Рішення № 140107001, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/35283/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Дніпровської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Дніпровська міська рада з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову про накладання штрафу №78361119 від 02.12.2025, прийняту державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження від 13.06.2025 №78361119 з примусового виконання виконавчого листа №160/4364/25, виданого 11.06.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання Дніпровської міської ради розглянути клопотання ОСОБА_1 вх.36/1544 від 22.08.2024 про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га, з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № 29, 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний з Л», розташованого: м. Дніпро, вул. Щербини (Індустріальний район) та прийняти рішення із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Півником М.А. від 02.12.2025, яка прийнята у вищезазначеному виконавчому провадженні, накладено штраф на Дніпровську міську раду в розмірі 5100 грн, яка мотивована невиконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі №160/4364/25. Позивач вважає постанову, винесену відповідачем, протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Означене стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Станом на момент розгляду справи відповідач своїм правом на надання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Таким чином, суд керується приписами ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до якої у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі №160/4364/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання Вх.36/1544 від 22.08.2024 ОСОБА_1 про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № 29, 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний з Л», розташованого: м. Дніпро, вул. Щербини. (Індустріальний район).

Зобов`язано Дніпровську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 Вх.36/1544 від 22.08.2024 про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га, з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № 29, 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний з Л», розташованого: м. Дніпро, вул. Щербини. (Індустріальний район) та прийняти рішення із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі №160/4364/25 набрало законної сили 02.06.2025.

На підставі виконавчого листа №160/4364/25, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Півником М.А. відкрито виконавче провадження №78361119.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Півника М.А. від 02.12.2025 за невиконання рішення суду накладено на боржника Дніпровську міську раду штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Позивач вважає означену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню судом, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів.

Частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, постанову про накладення на боржника штрафу державний виконавець виносить у разі невиконання боржником рішення без поважних причин. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №640/9234/19, від 17.08.2020 у справі №160/4615/19.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 по справі №812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте, не зробив цього. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №0840/3476/18 та від 15.04.2020 у справі №811/1324/18.

З матеріалів справи вбачається, що 13.06.2025 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника, Дніпровську міську раду, виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

02.12.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн, за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, якою зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.

Доказів оскарження позивачем даної постанови матеріали справи не містять.

25.07.2025, 04.11.2025, 14.11.2025 на адресу Дніпровської міської ради відповідачем направлено вимоги виконавця щодо виконання виконавчого листа №160/4364/25, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 11.06.2025.

Листом представника Дніпровської міської ради, направленого 01.08.2025 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було повідомлено про те, що Дніпровська міська рада звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпра із позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та припинення права власності, а саме: усунути перешкоди Дніпровській міській раді в користуванні земельною ділянкою, належною до земель комунальної власності територіальної громади м. Дніпро, шляхом знесення самочинно побудованого гаражу №29, № НОМЕР_1 , що розташовані за адресою м. Дніпро, вул. Миколи Міхновського (вул. Щербини) в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив «Лівобережний-3Л» (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 1600883212101, 1600904412101) за рахунок ОСОБА_1 ; припинити право володіння ОСОБА_1 правом власності на нерухоме майно, а саме: будівлі гаражів № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 , що розташовані за адресою м. Дніпро, вул. Миколи Міхновського (вул. Щербини) в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив «Лівобережний-3Л» (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 1600883212101, 1600904412101) із закриттям розділу. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 28.02.2025 у справі №202/1994/25 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Задоволення Індустріальним районним судом м. Дніпра позовної заяви Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 стане підставою для визнання виконавчого листа від 11.06.2025 №160/4364/25 таким, що не підлягає виконанню. Повідомлено, що про результат розгляду справи №202/1994/25 буде повідомлено пізніше.

22.10.2025 Дніпровською міською радою прийнято рішення №158/71 «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаражів № № НОМЕР_2 , НОМЕР_1 ОК «ГК «Лівобережний-3Л», шляхом поділу земельної ділянки площею 0,2129 га (кадастровий номер 1210100000:04:186:0216), переданої в оренду ОК «ГК «Лівобережний-3Л», код ЄДРПОУ 34561421, для завершення будівництва та введення в експлуатацію гаражів по вул. Миколи Міхновського (Індустріальний район)».

Листом представника Дніпровської міської ради, направленого 05.11.2025 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було повідомлено про те, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 22.08.2025 у справі №202/1994/25 відмовлено у задоволенні позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення права власності. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10.10.2025 у справі №202/1994/25 апеляційний розгляд справи призначено на 24.12.2025.

Листом представника Дніпровської міської ради, направленого 27.11.2025 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було повідомлено про те, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 22.08.2025 у справі №202/1994/25 відмовлено у задоволенні позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення права власності. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10.10.2025 у справі №202/1994/25 апеляційний розгляд справи призначено на 24.12.2025.

Як вже було встановлено судом, рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 22.08.2025 у справі №202/1994/25 у задоволенні позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та припинення права власності - відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2025 у справі №202/1994/25 апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 22.08.2025 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.03.2026 у справі №202/1994/25 касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без задоволення. Рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 22.08.2025 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2025 залишено без змін.

Разом із тим, на момент розгляду справи №202/1994/25 в апеляційному порядку, Дніпровською міською радою було прийнято рішення від 22.10.2025 №158/71 «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаражів № № НОМЕР_2 , НОМЕР_1 ОК «ГК «Лівобережний-3Л», шляхом поділу земельної ділянки площею 0,2129 га (кадастровий номер 1210100000:04:186:0216), переданої в оренду ОК «ГК «Лівобережний-3Л», код ЄДРПОУ 34561421, для завершення будівництва та введення в експлуатацію гаражів по вул. Миколи Міхновського (Індустріальний район)».

Щодо прийняття означеного рішення позивач державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не повідомляв, разом із листами у відповідь на вимоги виконавця жодної інформації стосовно прийняття означеного рішення як підставу для закриття виконавчого провадження не надавав.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати дійсним рішення Дніпровської міської ради №158/71, датоване від 22.10.2025, станом на момент винесення державним виконавцем спірної постанови.

Разом із тим, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено такої підстави як зупинення виконавчого провадження або зупинення вчинення виконавчих дій у рамках виконавчого провадження з підстав звернення боржника до суду в порядку цивільного судочинства.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено єдину підставу для зупинення виконавчого провадження - у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню) (ч. 1 ст. 38). Означене стосується саме виконавчого листа №160/4364/25, виданого 11.06.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Відтак, розгляд справи №202/1994/25 судами першої та апеляційної інстанцій жодним чином не впливав на долю виконавчого провадження №78361119, а станом на момент прийняття спірної постанови позивачем не було доведено виконання рішення суду у справі №160/4364/25 та не було надано доказів його виконання або що рішення суду не виконано з поважних причин.

Суд не бере до уваги посилання позивача про існування рішення Дніпровської міської ради №158/71 від 22.10.2025 на момент винесення спірної постанови, оскільки остання відповідачу не надавалась протягом виконавчого провадження на підтвердження виконання виконавчого листа №160/4364/25.

В даному випадку суд не вбачає підстав для врахування зазначених позивачем обставин, оскільки ним не надано належних доказів державному виконавцю, що рішення було виконано станом на момент винесення спірної постанови або не виконано з поважних причин і позивачем вчинюються дієві заходи задля виконання судового рішення.

З приводу цього суд також звертає увагу, згідно з частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність протиправності в діях відповідача щодо винесення постанови про накладення на позивача штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн, а отже, відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому, в задоволення позовної заяви слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи, відсутні, отже, розподіл судових витрат між сторонами справи не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 9, 72-77, 90, 139, 143, 241, 243-246, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Дніпровської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконною та скасування постанови відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька