Рішення № 140107226, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/23379/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

04.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі позивач-І, позивач-ІІ відповідно) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач) з такими позовними вимогами:

- в порядку захисту прав неповнолітніх дітей визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непризначення та ненарахування пенсій по втраті годувальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 50 процентів пенсії померлого годувальника на кожного, і не меншому ніж два визначені законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на кожного;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та проводити виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі та у розмірі відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у розмірі 50 процентів пенсії померлого годувальника, і не меншому ніж два визначені законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), та виплатити недоотриману пенсію по втраті годувальника за попередній період з моменту призначення пенсії - 19 грудня 2025 року з урахуванням раніше здійснених виплат без обмеження граничного розміру;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, призначити, нарахувати та проводити виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі та у розмірі відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у розмірі 50 процентів пенсії померлого годувальника, 1 не меншому ніж два визначені законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), та виплатити недоотриману пенсію по втраті годувальника за попередній період з моменту призначення пенсії - 19 грудня 2025 року з урахуванням раніше здійснених виплат без обмеження граничного розміру.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком зазначений дітей є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням експертної команди 3 оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний клінічний центр діагностики та лікування» Дніпропетровської обласної ради» № 259/25/1386/Р від 21.07.2025 ОСОБА_4 було встановлено З групу інвалідності, у зв`язку з захворюванням, одержаним ним у період проходження військової служби.

ОСОБА_4 мав за життя статус учасника бойових дій. Після встановлення йому групи інвалідності він отримував пенсію як особа з інвалідністю З групи, пов`язану з проходженням військової служби та знаходився як пенсіонер - інвалід армії на обліку у відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер.

На час смерті ОСОБА_4 розмір його щомісячної пенсії складав близько 10 000,00 грн.

Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 звернулася в інтересах їхніх неповнолітніх дітей до відповідача щодо призначення дітям пенсії у зв`язку з втратою їх годувальника (їх батька).

Відповідачем було призначено пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2370,93 грн щомісячно, починаючі з 19.12.2025, та пенсію по втраті годувальника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2370,92 грн щомісячно, починаючі з 19.12.2025.

Тобто, відповідачем було призначено пенсії по втраті годувальника дітям на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на загальних підставах, а не пенсії по втраті годувальника на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З посиланням на норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», представник позивачів просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 07.08.2026 відкрито провадження в справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також:

- належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 );

- належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійних справи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Ухвалою суду від 03.09.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення цієї ухвали надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також:

- належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 );

- належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійних справи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Ухвалою суду від 15.09.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали надіслати (надати) суду докази того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (протокол призначення, перерахунку пенсії тощо).

15.09.2025 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Головне управління) як отримувач пенсії за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер.

Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до Головного управління про призначення пенсії по втраті годувальника на неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

19.12.2025 Головним управлінням було призначено пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 до Закону України № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України № 1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» наведено перелік осіб, які вважаються непрацездатними, зокрема: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-ІV.

В той же час, ч. 3 вказаної статті Закону№ 1058-ІV наведено перелік членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, а саме: особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Окремо, в частині 3 ст. 36 Закону № 1058-ІV встановлено, що члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаний органами Пенсійного фонду.

Пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 1058-ІV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що до заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. (далі - Порядок № 22).

При цьому, пунктом 2.11 Порядку № 22-1 визначено, що за документ, який засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до пункту 2.23 розділу ІІ Порядку № 22-1 документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Позивач з заявою про призначення, нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб на неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління не зверталась.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебувала з 15.02.2023 у шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Вільногірським відділом ДРАЦС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 54 років (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ).

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 , виданими 23.10.2009 та 17.11.2012 відповідно Відділом ДРАЦС Вільногірського МУЮ у Дніпропетровській області.

Зареєстрованим місцем проживання дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 (витяги з Реєстру територіальної громади від 04.03.2026 № 2026/003469885 та № 2026/003469885).

ОСОБА_4 мав статус учасника бойових дій, 28.12.2022 одержав травму (поранення) при проходженні військової служби, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини, в районі проведення бойових дій на території Донецької області, з 14.07.2025 мав ІІІ групу інвалідності у зв`язку з захворюваннями, одержаними в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_6 , довідкою військової частини НОМЕР_7 від 03.03.2023 № 3753 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 259/25/1386/Р, виданим 21.07.2025 Комунальним підприємством «Дніпропетровський обласний клінічний центр діагностики та лікування» Дніпропетровської обласної ради.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_8 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії по інвалідності третьої групи в період проходження військової служби яка була встановлена йому на період з 31.07.2025 по 31.07.2026 року, відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Виплату пенсії припинено з 01.01.2026 року у зв`язку зі смертю пенсіонера (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що підтверджується службовою запискою від 25.09.2026 №177129/01-16.

Згідно із рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (4705 Кам`янське ОУПФУ) про призначення пенсії від 16.06.2026 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначено пенсію в разі втрати годувальника (батька - ОСОБА_4 ) за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі по 2370,93 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.12.2014 №28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд).

16.03.2021 за № 339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.12.2020 № 25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1).

Заява ОСОБА_1 від 09.06.2026 про призначення її дітям пенсії в разі втрати годувальника розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, прийнято рішення від 16.06.2026 про призначення утриманцям сину ОСОБА_3 та дочці ОСОБА_2 пенсію в разі втрати годувальника за Законом № 1058.

Закон України від 9 квітня 1992 року№ 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до статті 29 Закону № 2262 пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Згідно із статтею 30 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Частиною четвертою статті 30 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю.

Відповідно до статті 36 Закону № 2232-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:

а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім`ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім`ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;

б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служб.

Пенсія в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім`ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім`ї не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (стаття 37 Закону № 2262-ХІІ).

Відповідно до статті 40 Закону № 2262-ХІІ пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім`ї померлого вважається непрацездатним (стаття 30), а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", - довічно.

Зміна розміру пенсії, якщо у складі сім`ї, якій було призначено пенсію у разі втрати годувальника, станеться зміна, внаслідок якої окремі члени сім`ї або сім`я в цілому втратять право на пенсію, перерахунок пенсії або припинення її виплати провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, у якому сталася зміна.

Пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім`ї, який має право на таку пенсію (стаття 41 Закону № 2262-ХІІ).

Згідно із статтею 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією. Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Постановою правління Пенсійного фонду України30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р.за № 135/13402, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Порядок № 3-1).

Відповідно до положень пункту 2 Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім`ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім`ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.

Уповноваженим органом (структурним підрозділом) заява про призначення пенсії з необхідними документами до органу, що призначає пенсію, може надсилатись поштою.

Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Судом установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Головне управління) як отримувач пенсії за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач з заявою про призначення, нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб на неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління не зверталась, суд зазначає таке.

В матеріалах пенсійної справи наявна заява ОСОБА_1 від 09.06.2026 про призначення пенсії у разі втрати годувальника, в якій позивач не зазначала, на підставі норм якого саме Закону має бути призначена пенсія у разі втрати годувальника, і за наслідками розгляду якої рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (4705 Кам`янське ОУПФУ) п від 16.06.2026 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначено пенсію в разі втрати годувальника (батька - ОСОБА_4 ) за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058).

У відповідності до вимог пункту 3 Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, подана ОСОБА_1 (дружиною померлого ОСОБА_4 ) безпосередньо до органу, що призначає пенсію, а не через уповноважений орган (структурний підрозділ).

Верховний Суд у постанові від 14.11.2023 у справі № 620/5200/22 зазначив, що саме органи Пенсійного фонду України повинні забезпечити умови, за яких особа обізнана з умовами призначення різних пенсій і може робити усвідомлений вибір.

Тобто, відповідач як суб`єкт владних повноважень, який володіє спеціальними знаннями у сфері пенсійного забезпечення, зобов`язаний самостійно визначити правильну правову підставу для призначення пенсії та/або обрати найбільш сприятливий для особи закон.

Отримавши заяву про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, та маючи інформацію про те, що померлий годувальник ОСОБА_4 на момент смерті отримував пенсію за Законом № 2262-ХІІ, відповідач повинен був призначити пенсію неповнолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 саме на підставі Закону № 2262-ХІІ.

З огляду на наведене, рішення відповідача про призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пенсії у зв`язку з втратою годувальника батька ОСОБА_4 на підставі Закону № 1058, а не Закону № 2262-ХІІ, є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідач зобов`язаний призначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ та здійснити виплату пенсії з дати призначення 19.12.2025, з урахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача призначити таку пенсію у конкретних розмірах 50% пенсії померлого годувальника і не менше ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність до задоволення не належать, виплачувати її без обмеження максимальним розміром, оскільки спірним у цій справі є право на призначення пенсії у відповідності до Закону № 2262-ХІІ, а не конкретні розміри пенсії.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо розрахунку розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника на кожного утриманця.

Станом на дату розгляду справи у суду відсутні підстави вважати, що розрахунок пенсії відповідачем буде здійснено не у відповідності до вимог Закону № 2262-ХІІ.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача проводити виплату пенсії в подальшому до задоволення не належать, оскільки фактично є вимогами на майбутнє.

Виходячи із завдань КАС України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

В силу приписів статті 5 КАС України захисту в судовому порядку підлягають лише порушені права та законні інтереси, разом із цим захист прав на майбутнє не допускається, що зокрема зазначено Верховним Судом у постанові від 09.06.2026 у справі № 160/25879/24.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Кам`янського ОУПФУ) від 16.06.2026 № 047050037411;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 19 грудня 2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснити нарахування та виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл витрат зі сплати судового збору не вирішується, оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за звернення до суду з цим позовом на підставі пункту 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Кам`янського ОУПФУ) від 16.06.2026 № 047050037411.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 19 грудня 2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснити нарахування та виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська