Рішення № 140106780, 25.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Справа №160/34746/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Кропової К.В.

за участю:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , представник;

відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з`явився;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Бушуєва Ю.В., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Бушуєва Юлія Володимирівна, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, та скасування наказу про звільнення,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд:

стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській заборгованість за предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, у сумі 10585 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн 89 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області та відповідно до наказу ГУНП від 05.11.2025 №1553 о/с був звільнений зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 10585,89 грн. Відповідач на день подачі позову не відшкодував вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у зв`язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/34746/25 та позовна заява розподілена судді Златіну С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Златін С.В.) від 08.12.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Златін С.В.) від 09.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 №25д призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/34746/25 у зв`язку з призначенням судді Златіна С.В. суддею іншого суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 160/34746/25 передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою від 13.01.2026 суд прийняв до розгляду позовну заяву Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості; постановив здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Кучугурною Н.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; установив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

02.03.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог. В обгрунтування відзиву відповідач зазначає, що 05.11.2025 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області направило ОСОБА_2 лист № 349408-2025, яким останнього повідомлено про те, що Відповідач має відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився та була надана копія довідки розрахунок № 282/25 від 04.11.2025. Відповідач звертає увагу суду на те, що зазначений лист був адресований на ім`я ОСОБА_3 та направлений на адресу: АДРЕСА_1 . Натомість, відповідно до даних паспорту та особової справи Відповідач проживає та зареєстрований за іншою адресою, зокрема: АДРЕСА_2 (з 23.11.2021). Відповідач зазначає, що Порядком № 772 передбачено певний порядок дій, які має вчинити керівник відповідного органу поліції з метою відшкодування з поліцейського вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, а саме: 1) не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видати наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився; 2) видати поліцейському під розписку належно завірену копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування; 3) за письмовою згодою поліцейського відрахувати з його грошового забезпечення вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився або, у разі незгоди поліцейського з добровільним відшкодуванням такої вартості, у судовому порядку стягнути вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Натомість, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що Позивач не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення Відповідача зі служби видавав йому наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Також, відповідно, Позивач не видавав Відповідачу під розписку належно завірену копію такого наказу, що свідчить про недотримання Позивачем вимог Порядку № 772. При цьому, зазначення у наказі про звільнення ОСОБА_2 від 05 листопада 2025 року № 1553 о/с про суму відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, не може слугувати заміною видання, передбаченого Порядком № 772, наказу про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, та не звільняє Позивача від обов`язку дотримання передбаченої Порядком № 772 процедури відшкодування вартості зазначеного майна. Більше того, направлення Відповідачу через декілька тижнів після його звільнення листа з повідомленням про наявність невідшкодованої вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких на дату звільнення не закінчився на адресу, за якою Відповідач не мешкає і не зареєстрований, також, свідчить про не дотримання Позивачем передбаченої Порядком № 772 процедури відшкодування вартості зазначеного майна. Отже, оскільки процедура стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, передбачена Порядком № 772, Позивачем не дотримана, тому відсутні і підстави для задоволення позовних вимог.

06.03.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідно до абзацу 3 п. 4 розділу V Порядку забезпечення поліцейських одностроєм, затвердженого наказом МВС від 12.09.2017 № 772 (далі Порядок № 772), підрозділ кадрового забезпечення видає поліцейському в день його звільнення під особистий підпис (або в разі його відсутності на службі в день звільнення надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування), що зазначена в особовій справі) копію наказу (витяг із наказу) про звільнення та один із примірників Довідки-розрахунку. Виходячи з цього, 06.11.2026 відповідно до вимог чинного законодавства, ГУНП було направлено ОСОБА_2 копію наказу ГУНП від 05.11.2026 № 1553 о/с про звільнення зі служби в поліції та копію довідки-розрахунку № 282/25 від 04.11.2025 рекомендованим листом з повідомленням на адресу, яка зазначена в особовій справі ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами справи та трекінгом листа R491070003272 від 06.11.2025 (трекінг листа R491070003272 від 06.11.2025 додається). Позивач просить суд врахувати, що особистий підпис ОСОБА_2 міститься на копії наказу ГУНП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП «КОРД (стрілецький) ГУНП» від 03.11.2025 № 2411к, крім цього, згідно з трекінгом листа від 04.12.2025 № 4906900154619, яким ОСОБА_2 направлено позовну заяву ГУНП з додатками, зазначено, що позовну заяву ГУНП було отримано Відповідачем 08.12.2025 (трекінг від 04.12.2025 № 4906900154619 додається) Таким чином, ОСОБА_2 було відомо про його звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1. ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), а також про необхідність відшкодування заборгованості за предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, у сумі 10585, 89 грн. Крім цього, позивач зазначає, що посилання Відповідача на наказ про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, який, на думку Відповідача, повинно було видати ГУНП є безпідставним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки Порядком № 772 передбачено зазначення суми відшкодування у наказі про звільнення поліцейського, натомість видання окремого наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, взагалі не передбачено Порядком № 772. Таким чином, ГУНП діяло в межах повноважень та у визначений законодавством, зокрема Порядком № 722, спосіб, водночас доводи ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву є безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства. Посилається позивач і на пропуск відповідачем строку подання до суду відзиву на позовну заяву.

12.03.2026 до суду надійшли заперечення відповідача на відзив на позовну заяву, в яких відповідач навів доводи, які, на його думку, спростовують обставини, зазначені у відповіді на відзив на позовну заяву.

02.03.2026 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій заявлені позовні вимоги про:

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо незвільнення зі служби за власним бажанням з полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 за рапортом від 07.08.2025;

зобов`язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області прийняти рішення про звільнення капітана поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», за рапортом від 07.08.2025;

визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо неналежного доведення до капітана поліції ОСОБА_2 наказу № 1553 о/с від 05.11.2025 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1553 о/с від 05.11.2025 про звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_2 за пунктом 6 частини 1 статті 77 у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

В обгрунтування зустрічної позовної заяви зазначено таке. 07 серпня 2025 року Позивач за зустрічним позовом подав рапорт на ім`я начальника ГУНП в Дніпропетровській області про звільнення зі служби за власним бажанням у зв`язку із незадовільним графіком роботи з 21 серпня 2025 року (копія рапорту долучена до матеріалів даного позову). Натомість зазначений рапорт посадовими особами Відповідача за зустрічним позовом у розумний строк розглянутий не був, інформації про звільнення (або відмову у звільненні) у погоджену дату ОСОБА_2 не отримав. Позивач за зустрічним позовом, після подання рапорту, продовжував перебувати в службовому відрядженні в Донецькій області та виконував посадові обов`язки і завдання до 03.11.2025. Натомість, у вересні 2026 року керівництво управління кадрового забезпечення за дорученням керівництва ГУНП в Дніпропетровській області повідомило Позивача за зустрічним позовом про те, що рапорт капітана ОСОБА_2 про звільнення зі служби в поліції за власним бажання з 21.08.2025 суперечить вимогам, установленим пунктом 68 вищевказаного Положення, якими передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника про прийняте ним рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт. При цьому, Відповідач за зустрічним позовом, навмисно не розглядаючи і не погоджуючи у встановленому порядку рапорт Позивача за зустрічним позовом на звільнення зі служби за власним бажанням, провів зокрема, і стосовно капітана поліції ОСОБА_2 , службове розслідування, та у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення звільнив зі служби, відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України з 05.11.2025.

Щодо відмови у розгляді рапорту та реалізації права на звільнення за власним бажанням, ОСОБА_2 зазначає, що в Законі України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-XII, на відміну від Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VІІІ, не містилося переліку підстав для звільнення з військової служби, що пояснювало нагальну потребу в додатковому застосуванні Положення № 114. Натомість, стаття 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VІІІ вже містить вичерпний перелік підстав для звільнення зі служби в поліції. Варто звернути увагу, що стаття 77 Закону № 580-VІІІ доповнена новими підставами для звільнення зі служби, які відсутні в п. 68 Положення № 114, зокрема: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави; у разі надання особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції. Натомість, Положення № 114 містить підстави, які відсутні у Законі № 580-VІІІ, зокрема: за угодою сторін, у зв`язку з непроходженням випробування в період іспитового строку, через обмежений стан здоров`я. Також, у Положенні № 114 та Законі № 580-VІІІ різняться умови застосування деяких підстав для звільнення зі служби. Зазначені обставини свідчать про те, що з дати набрання чинності Законом №580-VІІІ змінилося правове регулювання підстав та умов звільнення зі служби. Попри те, що відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються не тільки Законом № 580-VIII, але й іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції, до приведення законодавства України у відповідність до Закону № 580-VIII акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить йому (п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII). Натомість Кабінетом Міністрів України не приведено Положення № 114 у відповідність до Закону № 580-VIII в частині формулювання підстав та умов для звільнення зі служби, в тому числі, за власним бажанням. Стаття 77 Закону України «Про Національну поліцію» не ставить реалізацію права особи на звільнення за власним бажанням в залежність від наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків, як і не встановляє будь-яких додаткових умов для можливості звільнення за власним бажанням, так і не встановлює строки попередження прямого керівника про звільнення за три місяці тощо. Відтак, встановлена суперечність між пунктом 68 Положення № 114 та пунктом 7 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII. Відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність» у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили. З цих підстав в спірних правовідносинах Позивач за зустрічним позовом вважає, що підлягають застосуванню положення п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Щодо реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ОСОБА_2 указує, що Відповідач за зустрічним позовом навмисно, всупереч вимогам Дисциплінарного статуту, довів до поліцейського наказ про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за відмінною від місця проживання і реєстрації адресою ОСОБА_2 , і відповідно позбавив його права на звернення із рапортом про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення в порядку вимог статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просить суд задовольнити вимоги зустрічної позовної заяви.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зустрічну позовну заяву передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 09.03.2026 зустрічну позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску або доказів звернення до суду в межах строків, установлених ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

20.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою від 25.03.2026 суд прийняв зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Бушуєва Юлія Володимирівна, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, та скасування наказу до спільного розгляду з первісним позовом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та об`єднати їх в одне провадження у справі №160/34746/25; перейшов до розгляду справи №160/34746/25 за правилами загального позовного провадження.

В цій ухвалі суд зазначив, що обставини направлення наказу позивачеві та питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду підлягають з`ясуванню під час підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 22.04.2026 заяву ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду задоволено; поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду із зустрічною позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, та скасування наказу про звільнення; клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви залишено без задоволення.

09.04.2026 від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі ГУ НП) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, згідно з яким ГУ НП заперечує проти зустрічних позовних вимог. В огрунтування відзиву відповідач зазначає, що 03.11.2025 ОСОБА_2 було ознайомлено із наказом ГУНП від 03.11.2025 № 2411к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП», яким Позивача повідомлено про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, особистий підпис ОСОБА_2 від 03.11.2025 міститься на копії зазначеного наказу. (Копії вказаних документів додаються до клопотання ГУНП). Разом з цим, листом ГУНП від 06.11.2026 було направлено ОСОБА_2 копію наказу ГУНП від 05.11.2026 № 1553 о/с про звільнення зі служби в поліції та копію довідки-розрахунку № 282/25 від 04.11.2025 рекомендованим листом з повідомленням на адресу, яка зазначена в особовій справі ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами справи та трекінгом листа R491070003272 від 06.11.2025, однак станом на 26.11.2025 не було отримано ОСОБА_2 (трекінг листа R491070003272 від 06.11.2025 додається). Натомість посилання представника Позивача на те, що копію наказу ГУНП від 05.11.2026 № 1553 о/с про звільнення зі служби в поліції та копію довідки-розрахунку № 282/25 від 04.11.2025 направлено на неправильну адресу є безпідставним та необґрунтованим, оскільки описка у супровідному листі не свідчить про направлення листа на неправильну адресу. Крім цього, 04.12.2025 ГУНП було направлено цінним листом з описом позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, у сумі 10585, 89 грн, яку, згідно трекінгу листа від 04.12.2025 № 4906900154619, ОСОБА_2 отримав 08.12.2025 (трекінг від 04.12.2025№ 4906900154619 додається). Так, згідно опису вкладення, додатками до вищевказаної позовної заяви є копія наказу ГУНП від 05.11.2026 № 1553 о/с про звільнення зі служби в поліції та копія довідки-розрахунку № 282/25 від 04.11.2025

Крім цього, ГУ НП зазначає, що 07.08.2025 ОСОБА_2 звернувся до керівництва ГУНП з рапортом про звільнення його за власним бажанням у зв`язку з незадовільним графіком роботи з 21.08.2025. Крім цього, зазначив, що йому відомо про необхідність відшкодування ним вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. За результатом розгляду рапорту ОСОБА_2 . Управлінням кадрового забезпечення ГУНП було надано відповідь № 202932-2025 від 15.08.2025, якою ОСОБА_2 повідомлено про необхідність попередження прямого начальника про прийняте ним рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подається відповідний рапорт. При цьому, ГУ НП вважає, що до спірних правовідносин в частині процедури та порядку звільнення поліцейського за власним бажанням, зокрема, строки попередження працівником про таке звільнення та строки прийняття відповідного рішення про звільнення застосуванню підлягає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, яке є актом спеціального законодавства та є чинним. До того ж, Управлінням кадрового забезпечення ГУНП було надано обґрунтовану відповідь № 202932-2025 від 15.08.2025, якою ОСОБА_2 повідомлено про необхідність попередження прямого начальника про прийняте ним рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подається відповідний рапорт. З вказаною відповіддю УКЗ ГУНП ОСОБА_2 ознайомлений під особистий підпис 01.09.2025 (відповідні докази додаються). ГУ НП просить суд врахувати, що відповідь УКЗ ГУНП Бардасем Є. С. жодним чином не оскаржувалась, згоду ГУНП на звільнення з 21.08.2025 ОСОБА_2 не отримував, повторно з рапортом на звільнення за власним бажанням до керівництва ГУНП не звертався. Таким чином, ГУНП дотримано вимоги спеціального законодавства при розгляді рапорту ОСОБА_2 про звільнення за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з чим Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області діяло в межах компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині задоволенню не підлягають.

ОСОБА_2 подав відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій підтримав доводи, наведені в обгрунтування зустрічної позовної заяви.

У свою чергу, ГУ НП подало до суду заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в яких зазначено обставини, аналогічні тим, які вказані у відзиві на зустрічну позовну заяву.

28.08.2026 ГУ НП подало до суду додаткові пояснення у справі, а 09.09.2026 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 .

Ухвалою від 22.04.2026 суд задовольнив клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Бушуєвої Юлії Володимирівни про витребування доказів; витребував у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУНП від 07.10.2025 №2353 (зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 21.10.2025 №2477) стосовно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ); зобов`язав представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати для огляду у судовому засіданні під час розгляду справи по суті оригінали: довідки розрахунку УЛМТЗ ГУНП № 282/25 від 04.11.2025; арматурної картки ОСОБА_2 ; роздавальної відомості на предмети однострою від 31.03.2022 № 226/25; роздавальної відомості на предмети однострою від 30.08.2024 № 305; роздавальної відомості на предмети однострою від 04.10.2024 № 344/7; роздавальної відомості на предмети однострою від 18.10.2024 № 528/13; роздавальної відомості на предмети однострою від 05.12.2024 № 669/16; роздавальної відомості на предмети однострою від 08.01.2025 № 15/3; роздавальної відомості на предмети однострою від 08.01.2025 № 15/3 (друга відомість); роздавальної відомості на предмети однострою від 30.06.2025 № 307/24.

Витребувані судом документи були надані до суду 06.05.2026.

14.05.2026 до суду надійшло клопотання ГУ НП про долучення до матеріалів справи № 160/34746/25 за позовом ГУНП до ОСОБА_2 копій роздавальних відомостей на предмети однострою 30.08.2024 №305 та від 08.01.2025 № 15/3 на ім`я ОСОБА_2 , копії облікової картки ОСОБА_2 та врахувати їх під час прийняття рішення по справі.

Крім цього, у судовому засіданні, яке відбулось 05.08.2026, суд дослідив оригінали документів, витребуваних ухвалою від 22.04.2026.

Ухвалою від 22.04.2026 суд призначив підготовче судове засідання на 22 квітня 2026 року на 14:00 год.

Підготовчі судові засідання у цій справі проведені 22.04.2026, 20.05.2026.

Ухвалою занесено до протоколу судового засідання від 20.05.2026 суд закрив підготовче провадження у справі і призначив розгляд справи по суті на 24.06.2026 на 13:00 год.

Розгляд справи по суті відбувся 08.07.2026, 05.08.2026, 09.09.2026 і 25.09.2026.

24.06.2026 розгляд справи не відбувся у зв`язку із оголошеним сигналом повітряної тривоги.

У судових засіданнях представник Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Ковальова А.І. підтримала вимоги первісної позовної заяви, а проти вимог зустрічної позовної заяви заперечувала. ОСОБА_2 та його адвокат Бушуєва Ю.В. просили суд задовольнити зустрічну позовну заяву, а в задоволенні первісного позову відмовити.

25.09.2026 у судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах Національної поліції.

05.11.2025 начальником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області виданий наказ №1553 о/с «По особовому складу», копія якого надана до матеріалів справи.

У цьому наказі, з-поміж іншого, вказано таке.

Згідно з Законом України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції: за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України): капітана поліції ОСОБА_2 , інспектора взводу №2 роти №4 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький), з 5 листопада 2025 року, установивши йому преміювання за листопад 2025 року у розмірі 0,00 відсотків.

Сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 10585,89 гривень.

Вказана сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, не була сплачена ОСОБА_2 , що і стало підставою для звернення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з позовом до суду про стягнення цієї суми.

У свою чергу, ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.11.2025 №1553 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції.

Крім цього, суд установив, що ОСОБА_2 звертався до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із рапортом від 07.08.2025 про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням у зв`язку із незадовільним графіком роботи з 21.08.2025.

У відповідь на рапорт ОСОБА_2 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області листом від 15.08.2025 №202932-2025 повідомило, що відповідно до статті 60 Закону України «Про Національну поліцію» проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Водночас норми Закону та інші нормативно-правові акти, що регламентують проходження служби в поліції, не визначають коли поліцейський повинен подати такий рапорт.

При цьому відповідно до п. 4 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону

Крім того, згідно з позицією Верховного в постанові Суду, викладеною в постанові від 09.02.2021 у справі № 826/10404/16, зазначено, що нормативно-правові акти, які були прийняті до утворення поліції і не суперечать законодавству про останню, мають застосовуватися, як спеціальні норми права, до правовідносин, що виникають з приводу проходження служби поліцейськими до прийняття відповідних нормативно-правових актів.

Згідно з вищевказаною постановою Верховного Суду до правовідносин щодо звільнення зі служби в поліції за власним бажанням слід застосовувати приписи Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114).

На підставі вищевикладеного рапорт позивача про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 21.08.2025 суперечить вимогам, установленим пунктом 68 Положення № 114, якими передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт.

Повідомлено, що у разі невиходу на службу без поважних причин після дати, зазначеної у рапорті, та за відсутності наказу про звільнення, це може бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

ОСОБА_2 вважає протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо незвільнення зі служби за власним бажанням та просить суд зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області прийняти рішення про звільнення капітана поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», за рапортом від 07.08.2025, про що ОСОБА_2 і зазначив у зустрічній позовній заяві.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає, що для вирішення питання про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, у першу чергу, необхідним є дослідження правомірності прийняття наказу від 05.11.2025 №1553 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_2 (позивача за зустрічним позовом у цій справі).

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до вимог частини першої статті 1 Закону №580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з вимогами статті 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.

Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Вимогами частини другої статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України (далі також Дисциплінарний статут).

Відповідно до вимог статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Вимогами статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

За умовами статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі Порядок № 893).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;

ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку;

здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.

За пунктом 3 розділу V Порядку №893 строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Разом з цим, згідно з Законом № 2123-IX від 15.03.2022 Статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Відповідно до ст. 26 Статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Як установив суд, у наказі від 05.11.2025 №1553 о/с «По особовому складу», яким ОСОБА_2 звільнено зі служби поліції, вказано, що звільнення зі служби в поліції реалізовано за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Підставою видачі цього наказу є наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 03.11.2025 №2411 к, про що і зазначено у наказі від 05.11.2025 №1553 о/с.

Так, відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області» від 03.11.2025 №2411к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП», за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», присяги працівника поліції, пунктів 1, 4 частини 3 статті 1 та частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 018 року №2337-УІІІ, підпунктів 2, 4 пункту 1 та підпунктів 2, 4 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №4 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, затвердженої 10.12.2024 командиром полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (від 10.12.2024 №35/2660), що виразилося у безпідставній відмові 15.09.2025 від виконання наказу зведено підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» від 15.09.2025 №552 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України, в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, застосовано до інспектора взводу №2 роти №4 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Отже, оскаржуваним у цій справі наказом від 05.11.2025 №1553 о/с «По особовому складу», було реалізоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби ОСОБА_2 , накладене відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як на підставу для скасування наказу від 05.11.2025 №1553 о/с «По особовому складу» ОСОБА_2 у зустрічній позовній заяві посилається на те, що цей наказ не був доведений йому у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Так, відповідно до п. 1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 2 розділу VII Порядку №893 унормовано, що наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, відповідно до статті 30 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суд зазначає, що копія наказу про виконання застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в особовій справі поліцейського, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника, у разі відсутності без поважних причин на службі поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Так, до матеріалів справи був приєднаний лист Полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.11.2025 №349408-2025, яким ОСОБА_4 повідомлено про те, що наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 05.11.2025 №1553 його звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію», з 05 листопада 2025 року.

Цим листом також надіслано копію вказаного наказу і копію довідки-розрахунку суми коштів, яка має бути сплачена для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився.

Лист був направлений ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 .

Тоді як, згідно із довідкою від 03.12.2025 Полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яка також міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

У довідці вказано, що вона видана на підставі архівної особової справи.

З наведеного вище суд робить висновок про те, що оскаржуваний у цій справі наказ був надісланий ОСОБА_2 на іншу адресу, ніж та, яка вказана у його особовій справі.

Таким чином, наказ від 05.11.2025 №1553 про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_2 не був доведений звільненому поліцейському у порядку, який визначений ст.30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Суд відхиляє доводи Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо того, що оскаржуваний наказ був направлений ОСОБА_2 на адресу, зазначену в його особовій справі, разом із позовною заявою про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, оскільки такий спосіб доведення до поліцейського наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення не передбачений чинним законодавством, зокрема, Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Крім того, матеріали справи не містять інформації про з`ясування поважності причин відсутності ОСОБА_2 на службі, в контексті того, що відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення надсилається на адресу його місця проживання, зазначену в його особовій справі, у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі.

При цьому, суд враховує, що в матеріалах службового розслідування є довідка від 09.10.2025 №221224-2025 Полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький), в якій вказано, що на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 06.08.2025 №1784дск «Про направлення у відрядження окремих поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП до ОСУВ «Дніпро», зокрема, інспектор взводу №2 роти №4 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 був відряджений з 8 серпня 2025 року до особливого розпорядження, та включений до Зведеного загону «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) в оперативне підпорядкування ОСУВ «Дніпро». В подальшому, наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 02.10.2025 №2299дск «Про припинення відрядження окремим поліцейським ППОП «КОРД», відрядження старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 з 02 жовтня 2025 року було припинено. В свою чергу, на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 02.10.2025 №2300дск «Про направлення у відрядження окремих поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП» старший лейтенант поліції ОСОБА_2 з 03 жовтня 2025 року до особливого розпорядження, до складу угруповання військ (сил) «Схід» у підпорядкування командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «лють» для виконання спеціальних (бойових завдань) у Донецькій області.

В матеріалах справи відсутні докази того, що станом на дату видання оскаржуваного наказу, якою є дата 05.11.2025, відрядження ОСОБА_2 було припинено.

Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд зазначає, що оскаржуваний у цій справі наказ від 05.11.2025 №1553 о/с прийнятий не на підставі та не у спосіб, що визначені чинним законодавством України, відповідно, цей наказ є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Щодо зустрічної позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо неналежного доведення до капітана поліції ОСОБА_2 наказу № 1553 о/с від 05.11.2025, суд зазначає, що оцінка цих дій відповідача досліджується в межах прийняття самого рішення і саме через такий спосіб захисту як визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, права позивача будуть відновлені. У той час, коли самі по собі дії щодо винесення рішення не порушують права, свободи та інтереси позивача, адже не мають юридичного наслідку, а відтак не створюють підстав для їх захисту. Тому в цій частині вимог зустрічної позовної заяви суд відмовляє.

У зустрічній позовній заяві також заявлені позовні вимоги про:

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо незвільнення зі служби за власним бажанням з полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 за рапортом від 07.08.2025;

зобов`язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області прийняти рішення про звільнення капітана поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», за рапортом від 07.08.2025.

Стосовно цих позовних вимог, суд зазначає таке.

Підстави для звільнення зі служби в поліції визначені статтею 77 Закону України «Про Національну поліцію», пунктом 7 частини першої якої визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби (частини друга, третя статті 77 цього Закону).

Пунктом 4 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення), яке є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, та на час виникнення спірних правовідносин є чинним.

Відповідно до пункту 24 цього Положення, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з підпунктом «ж» пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.

Пунктом 68 Положення визначено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

За змістом пункту 8 Положення дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема: за власним бажанням - при наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків; через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

У межах передбаченого пунктом 68 Положення строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору мають право домовитися про звільнення у більш короткий строк.

Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник поліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.

Отже, видача уповноваженим органом наказу про звільнення працівника міліції зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку, якщо таке прохання міститься у рапорті про звільнення, є правомірною.

Відповідну правову позицію висловлював Верховний Суд у постановах від 12 серпня 2019 року у справі №810/3376/16, від 05 вересня 2019 року у справі №820/5844/16, від 22 жовтня 2019 року у справі №804/4997/17, від 22 листопада 2019 року у справі №813/740/17, від 20 грудня 2019 року у справі №826/375/17, від 05 лютого 2020 року у справі №819/744/16, від 20 травня 2020 року у справі №804/868/16, від 30 вересня 2020 року у справі №826/16621/17, від 14 січня 2021 року у справі №822/1093/18, від 09 лютого 2021 року у справі №826/10404/16, від 23 червня 2021 року у справі №813/740/17, від 11 серпня 2021 року у справі №826/7075/16, які по суті основуються на правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 24 червня 2014 року у справі №21-241а14.

Як уже встановив суд, ОСОБА_2 звертався до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із рапортом від 07.08.2025 про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням у зв`язку із незадовільним графіком роботи з 21.08.2025.

У відповідь на рапорт ОСОБА_2 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області листом від 15.08.2025 №202932-2025 повідомило, що відповідно до статті 60 Закону України «Про Національну поліцію» проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Водночас норми Закону та інші нормативно-правові акти, що регламентують проходження служби в поліції, не визначають коли поліцейський повинен подати такий рапорт.

При цьому відповідно до п. 4 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону

Крім того, згідно з позицією Верховного в постанові Суду, викладеною в постанові від 09.02.2021 у справі № 826/10404/16, зазначено, що нормативно-правові акти, які були прийняті до утворення поліції і не суперечать законодавству про останню, мають застосовуватися, як спеціальні норми права, до правовідносин, що виникають з приводу проходження служби поліцейськими до прийняття відповідних нормативно-правових актів.

Згідно з вищевказаною постановою Верховного Суду до правовідносин щодо звільнення зі служби в поліції за власним бажанням слід застосовувати приписи Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114).

На підставі вищевикладеного рапорт позивача про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 21.08.2025 суперечить вимогам, установленим пунктом 68 Положення № 114, якими передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт.

Повідомлено, що у разі невиходу на службу без поважних причин після дати, зазначеної у рапорті, та за відсутності наказу про звільнення, це може бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Наведені норми чинного законодавства і встановлені обставини дають суду підстави для висновку про те, що ОСОБА_2 і Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області не досягли домовленості про звільнення позивача за зустрічним позовом у більш короткий строк (з 21.08.2025), ніж той, який передбачений зазначеним вище Положенням.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні наведеної частини позовних вимог зустрічної позовної заяви.

Щодо позовних вимог Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, суд зазначає, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські мають єдиний однострій, поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідності до ст. 20 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 59 п.4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою КабінетуМіністрів України від 28.10.2015 № 877, постанови Кабінету Міністрів України від30.09.2015 № 823 «Про однострій поліцейських», з метою впорядкування забезпечення поліцейських одностроєм, наказом МВС України від 12.09.2017 № 772 затверджено Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (далі Порядок).

У пункті 1 Розділу І Порядку (зі змінами) вказано, що цей Порядок визначає механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських, організацію його використання та обліку.

Пунктом 2 Розділу І Порядку визначені такі терміни:

однострій загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно;

строк носіння (експлуатації) предметів однострою час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації.

Підпункт 1 пункту 3 Розділу І Порядку унормовує, що забезпечення одностроєм поліцейських здійснюється відповідними підрозділами з питань матеріально технічного та ресурсного забезпечення (далі підрозділ забезпечення) залежно від місця проходження служби в поліції, зокрема поліцейських, які проходять службу в органах, закладах, установах поліції.

Згідно з пунктом 1 Розділу III Порядку строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію).

Пунктом 3 Розділу III Порядку передбачено, що на кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу.

Відповідно до пункту 3 Розділу IV Порядку, предмети однострою особистого користування видаються поліцейським на майбутній термін служби або з урахуванням навчання у ЗВО та на строк, що передбачений нормами належності.

Підпунктом 2 пункту 1 Розділу V Порядку передбачено, що відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, здійснюється в разі звільнення поліцейського із служби, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до п.3 Розділу V Порядку, розрахунок суми відшкодування здійснюється підрозділом забезпечення шляхом оформлення Довідки-розрахунку.

Довідка-розрахунок оформлюється в трьох примірниках та реєструється в журналі обліку довідок-розрахунків суми коштів, яка має бути сплачена для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився (додаток 3) (далі - Журнал обліку довідок-розрахунків), який ведеться підрозділом забезпечення.

Один із примірників Довідки-розрахунку зберігається в підрозділі забезпечення, що її видав, другий та третій примірники надсилаються (надаються) до підрозділу кадрового забезпечення центрального органу управління поліції, органу, закладу, установи поліції, апарату Міністерства внутрішніх справ України, органу, закладу, установи, підприємства, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - підрозділ кадрового забезпечення), від якого було отримано запит щодо надання Довідки-розрахунку.

Згідно із п.4 Розділу V Порядку у разі звільнення поліцейського із служби в поліції з підстав, визначених пунктом 1 розділу V цього Порядку, підрозділ кадрового забезпечення надсилає до підрозділу забезпечення запит щодо надання Довідки-розрахунку. Отримана підрозділом кадрового забезпечення Довідка-розрахунок є підставою для включення до наказу про звільнення поліцейського припису щодо суми відшкодування.

Якщо вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, менша за суму одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (або дорівнює їй), що діє на дату звільнення поліцейського, ця вартість відраховується з грошового забезпечення та інших виплат поліцейського (крім одноразової грошової допомоги при звільненні із служби в поліції), про що зазначається в наказі про звільнення, та перераховується на рахунок відповідного органу (закладу, установи), що здійснював забезпечення одностроєм за місцем звільнення із служби.

Підрозділ кадрового забезпечення видає поліцейському в день його звільнення під особистий підпис (або в разі його відсутності на службі в день звільнення надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування), що зазначена в особовій справі) копію наказу (витяг із наказу) про звільнення та один із примірників Довідки-розрахунку.

Як установив суд у цій справі, позивач був звільнений зі служби в поліції відповідно до наказу від 05.11.2025 №1553 о/с за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення к вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

У цьому наказі також указано про те, що сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 10585,89 гривень.

Поряд із цим, у цій справі суд дійшов висновку про скасування наказу від 05.11.2025 №1553 о/с, в якому також іде мова про відшкодування вартості предметів однострою.

Також суд указує, що копія наказу разом із копією довідки-розрахунку суми коштів, яка має бути сплачена для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, направлені ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчить лист від 05.11.2025 №349408-2025.

Тоді як, згідно із довідкою від 03.12.2025 Полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яка також міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Інших доказів, які б свідчили про вручення (направлення) ОСОБА_2 примірника довідки-розрахунку у спосіб, передбачений п.4 Розділу V Порядку, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, позовна заява Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

З огляду на положення ст.139 КАС України та вимоги Закону України «Про судовий збір», не підлягають розподілу судові витрати, як за первісною, так і за зустрічною позовними заявами.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Задовольнити частково зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, та скасування наказу про звільнення.

Скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1553 о/с від 05.11.2025 про звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_2 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

В іншій частині зустрічних позовних вимог, у їх задоволенні відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом): Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області

Відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_2 .

Повний текст рішення складений 28.09.2026.

Суддя Н.В. Кучугурна