Ухвала суду № 140107923, 28.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ЩОДО ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ

28 вересня 2026 року Справа № 280/10068/26 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) представника позивачів адвокат Сердюк Роман Вікторович (53610, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, вул. Травнева, буд.12, РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Головного управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9-А ЄДРПОУ: 08803498), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 в особі законного представника (матері) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 в особі законного представника (матері) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті та реєстрації заяв і зобов`язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого військовослужбовця, -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач 1), ОСОБА_2 (далі позивач 2) до Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України (далі відповідач 1), Головного управління Національної гвардії України (далі відповідач 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті та реєстрації заяв і зобов`язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого військовослужбовця, відповідно до якої позивачі просять суд:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України, які полягали у відмові прийняти та зареєструвати нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 17.08.2026 про відкликання їхніх заяв від 22.12.2025 про відмову від призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_6 ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України прийняти, зареєструвати та розглянути нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 17.08.2026, долучити їх до матеріалу ОГД, перевірити комплектність документів, визначити осіб, які мають право на ОГД, підготувати висновок щодо можливості виплати позивачам часток одноразової грошової допомоги та подати висновок із повним матеріалом до Головного управління Національної гвардії України у строк, установлений пунктом 10 Порядку №484 та з урахуванням правових висновків, викладених у мотивувальній частині цього рішення суду;

зобов`язати Головне управління Національної гвардії України після надходження висновку та матеріалів від Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України розглянути їх комісією та прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належних їм часток одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_6 , з урахуванням заяв від 17.08.2026 та з урахуванням правових висновків, викладених у мотивувальній частині цього рішення суду.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим стаття 160, 161, 172 КАС України.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява містить клопотання про звільнення позивачів від сплати судового збору. На обґрунтування свого клопотання позивачами вказано, що у справі наявні докази , що підтверджують винятково складні медичні та майнові обставини позивачів. У ОСОБА_2 діагностовано онкологічне злоякісне новоутворення голівки підшлункової залози, протокову аденокарциному, їй проведено операцію, діагноз морфологічно підтверджено. Після оперативного втручання ОСОБА_2 пройшла декілька послідовних схем хіміотерапії. У 2026 році у зв`язку з прогресуванням захворювання виникла необхідність проведення третьої лінії паліативної поліхіміотерапії із застосуванням ліпосомального іринотекану, кальцію фолінату та фторурацилу. ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 08.06.2026 до 15.06.2026, з 20.07.2026 до 27.07.2026 та з 10.08.2026 до 17.08.2026. Комп`ютерною томографією від 05.08.2026 підтверджено метастатичне ураження брижі тонкої кишки та необхідність продовження дороговартісної протипухлинної терапії. Лише витрати, підтверджені датованими розрахунковими документами, становлять 306 910,60грн. Наведені витрати не є одноразовими побутовими видатками. Вони безпосередньо зумовлені необхідністю збереження життя та здоров`я ОСОБА_2 , а лікування триває і потребуватиме подальшого фінансування. Медичні виписки, результат комп`ютерної томографії, касові чеки та накладні підтверджують не абстрактне посилання на складне матеріальне становище, а конкретне, актуальне й істотне фінансове навантаження. Крім того, обидва позивачі мають статус внутрішньо переміщених осіб та вимушено проживають поза зареєстрованим місцем проживання. Вони фактично проживають за однією адресою, а тяжке захворювання ОСОБА_2 та необхідність безперервного лікування об`єктивно впливають на майнове становище всієї сім`ї, зокрема і ОСОБА_1 . Розмір судового збору за подання цього позову становить 1 331,20грн. для кожного позивача, а загалом 2 662,40 грн. За встановлених обставин покладення на позивачів обов`язку сплатити судовий збір створить додатковий фінансовий тягар та вимагатиме відволікання коштів, необхідних для продовження життєво необхідного лікування ОСОБА_2 .

Розглянувши клопотання позивачів суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

В силу приписів абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За правилами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд вважає за необхідне зауважити, що судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається.

Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Також слід зазначити, що норми частини 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 160/26929/21.

Суд зазначає, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень частини 1 статті 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Верховний Суд в ухвалі від 07.02.2022 у справі № 120/4764/21-а зазначив, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Вказане узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 25.10.2022 у справі № 640/10720/21.

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд наголошує, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

В той же час суд наголошує на тому, що позивачами не додано до свого клопотання доказів які б свідчить про їх дійсний майновий стан.

Суд наголошує на тому, що підставою для звільнення від сплати судового збору є саме майновий стан особи, а не будь-які інші чинники.

Надані позивачами копії фіскальних чеків не підтверджують дійсне майнове становище позивачів, а частина з них взагалі не містить даних про платника.

Суд зауважує, що доказами майнового стану позивачів можуть бути довідки про наявність/відсутність коштів на банківських рахунках, існування інших джерел доходів, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта про відсутність у позивача прав на нерухоме майно, довідка Пенсійного органу про відсутність доходів тощо.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачами не надано доказів скрутного майнового стану позивачів, відповідно суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 132, 133, 241,248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) представника позивачів адвокат Сердюк Роман Вікторович (53610, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, вул. Травнева, буд.12, РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Головного управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9-А ЄДРПОУ: 08803498), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 в особі законного представника (матері) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 в особі законного представника (матері) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті та реєстрації заяв і зобов`язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого військовослужбовця, відмовити.

Копію цієї ухвали надіслати позивачам.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України.

Ухвала виготовлена та підписана 28 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз