Ухвала суду № 140107516, 28.09.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/29054/26

категорія 113050100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом доДержавного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування", в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог , просить:

Визнати протиправними дії Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" (код ЄДРПОУ - 03191673), на яке покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи, щодо проведення перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 19.11.2025 про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності (Витяг № 75/25/7156/В), розпочатої на підставі повідомлення від 21.07.2026 №6974/03-19/2026.

Зобов`язати Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування" (код ЄДРПОУ - 03191673) утриматися від подальшого проведення перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 19.11.2025 про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності (Витяг №75/25/7156/В), розпочатої на підставі повідомлення від 21.07.2026 №6974/03-19/2026 та від ухвалення за її результатами рішення про скасування або зміну зазначеного рішення експертної команди чи про формування нового рішення замість нього.

Зобов`язати Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування" (код ЄДРПОУ - 03191673) утриматися від вчинення дій, спрямованих на реалізацію результатів зазначеної перевірки, а саме - від надсилання, передання або доведення в інший спосіб до відома органів Пенсійного фонду України, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення та територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки відомостей про скасування або зміну рішення експертної команди від 19.11.2025 (Витяг № 75/25/7156/В) чи про формування нового рішення замість зазначеного, а також від внесення таких відомостей до інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів і баз даних, у яких обліковується статус ОСОБА_1 як особи з інвалідністю.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позивач надіслав до суду клопотання, в якому просить постановити ухвалу про розгляд справи №240/29054/26 за правилами загального позовного провадження. Альтернативно, якщо суд не вбачатиме підстав для задоволення пункту 1, поновити позивачу строк подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та розглядати справу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши заяву позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що даний спір не входить до виключного переліку справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, визначеного ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України та не підпадає під перелік справ у спорах, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, визначеного ч.4 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також враховує альтернативне прохання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та поновлення строку на його подання.

Відповідно до ч.7 ст.262 КАСУ клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Враховуючи доводи клопотання, суд вважає за можливе поновити позивачу строк на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч.6 ст.262 КАСУ суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодекс. 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Вирішуючи питання переходу до загального позовного провадження або проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, суд виходить з наступного.

Обґрунтовуючи заяву, позивач посилається, зокрема, на те, що перевірку обґрунтованості рішення експертної команди призначено на підставі постанови органу досудового розслідування, яка йому не надавалася, а тому, на його думку, виникає необхідність її дослідження в судовому засіданні.

Крім того, позивач зазначає, що обставини справи пов`язані з діяльністю органу досудового розслідування та можуть зачіпати інтереси органів Пенсійного фонду України, соціального захисту населення, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, до яких за результатами перевірки можуть бути направлені відповідні відомості, у зв`язку з чим питання щодо їх залучення до участі у справі, на думку позивача, доцільно вирішити у підготовчому провадженні.

Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною третьою статті 257 КАС України визначено критерії, які суд має враховувати при вирішенні питання щодо форми провадження, зокрема категорію та складність справи, обсяг і характер доказів, необхідність проведення експертизи, виклику свідків, кількість учасників справи та інші обставини.

Посилання позивача на ненадання йому постанови органу досудового розслідування саме по собі не свідчить про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Необхідність отримання та дослідження такого документа може бути вирішена судом у межах наданих йому процесуальних повноважень щодо витребування доказів і не потребує переходу до іншої форми позовного провадження.

Також безпідставним є посилання позивача на можливе зачіпання інтересів інших державних органів та необхідність вирішення питання про їх залучення саме у підготовчому провадженні.

Сам факт того, що за результатами перевірки певні відомості потенційно можуть бути направлені до інших органів, не свідчить про те, що рішення у цій справі може безпосередньо вплинути на їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки. Крім того, необхідність вирішення питання про склад учасників справи не є безумовною підставою для переходу до загального позовного провадження.

Суд може надати правову оцінку доводам позивача щодо належного складу учасників справи та, за наявності передбачених законом підстав, вирішити питання про залучення відповідних осіб у межах процесуальних механізмів, передбачених КАС України.

При цьому, предметом спору у цій справі є правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки обґрунтованості рішення експертної команди про встановлення позивачу другої групи інвалідності.

Для вирішення цього спору суду необхідно встановити наявність правових підстав для проведення такої перевірки, дотримання відповідачем встановленого порядку її призначення та проведення, а також оцінити відповідні документи, що є предметом доказування у справі.

Таким чином, наведені позивачем обставини не свідчать про наявність у справі такої складності, обсягу доказів чи особливостей доказування, які б об`єктивно зумовлювали необхідність проведення підготовчого провадження та судового засідання з викликом учасників справи.

Клопотання позивача фактично зводиться до необхідності дослідження додаткового доказу та можливого вирішення питання про склад учасників справи, що саме по собі не змінює характеру спору та не зумовлює переходу до загального позовного провадження.

Отже, з огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин, склад учасників справи та характер доказів суд не встановив обставин, які б об`єктивно зумовлювали необхідність переходу до загального позовного провадження або проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

За таких обставин суд вважає, що наведені позивачем доводи можуть бути належним чином перевірені та оцінені в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, а тому заява позивача в частині переходу до загального позовного провадження та його альтернативне клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 242-246, 57,262 КАСУ,

ухвалив:

У задоволенні клопотання позивача про перехід до загального позовного провадження або проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Капинос