Рішення № 140106717, 24.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Справа №360/621/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

31 березня 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо виплати позивачу після виконання рішення суду у справі №360/1457/24 поточних платежів з щомісячної пенсії за віком без застосування ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не в повному розмірі унаслідок обмеження розміру поточних платежів у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити виплату позивачу після виконання рішення суду у справі №360/1457/24 поточних платежів щомісячної пенсії із застосуванням ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у повному розмірі без обмеження розміру поточних платежів у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.06.2026 Луганським окружним адміністративним судом на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 №960/0/15-26 "Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду" адміністративну справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.

22.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали адміністративної справи розподілено судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 29.07.2026 року прийнято справу до провадження, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 29.07.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

відомості щодо виконання рішення суду у справі №360/1457/24 у повному обсязі;

усі наявні докази щодо суті спору.

31.07.2026 року позивачем до суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи.

03.08.2026 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 24.09.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії Пенсійного органу порушують право позивача на достатній рівень пенсійного забезпечення.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Постанова № 821) затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (далі Порядок).

Враховуючи зазначене, виплата сум пенсії, визначених рішенням суду, буде проводитися в межах наявних бюджетних асигнувань.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за №53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Борг на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №360/1457/24 за період з 26.05.2024 по 30.04.2026 в сумі 205360,87 грн було обліковано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, включено до Переліку боргів відповідно до Постанови №821 та внесено до підсистеми Реєстр судових рішень інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, реєстраційний номер 821-17.

Борг станом з 26.05.2024 по 31.08.2026 складає 243810,98 грн.

Частину боргу було сплачено в межах бюджетних асигнувань.

Також, вказують про те, що Пенсійний фонд України листами від 10.06.2026 №2800-030101-5/43074 та від 07.07.2026 №2800-050203-5/51006 звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України з питання подальшого порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у своїй діяльності діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 30.05.2022 отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену за нормами пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №360/1457/24, яке набрало законної сили 30.07.2025 (з урахуванням ухвали від 14.04.2025 про виправлення описок ), визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незарахування ОСОБА_1 до підземного стажу за провідними професіями періодів роботи з 20.08.1989 по 14.02.1990, з 15.02.1990 по 25.06.1990, з 01.07.1990 по 05.12.1991, з 15.01.1992 по 30.12.1998, з 29.10.2008 по 02.02.2009, з 03.02.2009 по 14.07.2016, з 15.07.2016 по 05.10.2016, з 06.10.2016 по 22.06.2018.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30.05.2022, з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового підземного стажу на провідних підземних професіях, який дає право на пенсію згідно з частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV, періоди роботи з 20.08.1989р. по 14.02.1990 учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею, з 15.02.1990 по 25.06.1990 прохідником підземним з повним робочим днем під землею; з 01.07.1990 по 05.12.1990 період військової служби; з 15.01.1992 по 30.12.1998 прохідником підземним з повним робочим днем під землею та до пільгового підземного стажу за Списком №1 (Постанова №202), який дає право на пенсію згідно з частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV, періоди роботи з 29.10.2008 по 02.02.2009 учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею, з 03.02.2009 по 14.07.2016 машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею, з 15.07.2016 по 05.10.2016 учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 06.10.2016 по 22.06.2018 гірником підземним з повним робочим днем під землею, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою від 30.07.2025 №360/1457/24 Першого апеляційного адміністративного суду в абзаці третьому резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №360/1457/24 дату перерахунку пенсії «з 30.05.2022» замінено датою «з 26.05.2024».

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року у справі №360/1457/24 ОСОБА_1 з 26.05.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області здійснено перерахунок пенсії з 26.05.2024 року з урахуванням ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, розмір пенсії склав 14461,24 гривень.

До пільгового стажу на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії за нормами частини 3 статті 114 Закону №1058-IV зараховано періоди роботи за провідними професіями:- з 20.08.1989 по 14.02.1990 в якості учня прохідника підземного з повним робочим днем під землею;- з 15.02.1990 по 25.06.1990 в якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею;- з 01.07.1990 по 05.12.1990 період проходження строкової військової служби;- з 15.01.1992 по 30.12.1998 в якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею. До пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 (Постанова №202), який дає право на пенсію за нормами частини 3 статті 114 Закону №1058-IV зараховано періоди роботи:- з 29.10.2008 по 02.02.2009 в якості учня машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею;- з 03.02.2009 по 14.07.2016 в якості машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею;- з 15.07.2016 по 05.10.2016 в якості учня гірника підземного з повним робочим днем під землею; - з 06.10.2016 по 22.06.2018 в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею.

Борг на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №360/1457/24 за період з 26.05.2024 по 30.04.2026 в сумі 205360,87 грн. було обліковано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, включено до Переліку боргів відповідно до Постанови №821 та внесено до підсистеми Реєстр судових рішень інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, реєстраційний номер 821-17.

Борг станом з 26.05.2024 по 31.08.2026 складає 243810,98 гривень.

Частину боргу з урахуванням пункту 7 Порядку №821 було перераховано ОСОБА_1 на наданий поточний рахунок (IBAN) відкритий в АТ ОЩАДБАНК в межах наявного фінансового ресурсу а саме: у жовтні 2025 16196,62 грн, у листопаді 2025 - 14373,80 грн, у грудні 2025 - 7648,77 гривень. Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №127, на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету. Частину боргу з урахуванням пункту 7 Порядку №821 було виплачено відповідно до Бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №127 Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік:- у лютому 2026 - 1756,51 грн,- у березні 2026 - 1549,16 грн,- у квітні 2026 - 1443,16 грн,- у травні 2026 - 1374,60 грн., у червні 2026 - 2572,00 гривень.

Позивач вважає, що відповідач протиправно обмежив виплату пенсії за віком на пільгових умовах в повному обсязі на підставі постанови КМУ №821 від 14.07.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", плануються Пенсійним фондом України в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152 "Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік".

Механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду, який передбачає здійснення виплат за окремими програмами у розрізі джерел їх виплати визначено пунктом 25 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік".

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (далі - Порядок №821).

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Згідно пункту 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Пунктом 8 Порядку № 821 встановлено, що невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Суд зазначає, що згідно наданих суду доказів, рішення у справі №360/1457/24 фактично не виконано Головним управлінням в частині виплати заборгованості, що виникла внаслідок проведення такого перерахунку на виконання рішення суду .

Отже, Пенсійний орган не виконав рішення суду по справі, у справі №360/1457/24 щодо виплати пенсії, у тому числі, з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", нарахувану доплату заборгованості не включав у перелік одержувачів виплат на виконання судових рішень.

Одночасно у цьому контексті, суд вважає за доцільне зазначити, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №320/51895/25 за позовом фізичної особи до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

На день прийняття цього рішення постанова КМУ від 14.07.2025 року втратила чинність, а саме у зв`язку з винесенням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 року у справі №320/51895/25, якою залишено без змін і набрало законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду.

Цим судовим рішенням визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Таким чином, з 08.06.2026 року постанова КМУ № 821 втратила чинність та більше не може бути застосована, у тому числі, при виконанні судового рішення про перерахунок та виплату пенсії позивача в справі у справі №360/1457/24.

Суд, зауважує, що позивач у разі незгоди з виконанням відповідачем рішення суду у справі у справі №360/1457/24 не позбавлений права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №820/4261/18.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем невірно обраний спосіб захисту своїх порушених прав.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог позивача, без задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській (93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка б.9, код ЄДРПОУ 21782461).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 24.09.2026 року.

Суддя В.В. Ільков