Рішення № 140107014, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/10074/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/10074/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення які винесені Головним управління ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , а саме: податкове повідомлення-рішення від 21.04.2025 року № 0206642408 на суму 340,00 гривень; податкове повідомлення-рішення від 21.04.2025 року № 0206662408 на суму 130068,18 гривень; податкове повідомлення-рішення від 21.04.2025 року № 0206672408 на суму 10839,01 гривень; податкове повідомлення-рішення від 21.04.2025 року № 0206682408 на суму 6500,00 гривень.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту перевірки від 25.03.2025 року за № 1287/04-36-24-08/ НОМЕР_1 , в якому серед іншого вказано, що відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податків позивач протягом 2022 року отримала дохід, який підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (далі - податковій декларації) за 2022 рік. Так, згідно з відомостями з ЦБД ДРФО фізична особа - платник податків отримала доходи: у серпні 2022 року у вигляді додаткового блага у сумі 578080,77 грн. (ознака доходу 126)». Вказує, що під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/10074/26 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

11.05.2026 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що ТОВ «УКРДЕПТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43212924) здійснило анулювання основної суми кредитної заборгованості позичальнику ОСОБА_1 в розмірі 578 080,77 грн., повідомивши боржника у відповідності до вимог пп. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу №2755, діючого на момент списання кредитної заборгованості боржника. Вказує, що перевіркою встановлено порушення пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 та з урахуванням п.167.1 ст.167, пп.1.2, пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу №2755 фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням у ІІІ кварталі 2022 року доходу у сумі 578 080,77 грн. як додаткове благо у вигляді основної суми кредитної заборгованості, прощеної (анульованої) за самостійним рішенням кредитора та донараховано за 2022 рік: - податок на доходи фізичних осіб у розмірі 104054,54 грн. (578080,77 х 18 % = 104054,54), - військовий збір у розмірі 8671,21 грн. (578080,77 х 1,5% = 8671,21). Фізична особа-платник податків ОСОБА_1 зобов`язана в установленому порядку складати та подавати до контролюючих органів звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, забезпечувати надання письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються отриманих доходів, та їх документального підтвердження (пп.16.1.2, пп.16.1.3, пп.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44 Кодексу №2755).

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 19-1.1. пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) від 12.02.2025р. №957-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 » головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Скляренко Ольгою Григорівною проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року.

Перевіркою встановлено порушення пп. 49.18.4 п.49.18 ст. 49, п.176.1 ст. 176, п.179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями), а саме: неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік; пп. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 з урахуванням п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями), а саме: внаслідок заниження загального річного оподатковуваного доходу шляхом не декларування доходу, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми кредитної заборгованості, прощеної (анульованої) за самостійним рішенням кредитора, донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік у сумі 104 054,54 грн.; пп.1.2 з урахуванням пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: внаслідок заниження загального річного оподатковуваного доходу шляхом не декларування доходу, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми кредитної заборгованості, прощеної (анульованої) за самостійним рішенням кредитора, донараховано податкові зобов`язання з військового збору за 2022 рік у сумі 8 671,21 грн.; пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) в частині неподання інформації та документів, визначених у запиті ГУ ДПС Дніпропетровській області від 22.04.2024 №29011/6/04-36-24-12-13.

За результатами проведеної перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки №1287/04-36-24-08/ НОМЕР_1 від 25.03.2025.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 21.04.2025 року №№ 0206642408, 0206662408, 0206672408, 0206682408.

Не погодившись з прийнятими податковим повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд враховує наступне.

Так, правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України та Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовує та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.2. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, у разі якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Як визначено статтею 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Стосовно нарахування позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та як наслідок військового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Як встановлено пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

За підпунктами 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Отже, додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Крім того, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Отже, під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором, що узгоджується з правовою позицією в постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 826/12872/17.

За змістом підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, вирішуючи питання щодо обов`язку сплатити податок на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання (прощення) боргу кредитором, відповідач виходив з даних ЦБД ДРФО, даних ГУ ДПС по формі 4-ДФ, відповіді ТОВ «УКРДЕПТ ПЛЮС» від 09.05.2024 №2425731.

Зокрема, згідно відомостей з ЦБД ДРФО фізична особа - платник податку ОСОБА_1 отримала у серпні 2022 року дохід у вигляді додаткового блага в сумі 578 080,77 грн (ознака доходу 126).

Підпунктом «б» пункту 176.2 статі 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Довідник ознак доходів фізичних осіб (додаток до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 за ознакою доходу « 126» передбачає відображення доходу, отриманого платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу).

Поряд із цим, за змістом підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.

Законом України від 09.04.2015 №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» (далі Закон №321-VIII, набрав чинності 07.05.2015) підпункт 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим, за змістом якого сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Наведені вище норми вказують на те, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, є доходом такого платника. Визначальною ознакою доходу платника податку як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом. Тому боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «УКРДЕПТ ПЛЮС» листом від 09.05.2024 №2425731 повідомив Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, що на підставі договору №2245/К про відступлення прав вимоги від 13.05.2020 р. (копія Договору додається) ТОВ «Укрдебт Плюс» отримало право вимоги заборгованості (включаючи суму наданого кредиту, відсотки нараховані банком за користування кредитом, комісії, штрафні санкції) по договору споживчого кредиту №11327621000 від 02.04.2008 р., що укладений між АКІБ «Укрсиббанк» та громадянкою України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Згідно даних переданих Банком Товариству, на дату укладання договору №2245/К про відступлення прав вимоги від 13.05.2020 р., загальна заборгованість по кредитному договору №11327621000 від 02.04.2008 р. складала 57 881,67 дол. США, що по курсу НБУ на дату договору №2245/К про відступлення прав вимоги від 13.05.2020 р. (26,7947 грн.) склала 1 550 921,98 грн. 12.08.2022 року Товариством укладено з боржницею ОСОБА_1 договір № 2425731 про припинення зобов`язання шляхом передання відступного (копія додається). Згідно даного договору боржницею було внесено платіж в рахунок погашення заборгованості на суму 7200,00 дол. США, що по курсу АТ КБ «Приватбанк» на 11.08.2022 р. становить 281 520,00 (двісті вісімдесят одна тисяча п`ятсот двадцять, 00) грн. Товариством, враховуючи виконання умов Договору № 2425731 про припинення зобов`язання шляхом передання відступного від 12.08.2022 р., з дати отримання коштів, переданих Боржницею в якості відступного, було припинено зобов`язання, визначені Кредитним договором, і за рішенням нового кредитора відбулося анулювання залишку боргу, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором №11327621000 від 02.04.2008 року. Тобто, Боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором №11327621000 від 02.04.2008 р. було прощено (анульовано) борг у сумі 1 269 401,98 грн. Враховуючи вищевикладене, при здійсненні Товариством списання (прощення) частини тіла кредиту, нарахованих процентів за кредитом, Товариство виконало свої зобов`язання згідно вимог Податкового Кодексу України через відображення суми прощеного боргу щодо заборгованості по тілу кредиту, відсоткам та нарахованих комісій у податкових розрахунках № 1ДФ за підсумком 3-го звітного кварталу 2022 р., у якому така сума була анульована (прощена) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 11327621000 від 02.04.2008 р. було прощено (анульовано) борг у сумі 1 269 401,98 (один мільйон двісті шістдесят дев`ять тисяч чотириста одна, 98) грн., з них: сума основного боргу складає 578 080,77 (п`ятсот сімдесят вісім тисяч вісімдесят, 77) грн. відображена з ознакою доходу « 126» нараховані відсотки - 691 321,21 (шістсот дев`яносто одна тисяча триста двадцять одна, 21) грн. - відображена з ознакою доходу « 189» Товариство не виступає податковим агентом стосовно таких доходів в частині утримання та сплати податку у зв`язку із виконанням вимог підпункту "д" 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу. Вказані доходи фізична особа-боржник відображає у річній податковій декларації та самостійно сплачує із отриманих доходів податок на доходи фізичних осіб.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «УКРДЕПТ ПЛЮС» відображено вищевказаний дохід у звітності формою 1-ДФ за 2022 рік з ознакою доходу 126. Таким чином ТОВ «УКРДЕПТ ПЛЮС» виконано вимоги підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України в повному обсязі.

Також повідомлено, що відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості є доходом позивача, отриманим як додаткове благо та їй необхідно самостійно відобразити зазначену суму у річній податковій декларації та відповідно сплатити наступні податки та податкові платежі: податок на доходи фізичних осіб на підставі абз. 2 ст. 167.1 розділу 4 Податкового кодексу України; військовий збір на підставі пп. 3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

В свою чергу, з дослідженого судом договору про припинення зобов`язання шляхом передання відступного від 12.08.2022 року вбачається сума прощеного основного боргу у розмірі 578 080,77 грн.

Повідомленням про анулювання боргу (в порядку пп.»д» пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України) за вих. №492/2/02/2425731 б було повідомлено позивача, що на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11327621000 від 02.04.2008 року станом на 12.08.2022 року за нею обліковується кредитна заборгованість у сумі 1 229 401,98 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 578 080,77 грн.; заборгованість по процентам 691 321,21 грн.

В повідомленні зазначено про прийняття рішення про анулювання кредитної заборгованості 12.08.2022 року та необхідність самостійного відображення зазначеної суми у податковій декларації та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Позивачем отримано повідомлення особисто 12.08.2022 року, про що свідчить відповідний запис та її підпис на такому повідомленні.

Враховуючи досліджені судом докази, відповідачем було нараховане грошове зобов`язання виключно з анульованої суми заборгованості за основним боргом, що становить 578 080,77грн.

Отже, кредитором виконано обов`язок щодо повідомлення про прощення боргу, в той час як позивачем податок на доходи та військовий збір сплачено не було.

Відповідно до вимог підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

За таких обставин, суд вважає прощену суму основного боргу - додатковим благом, в розумінні пп.«д» п.п. 164.2.17 п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України, що, в свою чергу, підтверджує правомірність дій відповідача щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за результатами річного декларування за податковим повідомленням-рішенням від 21.04.2025 року № 0206662408.

Щодо обов`язку подання платником податку річної декларації про майновий стан і доходи, суд зауважує, що відповідно до пункту 179.1. статті 179 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, за не подання декларації, передбаченої цим Кодексом тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень податковий орган діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.04.2025 року №0206682408, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 6500,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно пункту 121.2 статті 121 Податкового кодексу України ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов`язку подання інформації.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено з 01.01.2022 мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 6500 гривень.

Отже, для платників податків передбачена фінансова відповідальність у розмірі 6500 грн за неподання документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу про надання інформації згідно статті 73 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Згідно підпунктом 73.3.2. пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Підпунктом 73.3.3 пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що податковим органом на податкову адресу позивача направлено запит від 22.04.2024 року №29011/6/04-36-24-12-13 про обов`язок надання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік у зв`язку з отриманням доходу у вигляді додаткового блага та надання документів, які підтверджують отримання доходу. Однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

За таких обставин та враховуючи наведені вище норми, суд приходить до висновку про наявність у податкового органу підстав для накладення на платника податків ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тобто станом на 2022 рік у розмірі 340,00 грн, за неподання документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу від 22.04.2024 року №29011/6/04-36-24-12-13 про надання інформації і її документальне підтвердження згідно статті 73 Податкового кодексу України.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.04.2025 року №0206682408 є правомірним.

Щодо посилань позивача на те, що контролюючим органом пропущено строки проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Разом з тим, відповідно до п.52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст.102 ПКУ.

Постановою від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Також, відповідно до пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Законом України від №3453-ІХ від 09.11.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» внесені зміни та доповнення до п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу в частині дії мораторію на проведення документальних перевірок, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, дозволивши поновлення (проведення) таких видів перевірок юридичних осіб на невикористаний строк. Офіційне опублікування Закону України від №3453-ІХ від 09.11.2023 було здійснено у газеті «Голос України» №47 від 07.12.2023.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що контролюючим органом дотримано строків призначення податкової перевірки позивача з урахуванням зупинення перебігу строків її проведення.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат в адміністративній справі не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська