Рішення № 140107898, 28.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2026 року Справа № 280/8551/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченко Вікторію Олександрівну

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України;

Головне управління Національної гвардії України

про визнання протиправною, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченко Вікторію Олександрівну (далі - відповідач), треті особи: Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України; Головне управління Національної гвардії України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченко Вікторії Олександрівни про зупинення вчинення виконавчих дії по ВП № 81095047 від 13.08.2026;

- зобов`язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченко Вікторію Олександрівну відновити виконавче провадження ВП № 81095047 та продовжити вчинення примусових дій щодо виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2026 в адміністративній справі № 280/10360/25 Головним управлінням Національної гвардії України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2026 року в адміністративній справі. №280/10360/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволені частково., а саме: визнано протиправними дії Головного управління Національної гвардії України про поверненням документів на доопрацювання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер від вогнепального поранення несумісного з життям під час виконання бойових завдань 27 березня 2022 року в населеному пункті м. Маріуполь, Донецької області та зобов`язанно Головне управління Національної гвардії України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи щодо призначення їй одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер від вогнепального поранення несумісного з життям під час виконання бойових завдань 27 березня 2022 року в населеному пункті м. Маріуполь, Донецької області, та прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків суду по цій справі.

25.05.2026 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченка Вікторією Олександрівною відкрито виконавче провадження ВП № 81095047 по виконанню вищевказаного рішення суду.

15.06.2026 року Запорізький окружний адміністративний суд виніс Ухвалу про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року по справі №280/10360/25.

13.08.2026 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченка Вікторією Олександрівною зупинено вчинення виконавчих дії по ВП № 81095047 відповідно до пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії. або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 81095047 до закінчення/припинення дії воєнного стану в Україні є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки статтею І29-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Право на виконання судового рішення є складовою частиною права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Стаття 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає, що під час дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів. Відтак, Конституцією України гарантовано, що в умовах воєнного стану не може бути обмежено право особи на судовий захист, який включає в себе і право на виконання судового рішення.

Ухвалою від 31.08.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено без виклику (без повідомлення) учасників справи.

07.09.2026 року представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 81095047 щодо примусового виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду № 280/10360/25 від 10 квітня 2026 року щодо зобов`язання Головне управління Національної гвардії України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи щодо призначення їй одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер від вогнепального поранення несумісного з життям під час виконання бойових завдань 27 березня 2022 року в населеному пункті м. Маріуполь, Донецької області, та прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків суду по цій справі. Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем 25.05.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81095047. На адресу Відділу надійшов лист від Головного управління Національної гвардії України про зупинення виконавчого провадження. Зокрема, згідно Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження, зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 , затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій. Оскільки, Головне управління Національної гвардії України в м. Києві є Головним органом військового управління Національної гвардії України згідно Положення про головний орган військового управління Національної гвардії України, затвердженого Указом Президента України від 28 березня 2014 року № 346/2014, то виконання судового рішення підлягає зупиненню на період дії воєнного стану в Україні. Просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа, Головне управління Національної гвардії України пояснень не надала щодо позову.

Враховуючи зазначене, суд розглянув справу за відсутності представників учасників справи (в письмовому провадженні).

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2026 року в адміністративній справі. №280/10360/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволені частково., а саме:

визнано протиправними дії Головного управління Національної гвардії України про поверненням документів на доопрацювання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер від вогнепального поранення несумісного з життям під час виконання бойових завдань 27 березня 2022 року в населеному пункті м. Маріуполь, Донецької області;

зобов`язанно Головне управління Національної гвардії України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи щодо призначення їй одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер від вогнепального поранення несумісного з життям під час виконання бойових завдань 27 березня 2022 року в населеному пункті м. Маріуполь, Донецької області, та прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків суду по цій справі.

Рішення набрало законної сили 17.03.2026

На виконання рішення суду у справі №280/10360/25 ОСОБА_1 10.04.2026 видані виконавчі листи.

25.05.2026 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченка Вікторією Олександрівною відкрито виконавче провадження ВП № 81095047 по виконанню вищевказаного рішення суду.

25.05.2026 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченка Вікторією Олександрівною винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 402,96 грн.

На адресу Відділу надійшов лист 25.05.2026 № 81095047 від Головного управління Національної гвардії України про зупинення виконавчого провадження. Зокрема, згідно Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження, зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 , затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій. Оскільки, Головне управління Національної гвардії України в м. Києві є Головним органом військового управління Національної гвардії України згідно Положення про головний орган військового управління Національної гвардії України, затвердженого Указом Президента України від 28 березня 2014 року № 346/2014, то виконання судового рішення підлягає зупиненню на період дії воєнного стану в Україні.

13.08.2026 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченка Вікторією Олександрівною зупинено вчинення виконавчих дії по ВП № 81095047.

Позивач вважає, що постанова державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 81095047 до закінчення/припинення дії воєнного стану в Україні є протиправною та підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) та інших виконавчих документів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

За положеннями ст.1 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням.

Відповідно до ст.10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За змістом частини 1 статті 13 Закону України №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Абзацами 22, 23 пункту 10-2 Закону №1404-VIII, визначено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Головне управління Національної гвардії України в м. Києві є Головним органом військового управління Національної гвардії України згідно Положення про головний орган військового управління Національної гвардії України, затвердженого Указом Президента України від 28 березня 2014 року № 346/2014, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Як вбачається з матеріалів справи боржником у виконавчому провадженні ВП №81095047 з виконання виконавчого листа №280/10360/25 від10.04.2026, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом є Головне управління Національної гвардії України, який є органом військового управління.

