Рішення № 140107345, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/24958/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2026 року № 8174/0406 та № 8176/0406,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі позивач, ДП «СхідГЗК») до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Кіровоградській області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 21.05.2026 № 8174/0406 про застосування до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» штрафу у сумі 17374,52 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 21.05.2026 № 8174/0406 про застосування до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» штрафу у сумі 70,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях добувної, переробної, будівельної промисловості та постачальників комунальних послуг управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо порушення граничних строків сплати рентної плати за користування надрами за звітний період з 01.08.2022 по 07.04.2026, за результатами якої складено акт від 21.04.2026 № 5417/11-28-04-06/3/14309787. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем рентної плати за користування надрами, чим порушено п. 57.1 ст. 57, п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим до платника застосовано штраф у розмірі 10% по Первозванівській територіальній громаді в сумі 17374,52 грн та по Великосеверинівській територіальній громаді в сумі 70,59 грн.

На акт перевірки позивач подав заперечення від 07.05.2026 № 12-15/1089, за результатами розгляду яких відповідач листом від 19.05.2026 № 6796/6/11-28-04-06-03 повідомив про правомірність висновків акта, а 21.05.2026 прийняв податкові повідомлення-рішення № 8174/0406 (штраф 17374,52 грн) та № 8176/0406 (штраф 70,59 грн). Рішенням Державної податкової служби України від 17.07.2026 № 19018/6/99-00-06-03-02-06 зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Позивач не заперечує факту несвоєчасної сплати рентної плати, однак вважає, що відповідач при визначенні розміру штрафу не врахував обставину, що пом`якшує відповідальність, самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (підпункт 112-1.1.3 пункту 112-1.1 статті 112-1 Податкового кодексу України). Так, листами від 24.10.2023 № 12-01/6662, від 18.03.2024 № 12-01/1994, від 03.06.2024 № 12-01/3988, від 02.09.2024 № 12-01/5911, від 21.11.2024 № 12-01/7364, від 03.03.2025 № 12-01/1380, від 03.06.2025 № 12-01/3255/3, від 10.09.2025 № 12-01/5621, від 24.11.2025 № 12-01/7122 та від 07.04.2026 № 12-15/744 ДП «СхідГЗК» повідомляло ГУ ДПС у Кіровоградській області про порушення термінів сплати податків та про причини виникнення надважкого фінансового стану підприємства. Відтак, на думку позивача, відповідно до пункту 113.6 статті 113 Податкового кодексу України розмір штрафу мав становити 50 відсотків від розміру, встановленого статтею 124 цього Кодексу. На вказану обставину позивач посилався в запереченнях на акт перевірки та в скарзі, однак відповідач її не врахував.

Крім того, позивач зазначає, що розрахунок штрафу, наведений відповідачем, не дає можливості виокремити суму штрафу за кожен окремий період у межах з 01.08.2022 по 07.04.2026, що, з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.03.2023 у справі № 260/433/19, унеможливлює часткове скасування оскаржуваних рішень, а тому вони підлягають скасуванню повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому той заперечує проти позову з огляду на таке.

Камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами, визначених у податкових деклараціях, за період з 01.08.2022 по 07.04.2026, у зв`язку з чим на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України правомірно застосовано штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Заява про неможливість своєчасного виконання податкового обов`язку відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, ДП «СхідГЗК» та його підрозділами до ГУ ДПС у Кіровоградській області не подавалася.

Відповідач, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21, від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21, від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21, від 23.01.2024 у справі № 160/17160/21, від 01.10.2025 у справі № 280/8498/20, зазначає, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, не пов`язана із встановленням вини платника податків, для її застосування достатньо виявлення факту порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, а об`єктивні труднощі платника не звільняють його від відповідальності.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ 14309787) зареєстроване як юридична особа 28.10.1993, місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Жовті Води, вулиця Олеся Гончара, 2; основний вид діяльності 07.21 Добування уранових і торієвих руд. На території Кіровоградської області позивач здійснює діяльність, зокрема, через відокремлені підрозділи Інгульську, Смолінську та Новокостянтинівську шахти, та є платником рентної плати за користування надрами за місцезнаходженням ділянок надр.

Позивачем самостійно визначено грошові зобов`язання з рентної плати за користування надрами у податкових деклараціях від 25.04.2022 № 9048197297 (Первозванівська територіальна громада) та від 28.07.2022 № 9142176360 (Великосеверинівська територіальна громада).

Головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях добувної, переробної, будівельної промисловості та постачальників комунальних послуг управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі ПК України), у порядку, визначеному статтею 76 ПК України, проведено камеральну перевірку ДП «СхідГЗК» щодо порушення граничних строків сплати рентної плати за користування надрами за період з 01.08.2022 по 07.04.2026, за результатами якої складено акт від 21.04.2026 № 5417/11-28-04-06/3/14309787 (далі акт перевірки). Акт перевірки направлено позивачу рекомендованим листом 21.04.2026 та отримано ним 28.04.2026.

Згідно з розрахунками штрафних (фінансових) санкцій (додатки 1 та 2 до акта перевірки) встановлено випадки несвоєчасної сплати сум рентної плати за користування надрами, самостійно визначених ДП «СхідГЗК» у податкових деклараціях:

- по Первозванівській територіальній громаді (декларація від 25.04.2022 № 9048197297), з граничним терміном сплати 01.08.2022:

у сумі 11102,49 грн сплачено 26.09.2025 з затримкою на 1152 к.д., штраф 10% 1110,25 грн;

у сумі 181,90 грн сплачено 01.04.2026 з затримкою на 1339 к.д., штраф 10% 18,19 грн;

у сумі 116234,13 грн сплачено 24.03.2026 з затримкою на 1331 к.д., штраф 10% 11623,41 грн;

у сумі 42269,55 грн сплачено 29.09.2025 з затримкою на 1155 к.д., штраф 10% 4226,96 грн;

у сумі 3957,11 грн сплачено 25.09.2025 з затримкою на 1151 к.д., штраф 10% 395,71 грн;

усього 17374,52 грн;

- по Великосеверинівській територіальній громаді (декларація від 28.07.2022 № 9142176360), з граничним терміном сплати 19.08.2022:

у сумі 650,43 грн сплачено 25.03.2026 з затримкою на 1314 к.д., штраф 10% 65,04 грн;

у сумі 55,53 грн сплачено 07.04.2026 з затримкою на 1327 к.д., штраф 10% 5,55 грн;

усього 70,59 грн.

Не погодившись з висновками акта перевірки, ДП «СхідГЗК» подало до ГУ ДПС у Кіровоградській області заперечення від 07.05.2026 № 12-15/1089-вих (вх. № 17551/6 від 11.05.2026), в яких послалося на надіслані відповідачу листи з повідомленнями про порушення термінів сплати податків, зокрема лист від 24.10.2023 № 12-01/6662, та просило визначити відповідальність підприємства з урахуванням обставин, що пом`якшують відповідальність, відповідно до пп. 112-1.1.3 п. 112-1.1 ст. 112-1 та п. 113.6 ст. 113 ПК України.

Листом від 19.05.2026 № 6796/6/11-28-04-06-03 відповідач повідомив позивача, що за результатами розгляду заперечень комісією ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення про правомірність висновків, викладених в акті перевірки. В обґрунтування відповідач зазначив лише про те, що заява про неможливість своєчасного виконання податкового обов`язку відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, позивачем не подавалася. Оцінки листам позивача з повідомленнями про порушення термінів сплати податків у цій відповіді не наведено.

На підставі акта перевірки та пункту 124.1 статті 124 ПК України 21.05.2026 ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 8174/0406, яким до ДП «СхідГЗК» застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 17374,52 грн за порушення строків сплати грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами (код платежу 13030100) в сумі 173745,18 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 8176/0406, яким до ДП «СхідГЗК» застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 70,59 грн за порушення строків сплати грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами (код платежу 13030100) в сумі 705,90 грн.

У кожному з податкових повідомлень-рішень зазначено, що відповідно до висновку комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області з питань розгляду заперечень і пояснень від 19.05.2026 № 49/11-28-04-06/14309787 обставини, що пом`якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності, відсутні. Податкові повідомлення-рішення отримано позивачем 26.05.2026.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, ДП «СхідГЗК» звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою від 05.06.2026 № 12-15/1400-вих (вх. № 4409/С/6 від 05.06.2026), в якій також послалося на наявність обставини, що пом`якшує відповідальність.

Рішенням ДПС від 17.07.2026 № 19018/6/99-00-06-03-02-06, прийнятим за результатами розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення від 21.05.2026 № 8174/0406 та № 8176/0406 залишено без змін, а скаргу без задоволення. Доводи скаржника щодо обставин, що пом`якшують відповідальність, у цьому рішенні по суті не проаналізовано.

Судом також установлено, що листом від 24.10.2023 № 12-01/6662 (вх. ГУ ДПС у Кіровоградській області № 21606/6 від 24.10.2023) ДП «СхідГЗК» з посиланням на п.п. 112-1.1.3 п. 112-1.1 ст. 112-1 ПК України повідомило відповідача про вчинене правопорушення, зазначивши, що підприємство не в змозі, починаючи з січня 2021 року, забезпечити своєчасну сплату задекларованих податкових зобов`язань, тим самим порушуючи вимоги статті 124 ПК України, а податковий борг по Кіровоградській області станом на 30.09.2023 по підприємству разом з відокремленими підрозділами становить 136721,8 тис. грн, у тому числі по коду ЄДРПОУ 14309787 70993,2 тис. грн. До листа додано розшифровку податкового боргу станом на 30.09.2023 у розрізі податків, кодів класифікації доходів бюджету та рахунків територіальних громад, у тому числі з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (код 13030100). У листі також викладено причини виникнення податкового боргу: встановлення ціни на урановий оксидний концентрат нижче собівартості його виробництва, вимушений простій підприємства у 2022 році у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, заборгованість із заробітної плати тощо.

Надалі листами від 18.03.2024 № 12-01/1994, від 03.06.2024 № 12-01/3988, від 02.09.2024 № 12-01/5911, від 21.11.2024 № 12-01/7364, від 03.03.2025 № 12-01/1380, від 03.06.2025 № 12-01/3255/3, від 10.09.2025 № 12-01/5621, від 24.11.2025 № 12-01/7122 та від 07.04.2026 № 12-15/744, які зареєстровані відповідачем, позивач, на доповнення до листа від 24.10.2023 № 12-01/6662 та з посиланням на ту саму норму, повідомляв про порушення термінів сплати податкових зобов`язань за наступні податкові періоди.

Факт отримання зазначених листів та їх зміст відповідач не заперечує.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено ПК України (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 257.5 статті 257 ПК України передбачено, що сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Абзацом третім пункту 124.1 статті 124 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивач не заперечує факту несвоєчасної сплати сум рентної плати за користування надрами, зазначених в акті перевірки, строки та суми сплати, а також кількість днів затримки, визначені відповідачем, не оспорює.

Відтак, у цій справі суду належить надати оцінку тому, чи був зобов`язаний відповідач при визначенні розміру штрафу врахувати обставину, що пом`якшує відповідальність, у вигляді самостійного повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення, та чи мала така обставина місце.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» ПК України доповнено статтею 112-1 «Обставини, що пом`якшують відповідальність особи», а статтю 113 пунктом 113.6.

Відповідно до пункту 112-1.1 статті 112-1 ПК України обставинами, що пом`якшують відповідальність особи за вчинення податкових правопорушень, визнаються:

112-1.1.1. вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

112-1.1.2. вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

112-1.1.3. самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125-1 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 112-1.2 статті 112-1 ПК України контролюючий орган може визнати обставинами, що пом`якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті.

Пунктом 113.6 статті 113 ПК України встановлено, що у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом`якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік обставин, наведений у пункті 112-1.1 статті 112-1 ПК України, на відміну від обставин, передбачених пунктом 112-1.2 цієї статті, не є предметом дискреції контролюючого органу: за наявності хоча б однієї з таких обставин контролюючий орган зобов`язаний визначити розмір штрафу в розмірі 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею ПК України. Єдиним винятком щодо обставини, передбаченої підпунктом 112-1.1.3, законодавець визначив склади правопорушень, передбачені статтями 123 та 125-1 ПК України. Правопорушення, передбачене пунктом 124.1 статті 124 ПК України, до цього винятку не належить.

Водночас пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками перевірки подати заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу. Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Відповідно, контролюючий орган зобов`язаний розглянути такі документи та надати їм оцінку, а висновок про відсутність пом`якшуючих обставин має бути обґрунтованим.

Суд зазначає, що посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду щодо того, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням вини платника податків, а об`єктивні труднощі не звільняють від відповідальності (зокрема, постанова Верховного Суду від 23.01.2024 у справі № 160/17160/21), не спростовують доводів позивача, оскільки позивач не стверджує про відсутність вини чи про наявність підстав для звільнення від відповідальності. Предметом спору є не підстава притягнення до відповідальності, а розмір застосованого штрафу з урахуванням обставини, що пом`якшує відповідальність. Норми статті 112-1 та пункту 113.6 статті 113 ПК України не ставлять можливість їх застосування в залежність від того, чи вимагає відповідний склад правопорушення встановлення вини платника податків.

Не є релевантною до спірних правовідносин і постанова Верховного Суду від 01.10.2025 у справі № 280/8498/20, на яку послався відповідач (а також ДПС у рішенні за результатами розгляду скарги). У зазначеній справі предметом спору було податкове повідомлення-рішення від 23.06.2020, яким до платника податків застосовано штраф на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України (у редакції, чинній до 01.01.2021) за несвоєчасну сплату податку на додану вартість за період з 14.02.2020 по 26.05.2020. Платник податків, не заперечуючи факту порушення, просив скасувати податкове повідомлення-рішення повністю з огляду на відсутність вини та об`єктивні причини несвоєчасної сплати. Верховний Суд дійшов висновку, що статтею 126 ПК України не передбачено умов, за яких несвоєчасна сплата податкових зобов`язань може вважатися такою, що відбулася з поважних причин, а обставини, які не залежали від волі платника, не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності. Отже, у справі № 280/8498/20 вирішувалося питання про наявність підстав для звільнення платника від відповідальності, а питання врахування обставин, що пом`якшують відповідальність, у розумінні статті 112-1 та пункту 113.6 статті 113 ПК України, Верховним Судом не досліджувалося і правового висновку з цього питання в постанові не сформульовано.

У справі, що розглядається, позивач не просить звільнити його від відповідальності, а висновки суду не ґрунтуються на відсутності вини позивача чи поважності причин несвоєчасної сплати. Суд виходить з наявності прямо передбаченої законом обставини, що пом`якшує відповідальність, самостійного повідомлення платником податків про вчинене правопорушення, яка не звільняє від відповідальності, а впливає лише на розмір штрафу. Відтак правовідносини у цій справі та у справі № 280/8498/20 не є подібними за змістом, а наведений відповідачем правовий висновок не підлягає застосуванню відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

З тих самих підстав суд відхиляє доводи відповідача про неподання позивачем заяви відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225. Така заява є передумовою звільнення платника податків від відповідальності на підставі підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, про що позивач не просить, і не стосується обставин, що пом`якшують відповідальність.

Оцінюючи наявність обставини, передбаченої підпунктом 112-1.1.3 пункту 112-1.1 статті 112-1 ПК України, суд зважає на таке.

ПК України не визначає спеціальної форми самостійного повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення та не встановлює вимог до його змісту, крім того, що таке повідомлення має стосуватися правопорушення, вчиненого самим платником. Отже, будь-яке письмове звернення платника до контролюючого органу, з якого вбачається, що платник визнає факт вчинення ним конкретного податкового правопорушення і повідомляє про нього контролюючий орган, може бути кваліфіковане як таке повідомлення.

Як встановлено судом, листом від 24.10.2023 № 12-01/6662, тобто задовго до проведення камеральної перевірки та до фактичної сплати спірних сум, позивач, прямо пославшись на пп. 112-1.1.3 ПК України, повідомив ГУ ДПС у Кіровоградській області, що з січня 2021 року не сплачує своєчасно задекларовані податкові зобов`язання і тим самим порушує вимоги статті 124 ПК України. До листа додано розшифровку податкового боргу станом на 30.09.2023 у розрізі податків і територіальних громад, у тому числі з рентної плати за користування надрами (код 13030100).

Грошові зобов`язання з рентної плати за користування надрами, визначені в деклараціях від 25.04.2022 № 9048197297 та від 28.07.2022 № 9142176360, з граничними термінами сплати 01.08.2022 та 19.08.2022 відповідно, були сплачені позивачем лише у період з 25.09.2025 по 07.04.2026. Отже, станом на 30.09.2023 вони залишалися несплаченими та входили до складу податкового боргу з рентної плати за користування надрами, про який позивач повідомив відповідача у листі від 24.10.2023 № 12-01/6662. Відповідач цієї обставини не спростував.

Таким чином, позивач самостійно повідомив контролюючий орган про вчинене ним правопорушення несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань, у тому числі з рентної плати за користування надрами, за які в подальшому до нього застосовано штраф оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. Подальші листи позивача, надіслані в період з 18.03.2024 по 07.04.2026 як доповнення до листа від 24.10.2023, підтверджують, що повідомлення про порушення строків сплати податків мали систематичний характер.

Разом з тим, відповідач ні у відповіді на заперечення від 19.05.2026 № 6796/6/11-28-04-06-03, ні в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, ні у відзиві на позовну заяву не навів жодних мотивів, з яких листи позивача не можуть бути визнані самостійним повідомленням про вчинене правопорушення. Висновок комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області про відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, відтворений в оскаржуваних рішеннях, є безпідставним і не ґрунтується на оцінці документів, поданих платником разом із запереченнями.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправно не застосував пункт 113.6 статті 113 ПК України, унаслідок чого визначив штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу замість 5 відсотків (50 відсотків від розміру, встановленого абзацом третім пункту 124.1 статті 124 ПК України).

Щодо доводів позивача про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень у повному обсязі суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 28.03.2023 у справі № 260/433/19, на яку посилається позивач, дійшов висновку, що, встановивши невідповідність частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним за умови, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення; рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Водночас у цій справі протиправна частина оскаржуваних рішень може бути точно ідентифікована. Розрахунки штрафних санкцій, які є додатками до акта перевірки, містять відомості щодо кожної несвоєчасно сплаченої суми, граничного строку та дати її сплати, кількості днів затримки та суми штрафу. Позивач ці відомості не оспорює, а факт вчинення правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 124.1 статті 124 ПК України, визнає. Протиправність рішень полягає виключно в застосуванні ставки штрафу без урахування пункту 113.6 статті 113 ПК України, що дозволяє визначити правомірну частину штрафу арифметичним шляхом, без дослідження обставин, які належать до дискреції контролюючого органу.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.04.2024 у справі № 580/5283/23, згідно з яким часткове скасування податкового повідомлення-рішення із зміною ставки штрафу в межах однієї об`єктивної сторони, суб`єкта та об`єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки у такому випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.

З урахуванням пункту 113.6 статті 113 ПК України правомірним є застосування до позивача штрафу в розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу, а саме:

- за податковим повідомленням-рішенням № 8174/0406: 173745,18 грн Ч 5% = 8687,26 грн; відтак протиправною є частина штрафу в сумі 8687,26 грн (17374,52 грн 8687,26 грн);

- за податковим повідомленням-рішенням № 8176/0406: сума штрафу за розрахунком відповідача (65,04 грн + 5,55 грн) при ставці 5% становить 32,52 грн + 2,78 грн = 35,30 грн; відтак протиправною є частина штрафу в сумі 35,29 грн (70,59 грн 35,30 грн).

Суд також враховує, що у прохальній частині позовної заяви в другій позовній вимозі позивач зазначив номер податкового повідомлення-рішення «№ 8174/0406», водночас із змісту позовної заяви, суми штрафу (70,59 грн) та доданих до позову доказів однозначно вбачається, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 21.05.2026 № 8176/0406. Відповідач у відзиві також розумів позовні вимоги саме в такий спосіб. Тому суд розглядає цю вимогу як вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 8176/0406.

Щодо дотримання відповідачем строків застосування штрафних санкцій суд зазначає, що відповідно до пункту 113.1 статті 113 та пункту 102.1 статті 102 ПК України строк для застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання обчислюється з дня фактичної сплати такого зобов`язання (постанови Верховного Суду від 11.11.2022 у справі № 200/6441/20-а, від 24.07.2023 у справі № 821/850/18). Спірні суми сплачено у період з 25.09.2025 по 07.04.2026, а податкові повідомлення-рішення прийнято 21.05.2026, тобто в межах строку давності 1095 днів. Позивач щодо цього доводів не наводить.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами першою-третьою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у частині застосування штрафу в розмірі, що перевищує 50 відсотків від розміру, встановленого пунктом 124.1 статті 124 ПК України. Водночас у частині застосування штрафу в розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ПК України.

За наведених обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2026 № 8174/0406 в частині застосування штрафу в сумі 8687,26 грн та № 8176/0406 в частині застосування штрафу в сумі 35,29 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цієї статті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.08.2026 № 7051. З огляду на задоволення позовних вимог на суму 8722,55 грн із заявлених 17445,11 грн, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Жовті Води, вул. Олеся Гончара, 2, код за ЄДРПОУ 14309787) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (місцезнаходження: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код за ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 21 травня 2026 року № 8174/0406 в частині застосування до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» штрафу в сумі 8687,26 грн (вісім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 26 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 21 травня 2026 року № 8176/0406 в частині застосування до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» штрафу в сумі 35,29 грн (тридцять п`ять гривень 29 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ 14309787) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ 43995486) судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду (вирішення) справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.О. Свергун