Ухвала суду № 140106853, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 вересня 2026 року Справа №160/15484/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши у місті Дніпрі у порядку письмового провадження заяву представника третьої особи Житлово-будівельний кооператив "Салют-2" про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/15484/26 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, - Комунальне підприємство "Кривбасводоканал", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, - Житлово-будівельний кооператив "Салют-2" про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради №693 від 22.05.2026 року "Про встановлення тарифів на послуги із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Комунальному підприємству "Кривбасводоканал".

Від Житлово-будівельного кооперативу «Салют-2» 21.09.2026 до суду від представника третьої особи Житлово-будівельний кооператив «Салют-2» надійшла заява про відвід судді Букіної Л.Є. від розгляду справи №160/15484/26. Заява передана судді 28.09.2026.

В обґрунтування поданої заяви представник зазначає, що подальший розгляд цієї справи неможливий за участі судді Букіної Л. Є., оскільки 17.09.2026р. у судовому засіданні виникли обставини, які свідчать, що у діях судді є ознаки необ`єктивного розгляду справи, упередженого ставлення до ЖБК та створення умов, за яких розгляд справи по суті не матиме ефективного значення для членів ЖБК.

Суд, дослідивши подану позивачем заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіній Л.Є., зазначає таке.

За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частиною 4 статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частин 1-3 статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що КАС України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів щодо наявності правових підстав для відводу головуючого судді Букіної Л.Є., суд зазначає, що заявлений відвід зумовлений незгодою представника з процесуальним рішенням судді щодо відмови в оголошенні перерви у судовому засіданні, яке відбулось 17.09.2026 року.

Однак, наведені заявником обставини не свідчать про наявність передбачених законом підстав для відводу судді Букіної Л.Є. у цій справі.

Згідно з пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів.

Суд зазначає, що наведені заявником обставини, а саме, щодо відмови суду в оголошенні перерви у судовому засіданні через можливе подання додаткових доказів у справі, яке відбулось 17.09.2026 року, не є підставою для задоволення заяви про відвід судді; заява про відвід судді не містить посилання на обставини, які за суб`єктивним чи об`єктивним критеріями виключають участь судді Букіної Л.Є. у розгляді справи №160/15484/26.

Суд враховує, що відмова в оголошенні у судовому засіданні перерви не свідчить про упередженість судді під час розгляду цієї справи.

З огляду на викладене, враховуючи, викладені у заяві доводи, які фактично зводяться до суб`єктивного сприйняття заявником змісту та результату прийнятого судом процесуального рішення, яке не відповідає його інтересам, суд вважає заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіної Л.Є. необґрунтованою.

Згідно з частиною 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника третьої особи Житлово-будівельний кооператив "САЛЮТ-2" про відвід судді визнати необґрунтованою.

Передати матеріали адміністративної справи №160/15484/26 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Є. Букіна