Рішення № 140106637, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/14330/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до Південно-східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (далі - ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-східної митниці (далі митниця, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Південно Східної митниці №UA110110/2026/000003/2 від 20.01.2026.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №26UA110110000299U4.001 від 20.01.2026. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України (далі МК України). Разом з цим, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2025/000063/2 від 10.12.2025 та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2026/000003/2 від 20.01.2026. У спірному рішенні зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування та полягають у наступному. Так, відповідачем вказано, що пунктом 3.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 07.08.2020 № AZ2020, укладеного між ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» та компанією WUCHAN ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION 10/F., TOWER A, ZHONGDA PLAZA, HANGZHOU, CHINA визначено, що умови оплати вказуються в інвойсах на кожну окрему поставку товару і є невід`ємною частиною контракту. У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 14.10.2025 №225YС25А15-6 умови оплати за товар не визначені. Для підтвердження оплати товару декларантом надано банківський документ від 07.01.2025 на суму 5 198,96 доларів США, у якому вказано, що оплата відноситься до контракту від 07.08.2020 №AZ2020. Також у вищезазначеному документі вказані реквізити рахунку, на який була здійснена оплата за товар, які суперечать реквізитам продавця визначеним у Контракті. Додаткових угод щодо зміни банківських реквізитів продавця, зазначених у Контракті, декларантом до митного оформлення не надавалось. Вказане суперечить відомостям в частині перерахування грошових коштів на відповідний банківський рахунок. Таким чином неможливо пов`язати здійснену оплату за товар, що зазначено у платіжних документах з оцінюваною партією товару згідно із заявленою до митного контролю митною декларацією. Зазначені розбіжності, що містяться у документах та заявлених даних не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар. Таким чином, відсутнє підтвердження здійснення 100% оплати за товар. Крім того, зазначено, що відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування 15 625,08 грн. Проте, згідно відомостей ЕМД та коносаменту від 24.10.2025 №HS125100685-B поставка оцінюваної партії товару здійснено з порту SHANGHAI, (Китай), а не з порту порт NINGBO (Китай), (як вказано у рахунку від 08.01.2025 №6/26) до порту GDANSK, POLAND. Декларантом не надано жодного банківського платіжного документу, який би підтверджував факт оплати транспортно-експедиційних послуг. У наданій декларантом заявці на перевезення від 10.10.2025 №CLL22118 у інформації про товар вказана, що загальна вага брутто транспортованого товару 18 615, 40 кг., місць 680. У ЕМД декларантом заявлено частину товару, а саме: вага брутто 2 326, 40 кг., місць 78. У наданій калькуляції транспортних витрат від 08.01.2026 р. № 16/01-1 відсутні відомості про протяжність маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює перевірити правильність визначення декларантом складових митної вартості товару. Надана калькуляція складена імпортером ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ», а не експедитором ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИК ЛТД». Надана декларантом довідка про транспортні витрати не передбачена договором транспортно-експедиторського обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 30.10.2019 №KL-387/19 та не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». В рахунку від 08.01.2025 №6/26 у пункті 4 зазначено розмір експедиторської винагороди лише в межах України. Враховуючи визначений маршрут перевезення, відсутні відомості щодо вартості транспортно-експедиторського обслуговування на всьому шляху прямування вантажу від пункту відправлення до пункту призначення, а саме за межами митної території України, що викликає обґрунтовані сумніви щодо включення експедиторської винагороди до витрат на транспортування оцінюваної партії товару, які є складовими митної вартості. Позивач зазначає, що надані ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, тому зазначені відповідачем розбіжності, на переконання позивача, є безпідставними. Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 28.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

15.06.2026 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції відповідача зазначено, що пунктом 3.2 Контракту визначено, що умови оплати вказуються в інвойсах на кожну окрему поставку товару і є невід`ємною частиною контракту. Проте, у наданому до митного оформлення рахунку-фактури від 14.10.2025 № 225YC25A15-6 умова оплати за товар не визначена. Для підтвердження оплати товару декларантом надано банківський документ №б/н від 07.01.2025 на суму 5 198,96 доларів США, у якому вказано, що оплата відноситься до контракту від 07.08.2020 №AZ2020. Також, у вищезазначеному документі вказані реквізити рахунку на який була здійснена оплата за товар, які суперечать реквізитам продавця визначеним у Контракті. Додаткових угод щодо зміни банківських реквізитів продавця зазначених у Контракті декларантом до митного оформлення не надавалось. Вказане суперечить відомостям зазначеним Контракті в частині перерахування грошових коштів на відповідний банківський рахунок. Таким чином, неможливо пов`язати здійснену оплату за товар, що зазначено у платіжних документах з оцінюваною партією товару згідно заявленої до митного контролю митної декларації. Зазначені розбіжності, що містяться у документах та заявлених даних не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар. Таким чином, відсутнє підтвердження здійснення 100% оплати за товар. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування 15 625,08 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано: договір транспортно-експедиторського обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 30.10.2019 №KL-387/19, укладений між ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (клієнт) та ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИК ЛТД» (експедитор); рахунок від 08.01.2025 №6/26; калькуляція транспортних витрат від 08.01.2026 №16/01-1; довідка про транспортні витрати від 08.01.2026 №CLL22118; заявка на перевезення від 10.10.2025 №CLL22118. У рахунку вказана вартість послуг понесених покупцем з транспортування вантажу у контейнері №MRSU3109861 за маршрутом: морський фрахт, порт NINGBO (Китай) порт GDANSK (Польща); наземне перевезення, порт GDANSK (Польща) пункт пропуску на державному кордоні «Мостиська» (Україна); пункт пропуску на державному кордоні «Мостиська» (Україна) м. Дніпро, залізнична станція Дніпро Ліски (Україна). Проте, згідно з відомостями ЕМД та коносаменту від 24.10.2025 №HS125100685-B поставка оцінюваної партії товару здійснено з порту SHANGHAI, (Китай), а не з порту порт NINGBO (Китай), (як вказано у рахунку від 08.01.2025 №6/26) до порту GDANSK, POLAND. У рахунку від 08.01.2025 №6/26 зазначено: «Сплатити згідно договору KL-387/19 від 30.10.2019 до 08.01.2026», тобто витрати понесені покупцем на транспортування товару до місця призначення станом на дату подання ЕМД 20.01.2026 повинні бути оплачені. Декларантом не надано жодного банківського платіжного документу, який би підтверджував факт оплати транспортно-експедиційних послуг. У наданій декларантом заявці на перевезення від 10.10.2025 №CLL22118 вказано, що загальна вага брутто транспортованого товару 18 615, 40 кг., місць 680. У ЕМД декларантом заявлено частину товару, а саме: вага брутто 2 326, 40 кг., місць 78. У наданій калькуляції транспортних витрат від 08.01.2026 №16/01-1 відсутні відомості про протяжність маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює перевірити правильність визначення декларантом складових митної вартості товару. Митниця зауважує, що надана калькуляція складена імпортером ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ», а не експедитором ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИК ЛТД». Надана декларантом довідка про транспортні витрати не передбачена договором транспортно-експедиторського обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 30.10.2019 №KL-387/19 та не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на комерційних умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. Опрацювавши вищезазначені документи, неможливо перевірити правильність розрахунку заявленого декларантом числового значення витрат на транспортування, вивантаження, обробку, винагороду експедитора 15 625,08 грн. Втім, декларантом не враховано всі витрати, які були понесені покупцем для доставки товару. В графі 14 експортної декларації від 20.10.2025 №223120250004228555 вказано транспортний документ №260580274А, який декларантом до митного оформлення не надавався. Декларантом до митного оформлення надано коносамент від 24.10.2025 №HS125100685-B. Вищевказане свідчить про наявність транспортного документу, який до митного оформлення не надавався. До оцінюваного товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2 ґ - резервний метод. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110110/2026/000003/2 від 20.01.2026.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

07.08.2020 між ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (покупець) та компанією ZHONGDA ZHEJIANG YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION (продавець) укладено Контракт №07/08 (далі Контракт).

Відповідно до пункту 1.1. Контракту продавець продає, а покупець купує тканини, в подальшому «товари», згідно з асортиментом і за цінами, визначеними в проформа-інвойсах або інвойсах до цього Контракту.

Згідно з пунктом 1.2. Контракту товар, що поставляється, має бути поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і за цінами, вказаними в проформа-інвойсах або інвойсах і додатках до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 2.1. Контракту, ціни товарів вказуються в проформа-інвойсах або інвойсах і включають в себе вартість товарів, упаковки, тари, маркування, товаросупровідних документів, зазначених у пункті 4.9. Контракту, навантаження на транспортний засіб, доставки до вказаного місця призначення згідно Інкотермс 2010, а також витрати по митному оформленню товарів в країні продавця.

Ціни на товар розуміються на умовах обумовлених в проформа-інвойсах або інвойсах, відповідно до умов Інкотермс 2010 (пункт 2.2. Контракту).

На підставі пункту 2.3. Контракту, продавець зобов`язується поставити покупцеві товар загальною вартістю до 490 000,00 дол. США згідно з проформою-інвойсом або інвойсом, які є невід`ємною частиною Контракту.

Остаточна сума Контракту дорівнюватиме сумі всіх оплачених рахунків (інвойсів) за період його дії (пункт 2.4. Контракту).

Валюта контракту - Долари США (пункт 2.6. Контракту).

Згідно з пунктом 3.1. Контракту, оплата кожної партії товару здійснюється в формі банківського переказу на рахунок продавця в наступному порядку, якщо інше не зазначено в рахунку (інвойсі).

Пунктом 3.2. Контракту визначено, що в умови оплати вказуються інвойсах на кожну окрему поставку товару і є невід`ємною частиною даного Контракту.

Відповідно до пункту 3.4. Контракту, датою виконання покупцем своїх зобов`язань по оплаті товару вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця.

Згідно з пунктом 4.1. Контракту, поставка товару здійснюється окремими партіями. Строки поставки і відвантаження кожної партії товару узгоджуються сторонами в проформа-інвойсах або інвойсах або додатках до цього Контракту.

Пунктом 4.2. Контракту визначено, що товар за цим Контрактом повинен бути поставлений на умовах обумовлених в проформа-інвойсах і/або інвойсі (відповідно до «Інкотермс-2010»).

Згідно з пунктом 4.9. Контракту, продавець зобов`язаний відправити разом з товаром оригінали товаросупровідних документів: рахунок-фактура (інвойс), 4 оригінали; пакувальний лист (4 оригінали); коносамент (ВL, 3 оригінали і 2 копії); сертифікат якості продукції, виданий виробником (2 оригінали); інші сертифікати, передбачені для даного виду товарів, і які є обов`язковими для імпорту товарів на територію України.

08.12.2021 сторонами Договору підписано додаткову угоду №3, в якій погодили внести зміни в банківських реквізитах продавця «WUCHAN ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION».

14.10.2025 сторонами Контракту підписано комерційний інвойс №MRSU3109861 з поставки товару з номенклатурою, кількістю та вартістю, відповідно до зазначеного переліку на загальну суму 5 198,96 дол. США.

Матеріали справи місять копію платіжного документу SWIFT від 07.01.20626 на суму 5 198,96 дол. США; відправник / рахунок: APPAREL DE FURNITURE LLC, Україна; банк відправника: UKRSIBBANK; банк отримувача: China Zheshang bank; Отримувач: WUCHAN ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION; призначення платежу: payment for goods on contract AZ2020 from 07.08.2020 - оплата за товар за контрактом № AZ2020 від 07.08.2020.

За умовами, визначеними у Контракті та комерційному інвойсі від 14.102025 №MRSU3109861, на адресу позивача надійшли визначені товари, які були заявлені до митного оформлення до митниці, шляхом подання електронної митної декларації №26UA110110000299U4 від 20.01.2026.

Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 МК України (графа 44 МД), а саме: сертифікат якості б/н від 13.10.2025; пакувальний лист б/н від 13.10.2025; рахунок-фактура (інвойс) №22YC25А15-6 від 14.10.2025; коносамент №HS125100685-В від 24.10.2025; накладна ЦІМ/УМВС №05825009 від 19.12.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару Swift від 07.01.2026; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №6/26 від 08.01.2026; калькуляція транспортних витрат №16/01-01 від 16.01.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (заявка на перевезення) №CLL221 від 10.10.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №AZ2020 від 07.08.2020; доповнення до внутрішнього договору (контракту) (Додаткова угода №1 від 25.04.2025); договір про надання послуг митного брокера №29 від 02.07.2018; договір (контракт) про перевезення №KL-387/19 від 30.10.2019; електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факти видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №25С3301А1294/00319 від 10.12.2025; копія митної декларації країни відправлення №223120250004228555 від 20.10.2025.

За результатом опрацювання поданих декларантом документів митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана, у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах, поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при обчисленні.

Декларанту сформовано електронне повідомлення, оскільки митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до статті 53 МК України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Листом від 20.01.2026 б/н позивачем повідомлено митницю щодо неможливості надати у десятиденний термін додаткові документи для підтвердження митної вартості до ЕМД №26UA110110000299U4 від 20.01.2026.

За поданою митною декларацією Південно-Східною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2025/000063/2 від 10.12.2025.

Підставою для прийняття спірного рішення слугували такі обставини:

- пунктом 3.2 Контракту визначено, що умови оплати вказуються в інвойсах на кожну окрему поставку товару і є невід`ємною частиною контракту. У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 14.10.2025 №225YC25A15-6 умови оплати за товар не визначені. Для підтвердження оплати товару декларантом надано банківський документ №б/н від 07.01.2025 на суму 5 198,96 доларів США, у якому вказано, що оплата відноситься до контракту від 07.08.2020 №AZ2020. Також, у вищезазначеному документі вказані реквізити рахунку, на який була здійснена оплата за товар, які суперечать реквізитам продавця визначеним у Контракті. Додаткових угод щодо зміни банківських реквізитів продавця зазначених у Контракті декларантом до митного оформлення не надавалось. Вказане суперечить відомостям зазначеним Контракті в частині перерахування грошових коштів на відповідний банківський рахунок. Таким чином, неможливо пов`язати здійснену оплату за товар, що зазначено у платіжних документах з оцінюваною партією товару згідно заявленої до митного контролю митної декларації. Зазначені розбіжності, що містяться у документах та заявлених даних, не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар. Таким чином, відсутнє підтвердження здійснення 100% оплати за товар;

- відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МК України, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування 15 625,08 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано: договір транспортно-експедиторського обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 30.10.2019 №KL-387/19, укладений між ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (клієнт) та ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИК ЛТД» (експедитор); рахунок від 08.01.2025 №6/26; калькуляція транспортних витрат від 08.01.2026 р. №16/01-1; довідка про транспортні витрати від 08.01.2026 №CLL22118; заявка на перевезення від 10.10.2025 №CLL22118. Відповідно до рахунку від 08.01.2025 №6/26 визначені наступні витрати: відшкодування витрат на морський фрахт п. Ningbo - п. Gdansk на користь лінійного агента 72 616,35 грн; відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиційне перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом за межами митної території України (п. Гданськ, Польща- п/п Мостиська, Україна), в т.ч. навантажувально-розвантажувальні роботи 52 384,32 грн; відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиційне перевезення за єдиним перевізним документом по території України (п/п Мостиська, Україна Дніпро Лискі) 43 200,00 грн; відшкодування витрат на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу на території України за маршрутом Дніпро-Ліски - м. Дніпро. Експедиторська винагорода 11 426,40 грн. У рахунку вказана вартість послуг понесених покупцем з транспортування вантажу у контейнері №MRSU3109861 за маршрутом: морський фрахт, порт NINGBO (Китай) порт GDANSK (Польща); наземне перевезення, порт GDANSK (Польща) пункт пропуску на державному кордоні «Мостиська» (Україна); пункт пропуску на державному кордоні «Мостиська» (Україна) м. Дніпро, залізнична станція Дніпро-Ліски (Україна). Проте, згідно з відомостями ЕМД та коносаменту від 24.10.2025 №HS125100685-B поставка оцінюваної партії товару здійснено з порту SHANGHAI, (Китай), а не з порту порт NINGBO (Китай), (як вказано у рахунку від 08.01.2025 №6/26) до порту GDANSK, POLAND. У рахунку від 08.01.2025 №6/26 зазначено: «Сплатити згідно договору KL-387/19 від 30.10.2019 до 08.01.2026», тобто витрати понесені покупцем на транспортування товару до місця призначення станом на дату подання ЕМД 20.01.2026 повинні бути оплачені. Декларантом не надано жодного банківського платіжного документу, який би підтверджував факт оплати транспортно-експедиційних послуг. У надані декларантом заявці на перевезення від 10.10.2025 №CLL22118 у інформації про товар вказана, що загальна вага брутто транспортованого товару 18 615, 40 кг., місць 680. У ЕМД декларантом заявлено частину товару, а саме: вага брутто 2 326, 40 кг., місць 78;

- у наданій калькуляції транспортних витрат від 08.01.2026 №16/01-1 відсутні відомості про протяжність маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює перевірити правильність визначення декларантом складових митної вартості товару. Також, надана калькуляція складена імпортером ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ», а не експедитором ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИК ЛТД».

- надана декларантом довідка про транспортні витрати не передбачена договором транспортно-експедиторського обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 30.10.2019 №KL-387/19 та не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». В рахунку від 08.01.2025 №6/26 у пункті 4 зазначено розмір експедиторської винагороди лише в межах України. Враховуючи визначений маршрут перевезення, відсутні відомості щодо вартості транспортно-експедиторського обслуговування на всьому шляху прямування вантажу від пункту відправлення до пункту призначення, а саме за межами митної території України, що викликає обґрунтовані сумніви щодо включення експедиторської винагороди до витрат на транспортування оцінюваної партії товару, які є складовими митної вартості. Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі Методичні рекомендації), собівартість перевезень (робіт, послуг) це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на комерційних умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів;

- опрацювавши вищезазначені документи, неможливо перевірити правильність розрахунку заявленого декларантом числового значення витрат на транспортування, вивантаження, обробку, винагороду експедитора 15 625,08 грн. Вищезазначене дає підстави вважати, що декларантом не враховано всі витрати, які були понесені покупцем для доставки товару та визначені статтею 58 МК України в повному обсязі та в тому, що митна вартість розрахована декларантом не вірно. Згідно з маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року, в графі 14 митної декларації заповнюється реєстраційний номер коносаменту або транспортних накладних. В графі 14 експортної декларації від 20.10.2025 №223120250004228555 вказано транспортний документ №260580274А, який декларантом до митного оформлення не надавався. Декларантом до митного оформлення надано коносамент від 24.10.2025 №HS125100685-B. Вищевказане свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог статті 335 МК України, до митного оформлення не надавався.

Означеним рішеннями скориговано заявлену позивачем митну вартість товарів, а саме: за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України, тобто взято за основу інформацію щодо раніше визначеної митної вартості товару.

Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями митного органу, у зв`язку з чим, звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

За змістом статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів (пункт 1 частини 1 статті 50 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частин 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 частини 2 статті 52 МК України).

Згідно з частинами 1, 5 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Приписами пункту 1, 5, 6 частини 10 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України

Пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість є у тому числі і транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 частини 2 статті 52 МК України).

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МК України).

Аналізуючи вказані норми митного законодавства, можна дійти висновку, що саме на декларанта покладено обов`язок надавати митному органу під час митного оформлення товару банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, при цьому, використані декларантом документи повинні бути об`єктивними, підтвердженими документально та піддаватися обчисленню, також підлягають включення до ціни товару і витрати на його транспортування, які не були включені до ціни товару, а у разі, якщо дані, які містяться у поданих документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому суд також звертає увагу на таке.

Щодо зауважень митного органу про відсутність документального підтвердження відомостей щодо повної оплати товари, суд зазначає таке.

На підставі пункту 2.3. Контракту, продавець зобов`язується поставити покупцеві товар загальною вартістю до 490 000,00 дол. США згідно з проформою-інвойсом або інвойсом, які є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з пунктом 3.1. Контракту, оплата кожної партії товару здійснюється в формі банківського переказу на рахунок продавця в наступному порядку, якщо інше не зазначено в рахунку (інвойсі).

Пунктом 3.2. Контракту визначено, що в умови оплати вказуються інвойсах на кожну окрему поставку товару і є невід`ємною частиною даного Контракту.

Так, 14.10.2025 сторонами Контракту № AZ2020 від 07.08.2020 було оформлено комерційний інвойс № MRSU3109861, відповідно до якого позивачу поставлявся товар визначеної номенклатури, кількості та вартості на загальну суму 5 198,96 доларів США.

На підтвердження здійснення оплати за товар декларантом до митного оформлення було надано платіжний документ SWIFT від 07.01.2026 на суму 5 198,96 доларів США. У зазначеному платіжному документі відправником коштів зазначено APPAREL DE FURNITURE LLC, банк відправника UKRSIBBANK, отримувачем WUCHAN ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION, банк отримувача China Zheshang Bank. У призначенні платежу безпосередньо зазначено: «payment for goods on contract AZ2020 from 07.08.2020», тобто оплату за товар за Контрактом № AZ2020 від 07.08.2020.

Таким чином, платіжний документ містить пряме посилання на той самий Контракт №AZ2020 від 07.08.2020, на підставі якого здійснювалася спірна поставка товару.

Більше того, сума здійсненого платежу (5 198,96 доларів США) повністю відповідає загальній вартості товару, визначеній у комерційному інвойсі № MRSU3109861 від 14.10.2025.

Зазначене свідчить про наявність документально підтвердженого зв`язку між здійсненим платежем, Контрактом №AZ2020, комерційним інвойсом № MRSU3109861 та товаром, заявленим до митного оформлення за митною декларацією № 26UA110110000299U4 від 20.01.2026.

Посилання митного органу на те, що у комерційному інвойсі від 14.10.2025 №MRSU3109861 не визначено умови оплати, також саме по собі не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості або про відсутність факту оплати товару.

Дійсно, пунктом 3.2 Контракту передбачено, що умови оплати визначаються в інвойсах на кожну окрему поставку товару. Водночас відсутність відповідного формулювання в інвойсі не спростовує факту здійснення оплати, який підтверджується окремим банківським документом.

При цьому митний орган не встановив, що платіж у сумі 5 198,96 доларів США фактично не здійснювався, що він стосувався іншої поставки або іншого товару, а також не навів доказів існування іншої заборгованості чи інших господарських операцій між сторонами на аналогічну суму, з якими цей платіж міг би бути пов`язаний.

Саме лише посилання митного органу на відмінність банківських реквізитів, зазначених у платіжному документі, від реквізитів, наведених у Контракті, також не може автоматично свідчити про відсутність зв`язку між платежем та оцінюваною партією товару.

Зі змісту платіжного документа вбачається, що кошти були перераховані безпосередньо на користь того самого іноземного контрагента - WUCHAN ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION, а призначення платежу містить пряме посилання на Контракт № AZ2020 від 07.08.2020. При цьому сума платежу повністю відповідає вартості товару за інвойсом № MRSU3109861 від 14.10.2025.

Також, суд враховує, що платіж у розмірі 5 198,96 доларів США здійснено до моменту митного оформлення, а товар, визначений у комерційному інвойсі № MRSU3109861 від 14.10.2025, фактично надійшов на адресу позивача та був заявлений до митного оформлення за митною декларацією № 26UA110110000299U4 від 20.01.2026.

Таким чином, платіж здійснений у тій самій валюті, на ту саму суму, що визначена інвойсом, містить посилання на той самий зовнішньоекономічний контракт, а товар за відповідним інвойсом був фактично ввезений та задекларований позивачем.

Відтак висновок митного органу про те, що «неможливо пов`язати здійснену оплату за товар з оцінюваною партією товару», спростовується безпосереднім змістом поданих до митного оформлення документів.

Щодо суми транспортних витрат, суд зазначає таке.

Матеріали справи містять копію договору транспортно-експедиторського обслуговування № KL-397/19 від 30.10.2019, укладеного між ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» та ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ», предметом якого є організація виконавцем комплексу транспортно-експедиторських послуг від імені та за рахунок замовника.

Посилання митного органу на ненадання декларантом банківського документа, який підтверджує оплату транспортно-експедиторських послуг за рахунком № 6/26 від 08.01.2026, не спростовує документального підтвердження заявленого розміру транспортних витрат.

08.01.2026 ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» на виконання договору транспортно-експедиторського обслуговування № KL-397/19 від 30.10.2019 виставлено ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» рахунок № 6/26 на оплату транспортно-експедиторських послуг.

Зазначеним рахунком визначено конкретний склад витрат, пов`язаних із транспортуванням вантажу, а саме:

- морський фрахт Ningbo Gdansk - 72 616,35 грн;

- міжнародне транспортно-експедиційне перевезення Gdansk Мостиська - 52 384,32 грн;

- перевезення Мостиська Дніпро-Ліски 43 200,00 грн;

- транспортно-експедиційне обслуговування та експедиторська винагорода - 11 426,40 грн.

Загальна вартість зазначених у рахунку послуг становить 181 912,35 грн з урахуванням ПДВ.

Отже, рахунок №6/26 є первинним документом, що підтверджує визначення експедитором вартості послуг, які підлягають оплаті замовником відповідно до укладеного договору транспортно-експедиторського обслуговування.

При цьому сам рахунок містить умову щодо строку оплати: «Сплатити згідно договору KL-397/19 від 30.10.2019 до 08.01.2026». Тобто з його змісту вбачається наявність грошового зобов`язання позивача перед експедитором у визначеному розмірі.

Водночас, факт оплати та факт виникнення і розмір зобов`язання з оплати транспортно-експедиторських послуг є різними за своїм змістом обставинами. Рахунок № 6/26 підтверджує саме нарахування та розмір витрат, тоді як банківський документ підтверджує подальше виконання грошового зобов`язання шляхом його оплати.

Таким чином, відсутність платіжного документа не свідчить про те, що послуги не були надані, що витрати не були понесені або що визначений експедитором їх розмір є недостовірним.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» 08.01.2026 складено довідку про транспортні витрати № CLL22118, відповідно до якої вартість транспортно-експедиторської послуги з перевезення вантажу у контейнері № MRSU3109861 за коносаментами № HS125100685-А, № HS125100685-В та № HS125100685-С за маршрутом Shanghai, Китай - кордон України становить 125 000,67 грн.

При цьому у зазначеній довідці експедитором здійснено безпосередню деталізацію транспортних витрат за кожним коносаментом, а саме:

- коносамент № HS125100685-А 104 450,56 грн;

- коносамент № HS125100685-В 15 625,08 грн;

- коносамент № HS125100685-С 4 925,03 грн.

Таким чином, сума 15 625,08 грн, включена позивачем до митної вартості оцінюваної партії товару, не є довільно визначеною декларантом та не є частиною загальної суми транспортних витрат.

Зазначена сума самим виконавцем транспортно-експедиторських послуг ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД», як вартість перевезення вантажу за конкретним коносаментом № HS125100685-В.

Саме за цим коносаментом здійснювалося перевезення оцінюваної партії товару, заявленої до митного оформлення за ЕМД № 26UA110110000299U4 від 20.01.2026.

Отже, наявний прямий документальний зв`язок між: контейнером № MRSU3109861; коносаментом № HS125100685-В; оцінюваною партією товару; вагою товару 2 326,40 кг; маршрутом Shanghai (Китай) кордон України; транспортними витратами у розмірі 15 625,08 грн.

Зазначені відомості узгоджуються між собою та доповнюються калькуляцією затрат на доставку 6/01-1, у якій також зазначено умови поставки FOB SHANGHAI, маршрут доставки від місця погрузки SHANGHAI (Китай) до кордону України, вагу оцінюваної партії 2 326,40 кг та вартість її доставки у розмірі 15 625,08 грн.

Митний орган посилався на те, що заявка на перевезення містить загальну вагу вантажу 18 615,40 кг та 680 місць, тоді як у ЕМД задекларовано 2 326,40 кг та 78 місць.

Суд звертає увагу, що довідка № CLL22118 розподіляє загальну вартість транспортно-експедиторської послуги між трьома коносаментами, а не відносить усю вартість перевезення до оцінюваної партії.

Тому посилання митного органу на те, що заявка охоплює вантаж більшої ваги та кількості місць, не спростовує розміру транспортних витрат за коносаментом № HS125100685-В.

Отже, довідка №CLL22118 прямо визначає суму 15 625,08 грн за коносаментом №HS125100685-В, а калькуляція № 16/01-1 підтверджує аналогічну суму транспортних витрат щодо товару вагою 2 326,40 кг за маршрутом Shanghai кордон України.

При цьому зазначена сума узгоджується з даними коносамента, митної декларації, контейнера № MRSU3109861 та умовами поставки FOB SHANGHAI.

За таких обставин висновок про те, що декларантом не підтверджено транспортну складову митної вартості, спростовується безпосереднім змістом документів, наданих митному органу.

Митний орган посилається на те, що відповідно до відомостей електронної митної декларації та коносамента від 24.10.2025 № HS125100685-B поставка оцінюваної партії товару здійснювалася з порту Shanghai, Китай, тоді як у рахунку експедитора від 08.01.2026 № 6/26 зазначено маршрут Ningbo, Китай Gdansk, Польща.

Проте, сама по собі зазначена розбіжність не є доказом того, що витрати, визначені у рахунку експедитора, не стосуються оцінюваної партії товару.

По-перше, рахунок експедитора прямо містить ідентифікатор контейнера №MRSU3109861, у якому здійснювалося перевезення товару. Зазначений номер контейнера відповідає контейнеру, у якому перевозилася оцінювана партія товару.

По-друге, документи, надані митному органу, необхідно оцінювати у сукупності, а не ізольовано один від одного. Наявність технічної або документальної розбіжності щодо назви порту відправлення не нівелює зміст інших документів, які дозволяють ідентифікувати перевезення за контейнером, заявкою на перевезення, маршрутом, кількісними характеристиками вантажу та іншими реквізитами.

По-третє, митний орган не встановив, що контейнер №MRSU3109861 фактично перевозив інший вантаж, ніж оцінювана партія товару, або що витрати, зазначені експедитором у рахунку №6/26, фактично не були понесені у зв`язку з перевезенням товару позивача.

Таким чином, зазначення у рахунку експедитора іншого порту відправлення саме по собі не доводить відсутності зв`язку між відповідними транспортними витратами та оцінюваною партією товару.

Митниця також зазначає, що у рахунку № 6/26 визначено строк оплати до 08.01.2026, а декларантом не надано банківського документа, який підтверджує оплату транспортно-експедиційних послуг.

Такий висновок також не може бути підставою для невизнання транспортної складової митної вартості.

Сам факт відсутності на момент митного оформлення банківського документа про оплату рахунку не означає відсутності відповідних витрат або недостовірності їх розміру. Рахунок експедитора підтверджує визначений сторонами розмір належних до відшкодування транспортно-експедиційних витрат, а договір, заявка, калькуляція та довідка про транспортні витрати підтверджують правову та фактичну підставу їх нарахування.

Крім того, із самого змісту рахунку № 6/26 вбачається, що йдеться саме про витрати, понесені покупцем у зв`язку з транспортуванням конкретного вантажу, у контейнері №MRSU3109861. Отже, рахунок містить конкретизовані транспортні витрати за визначеним перевезенням.

Щодо доводів митного органу про недоліки калькуляції транспортних витрат, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, транспортування товару здійснювалося із залученням професійного транспортно-експедиторського підприємства - ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИК ЛТД» на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування №KL-397/19 від 30.10.2019.

Відповідно, витрати на транспортування визначалися, виходячи з вартості транспортно-експедиторських послуг, що підтверджується документами, складеними у межах договірних відносин із експедитором.

Зокрема, ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИК ЛТД» виставлено рахунок №6/26 від 08.01.2026, у якому визначено складові транспортних витрат, а також складено довідку про транспортні витрати №CLL22118 від 08.01.2026.

При цьому саме довідка експедитора №CLL22118 безпосередньо визначає вартість транспортно-експедиторської послуги з перевезення вантажу в контейнері №MRSU3109861 за відповідними коносаментами за маршрутом Shanghai (Китай) - кордон України.

У цій довідці експедитор визначив загальну вартість відповідної транспортної послуги у розмірі 125 000,67 грн та здійснив її розподіл між коносаментами, зокрема за коносаментом № HS125100685-В 15 625,08 грн.

Отже, розмір транспортних витрат щодо оцінюваної партії товару підтверджується безпосередньо документом, складеним експедитором, який фактично організовував перевезення та визначав вартість відповідних послуг.

За таких обставин відсутність у калькуляції №16/01-1 окремого зазначення протяжності маршруту в кілометрах та тарифної ставки за один кілометр не свідчить про неможливість перевірки розміру транспортних витрат, оскільки такі витрати не визначалися позивачем шляхом множення кілометражу на тарифну ставку.

Щодо того, що калькуляцію складено ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ», суд зазначає, що калькуляція є розрахунковим документом декларанта, сформованим на підставі документів, отриманих від експедитора, і використаним для визначення тієї частини загальних транспортних витрат, яка припадає саме на оцінювану партію товару.

Саме тому обставина складання калькуляції імпортером не може розглядатися ізольовано від документів, на підставі яких вона складена.

Зокрема, сума 15 625,08 грн, зазначена у калькуляції позивача, повністю відповідає сумі, визначеній самим експедитором у довідці про транспортні витрати №CLL22118 за коносаментом № HS125100685-В.

Отже, позивач не створив самостійно та довільно суму транспортних витрат, а відобразив у калькуляції ту суму, яка була визначена експедитором у документах щодо відповідного перевезення.

Більше того, калькуляція №16/01-1 містить відомості, які дозволяють ідентифікувати її саме з оцінюваною партією: умови поставки FOB SHANGHAI, маршрут від Shanghai (Китай) до кордону України, вага товару 2 326,40 кг та вартість доставки 15 625,08 грн.

Необґрунтованим є висновок митного органу про те, що надана декларантом довідка про транспортні витрати не може бути врахована як документ, що підтверджує транспортну складову митної вартості, оскільки її складання прямо не передбачене договором транспортно-експедиторського обслуговування від 30.10.2019 №KL-387/19.

Сам по собі факт того, що конкретний документ не названий у договорі серед документів, які можуть оформлюватися сторонами, не свідчить про недостовірність відомостей, що містяться в ньому, та не позбавляє такий документ доказового значення.

Договір №KL-387/19 визначає загальні правовідносини між замовником та експедитором і передбачає організацію виконавцем комплексу транспортно-експедиторських послуг від імені та за рахунок замовника. При цьому конкретний склад, маршрут та вартість послуг визначаються щодо окремих перевезень на підставі відповідних заявок, рахунків, розрахунків та інших документів, що оформлюються у процесі виконання договору.

Довідка про транспортні витрати №CLL22118 від 08.01.2026 є саме таким документом, який конкретизує вартість транспортно-експедиторських послуг щодо окремого перевезення та дозволяє встановити, яка частина загальних витрат припадає на конкретний коносамент.

Зокрема, у довідці №CLL22118 зазначено, що вартість транспортно-експедиторської послуги з перевезення вантажу в контейнері № MRSU3109861 за коносаментами №HS125100685-А, №HS125100685-В та №HS125100685-С за маршрутом Shanghai (Китай) кордон України становить 125 000,67 грн.

В свою чергу, довідка містить деталізацію зазначеної суми за кожним коносаментом, у тому числі за коносаментом №HS125100685-В 15 625,08 грн.

Зазначена сума, у свою чергу, повністю відповідає сумі, визначеній у калькуляції транспортних витрат №16/01-1 щодо оцінюваної партії товару вагою 2 326,40 кг.

Отже, довідка про транспортні витрати не є документом, який існує відокремлено від інших документів, а є елементом узгодженої системи документального підтвердження вартості перевезення.

Щодо експедиторської винагороди, суд зазначає таке.

Митний орган також зазначає, що у рахунку №6/26 у пункті 4 експедиторську винагороду визначено лише щодо послуг на території України, у зв`язку з чим, на думку митниці, відсутні відомості про вартість транспортно-експедиторського обслуговування на всьому маршруті перевезення.

Однак такий висновок не відповідає змісту поданих документів.

По-перше, рахунок №6/26 містить окрему складову «відшкодування витрат на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу на території України за маршрутом Дніпро-Ліски м. Дніпро. Експедиторська винагорода 11 426,40 грн».

Водночас, вартість транспортно-експедиторських послуг за межами України та безпосередньо транспортні витрати за міжнародною частиною маршруту відображені в інших складових рахунку, зокрема у вартості морського фрахту та міжнародного транспортно-експедиційного перевезення.

Таким чином, відсутність у пункті 4 рахунку окремого рядка із назвою «експедиторська винагорода за межами України» не означає, що відповідні витрати не були включені до загальної вартості послуг.

По-друге, відповідно до довідки експедитора №CLL22118 вартість транспортно-експедиторської послуги за маршрутом Shanghai (Китай) - кордон України визначена у конкретній сумі.

У цьому випадку позивачем не було заявлено до митної вартості всієї суми експедиторської винагороди або всіх транспортних витрат за рахунком №6/26. До митної вартості оцінюваної партії було включено лише 15 625,08 грн, що прямо відповідає сумі, визначеній експедитором за коносаментом № HS125100685-В.

Висновок митного органу про те, що надана декларантом довідка про транспортні витрати не є належним документом для підтвердження транспортної складової митної вартості, є необґрунтованим.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України для підтвердження митної вартості декларант подає, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При цьому, ані Митний кодекс України, ані Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не встановлюють вичерпного переліку документів, якими виключно може підтверджуватися розмір витрат на транспортування.

Зазначена правова позиція безпосередньо підтверджена Верховним Судом у постанові від 05.12.2024 у справі №380/19286/23, у якій суд касаційної інстанції дійшов висновку, що перелік документів, наведений у графі 20 Правил №599, не є вичерпним, оскільки цьому відповідає мовний зворот «можуть належати».

У даному випадку довідка про транспортні витрати від 08.01.2026 №CLL22118 містить конкретні відомості щодо перевезення вантажу у контейнері № MRSU3109861 за коносаментами №HS125100685-А, №HS125100685-В та №HS125100685-С за маршрутом Shanghai, Китай - кордон України.

Висновок митного органу про те, що після опрацювання поданих документів неможливо перевірити правильність розрахунку транспортних витрат у розмірі 15 625,08 грн, не відповідає фактичним обставинам справи та змісту документів, поданих декларантом.

Як зазначалося вище, сума 15 625,08 грн підтверджується не одним документом, а сукупністю взаємопов`язаних документів, а саме: договором транспортно-експедиторського обслуговування №KL-397/19 від 30.10.2019, рахунком № 6/26 від 08.01.2026, довідкою про транспортні витрати № CLL22118 від 08.01.2026, калькуляцією транспортних витрат № 16/01-1, заявкою на перевезення № CLL22118, а також коносаментом № HS125100685-В.

При цьому довідка про транспортні витрати № CLL22118, складена безпосередньо експедитором, містить деталізацію загальної вартості перевезення за окремими коносаментами та прямо визначає, що на коносамент № HS125100685-В припадає 15 625,08 грн.

Крім того, така сама сума зазначена у калькуляції транспортних витрат № 16/01-1 щодо оцінюваної партії товару вагою 2 326,40 кг за умовами поставки FOB SHANGHAI.

Таким чином, митний орган мав можливість встановити як загальну вартість транспортного обслуговування, так і конкретну частину витрат, що припадає на оцінювану партію.

Більше того, митним органом не наведено власного розрахунку, який би свідчив, що транспортні витрати щодо оцінюваної партії фактично становили іншу суму, ніж 15 625,08 грн.

Посилання митного органу на те, що декларантом нібито не враховано всі витрати, передбачені статтею 58 МК України, також має характер припущення.

Митний орган не встановив конкретно, які саме витрати, на його думку, не включені до митної вартості, їх розмір та на підставі яких документів такі витрати були понесені саме позивачем щодо оцінюваної партії.

У рішенні митного органу не наведено жодного конкретного документа, який би підтверджував наявність додаткових витрат позивача на транспортування, навантаження, вивантаження, обробку або експедиторську винагороду, що не були враховані у заявленій митній вартості.

Натомість документи, надані декларантом, дозволяють встановити конкретний розмір витрат, пов`язаних із доставкою оцінюваної партії до кордону України.

Крім того, для висновку про порушення декларантом обов`язку, передбаченого статтею 335 МК України, митний орган повинен встановити, що документ №260580274А дійсно стосується саме товару, заявленого за ЕМД №26UA110110000299U4, та що його ненадання має юридично значимий вплив на правильність визначення митної вартості.

Саме по собі посилання митного органу на відмінність номерів без встановлення змісту документа №260580274А та його відношення до оцінюваної партії не доводить недостовірності документів, поданих декларантом.

Обов`язок декларанта подавати документи, необхідні для митного контролю, не означає, що кожна розбіжність у номерах документів автоматично свідчить про недостовірність заявленої митної вартості.

Для прийняття рішення про коригування митної вартості необхідно встановити саме такі розбіжності чи відсутність документів, які об`єктивно перешкоджають визначенню митної вартості за основним методом.

У цьому випадку коносамент № HS125100685-В дозволяв ідентифікувати оцінювану партію товару, контейнер № MRSU3109861, відповідний маршрут перевезення та інші істотні характеристики вантажу.

При цьому зазначений коносамент узгоджується з довідкою експедитора № CLL22118, у якій саме за коносаментом № HS125100685-В визначено транспортні витрати у розмірі 15 625,08 грн.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення Південно-Східної митниці №UA110110/2026/000003/2 від 20.01.2026 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» у цій справі представляла адвокат Сергєєва М.Ш., повноваження якого на представництво інтересів ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» у Дніпропетровському окружному адміністративному суді підтверджуються ордером серії АЕ №1434693 від 15.10.2025.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Сергєєва М.Ш. діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №2834, котре видано Радою адвокатів Дніпропетровській області 08.08.2014.

Між ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (клієнт) та адвокатським бюро «МАЙЯ СЕРГЄЄВА ТА ПАРТНЕРИ в особі керуючої Сергєєвої М.Ш. (адвокатське бюро) укладено договір про надання правничої допомоги №25 від 06.05.2026 (далі Договір).

На підставі пункту 1 Договору клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання здійснити оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: №UA110110/2026/000003/2 від 20.01.2026.

Розділом 2 Договору передбачені права та обов`язки сторін.

Згідно з пунктом 3.1. Договору вартість послуг за юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: №UA110110/2026/000003/2 від 20.01.2026, в кожній інстанції передбачається в додаткових угодах.

06.05.2026 сторонами Договору підписано додаткову угоду №1 до Договору, згідно з пунктом 2 якої гонорар є фіксованим і включає в себе повне юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: №UA110110/2026/000003/2 від 20.01.2026 в суді першої інстанції та складає 7 000,00 грн.

Оплата вартості послуг (гонорар) здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунку на оплату (пункт 3 додаткової угоди №1).

Адвокатським бюро 06.05.2026 виставлений рахунок на оплату №74 щодо сплати клієнтом юридичних послуг у сумі 7000,00 грн.

Також, матеріали справи містять копію платіжної інструкції від 06.05.2026 №14299 на суму 7000,00 грн, на підтвердження сплати вказаних вище юридичних послуг.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зазначеному розмірі.

Розглядаючи обсяг наданої правничої допомоги та її вартість, суд зазначає, що вартість наданої допомоги є надто завищеною, оскільки спірні правовідносини вже врегульовані у рішеннях за наслідком розгляду аналогічних справ, вчинення адвокатом дій в межах цієї справи не зайняло великої кількості часу.

З огляду на зазначене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із неправомірними діями відповідача, був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, у зв`язку з чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності, суд приходить до висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3 328,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №14301 від 06.05.2026.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн та на сплату судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3 328,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (адреса: пр-т Нескорених, буд. 57, офіс 1-3, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51937; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38524231) до Південно-Східної митниці (адреса: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Південно-Східної митниці №UA110110/2026/000003/2 від 20.01.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці судові витрати:

- пов`язані зі сплатою витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок;

- пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар