Ухвала суду № 140107199, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 вересня 2026 рокуСправа №160/30245/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди,

УСТАНОВИВ:

23 вересня 2026 року до суду надійшла сформована 22 вересня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява Військової частини НОМЕР_1 (далі позивач, ВЧ НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну державі шкоду у розмірі 40000,00 грн.

Пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

За змістом частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету в паперовій формі листом з описом вкладення (абзаци перший, другий частини дев`ятої статті 44 КАС України).

Суд зазначає, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет.

Водночас, позивач, у порушення вимог абзацу першого частини другої статті 161 КАС України, не надав суду доказів направлення позовної заяви з доданими до неї документами в паперовій формі листом з описом вкладення на адресу відповідача.

За змістом частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Тобто, за одну вимогу майнового характеру суб`єкт владних повноважень має сплатити судовий збір у розмірі не менше 3328,00 грн.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об`єднано декілька вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 02 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).

Позивачем у цій справі заявлено одну вимогу майнового характеру.

Ціна позову складає 40000,00 грн. Отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,8).

Позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову в електронній формі з позовними вимогами майнового характеру у загальному розмірі 2662,40 грн не сплачено.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про відстрочення ВЧ НОМЕР_1 сплати судового збору до ухвалення судом рішення у вказаній справі. На обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що з 07 липня 2023 року ВЧ НОМЕР_1 в складі Збройних Сил здійснюються заходи необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Всі грошові кошти Збройних Сил України спрямовані на захист та недоторканість України. Зважаючи на те, що ВЧ НОМЕР_1 є бюджетною установою всі витрати організації здійснюються за рахунок Державної казначейської служби України, на замовлення та одержання яких потрібен певний час. На теперішній час, у зв`язку із зміною порядку надання коштів для оплати судового збору військовою частиною (що пов`язано безпосередньо із введеним у країні воєнним станом) виникла системна проблема з наданням цільових коштів з Державного бюджету України для оплати судового збору. Незважаючи на своєчасне подання відповідних документів до фінансового підрозділу військової частини, на теперішній час судовий збір за подання позовної заяви ще не оплачений.

Відповідно до листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України «Щодо фінансування видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» від 04 листопада 2024 року № 220/13/9088, «у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», оскільки виділені асигнування на 2026 рік вичерпано. Міністерством оборони України, з метою своєчасного забезпечення у 2026 році належних виплат військовослужбовцям Збройних Сил України, порушено питання перед Міністерством фінансів України, зокрема, щодо збільшення видатків на виконання судових рішень». З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

При цьому, жодних доказів неможливості сплати судового збору суду не надано.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).

Водночас, статтею 8 Закону № 3674-VI визначені умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.

Суд зазначає, що доданих до позовної заяви документів недостатньо для вирішення по суті поданого клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки позивач не надав суду документального підтвердження неможливості сплатити судовий збір, зокрема не надав документів, з яких можна встановити реальну наявність / відсутність коштів у військової частини на сплату судового збору.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання суду або документів, з яких можна встановити реальну наявність / відсутність коштів у військової частини на сплату судового збору, або документа про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 2662,40 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві зазначено: «Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 23.03.2026 року № 2604 із змінами від 30.06.2026 № 5764 притягнуто до повної матеріальної відповідальності колишнього командира 2 взводу зв`язку роти зв`язку тилового командного пункту польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на загальну суму 40 000 гривень 00 копійок. За результатами проведеного службового розслідування: І. Встановлено факт безпідставного та недобросовісного набуття виплати додаткової винагороди у розмірі 50000 гривень за загальний період з листопада 2023 року по грудень 2023 року старшим лейтенантом ОСОБА_1 , сума переплати складає 40 000 гривень 00 копійок. Сума завданих збитків державі в особі позивача, відповідачем не відшкодовувалась, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2026 № 2604 із змінами від 30.06.2026 № 5764 не оскаржувався.».

Позивачем не зазначено у позовній заяві та не надано доказів щодо ознайомлення з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 23 березня 2026 року № 2604 «Про результати проведення службового розслідування» відповідача.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абзац другий частини другої статті 122 КАС України).

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 520/10899/22 Верховний Суд зазначив, що питання щодо повернення надмірно виплаченого грошового забезпечення, не відносяться до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби (частина п`ята статті 122 КАС України), відповідно, до них мають застосовуватися приписи абзацу другого частини другої статті 122 КАС України, якими встановлено тримісячний строк звернення до суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Суд вказує, що саме з 24 березня 2026 року треба обраховувати тримісячний строк звернення до суду з цим позовом, який сплив 24 червня 2026 року.

Проте до адміністративного суду позивач звернувся тільки 01 вересня 2026 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.

До позовної заяви позивачем не додано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди.

Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд»:

- докази направлення позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з доданими до неї документами в паперовій формі листом з описом вкладення на адресу відповідача.

- або документи, з яких можна встановити реальну наявність / відсутність коштів у Військової частини НОМЕР_1 на сплату судового збору, або документ про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 2662,40 грн;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали надіслати позивачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.В. Кисіль