Рішення № 140106815, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/22940/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

30.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 з розміру пенсії 14 690,68 грн з 01.03.2024 та з 01.03.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок індексації пенсії, здійсненої з 01.03.2024 та з 01.03.2025, виходячи з розміру пенсії 14 690,68 грн, визначеного рішенням суду, яке набрало законної сили у січні 2024 року, та виплатити суму недоотриманої індексації за період з 01.03.2024 по травень 2025 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а розмір цієї пенсії 14 690,68 грн з 09.04.2021 визначено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі № 160/13309/23, що набрало законної сили. За доводами позивача, відповідач виконав це судове рішення, проте індексацію пенсії від визначеного судом розміру не проводить, посилаючись на те, що зобов`язань щодо індексації судове рішення не містить. Позивач вважає, що встановлення судом розміру пенсії не звільняє пенсійний орган від обов`язку проводити подальші перерахунки та індексацію, а показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення його пенсії, підлягав збільшенню на коефіцієнти збільшення, визначені Кабінетом Міністрів України. Унаслідок дій відповідача розмір пенсійної виплати позивача після проведеного з 01.03.2025 перерахунку (14 358,80 грн) виявився меншим за розмір пенсії, встановлений судовим рішенням (14 690,68 грн).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 07.09.2026. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали разом із копією позовних матеріалів доставлено до електронного кабінету відповідача 05.08.2026, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.

Станом на час розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, доказів на спростування доводів позивача не надано.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з положеннями статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

09.04.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 у справі № 160/10342/21 зобов`язано відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 період роботи з 31.07.1987 по 04.02.1988 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 09.04.2021 з урахуванням висновків суду.

07.02.2022 на виконання зазначеного судового рішення позивачу призначено пенсію з 28.01.2022 у розмірі 14 690,68 грн із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2019, 2020 і 2021 роки.

Листом від 04.04.2023 № 13775-10496/Д-01/8-0400/23 відповідач повторно розглянув заяву позивача про призначення пенсії від 09.04.2021 та призначив пенсію з 09.04.2021 у розмірі 12 385,05 грн, обчисливши її із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2018, 2019 і 2020 роки, у розмірі 9 118,81 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі № 160/13309/23, яке набрало законної сили 10.01.2024, позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення із заявою про призначення пенсії 09.04.2021 у розмірі 14 690,68 грн.

Цим же судовим рішенням установлено, що перерахунок пенсії позивача з 09.04.2021, який відбувся на виконання рішення суду у справі № 160/10342/21, не може змінювати середній заробіток за три попередні роки (2019, 2020, 2021), встановлений пенсійним органом при призначенні позивачу пенсії.

Отже, для обчислення пенсії позивача у розмірі 14 690,68 грн враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислений як середній показник за 2019, 2020 і 2021 роки.

Судове рішення у справі № 160/13309/23 відповідач виконав, встановивши позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у розмірі 14 690,68 грн з 09.04.2021, що прямо визнано ним у листі від 08.01.2026 № 2216-63292/Д-01/8-0400/26.

Зі змісту цього ж листа вбачається, що подальші перерахунки пенсії позивача відповідач проводив із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 9 118,81 грн (за 2018, 2019 і 2020 роки), а саме:

- з 01.03.2023 позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн, розмір пенсійної виплати склав 12 485,05 грн;

- з 01.03.2024 позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн, розмір пенсійної виплати склав 12 585,05 грн;

- з 01.04.2024 проведено перерахунок пенсії за стажем і заробітною платою відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV, розмір пенсії склав 13 594,71 грн;

- з 01.03.2025 проведено перерахунок із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0575, розмір пенсійної виплати склав 14 358,80 грн.

Тобто внаслідок перерахунків, проведених відповідачем з 01.03.2024 та з 01.03.2025, розмір пенсійної виплати позивача залишився меншим за розмір пенсії 14 690,68 грн, встановлений судовим рішенням у справі № 160/13309/23, який позивач фактично і продовжував отримувати.

Мотивом відмови у проведенні індексації відповідач у листі від 08.01.2026 зазначив, що рішення суду від 04.08.2023 у справі № 160/13309/23 виконано в межах встановлених судом зобов`язань, а зобов`язань щодо проведення перерахунку (індексації) пенсії це рішення не містить.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з абзацом другим частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Порядок № 124).

Абзацом першим пункту 5 Порядку № 124 передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Абзацом другим цього пункту передбачено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням зазначеного показника проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 124 збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону), а також під час обчислення пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - постанова № 185) установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Підпунктом 6 пункту 2 постанови № 185 передбачено, що до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 р. включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 р. згідно з Порядком № 124, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - постанова № 209) установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Підпунктом 6 пункту 2 постанови № 209 передбачено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення, зокрема для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника, який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575, у 2022 році - 1,046.

Отже, Закон № 1058-IV уповноважив Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, однак із прямо встановленою межею з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини 2 статті 42 цього Закону. При цьому під «порядком» розуміється право Кабінету Міністрів України встановити послідовність, черговість, спосіб виконання та методику здійснення перерахунку пенсій, а не визначити інший показник, ніж той, який названо в абзаці першому частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV.

Згідно із частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 виснував, що при проведенні перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, а абзац 1 у сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності до цієї норми Закону.

Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 підстав для відступлення від наведеного висновку не встановлено. Судова палата констатувала, що пенсійний орган, який замість застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, що безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, встановлював щомісячні доплати до пенсії, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

У постанові від 11.03.2026 у справі № 160/20623/24 Верховний Суд застосував наведені висновки у справі за позовом особи, якій Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пенсію призначено у 2021 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018, 2019 і 2020 роки у розмірі 9 118,81 грн. Верховний Суд визнав протиправними дії пенсійного органу, який замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796 до показника, що безпосередньо враховувався для обчислення пенсії, встановлював щомісячні доплати до пенсії, та зобов`язав провести перерахунок (індексацію) пенсії шляхом послідовного збільшення цього показника на відповідні коефіцієнти. Верховний Суд також наголосив, що індексація пенсій здійснюється шляхом послідовного застосування усіх встановлених коефіцієнтів збільшення, а застосування лише одного коефіцієнта без урахування попередніх суперечить правовій природі індексації.

У постанові від 04.12.2025 у справі № 440/6585/25 Верховний Суд визнав такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, дії пенсійного органу, який у 2025 році провів перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,046 замість коефіцієнта 1,115, встановленого пунктом 1 постанови № 209.

Перевіряючи наявність у позивача права на перерахунок пенсії, суд зазначає, що звернення позивача за призначенням пенсії надійшло 09.04.2021, тобто до 31 грудня року, що передує рокам, у яких проводилися перерахунки з 01.03.2024 та з 01.03.2025. Отже, умову пункту 3 Порядку № 124 щодо часу такого звернення дотримано, а пенсія позивача підлягала перерахунку в порядку індексації як з 01.03.2024, так і з 01.03.2025.

За приписами абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV та з урахуванням наведених висновків Верховного Суду збільшенню на коефіцієнти збільшення, встановлені Кабінетом Міністрів України, підлягав той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії саме позивача. Як установлено вище, розмір пенсії позивача 14 690,68 грн, який відповідач зобов`язаний виплачувати за рішенням суду у справі № 160/13309/23, обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2019, 2020 і 2021 роки. Саме цей показник і підлягав збільшенню.

Натомість відповідач з 01.03.2024 замість застосування коефіцієнта збільшення 1,0796, встановленого пунктом 1 постанови № 185, обмежився встановленням позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн. Такий спосіб не забезпечує індексації пенсії у порядку, визначеному частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV, що прямо випливає з наведених висновків Верховного Суду.

З 01.03.2025 відповідач провів перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0575, передбаченого підпунктом 6 пункту 2 постанови № 209, замість коефіцієнта збільшення 1,115, встановленого пунктом 1 цієї постанови. Ураховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.12.2025 у справі № 440/6585/25, такі дії відповідача вимогам законодавства не відповідають.

При цьому коефіцієнт збільшення, який відповідає вимогам абзацу другого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, визначено Кабінетом Міністрів України у пункті 1 постанови № 209 (1,115). Установлення для окремих категорій пенсіонерів коефіцієнтів збільшення, менших за визначений пунктом 1 цієї постанови, не узгоджується з приписом абзацу четвертого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, за яким розмір збільшення визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Крім того, обидва перерахунки відповідач проводив від показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 9 118,81 грн, тобто від величини, яка для обчислення пенсії позивача у розмірі 14 690,68 грн не використовувалася. Норма абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV не передбачає заміни показника, який враховувався для обчислення конкретної пенсії, на іншу величину, а вимагає збільшення саме цього показника.

Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому положення пункту 5 Порядку № 124 у частині, що визначає базову розрахункову величину показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 1 жовтня 2017 р., та положення підпункту 6 пункту 2 постанови № 209 у частині, що визначає коефіцієнт збільшення, нижчий за встановлений пунктом 1 цієї постанови, до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Довід відповідача про те, що рішення суду у справі № 160/13309/23 не містить зобов`язань щодо проведення перерахунку (індексації) пенсії, суд відхиляє. Обов`язок пенсійного органу щороку з 1 березня проводити перерахунок раніше призначених пенсій для забезпечення їх індексації випливає безпосередньо з абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV і не потребує окремого підтвердження судовим рішенням. Виконання судового рішення, яким визначено розмір пенсії, не звільняє пенсійний орган від подальших перерахунків пенсії у випадках і порядку, встановлених законом, та не позбавляє пенсіонера права на індексацію пенсії на загальних підставах.

Визначаючи спосіб захисту порушеного права, суд зазначає таке. Позивач просить зобов`язати відповідача провести індексацію пенсії «виходячи з розміру пенсії 14 690,68 грн». Разом з тим за приписами абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV індексація пенсії забезпечується не шляхом збільшення самого розміру пенсійної виплати, а шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Оскільки розмір пенсії позивача 14 690,68 грн обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019, 2020 і 2021 роки, збільшення саме цього показника на коефіцієнти збільшення забезпечує захист того самого права, за захистом якого звернувся позивач. За таких обставин суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача провести перерахунок (індексацію) пенсії позивача у спосіб, визначений частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV, відмовивши у задоволенні позовних вимог у частині проведення індексації шляхом збільшення самого розміру пенсійної виплати.

Відповідно до абзацу першого частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Умови проведення перерахунку пенсії в порядку індексації визначені частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV та Порядком № 124 і дискреційних повноважень відповідача не передбачають.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач не надав суду жодного доказу правомірності непроведення індексації пенсії позивача з 01.03.2024 та з 01.03.2025 у порядку, встановленому частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 18.06.2026. Оскільки основну позовну вимогу позивача задоволено, а відмова стосується лише способу проведення індексації, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 5, 7, 9, 72, 77, 78, 90, 139, 241, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2019, 2020 і 2021 роки, який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 14 690,68 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2019, 2020 і 2021 роки та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 14 690,68 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01 березня 2025 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та у зв`язку з цим виплатити недоотримані суми пенсії за період з 01 березня 2024 року по травень 2025 року з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез