Рішення № 140106961, 21.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Справа №160/5662/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В. за участі: представника відповідача Пирогова С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.04.2026, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08 вересня 2025 року №622/32-00-07-13 в частині стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій - пені в розмірі 2 407 959,51 грн. за зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 12.11.2020 № 20/4157, укладеним позивачем з нерезидентом SMS group S.p.A (Італія);

- повернути позивачеві стягнену суму штрафних (фінансових) санкцій - пеню в розмірі 2 407 959,51 грн за зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 12.11.2020 №20/4157, укладеним Позивачем з нерезидентом SMS group S.p.A (Італія).

В обґрунтування позовної заяви представник зазначила, що відповідно до Висновку Мінекономіки за наказом від 02.05.2023 № 2806, який також зазначений в акті вказаної перевірки, продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 12.11.2020 № 20/4157, укладеним позивачем з нерезидентом SMS group S.p.A (Італія), оскільки Висновок є індивідуальним правовим актом, видається для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за порушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну дію у часі та звільняє від відповідальності у вигляд спати пені, а саме, має застосовуватись ретроспективно щодо всього періоду прострочення. Відтак, позивач вважає, що за правовими підставами податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08.09.2025 року № 622/32-00-07-13 є протиправним та підлягає скасуванню, тому позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року відкрито провадження та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14 квітня 2026 року о 13:30.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

30.03.2026 на адресу суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов письмовий відзив на позов, у якому представник у задоволенні позову просить відмовити повністю, посилаючись на те, що висновок Мінекономіки від 04.05.2023 № 4432-09/2032-07 1.05.2023 № 2806) на суму 163 750,0 євро, 17 973,25 євро та на суму 35337,35 з 16.02.2023 року до 30.08.2023 року, яким не продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а встановлено нові граничні строки, містить чітку дату з якої встановлено продовження граничних строків розрахунків, установлених Національним банком, а саме з 16.02.2023, при цьому встановлений Національним банком граничний строк розрахунків 30.09.2022, 15.12.2022. 25.12.2022. Враховуючи період, який не вказаний у Висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів або в період коли дія висновку закінчилась нараховується пеня відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

11.04.2026 представник позивача звернулась до суду з заявою про уточнення позовних вимог.

27.04.2026 представник відповідача надав до суду заперечення на уточнення позовних вимог.

28.04.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, а саме надати до суду: докази сплати судового збору.

01.05.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду виправлено у резолютивній частині ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі №160/5662/26 допущену описку, зазначивши суму судового збору, що підлягає оплаті «19 968,00 грн».

02.05.2026 до суду надійшла заява представника позивача про виконання ухвали суду про залишення позову без руху.

06.05.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року продовжено розгляд справи №160/5662/26, призначено підготовче засідання.

24.06.2026 до суду звернулась представник позивача з додатковими поясненнями у справі, в яких акцентувала увагу на обставини, які зумовили звернення позивача до Мінекономіки із заявою №71 у лютому 2023 року та на позицію ДПС України в аналогічному спорі з суб`єктом господарювання в процедурі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.

14.07.2026 усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, зазначених у позові та додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі направлень від 01.08.2025 №151/32-00-07-13, №152/32-00-07-13 та наказу від 29.07.2025 № 171-п та відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), згідно із листами ДПС України від 09.06.2022 № 4849/7/99-00-07-05-02-07, від 10.08.2022 № 8856/7/99-00-07- 12-07, від 02.11.2022 № 13439/7/99-00-07-05-01-07, від 06.12.2022 № 15770/7/99-00- -15-01-07, від 02.01.2023 № 29/7/99-00-07-05-01-07, від 01.02.2023 № 2238/7/99-00-07- -12-07, від 24.02.2023 № 4218/7/99-00-07-05-02-07, від 03.11.2023 № 27629/7/99-00-07- 1-07 та від 15.05.2024 №14210/7/99-00-07-05-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничних строків розрахунків або строків, визначених у висновках, грошових коштів чи товарів, проведена документальна планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (скорочена назва - ПАТ -ТЕРПАЙП НТЗ») з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів: від 25.03.2020 № 20/1411 з нерезидентом ООО «Мегалит», російська федерація за період з 25.03.2020 по 31.03.2023, від 12.11.2020 №20/4157 з нерезидентом SMS group S.p.A., Італія за період з 12.11.2020 по 31.12.2024; від 10.11.2020 № 20/3765 з нерезидентом Dipl.Physicist Martin Kaemmerer Dystemforschung, Німеччина за період з 10.11.2020 по 31.12.2024; від 09.11.2021 №21/3381 з нерезидентом Amest s.r.o, Чехія за період з 09.11.2021 по 31.12.2024; від 27.05.2019 № 0319-INT/19/1702 з нерезидентом KNUTH Werkzeugmaschinen GmbH, Німеччина за період з 01.10.2019 по 31.12.2024 та від 20.09.2023 № 23/1892 з нерезидентом LES Bronzes d'industries, Франція за період з 20.09.2023 по 31.12.2024, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

Під час перевірки, встановлено порушення:

- частини 1 та частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції», п. 21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 N5, з урахуванням пункту 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами, в частині дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків по імпортним контрактам:

- від 27.05.2019 № 0319-INT/19/1702, укладеному з нерезидентом KNUTH Werkzeugmaschinen GmbH (Німеччина) на суму 16 941,60 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 5 днів (з 16.09.2023 по 20.09.2023);

- від 12.11.2020 № 20/4157, укладеному з нерезидентом SMS group S.p.A (Італія) на суму 163 750,0 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 138 днів (з 01.10.2022 по 15.02.2023), на суму 17 973,25 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 62 дні (з 16.12.2022 по 15.02.2023) та на суму 35 337,5 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 62 дні (з 16.12.2022 по 15.02.2023).

За результатами перевірки складено акт від 20.08.2025 № 627/32-00-07-13/05393116.

На підставі вказаного акту перевірки від 20.08.2025 № 627/32-00-07-13/05393116 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 08.09.2025 № 622/32-00-07-13 про застосування до ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" суму штрафних (фінансових) санкцій - пені в розмірі 2 417 832,81 грн.

15.09.2025 податкове повідомлення-рішення від 08.09.2025 № 622/32-00-07-13 у сумі 2 417 832,81 гривень сплачено у повному обсязі.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08 вересня 2025 року №622/32-00-07-13 в частині стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій - пені в розмірі 2 407 959,51 грн за зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 12.11.2020 № 20/4157, укладеним позивачем з нерезидентом SMS group S.p.A (Італія).

Вирішуючи правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп. 19-1.1.4. п. 19-1.1.ст. 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII в редакції на час спірних відносин). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Частиною 1 статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Положеннями частин третьої, шостої, дев`ятої та десятої Закону № 2473-VIII визначено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства. Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII).

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» №679-XIV визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі - Інструкція №7).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

За приписами ч. 5 ст. 13 Закону України № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 № 142, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (ч.4 ст.13 Закону №2473-VIII).

Частиною 4 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 №838 затверджено Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у відповідності до пункту 1 якого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об`єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики, державного матеріального резерву, експортного контролю; формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності; формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, насінництва та розсадництва; формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу; формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу; формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.

Мінекономіки є уповноваженим органом з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення.

Отже, Мінекономіки є суб`єктом владних повноважень, який уповноважений, з урахувань вимоги статті 13 Закону № 2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів продовжувати граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, шляхом видачі висновку.

На виконання приписів ч.4 ст.13 Закону №2473-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.19 №104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - Порядок №104).

Пунктом 2 Порядку №104 визначено окремі операції з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, по яких Мінекономіки видається висновок щодо продовження граничних строків розрахунків.

Так, пунктом 2 Порядку №104 передбачено, що висновок видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме:

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації - операціями з постачання сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв`язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації - операціями з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов`язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу дії угоди консигнації за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у будівництві - операціями з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки - операціями з постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів);

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантійного обслуговування - експортними операціями з постачання товарів та проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів, а також проведення остаточних розрахунків після закінчення відповідного гарантійного періоду;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення - операціями з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; операціями з постачання природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки) та проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.

Згідно пункту 3 Порядку №104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:

- заяву на одержання висновку, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;

- копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;

- копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;

- копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.

За правилами, визначеними у пунктах 4-9 Порядку №104, Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року № 671/97-ВР торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з п. 6.1, 6.2 «Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)», затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Як встановлено судом з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки позивача, відповідачем встановлено порушення п. 3 статті 13 Закону № 2473-VIII.

У Акті від 20.08.2025 вказано: «До перевірки надано Висновки Міністерства економіки (Мінекономіки) України щодо продовження строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених Національним банком за контрактом №20/4157 від 12.11.2020 року, а саме:

від 11.11.2021 №4432-09/53805-07 (Наказ від 04.11.2021 №899) на суму 897 500.0 євро, з 13.12.2021 року до 23.01.2022 року:

від 04.05.2023 №4432-09/2032-07 (Наказ від 02.05.2023 №2806) на суму 163 750.0 євро, 17 973, 25 євро та на суму 35 337,35 євро з 16.02.2023 року до 30.08.2023 року;

від 25.10.2023 №4432-09'3382-07 (Наказ від 21.10.2023 №15716) на суму 163 750.0 євро 17 973,25 євро та на суму 35 337,35 євро з 30.08.2023 року до 24.02.2024 року.

ПАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ- від нерезидента у період з 18.01.2022 по 29.12.2023 отримано товар згідно копій митних декларацій на загальну суму 3 024 921,20 євро (еквівалент 101 639 216, 93 грн.) та отримано послуг відповідно актів виконаних робіт на загальну суму 510 000,00 євро (еквівалент 16 537 768,0 грн), а саме: на суму 460 000,0 євро (акт приймання - передачі виконаних робіт по базовому інжинірингу віл 31.03.2021 №б\н) та на суму 50 000.00 євро (акт приймання - передачі виконаних робіт з детального проектування з`єднаних трубопроводів та електричниоїх частини від 11.07.2022 №б/н), в повному обсязі, але з порушенням граничних строків отримання товару.

По даному контракту з урахуванням Висновків Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків станом на 31.12.2024 встановлено порушення частини 1 та частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIІІ «Про валюту і валютні операції», п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5» із змінами та доповненнями, з урахуванням пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від України 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в частині дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків по імпортному контракту від 12.11.2020 №20/4157, укладеному з нерезидентом SMS group S.p.A Італія, на суму 163 750,0 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 138 днів (з 01.10.2022 по 15.02.2023), на суму 17 973.25 євро з порушенням граничного строку розрахунків 62 дні (з 16.12.2022 по 15.02.2023) на суму 35 337,5 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 62 дні (з 16.12.2022 по 15.02.2023)».

Суд зазначає, що з урахуванням зазначених правових норм, безумовними умовами щодо звільнення позивача від відповідальності за порушення термінів розрахунків (отриманням товару) за Контрактом укладеним з нерезидентом SMS group S.p.A Італія, є наявність висновку Міністерства економіки України за наказом від 02.05.2023 № 2806, яким продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 12.11.2020 № 20/4157 укладеним з нерезидентом SMS group S.p.A Італія, за сумами:

- 163750,00 євро, з 16.02.2023 до 30.08.2023 року;

- 17973,25 євро , з 16.02.2023 до 30.08.2023 року;

- 35 337,35 євро , з 16.02.2023 до 30.08.2023 року.

Сторонами визнається та у Акті від 20.08.2025 зазначено, що станом на 31.12.2024 року в бухгалтерському обліку ПАТ «ІНТРПАЙП НТЗ» по контракту від 12.11.2020 № 20/4157 дебіторська або кредиторська заборгованість відсутня.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що Висновок Мінекономіки від 04.05.2023 № 4432-09/2032-07 на суму 163750,00 євро, 17 973,25 євро та на суму 35 337,35 євро з 16.02.2023 року до 30.08.2023 року, не продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічним операціями, а встановлено нові граничні строки.

Суд вважає помилковим твердження відповідача щодо незворотності дії в часі Висновку Мінекономіки від 04.05.2023 № 4432-09/2032-07 з огляду на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 у справі № 810/1221/16 де КАС Верховний Суд з даного приводу зазначив: «Отже висновок Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу у часі, й звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені".

Аналогічний правовий висновок викладено КАС Верховного Суду в постанові від 15.02.22 у справі №160/816/20: «Крім того, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним правовим актом, видається для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну дію у часі та звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені (постанови Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі №813/6485/14, від 10 квітня 2020 року у справі №810/1221/16, від 5 січня 2021 року у справі №804/828/16, від 29 січня 2021 року у справі №801/9330/13-а).

Також у постанові від 4 грудня 2018 року у справі №813/6485/14 Верховний Суд зазначав і про те, що висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.».

У відповідності до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в зазначених постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене вище, санкції, передбачені ч.5 статті 13 Закону №2473-VIII, підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності висновку центрального органу з питань економічної політики відносин, продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а не у випадку несвоєчасного його отримання. Водночас, висновок Мінекономіки, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Суд зазначає, що першим днем виникнення порушення у сфері ЗЕД, за умови одержання позивачем відповідного висновку Мінекономрозвитку, є перший день після закінчення строку який в такому був встановлений.

Таким чином, оскільки позивачем отримано позитивний висновок Мінекономіки від 04.05.2023 № 4432-09/2032-07 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією та в межах граничних строків, вказаних у такому Висновку здійснено операції з постачання технічних виробів згідно Контракту від 05.05.2022 №5-5/2022, відтак правові підстави для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, визначених п. 3 статті 13 Закону №2473, відсутні, адже висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки акта перевірки від 20.08.2025 №627/32-00-07-13/05393116 є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним, а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2025 року №622/32-00-07-13 в частині стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій - пені в розмірі 2 407 959,51 грн за зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 12.11.2020 № 20/4157, укладеним позивачем з нерезидентом SMS group S.p.A (Італія) - неправомірне та підлягає скасуванню.

Що стосується вимоги позивача повернути позивачеві стягнену суму штрафних (фінансових) санкцій пеню в розмірі 2 407 959,51 грн за зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 12.11.2020 №20/4157, укладеним позивачем з нерезидентом SMS group S.p.A (Італія), суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341, затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі Порядок).

Порядком передбачено, що платник податків має право на повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім`я ДПС у Казначействі.

Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до статті 42.1 розділу ІІ Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно - комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з платіжної інструкції, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг, на який необхідно повернути такі кошти.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначені у ст. 43 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Так, згідно з п.п. 43.1-43.2 ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до п. 43.3 та п. 43.4 ст. 43 ПК України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення (п 43.4-1 статті 43 ПК України).

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (п. 43.6 ст. 43 ПК України).

Отже, скасування податкового повідомлення-рішення судовим рішенням, яке набрало законної сили, та яким встановлено відсутність у платника відповідного боргу, зумовлює необхідність здійснення податковим органом дій для повернення надмірно сплачених коштів.

Вимоги платника податків про безпосереднє стягнення/повернення суми сплачених штрафних (фінансових) санкцій та пені з бюджету є передчасними, якщо позивач попередньо не пройшов обов`язкову досудову процедуру, визначену статтею 43 Податкового кодексу України (ПКУ), тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру, таким чином сума судового збору складає 33 280,00 грн (2 407 959,51 x 1,5% (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3328,00 грн. і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 33280,00 грн.).

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставку судового збору.

Позовну заяву подано через систему "Електронний суд", отже судовий збір, який підлягає сплаті при поданні цього позову складає 26 624,00 грн (33280,00 грн x 0,8), однак позивач сплатив судовий збір у сумі 35 552,00 грн.

Суд зауважує, що сплачений судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено Законом України Про судовий збір, не впливає на розподіл судових витрат між сторонами.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Східного міжрегіонального управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 6624,00 грн, понесені позивачем згідно платіжної інструкції №770 від 02.02.2026 та №3175 від 30.04.2026.

При цьому надмірно сплачений за подання адміністративного позову судовий збір згідно платіжної інструкції №770 від 02.02.2026 та №3175 від 30.04.2026 в сумі 8928,00 грн підлягає поверненню в порядку, передбаченому статтею 7 Закону України Про судовий збір, за клопотанням особи, яка його сплатила.

Відповідно до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Згідно із ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпро, вул. Старозаводська, буд. 21, код ЄДРПОУ 05393116) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08 вересня 2025 року №622/32-00-07-13 в частині стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій - пені в розмірі 2 407 959,51 грн. за зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 12.11.2020 №20/4157, укладеним Позивачем з нерезидентом SMS group S.p.A (Італія).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпро, вул. Старозаводська, буд. 21, код ЄДРПОУ 05393116) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 26 624,00 грн (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 вересня 2026 року.

Суддя Н.Є. Сліпець