Рішення № 140106909, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/10335/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/10335/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» до Південно-Східної митниці про визнання протиправними та скасування рішення і дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, з урахуванням уточненої позовної заяви, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Південно-Східної митниці про відмову у митному оформленні (випуску) товарів в режимі реімпорту, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110020/2026/000027 від 03.04.2026; визнати протиправними та скасувати дії Південно-Східної митниці щодо здійснення митного оформлення товару, заявленого за електронною митною декларацією №26UA110020001304U5 від 03.04.2026, у митному режимі імпорту (ІМ 40 ДЕ) за процедурою 4081 та поміщення товару у митний режим імпорту (ІМ 40 ДЕ) за процедурою 4081; зобов`язати Південно-Східну митницю здійснити митне оформлення товару, заявленого за ЕМД №26UA110020001280U8 від 02.04.2026, у митному режимі реімпорту ІМ 41 за процедурою 4110.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконання комерційних домовленостей з контрагентом LOKO TRANS Slovakia, s.r.o., сторони підписали ордер №10260017 від 09.01.2026 року на поставку 825 осей та ордер №10260090 від 23.01.2026 року на поставку 165 осей. Протягом січня - лютого 2026 року ТОВ «ДДАП-РАКС» було поставлено 8 партій по 55 шт. осей згідно інвойсів №10260017-3 від 27.01.2026 року, №10260017-4 від 28.01.2026 року, №10260017-5 від 04.02.2026 року, №10260017-6 від 16.02.2026 року, №10260017-7 від 18.02.2026 року, №10260017-8 від 20.02.2026 року, №10260090-2 від 25.02.2026 року, №10260017-10 від 26.02.2026 року. Поставка відбувалась згідно митних декларацій №26UA110020000290U9 від 27.01.2026 року, №26UA110020000327U8 від 29.01.2026 року, №26UA110020000431U5 від 04.02.2026 року, №26UA110020000566U1 від 16.02.2026 року, №26UA110020000590U0 від 18.02.2026 року, №26UA110020000622U4 від 23.02.2026 року, №26UA110020000680U3 від 26.02.2026 року, №26UA110020000693U5 від 27.02.2026 року. Перелік осей кожної партії за номерами наведений у сертифікатах якості №2654 від 27.01.2026 року, №2632 від 28.01.2026 року, №2662 від 04.02.2026 року, №2680 від 16.02.2026 року, №2682 від 18.02.2026 року, №2684 від 20.02.2026 року, №2686 від 25.02.2026 року, №2687 від 26.02.2026 року. 03.03.2026 року контрагент LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. звернувся до ТОВ «ДДАП-РАКС» із рекламацією щодо виявлення пошкоджених осей, поставлених згідно вказаних інвойсів. Позивач листом №1369 від 23.03.2026 року повідомив про згоду на заміну пошкоджених осей новими та про те, яким чином буде здійснюватися заміна та зазначило, які документи необхідно підготувати для оформлення повернення товару в режимі реімпорту. У зв`язку з чим, контрагент LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. відправив пошкоджені осі, разом із попередніми митними деклараціями для здійснення їх заміни на нові аналогічні товари. При цьому, позивач акцентує, що умови передбачені статті 78 МК України дотримані, оскільки осі були пошкоджені з вини постачальника внаслідок ктура 10260017-4 від 28.01.2026 року, рахунок - фактура 10260017-5 від 04.02.2026 року, рахунок - фактура 10260017-6 від 16.02.2026 року, рахунок - фактура 10260017-7 від 18.02.2026 року, рахунок - фактура 10260017-8 від 20.02.2026 року, рекламація 01/2026/LTS від 03.03.2026 року, заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів №209/13/28-03 від 03.03.2026 року, копія митної декларації країни відправлення 26SR615802600885B8 від 24.03.2026 року, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 26UA110020001280U8 від 02.04.2026 року.

орт товарів. У поданій до митного оформлення ЕМД № 26UA110020001280U8 від 02.04.2026 року відсутні відомості щодо зовнішньоекономічного договору та умов невиконання (неналежного виконання) або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору. У зв`язку з викладеним, заявлений митний режим не може бути застосований. ?язку з чим заявлений митний режим реімпорту не міг бути застосований. Однак, з самої картки відмови вбачається, що разом із ЕМД №26UA110020001280U8 митному органу були подані, зокрема, сертифікати якості №2632, №2654, №2662, №2680, №2682, №2684, №2687, пакувальний лист №230326-2R від 23.03.2026 року, рахунок-проформа №230326-2R від 23.03.2026 року, автотранспортна накладна SK1982833 від 23.03.2026 року, замовлення №10260017 від 09.01.2026 року, рекламація №01/2026/LTS від 03.03.2026 року, рахунки - фактури та інші документи. Позивач вважає, що митний орган володів повним і достатнім обсягом відомостей для встановлення, як підстав повернення товару, так і його ідентичності, як раніше експортованого товару. Таким чином, на думку позивача, відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110020/2026/000027 без врахування всіх дійсних обставин та за наявності всіх передбачених законом підстав для поміщення товару, що ввозився на митну територію України,порту з подальшим випуском у вільний обіг. Крім того, протиправна відмова відповідача спричинила оформлення товару в неналежному режимі, тому позивач вважає, що необхідним є визнання протиправним та скасування дії щодо здійснення митного оформлення товару, заявленого за електронною митною декларацією №26UA110020001304U5 від 03.04.2026 року, у митному режимі імпорту. У зв?язку з чим, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110020/2026/000027 є протиправною, а отже підлягає скасуванню.Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/10335/26. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

27.05.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що товари експортовано згідно експортних митних декларацій №26UA110020000327U8, №26UA110020000290U9, однак зазначені митні декларації не містять відомостей про зовнішньоекономічний контракт (договір) на підставі якого товар було експортовано за межі митної території України, що унеможливлює встановлення обставин та умов експорту товарів, його ідентифікацію, а також перевірку дотримання вимог митного законодавства для поміщення товару у режим реімпорту. Вищезазначене підтверджується графою 44 експортних митних декларацій, які не містять коду документу « 4100», а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов?язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Таким чином, умовою, реімпорту експортного товару - невиконання (або неналежне виконання) умов зовнішньоекономічного договору (відмова покупця, брак тощо) або інші обставини, що перешкоджають виконанню угоди, однак зовнішньоекономічний договір до митного контролю та оформлення позивачем не надавався. У зв?язку з вищезазначеним 03.04.2026 року відмовлено у митному оформлені заявленого товару та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110020/2026/000027. В картці відмови № UA110020/2026/000027 зазначено причини відмови декларантом або уповноваженою ним особою на підставі частини 1 статті 256 МК України не виконано умови, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини 2 статті 78 МК України у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які відповідно до пункту 3 частини 2 статті 78 МК України були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв?язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари: а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту; б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів. У поданій до митного оформлення ЕМД № 26UA110020001280U8 від 02.04.2026 року відсутні відомості щодо зовнішньоекономічного договору та умов невиконання (неналежного виконання) або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору. У зв`язку з викладеним, заявлений митний режим не може бути застосований.

Щодо твердження позивача про те, що дії митного органу у спірних правовідносинах свідчать про відсутність послідовного, однакового та правомірного підходу до оцінки аналогічних за змістом обставин і документів, поданих позивачем для митного оформлення товару в режимі реімпорту. Відповідач не заперечує проти того, що за ЕМД від 02.04.2026 року №26UA110020001263U6 товар було поміщено в митний режим реімпорту, процедура 4110 із випуском у вільний обіг. Однак, звертає увагу на те, що листом від 01.05.2026 року 12126-002 директор ТОВ «ДДАП-РАКС» повідомив про те, що при самоперевірці митних декларацій, митне оформлення яких завершено, було виявлено помилкове застосування преференційного статусу за ЕМД від 02.04.2026 року №26UA110020001263U6, а також попросив списати з авансових коштів суму донарахування у розмірі - 18300,30 грн (20 вид - 15250,25 грн та 28 вид 3050,05 грн). У зв?язку з вищезазначеним, позивач звернувся до митниці із заявою від 01.05.2026 року № 7642/1 за дозволом внесення змін у митну декларацію №26UA110020001263U6 відповідно до статті 269 МК України. Зміни у вищевказану декларацію були внесені. Усі ці докази свідчать не про відсутність послідовного, однакового та правомірного підходу до оцінки аналогічних за змістом обставин і документів митницею, а про відсутність послідовних та однакових дій позивача. Відповідач вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110020/2026/000027 від 03.04.2026 року, прийнята митницею відповідно до вимог чинного законодавства, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

