задекларував дохiд вiд здiйснення діяльності у тому числі за КВЕД: 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Таким чином, зазначені вище об`єкти нежитлової нерухомості використовується на території ринку та з метою його діяльності суб`єктом малого підприємництва, тому не є об`єктом оподаткування.

Відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

За вказаного правового регулювання, умова податкової пільги «на ринках» може поширюватися на об`єкти нерухомості, які є об`єктом права власності суб`єктів господарювання малого та середнього бізнесу, що утворені на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці та зареєстровані в установленому порядку.

Таким чином, об`єкт нежитлової нерухомості, який знаходиться в АДРЕСА_2 значно перевищують по площі МАФ, буд.8, а саме: будівля літ.Б(1), торгівельного кіоску, загальна площа 15,1м2; будівля літ.Ж(8), торгівельного ряду «Ангар», загальна площа 401,1 м2; будівля літ.О, торгівельного ряду «Палас», загальна площа 576,1 м2; будівля літ.Ц(1), торгівельного ряду «А залізничний», загальна площа 559 м2; будівля літ.Ц, торгівельного ряду «А залізничний», загальна площа 907,1 м2., використовується на території ринку та з метою його діяльності суб`єктом малого підприємництва, тому не є об`єктом оподаткування.

Щодо доводів представника позивача про відсутність нарахування податку з моменту державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості позивача, суд зазначає, що відносини щодо нарахування та/або ненарахування податку на нерухоме майно з моменту державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості, не охоплюється предметом спору у цій справі (спірний податковий період 2020 - 2023 роки), тому судом оцінка таким правовідносинам не надається під час розгляду цієї справи.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв не у спосіб, що визначений законом, а тому вказані оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1064,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При цьому, питання повернення надміру сплаченого судового збору може бути вирішене шляхом постановлення судом ухвали відповідно до норм статті 7 Закону України «Про судовий збір», а не норм ст.139 КАС України, зокрема особа може звернутися до суду з заявою про повернення надміру сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного Управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166, ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області: № 0278279-2411-0829-UA23060070000082704, № 0278278-2411-0829-UA23060070000082704, № 0278280-2411-0829-UA23060070000082704, № 0278281-2411-0829-UA23060070000082704, № 0278282-2411-0829-UA23060070000082704 від 11.03.2025.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28 вересня 2026 року.

Суддя Р.В. Сацький