Посилаючись на положення пункту 10-2 Закону №1404-VIII державний виконавець в даному випадку прийняв постанову від 13.08.2026 року про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду №280/10360/25 від 10.04.2026 - на період дії воєнного стану в Україні.

Разом з цим, зі змісту оскарженої постанови слідує, що виконавчі дії зупинені на підставі абзацу 12 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, у той час як ця правова норма втратила чинність з 06.05.2023 у зв`язку з набранням чинності Законом № 3048-IX від 11.04.2023, яким пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII викладено в новій редакції, згідно з якою підстави зупинення вчинення виконавчих дій визначені, зокрема, абзацами 22 та 23 згаданого пункту.

Станом на час винесення оскарженої постанови абзац 12 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII має такий зміст: «Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови: … ».

Таким чином, державний виконавець фактично застосував правову норму, яка втратила чинність і не підлягає застосуванню.

Водночас, зміст абзацу 12 у редакції до 06.05.2023 та абзацу 22 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII у редакції після 06.05.2023, хоча і не є тотожним, проте збігається в частині того, що зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України.

Тобто, сама по собі передбачена пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII підстава для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є, зокрема, органи військового управління, - існувала та продовжує існувати, в тому числі і на час винесення оскарженої постанови та розгляду цієї справи.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне врахувати таке.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 1291 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Згідно статті 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Крім того, у Рішенні від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя; невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення.

Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачається право кожної людини на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо її прав та обов`язків.

Сформовані та вже усталені позиції Європейського суду з прав людини стосовно виконання судових рішень полягають у наступному: право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) ("Шмалько проти України", заява N 60750/00, пункт 43). Суд також виходить з того, що важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень протоколу ("Бурдов проти Росії", заява N 589498/00, пункт 34).

У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок ("Immobiliare Saffi v. Italy", заява N 22774/93, пункт 74).

Таким чином, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Ця норма знайшла своє відображення і в ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно якої у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів.

Конституцією України гарантовано, що в умовах воєнного стану не може бути обмежено право особи на судовий захист, який включає в себе і право на виконання судового рішення.

Як вже зазначалось вище, примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

В свою чергу невчинення державним виконавцем у повному обсязі виконавчих дій та всіх належних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», для примусового виконання рішення суду, порушує, перш за все, право особи на судовий захист, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також принцип обов`язковості судового рішення.

Судове рішення, ухвалене на користь позивача, та з приводу виконання якого виник даний спір, стосується повторної перевірки підстав призначення одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер від вогнепального поранення несумісного з життям під час виконання бойових завдань 27 березня 2022 року в населеному пункті м. Маріуполь, Донецької області, та прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків суду.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан, який триває і на даний час.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію», оголошено проведення загальної мобілізації у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Також вказаною статтею Закону України «Про оборону України» регламентовано, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У справі № 280/10360/25 спір стосувався протиправності дії Головного управління Національної гвардії України про поверненням документів на доопрацювання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер від вогнепального поранення несумісного з життям під час виконання бойових завдань ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті м. Маріуполь, Донецької області.

Суд зазначає, що право на позивача на оскарження рішень, дій чи бездіяльності, в тому числі Головного управління Національної гвардії України, не підлягає обмеженню в умовах воєнного стану, як і право на виконання судового рішення, оскільки гарантується Конституцією України, а тому невиконання ухваленого в даному випадку на користь позивача судового рішення у спосіб зупинення проведення виконавчих дій на невизначений термін фактично нівелює гарантії судового захисту для позивача.

З урахуванням гарантованого Конституцією України, навіть в умовах воєнного стану, права на судовий захист, складовою частиною якого є право на виконання судового рішення, а також зважаючи на предмет спору у справі, за наслідком вирішення якого Одеським окружним адміністративним судом постановлено судове рішення на користь позивача, яке підлягає безумовному виконанню, та яке стосується правовідносин, які виникли у зв`язку з дією в Україні особливого періоду режиму воєнного стану та підлягають врегулюванню саме у цей період, суд вважає, що положення пункту 10-2 Закону України «Про виконавче провадження» в частині зупинення у період дії воєнного стану в Україні вчинення виконавчих дій, не підлягають застосуванню під час виконання виконавчого провадження ВП № 81095047, оскільки суперечать нормам Конституції України та порушують право позивача на судовий захист та виконання судового рішення.

Крім того, державним виконавцем ані в оскаржуваній постанові, ані у відзиві на позов не наведено об`єктивних причин того, чому рішення суду не може виконуватися і чому виконавчі дії потребують зупинення.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, а оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваної постанови не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою, а відтак, такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог присудженню на користь позивача підлягають судові витрати зі сплати судового збору розмірі 1331,20 грн.

При цьому, вказані витрати підлягають присудженню за рахунок бюджетних асигнувань Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, оскільки Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не є самостійною юридичної особою.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245, 250, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченко Вікторію Олександрівну (03056, місто Київ, вулиця Олекси Тихого, 32), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д ЄДРПОУ 43315602), Головне управління Національної гвардії України (03151, місто Київ, вул.Святослава Хороброго, будинок 9-А ЄДРПОУ 08803498), визнання протиправною, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченко Вікторії Олександрівни про зупинення вчинення виконавчих дії по ВП № 81095047 від 13.08.2026.

Зобов`язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченко Вікторію Олександрівну відновити виконавче провадження ВП № 81095047 та продовжити вчинення примусових дій, щодо виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2026 в адміністративній справі № 280/10360/25 Головним управлінням Національної гвардії України.

Стягнути з Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д ЄДРПОУ 43315602) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 28.09.2026.

Суддя Р.В. Сацький