02.06.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що у відзиві відповідач посилається на те, що серед документів, поданих до митного оформлення разом EMД №26UA110020001280U8, був відсутній зовнішньоекономічний контракт (договір), а експортні митні декларації не містили коду документа 4100, у зв?язку з чим, на думку митниці, були відсутні підстави для поміщення товару в режим реімпорту. Такий довід є формальним та не відповідає змісту законодавства. Пункт 3 частини 2 статті 78 МК України вимагає наявності зовнішньоекономічного договору, згідно з яким товар був експортований, але не містить вимоги про те, що такий документ обов`язково має називатися саме «контрактом». У спірних правовідносинах існування зовнішньоекономічного договору підтверджується сукупністю поданих до митного оформлення документів, а саме: ордером №10260017 від 09.01.2026 року, який містить сторони, предмет, кількість, ціну, умови поставки та оплати, загальними умовами купівлі-продажу товарів LOKO TRANS Slovakia, s.r.o., на які ордер прямо відсилає та рекламацією №01/2026/LTS від 03.03.2026 року, проформою №230326-2R, пакувальним листом №230326-2R, інвойсами, сертифікатами якості, експортними та імпортними митними деклараціями. Отже, митний орган безпідставно підмінив зміст правовідносин формальною назвою документа та фактично звів питання наявності зовнішньоекономічного договору до наявності документа з назвою «контракт».

Щодо доводів митниці про відсутність відомостей про неналежне виконання

договору. Так, рекламація № 01/2026/LTS фіксує перелік пошкоджених осей, їх зв`язок з попередніми поставками та необхідність повернення для заміни у зв?язку з пошкодженням осей з вини позивача. Отже, відомості про неналежне виконання договору та підстави

повернення були надані відповідачу під час оформлення. У відзиві відповідач посилається на лист ТОВ «ДДАП-РАКС» №12126-002 від 01.05.2026 року та подальше внесення змін до ЕМД №26UA110020001263U6. Однак, подальше внесення змін до ЕМД №26UA110020001263U6 було здійснено митницею виключно на підставі звернення позивача та не супроводжувалося прийняттям окремого вмотивованого рішення митного органу про відсутність підстав для застосування режиму реімпорту. Більше того, вказані такі дії не спростовують незаконності картки відмови №UA110020/2026/000027 від 03.04.2026 року, законність якої має оцінюватися виходячи з обставин та документів, наявних на момент її прийняття. Крім того, з листа ТОВ «ДДАП-РАКС» №14926-008 від 29.05.2026 року вбачається, що лист №12126-002 від 01.05.2026 року та заява №7642/1 від 01.05.2026 року були подані помилково в частині скасування преференційного статусу та донарахування ввізного мита, оскільки ґрунтувалися на неправильному розумінні правових наслідків поміщення товару в режим реімпорту ІМ 41, процедура 4110. У цьому ж листі позивач прямо зазначив, що ЕМД №26UA110020001263U6, від 02.04.2026 року була оформлена саме в режимі реімпорту, а внесені надалі зміни не змінювали митний режим, а стосувалися лише коду преференції та перерахунку митних платежів. Додатково зазначено, що відповідач у відзиві посилається на відсутність у позивача підстав для застосування режиму реімпорту, однак не спростовує факту попереднього експорту товару, факту повернення саме того самого товару, факту пошкодження осей та подання у зв?язку з цим рекламацій, а також аналогічної за змістом та природою операції, за результатом якої митним органом було прийняте протилежне за змістом і суттю рішення про поміщення товару в митний режим реімпорту.

15.06.2026 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких щодо перелічених документів митного оформлення позивача, а саме: проформи, пакувального листа ордеру, рахунку-фактури сертифікатів якості та рекламації митниця зазначає наступне. Всі вищезазначені документи надавались позивачем для здійснення митного оформлення товарів, однак жодний із наведених документів не підтверджує наявність умов, визначених статтею 78 МК України, які є обов`язковими для застосування відповідного митного режиму та унеможливлює встановлення обставин експорту товарів, а також перевірку дотримання вимог митного законодавства для поміщення товару у режим реімпорту. Таким чином, відсутні правові підстави вважати, що вимоги зазначеної статті були дотримані позивачем.

19.06.2026 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких вказано, що первісно мало місце повернення 55 осей, з яких 51 ось була заявлена до митного оформлення за ЕМД №26UA110020001280U8 від 02.04.2026 року, а 4 осі за іншою митною декларацією.

У подальшому мала місце ще одна аналогічна операція з повернення іншої частини раніше поставлених осей у загальній кількості 51 штука у зв?язку з виявленими дефектами та поданням покупцем відповідних рекламацій. Зокрема, за митною декларацією №26UA110020002439U5 від 10.06.2026 року було оформлено повернення 44 осей саме у митному режимі реімпорту. Із цієї декларації вбачається, що повертався раніше вивезений товар - осі типу ВА302, а серед документів, поданих до митного оформлення, були зазначені, зокрема, ордер №10260017 від 09.01.2026 року, рекламація №04/2026/LTS від 26.05.2026 року, рахунки-фактури, листи та інші супровідні документи, що підтверджували підстави такого повернення. У графі 37 цієї декларації прямо зазначено процедуру 4110, тобто митний режим реімпорту. Аналогічно, за митною декларацією №26UA110020002438U6 від 10.06.2026 року було оформлено повернення 7 осей також у митному режимі реімпорту, процедура 4110. Із цієї декларації вбачається, що товар повертався як раніше вивезений, а підставами оформлення були, зокрема, ордер №10260090 від 23.01.2026 року, рекламація №03/2026/LTS від 26.05.2026 року, рахунки-фактури та інші документи, подані до митного оформлення. У графі 37 цієї декларації так само зазначено режим реімпорту. Отже, йдеться про операції, які за своїм змістом відповідають тій самій правовій моделі, що і спірне повернення 51 осі: товар був попередньо експортований ТОВ «ДДАП-РАКС» на адресу того самого контрагента - LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. Наведені обставини додатково підтверджують, що повернення раніше експортованого товару, який повертається експортеру у зв?язку з виявленими дефектами та необхідністю його заміни, за наявності відповідних рекламацій, договорів та інших супровідних документів підлягає оформленню саме у митному режимі реімпорту, а тому заявлення позивачем такого режиму щодо 51 осі повністю відповідало характеру спірної операції та вимогам митного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що 09.01.2026 року між LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. (клієнт) та ТОВ «ДДАП-РАКС» (постачальник) був укладений ордер №10260017 на поставку 825 осей.

До ордеру від 09.01.2026 року №10260017 долучено загальні умови придбання товарів.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Загальних умов придбання товарів предметом договору є придбання покупцем товару у продавця. Товар зазначений у договорі та його можливих додатках. Договір вважається укладеним з дати його підписання обома договірними сторонами.

За змістом підпункту 2.2 пункту 2 Загальних умов придбання товарів продавець зобов`язується поставити товар покупцю відповідно до специфікації, у кількості, якості, виконанні та у строки, узгоджені в договорі та додатках до нього, та передати право власності на товар покупцеві, а покупець зобов`язується належним чином та вчасно прийняти поставлений товар та сплатити продавцю узгоджену ціну покупки.

Підпунктом 8.1 пункту 8 Загальних умов придбання товарів визначено, що продавець надає покупцеві гарантію товару, тобто можливість використовувати його в повному обсязі за узгодженим або звичайним призначенням, та гарантує, що товар збереже узгоджені або звичайні властивості протягом гарантійного терміну.

Згідно з підпунктом 8.2 пункту 8 Загальних умов придбання товарів, якщо інше не погоджене в Договорі, гарантійний термін становить 24 місяці та починається з моменту отримання товару покупцем, гарантія починається окремо для кожного часткового виконання, а саме з моменту поставки відповідної частини товару.

Підпунктом 8.3 пункту 8 Загальних умов придбання товарів визначено, що гарантійний термін переривається з моменту подання обґрунтованої рекламації продавцю до моменту її усунення.

27.01.2026 року постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» виставив покупцю LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. інвойс №10260017-3 до ордеру №10260017 від 09.01.2026 року на загальну суму 39710 євро, кількість товару (вісь чистова типу ВА302) становить 55 шт, ціна за шт 722 євро.

28.01.2026 року постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» виставив покупцю LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. інвойс №10260017-4 до ордеру №10260017 від 09.01.2026 року на загальну суму 39710 євро, кількість товару (вісь чистова типу ВА302) становить 55 шт, ціна за шт 722 євро.

04.02.2026 року постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» виставив покупцю LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. інвойс №10260017-5 до ордеру №10260017 від 09.01.2026 року на загальну суму 39710 євро, кількість товару (вісь чистова типу ВА302) становить 55 шт, ціна за шт 722 євро.

16.02.2026 року постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» виставив покупцю LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. інвойс №10260017-6 до ордеру №10260017 від 09.01.2026 року на загальну суму 39710 євро, кількість товару (вісь чистова типу ВА302) становить 55 шт, ціна за шт 722 євро.

18.02.2026 року постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» виставив покупцю LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. інвойс №10260017-7 до ордеру №10260017 від 09.01.2026 року на загальну суму 39710 євро, кількість товару (вісь чистова типу ВА302) становить 55 шт, ціна за шт 722 євро.

20.02.2026 року постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» виставив покупцю LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. інвойс №10260017-8 до ордеру №10260017 від 09.01.2026 року на загальну суму 39710 євро, кількість товару (вісь чистова типу ВА302) становить 55 шт, ціна за шт 722 євро.

26.02.2026 року постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» виставив покупцю LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. інвойс №10260017-10 до ордеру №10260017 від 09.01.2026 року на загальну суму 39710 євро, кількість товару (вісь чистова типу ВА302) становить 55 шт, ціна за шт 722 євро.

Поставка відбувалась згідно митних декларацій №26UA110020000290U9 від

27.01.2026 року, №26UA110020000327U8 від 29.01.2026 року, №26UA110020000431U5 від

04.02.2026 року, №26UA110020000566U1 від 16.02.2026 року, №26UA11002000059000 від 18.02.2026 року, №26UA110020000622U4 від 23.02.2026 року, №26UA110020000693U5 від 27.02.2026 року.

У сертифікатах якості №2654 від 27.01.2026 року, №2632 від 28.01.2026 року, №2662 від 04.02.2026 року, №2680 від 16.02.2026 року, №2682 від 18.02.2026 року, №2684 від 20.02.2026 року, №2687 від 26.02.2026 року, вказаний перелік товару (вісь чистова типу ВА302).

???03.03.2026 року LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. звернулось до ТОВ «ДДАП-РАКС» із рекламацією №01/2026/LTS щодо виявлення механічних пошкоджень на партії товарів (вісь чистова типу ВА302) у кількості 51 шт, перелік товарів наведений у додатку до рекламації №01/2026/LTS.

Листом від 23.03.2026 року позивач повідомив про готовність здійснити повну заміну зазначеної продукції на нові вироби належної якості.

На підставі рекламації №01/2026/LTS від 03.03.2026 року складено проформу - рахунок №2303262R від 23.03.2026 року до ордеру №10260017 від 09.01.2026 року, товар вісь чистова типу ВА302 у кількості 51 шт, ціна за шт 722 євро, на загальну суму 36822 євро.

У пакувальному листі №230326-2R від 23.03.2026 року до проформи - рахунку №230326-2R від 23.03.2026 року зазначено опис товару, номер осі та загальну кількість.

02.04.2026 року декларантом Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» подано до Південно-Східної митниці електронну митну декларацію № 26UA110020001280U8, в якій задекларовано в режимі реімпорту «повернення раніше вивезеного вантажу. Частина вантажних візків залізничного рухомого складу: Вісь чистова типу: ВА302, креслення RAXN100. FINISH. BA302- 51 шт. Номери: 29539, 29677, 804470, 804440, 804479, 804501,804496,804439,804588, 804478, 804442,804512, 804505, 29514, 29451, 804521, 804645, 804534, 804481, 29681, 29457, 804578, 804643, 804595, 29674, 29493, 29506 29667, 804444, 804779, 804631, 804611, 804468, 804517, 804551, 804564, 804574, 804585, 804596, 804608, 804622, 804627, 804629, 804644, 804648, 804650, 804791, 804795, 805098. Являють собою вісі до залізничного рухомого складу. Виготовлюється зі сталевої заготівки шляхом механічної обробки, сталь марки EA1N по EN 13261».

В графі 40 електронної митної декларації були зазначені реквізити митних декларацій, за якими цей товар раніше переміщувався в митному режимі експорту.

До електронної митної декларації були додані: сертифікат якості (Certificate of quality) №2632 від 28.01.2026 року, сертифікат якості (Certificate of quality) №2654 від 27.01.2026 року,

сертифікат якості (Certificate of quality) №2662 від 04.02.2026 року, сертифікат якості (Certificate of quality) №2680 від 16.02.2026 року, сертифікат якості (Certificate of quality) №2682 від 18.02.2026 року, сертифікат якості (Certificate of quality) №2684 від 20.02.2026 року, сертифікат якості (Certificate of quality) №2687 від 26.02.2026 року, пакувальний лист (Packing list) №230326-2R від 23.03.2026 року, рахунок-проформа (Proforma invoice) №230326-2R від 23.03.2026 року, рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №20260111 від 23.03.2026 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) SK1982833 від 23.03.2026 року, декларація про походження товару (Declaration of origin) №230326-2R від 23.03.2026 року, сертифікат про походження товару форма EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №A110.112613 від 27.01.2026 року, сертифікат про походження товару форма EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №A110.112739 від 29.01.2026 року, сертифікат про походження товару форма EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №A110.113024 від 04.02.2026 року, сертифікат про походження товару форма EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №A110.113488 від 16.02.2026 року, сертифікат про походження товару форма EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №A110.113614 від 18.02.2026 року, сертифікат про походження товару форма EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №A110.113742 від 23.02.2026 року, сертифікат про походження товару форма EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №A110.113978 від 27.02.2026 року, статус особи, яка подає митну декларацію №2, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортні-експедиційні послуги №ЗН00346 від 31.03.2026 року, договір про надання послуг митного брокера №138К від 26.11.2020 року, договір (контракт про перевезення №12-24ПВ від 16.02.2024 року, замовлення №10260017 від 09.01.2026 року, лист 1369 від 23.03.2026 року, лист 56-SK від 31.03.2026 року, рахунок - фактура 10260017-10 від 26.02.2026 року, рахунок - фактура 10260017-3 від 27.01.2026 року, рахунок - фактура 10260017-4 від 28.01.2026 року, рахунок - фактура 10260017-5 від 04.02.2026 року, рахунок - фактура 10260017-6 від 16.02.2026 року, рахунок - фактура 10260017-7 від 18.02.2026 року, рахунок - фактура 10260017-8 від 20.02.2026 року, рекламація 01/2026/LTS від 03.03.2026 року, заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів №209/13/28-03 від 03.03.2026 року, копія митної декларації країни відправлення 26SR615802600885B8 від 24.03.2026 року, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 26UA110020001280U8 від 02.04.2026 року.

03.04.2026 року Південно-Східною митницею було прийнято картку відмови №UA110020/2026/000027, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за електронною митною декларацією № 26UA110020001280U8 від 02.04.2026 року з наступних підстав: згідно з пункту 1 статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. В митному оформленні відмовлено на підставі частини 1 статті 256 MK України, а саме: невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини 2 статті 78 МК України у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які відповідно до пункту 3 частини 2 статті 78 МК України були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала. У зв?язку з невиконанням (неналежним виконанням умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту або інших обставин, що перешкоджають виконанню нього договору якщо ці товари повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту: 6) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені в митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів. У поданій до митного оформлення ЕМД № 26UA110020001280U8 від 02.04.2026 року відсутні відомості щодо зовнішньоекономічного договору та умов невиконання (неналежного виконання) або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору. У зв?язку з викладеним, заявлений митний режим не може бути застосований.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» на підставі картки відмови №UA110020/2026/000027 від 03.04.2026 року подало до Південно-Східної митниці електронну митну декларацію № 26UA110020001304U5 від 03.04.2026 року, де задекларувало товар в режимі імпорту (ІМ 40).

Незгода позивача з прийнятою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи визначає Митний Кодекс України.

Статтею 1 Митного кодексу України встановлено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, закріплено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом (стаття 337 Митного кодексу України).

За пунктом 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 77 Митного кодексу України, реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом статті 78 Митного кодексу України, митний режим реімпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим.

У митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які:

1) були вивезені за межі митної території України у митному режимі тимчасового вивезення та ввозяться на цю територію до завершення строку дії цього митного режиму у тому самому стані, в якому вони були вивезені, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, а також змін, що допускаються у разі використання таких товарів у митному режимі тимчасового вивезення;

2) були вивезені за межі митної території України у митному режимі переробки за межами митної території та ввозяться на цю територію до завершення строку дії цього митного режиму у тому самому стані, в якому вони були вивезені, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання;

3) були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Товари, зазначені в частині другій цієї статті, можуть бути також поміщені у митний режим реімпорту у разі, якщо:

1) під час перебування таких товарів за межами митної території України вони піддавалися операціям, необхідним для їх збереження, а також технічному обслуговуванню чи ремонту, необхідність у яких виникла під час перебування за межами митної території України;

2) стан таких товарів змінився внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

3) у митний режим реімпорту поміщується лише частина товарів, раніше випущених для вивезення за межі митної території України.

Для поміщення товарів у митний режим реімпорту особа, на яку покладається обов`язок щодо дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) ввезти товари на митну територію України не пізніше, ніж у встановлений законодавством строк після їх вивезення за межі митної території України;

2) подати митному органу, що здійснює випуск товарів у митному режимі реімпорту, документи на такі товари;

3) надати митному органу документи та відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що реімпортуються.

За змістом частин 1-8 статті 79 Митного кодексу України, застосування митного режиму реімпорту можливе за умови можливості ідентифікації митним органом товарів, заявлених у цей митний режим, як таких, що були раніше випущені за межі митної території України.

До товарів, що вивозяться за межі митної території України з наміром подальшого реімпорту, засоби забезпечення ідентифікації можуть бути застосовані в момент їх випуску.

Для забезпечення ідентифікації товарів, що реімпортуються, можуть застосовуватися засоби, передбачені частинами другою і третьою статті 326 цього Кодексу.

Не вимагається застосування засобів забезпечення ідентифікації до тари, піддонів та інших подібних товарів, що не мають індивідуальних ідентифікаційних ознак.

Реімпорт товарів, поміщених у митний режим експорту, згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 цього Кодексу може бути здійснений експортером цих товарів або його правонаступником.

В інших випадках дозволяється застосування митного режиму реімпорту при ввезенні на митну територію України товарів іншою особою, ніж та, що їх вивезла, якщо це виправдано обставинами.

Декларування товарів у митний режим реімпорту може здійснюватися у будь-якому митному органі.

Замість митної декларації для декларування у митний режим реімпорту упаковок, контейнерів, піддонів та транспортних засобів комерційного призначення використовуються документи, що підтверджують попереднє вивезення зазначених товарів за межі митної території України.

Суд зазначає, що оскаржувана картка відмови №UA110020/2026/000027 від 03.04.2026 року обґрунтована відсутністю відомостей щодо зовнішньоекономічного договору та умов невиконання (неналежного виконання) або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору.

Згідно з митною декларацією № 26UA110020001280U8 від 02.04.2026 року позивач під час декларування товару в режимі реімпорту надавав митному органу товаросупровідні документи, а також документи, на підставі яких митним органом було здійснено випуск товарів у митному режимі експорту і які дають можливість ідентифікувати товар як той самий товар, що експортувався товариством за митними деклараціями №26UA110020000290U9 від

27.01.2026 року, №26UA110020000327U8 від 29.01.2026 року, №26UA110020000431U5 від

04.02.2026 року, №26UA110020000566U1 від 16.02.2026 року, №26UA110020000590 U0 від 18.02.2026 року, №26UA110020000622U4 від 23.02.2026 року, №26UA110020000693U5 від 27.02.2026 року, в якому він був оформлений у митний режим експорту.

До митної декларації № 26UA110020001280U8 від 02.04.2026 року додавались ордер №10260017 від 09.01.2026 року та додаток до нього, який передбачає повернення нерезидентом раніше експортованого товару, рекламацію №01/2026/LTS від 03.03.2026 року, якою зафіксовано недоліки товару, які стали причиною його повернення, сертифікати якості, які підтверджують реімпорт того самого товару, що експортувався за митними деклараціями №26UA110020000290U9 від 27.01.2026 року, №26UA110020000327U8 від 29.01.2026 року, №26UA110020000431U5 від 04.02.2026 року, №26UA110020000566U1 від 16.02.2026 року, №26UA110020000590 U0 від 18.02.2026 року, №26UA110020000622U4 від 23.02.2026 року, №26UA110020000693U5 від 27.02.2026 року, транспортні накладні, сертифікати про походження товару, декларації про походження товару, тощо.

Суд вважає, що перелічені документи в сукупності дають можливість митному органу ідентифікувати товар як той самий, що раніше експортувався за наведеними вище митними деклараціями.

Як зазначено судом вище, між LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. (клієнт) та ТОВ «ДДАП-РАКС» (постачальник) був укладений ордер №10260017 від 09.01.2026 року на поставку 825 осей. До ордеру від 09.01.2026 року №10260017 долучено Загальні умови придбання товарів.

Підпунктом 8.1 пункту 8 Загальних умов придбання товарів визначено, що продавець надає покупцеві гарантію товару, тобто можливість використовувати його в повному обсязі за узгодженим або звичайним призначенням, та гарантує, що товар збереже узгоджені або звичайні властивості протягом гарантійного терміну.

Згідно з підпунктом 8.2 пункту 8 Загальних умов придбання товарів, якщо інше не погоджене в Договорі, гарантійний термін становить 24 місяці та починається з моменту отримання товару покупцем, гарантія починається окремо для кожного часткового виконання, а саме з моменту поставки відповідної частини товару.

Підпунктом 8.3 пункту 8 Загальних умов придбання товарів визначено, що гарантійний термін переривається з моменту подання обґрунтованої рекламації продавцю до моменту її усунення.

На підтвердження умов неналежного виконання ордеру №10260017 від 09.01.2026 року LOKO TRANS Slovakia, s.r.o. надано позивачу рекламацію №01/2026/LTS від 03.03.2026 року в графі опис повідомлення помилки, зазначено «пошкодження, спричинені неправильним пакуванням. За взаємною згодою, перші 51 вісь будуть повернуті постачальнику як рекламацію. Постачальник зобов`язується замінити заявлений ремонт без додаткових витрат для LTS».

У додатку №1 до рекламації №01/2026/LTS наведено перелік 51 осі, а саме: №29539, №29142, №29677, №804470, №804440, №8044479, №804501, №804439, №804588, №804478, №804442, №804512, №804505, №29514, №29451, №804521, №804645, №804534, №804481, №29681, №29457, №804578, №804643, №804595, №29674, №29493, №29506, №29667, №804444, №804779, №804631, №804611, №804468, №804517, №804549, №804551, №804564, №804574, №804585, №804596, №804608, №804622, №804627, №804629, №804644, №804648, №804650, №804791, №804795, №805098.

Таким чином, належним документальним підтвердженням факту неналежного виконання умов ордеру №10260017 від 09.01.2026 року є рекламація №01/2026/LTS від 03.03.2026 року, що прямо передбачено підпунктом 8.3 пункту 8 Загальних умов придбання товарів.

Відповідач у відзиві на позов також вказав, що «товари експортовано згідно експортних митних декларацій від 29.01.2026 №26UA110020000327U8 від 06.02.2026 №26UA110020000290U9, однак зазначені митні декларації не містять відомостей про зовнішньоекономічний контракт (договір) на підставі якого товар було експортовано за межі митної території України, що унеможливлює встановлення обставин та умов експорту товарів, його ідентифікацію, а також, перевірку дотримання вимог митного законодавства для поміщення товару у режим реімпорту».

При цьому, суд зауважує, що за приписами статті першої Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 Цивільного кодексу України).

Статтями 6, 8 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб`єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з цим та іншими законами України.

Сукупний аналіз наведених положень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» доводить, що сторони є вільними в укладенні зовнішньоекономічного договору, шляхом обрання будь-якої форми, що не заборонені законами України. Тому, укладання ордеру, в якому були зазначені істотні умови поставки товару, не суперечить положенням Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Положення пункту 2 частини другої статті 53 Митного кодексу України прямо передбачають альтернативність документального підтвердження договірних відносин шляхом подання зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює.

Сукупність поданих до митного оформлення документів підтверджує існування договірних відносин між сторонами, зміст погодженої господарської операції та обставини неналежного виконання зобов`язань, у зв`язку з якими товар повертається.

Доводи відповідача, щодо відсутності відомостей про зовнішньоекономічний контракт (договір) на підставі якого товар було експортовано за межі митної території України, не спростовує існування таких правовідносин на підставі ордеру №10260017 від 09.01.2026 року

та не може саме по собі бути достатньою підставою для відмови у митному оформленні.

Суд також звертає увагу, що повернення на митну територію України товару, який раніше був експортований, відбулося у строк, що не перевищує шести місяців з дати його вивезення за межі цієї території у митному режимі експорту.

Наведені вище приписи Митного кодексу України та обставини справи, підтверджені документально, свідчать про протиправний характер оскаржуваної картки відмови №UA110020/2026/000027 від 03.04.2026 року, що є підставою для визнання її протиправною та скасування.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зобов`язати Південно-Східну митницю здійснити митне оформлення товару, заявленого за ЕМД №26UA110020001280U8 від 02.04.2026 року, у митному режимі реімпорту ІМ 41 за процедурою 4110, то суд зазначає таке.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

З урахуванням наведеного, суд, постановляючи рішення щодо зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення товару, заявленого за ЕМД №26UA110020001280U8 від 02.04.2026 року, у митному режимі реімпорту ІМ 41 за процедурою 4110, фактично підмінятиме митний орган, перебираючи на себе його функції та повноваження, що є неприпустимим.

Таким чином, задоволення таких позовних вимог є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а відтак на переконання суду такі задоволенню не підлягають.

Разом з цим не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними та скасування дій Південно-Східної митниці щодо здійснення митного оформлення товару, заявленого за електронною митною декларацією №26UA110020001304U5 від 03.04.2026, у митному режимі імпорту (ІМ 40 ДЕ) за процедурою 4081 та поміщення товару у митний режим імпорту (ІМ 40 ДЕ) за процедурою 4081.

Оскільки, юридичні наслідки у формі обов`язків для позивача створює відповідна картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110020/2026/000027 від 03.04.2026 року №UA110020/2026/000027. Тому належним і достатнім способом захисту прав, у такому випадку, є визнання протиправним та скасування безпосередньо картки відмови.

Окрім того, суд враховує і те що саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» на підставі картки відмови №UA110020/2026/000027 від 03.04.2026 року подало до Південно-Східної митниці електронну митну декларацію № 26UA110020001304U5 від 03.04.2026 року, де задекларувало товар в режимі імпорту (ІМ 40) за процедурою 4081, що свідчить про відсутність протиправності в діях відповідача.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7987,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №767096734 від 21.04.2026 року.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з Південно-Східної митниці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. І. Ясюковича, буд. 1, ЄДРПОУ 33984335) до Південно-Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення і дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110020/2026/000027 від 03.04.2026 року.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська