Рішення № 140106630, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/5573/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення «ІНСТРУМЕНТ-ЦЕНТР» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватне спеціалізоване підприємство технічного забезпечення «ІНСТРУМЕНТ-ЦЕНТР» (далі - ПСПТЗ «ІНСТРУМЕНТ-ЦЕНТР», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східної митниці (далі митниця, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Південно-Східної митниці від 15.01.2026 № UA110130/2026/000004/2.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.01.2026 для митного оформлення в режимі імпорту двоколісних тачок (товар), що надійшли з Китайської Народної Республіки за прямим контрактом від 22.08.2018 № 65 із компанією-виробником «QINGDAO RUNKAI MACHINERY CO., LTD», відповідачу подана митна декларація №26UA110130000508U1 із заявленням митної вартості товарів на рівні 1, 3639 долари США/кг із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору). 15.01.2026 відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2026/000004/2, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення з 1, 3639 доларів США/кг до 2, 0200 доларів США/кг, та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості резервного. 15.01.2026 у зв`язку із незгодою із спірним рішенням в порядку частини 7 статті 55 Митного кодексу України (далі МК України) подана нова митна декларація № №26UA110130000539U4, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 149 117, 45 грн (мито 46 599, 20 грн, ПДВ 102 518, 25 грн). Щодо зауважень в частині оплати за товар, позивач вказує, що відповідачу надані квитанції SWIFT від 26.08.2025 та 01.10.2025, за якими експортеру було сплачено 2 платежами суму 19 591,00 доларів США, та у яких вказано, що оплата здійснюється за контрактом від 22.08.2018 №65 та специфікацією від 25.08.2025 № R35/65. Відомості вказаних банківських квитанцій кореспондують із заявленими у митних деклараціях позивача. Щодо зауважень в частині транспортних витрат, позивач зазначає, що відповідачу надані в незмінному вигляді складені перевізником документи (рахунок та довідка) із зазначенням відомостей щодо вартості перевезень товару в розмірі 124 044, 02 грн та докази оплати послуг перевізника, відповідно до приписів пункту 6 частини 2 статті 53 МК України. Крім того, відповідач у випадку сумнівів у справжності наданих перевізником позивачу документів, може в порядку пост-митного контролю та шляхом проведення документальної перевірки звернутися до перевізника ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» з метою перевірки автентичності поданих документів. Щодо зауважень до митної декларації країни відправлення, позивач наголошує, що в експортній митній декларації Китайської Народної Республіки від 01.10.2025 №425820250001256112 містяться відомості про вартість товару, кількість, одержувача, які кореспондують із заявленими у митній декларації позивача №26UA110130000508U1. Відповідач має можливість перевірити автентичність експортної декларації шляхом направлення запиту до митних органів Китайської Народної Республіки на підставі пункту 8 частини 1 статті 336 МК України. Позивач наголошує, що оскаржуване рішення не містить доцільного обґрунтування, а містять інформацію про те, що відповідачем використані відомості про митну вартість з митної декларації від 01.12.2025 №25UA408020043637U0, однак не вказано, які характеристики мають оформлені за нею товари (код УКТЗЕД, повний опис, призначення, аналогічність/ ідентичність), які комерційні умови поставки (вартість транспортування, фактурна вартість, вид транспорту) та вид зовнішньоекономічного контракту. Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

16.04.2026 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції відповідача зазначено, що до митного контролю та митного оформлення позивачем подано електронну митну декларацію (ЕМД) в режимі ІМ 40 від 15.01.2026 №26UA110130000508U1 на 1 товар відповідно опису, наведеного в графі 31. Зазначені товари надійшли на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 22.08.2018 №65, укладеного з компанією «QINGDAO RUNKAI MACHINERY CO., LTD» (Китай) (далі - Контракт), Додаткової угоди від 15.08.2022 №2, Додатку від 25.08.2025 № R35/65/Специфікація №R35/65, інвойсу/ рахунку-фактури від 28.09.2025 № P25BT0910. Відповідно до графи 20 - поставка товарів здійснена на умовах FOB. Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод). Відповідно до преамбули до Контракту компанія «QINGDAO RUNKAI MACHINERY CO., LTD» (Китай) є продавцем товару. Пунктом 5 Контракту визначено, що якість товару повинна відповідати національним стандартам країни, і повинно бути підтверджено або компетентною організацією країни продавця або фірмою-виробником. Однак, сертифікати якості декларантом не надано, що ставить під сумнів поставку товару від виробника. Згідно з поданими до митного оформлення рахунком-фактурою від 28.09.2025 №P25BT0910 та Специфікацією від 25.08.2025 №R35/65 загальна фактурна вартість партії товару становить 19 591,00 дол. США. Згідно з визначенням, наведеним в частинах 4, 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МК України. Відповідно до положень частини 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до пункту 4.1 Контракту умови оплати попередня оплата за товар згідно специфікації здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дати підписання кожної специфікації. Для підтвердження оплати за товар по інвойсу від 28.09.2025 № P25BT0910 на загальну суму - 19591,00 дол. США декларантом надані платіжні документи в форматі SWIFT: від 01.10.2025 на суму 5 323,25 дол. США та від 26.08.2025 на суму 14 267,75 дол. США, у графі №70 «Призначення платежу» зазначено, що передоплата здійснена за договором від 22.08.2018 №65 та специфікацією від 25.08.2025 №№R35/65. Посилання на інвойс від 28.09.2025 № P25BT0910 відсутнє в SWIFT від 01.10.2025, хоча на момент оплати залишку рахунок-інвойс від 28.09.2025 № P25BT0910 був наявний у імпортера. Відповідно до пункту 7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс) , на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Окрім того, декларантом надано платіжну інструкцію від 13.01.2026 №1511 щодо оплати витрат на транспортування товару за рахунком №117. Платіжні документи SWIFT, а також платіжна інструкція від 13.01.2026 №1511 оформлені без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216. Так, вищезазначені платіжні документи не містять підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. Всупереч зазначеному, надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням. Таким чином, дані платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару. Також, відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB згідно Інкотермс. Маршрут перевезення Qingdao (Китай) - Чорноморськ (Україна). Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) за терміном FОВ, продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. Відповідно до пункту 20 ДМВ до даної ЕМД декларантом заявлені транспортні витрати, як складової митної вартості товару, на перевезення товару до пункту пропуску на кордоні України на загальну суму 124 044,02 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової митної вартості товару декларантом надано: договір про надання транспортно експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 01.05.2024 № K010524-43, укладений з експедитором ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТИКС рахунок на оплату від 13.01.2026 №117 (в якому указане посилання на договір від 01.05.2024 №Х010524-43, відмінний від поданого до митного оформлення), платіжна інструкція від 13.01.2026 №1511. Відповідно до пунктів 2.1.10, 2.2.6, 2.2.8 договору від 01.05.2024 №K010524-43 сторони використовують заявки на конкретну поставку. Заявка до митного оформлення не надавалась. Отже ненадання заявки, передбаченої договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів можна вважати, що цей договір наданий не в повному обсязі. Відповідно, декларантом не спростовано сумніви митниці щодо правильності визначення митної вартості товарів, в частині необхідності включення такої складової митної вартості як вартість доставки товарів, вартість страхування, передбачені частиною 10 статті 58 МК України. Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, необхідно протягом 10 календарних днів декларанту запропоновано надати додаткові документи. Декларант електронним повідомленням від 15.01.2026 №1 повідомив митницю про неможливість подання додаткових документів у 10-денний термін. До оцінюваного товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2 ґ - резервний метод. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 15.01.2026 № UA110130/2026/000004/2.

20.04.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримує твердження, викладені у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

22.08.2018 між ПСПТЗ «ІНСТРУМЕНТ-ЦЕНТР» та компанією QINGDAO XINHUA RONGCHANG MANUFACTURE CO.,LTD укладено контракт №65 (далі Контракт).

Відповідно до пункту 1 Контракту продавець продає, а покупець купив товар, ціна, асортимент, кількість, загальна вартість, пакування, країна походження, умови поставки якого визначені в додатках (специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з пунктом 2.1. Контракту, ціна товару та умови поставки відповідно до Інкотермс-2010 зазначаються в додатках (специфікаціях), які є невід`ємною частиною Контракту.

Пунктом 2.2. Контракту визначено, що загальна вартість контракту складає 1 000 000,00 доларів США.

Згідно з положеннями пункту 2.3. Контракту, вартість тари, упакування, маркування товару включається у вартість товару.

Відповідно до пункту 4.1. Контракту, умови оплати попередня оплати за товар відповідно до специфікації здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дати підписання кожної специфікації.

Валюта платежу долари США (пункт 4.2. Контракту).

У відповідності до пункту 5 Контракту, якість товару має відповідати діючим національним стандартам країни-виробника товару або технічним умовам фірми-виробника і має підтверджуватись сертифікатом якості, виданим компетентною організацією країни продавця або фірмою-виробником.

25.08.2025 позивач та QINGDAO XINHUA RONGCHANG MANUFACTURE CO., LTD (Китай) уклали додаток №R35/65 (специфікація до №R35/65) до Контракту, якою узгодили постачання товару: 1) двоколісна тачка з оцинкованим кузовом у кількості 550 шт., ціна за шт. 15,83 дол. США, сума 8 706,50 дол. США; 2) двоколісна тачка з оцинкованим кузовом у кількості 550 шт., ціна за шт. 79,79 дол. США, сума 10 884,50 дол. США. Разом: 19 591,00 дол. США.

В ціну товару також входить вартість тари та упаковки. Сторони погодили наступні умови поставки - FOB QINGDAO, CHINA.

28.09.2025 QINGDAO XINHUA RONGCHANG MANUFACTURE CO., LTD (Китай) в рамках укладеного контракту виставило позивачу інвойс №R25ВТ0910 на товар, поставка якого була погоджена у специфікації.

На підтвердження оплати товару матеріали справи містять платіжні інструкції від 26.08.2025 на суму 14 267,75 дол. США та від 01.10.2025 на суму 5 323,25 дол. США. У вказаних платіжних документах містяться посилання на Контракт від 22.08.2018 №65 та на специфікацію від 25.08.2025 №R35/65.

15.01.2026 з метою митного оформлення товару позивач подав до митниці електронну митну декларацію №26UA110130000508U1, в якій задекларував зазначений товар, визначив його митну вартість за основним методом - за ціною договору (складається з інвойсної вартості товару у сумі 19 591,00 дол. США.

Для митного оформлення позивачем подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 МК України (графа 44 МД), а саме:

- пакувальний лист від 28.09.2025 №Р25ВТ0910Р;

- рахунок-фактура (інвойс) від 28.09.2025 №Р25ВТ0910;

- коносамент від 02.10.2025 №COSU6430237470;

- автотранспортна накладна від 13.12.2025 №4121;

- декларація про походження товару від 28.09.2025 №Р25ВТ0910;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 26.08.2025 SWIFT;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 01.10.2025 SWIFT;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 13.01.2026 №117;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг від 13.01.2026 №1511;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.08.2022 (Додаткова угода №2);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.08.2025 (Додаток №R35/65 (специфікація);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 22.08.2018 №65;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.05.2025 (Додаткова угода №1);

- договір про надання послуг митного брокера від 20.03.2015 №14/1;

- договір (контракт) про перевезення від 01.05.2024 №К010524-43;

- копія митної декларації країни відправлення від 01.10.2025 №425820250001256112.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, митницею запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

4) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

5) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

6) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

7) виписку з бухгалтерської документації;

8) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант електронним повідомленням від 15.01.2026 №1 повідомив митницю про неможливість подання додаткових документів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2026/000004/2 від 15.01.2026.

Підставою для прийняття спірного рішення слугували такі обставини:

- відповідно до преамбули до Контракту компанія «QINGDAO RUNKAI MACHINERY CO., LTD» (Китай) є продавцем товару. Пунктом 5 Контракту визначено, що якість товару повинна відповідати національним стандартам країни, і повинно бути підтверджено або компетентною організацією країни продавця або фірмою-виробником. Однак, сертифікати якості декларантом не надано, що ставить під сумнів поставку товару від виробника;

- згідно з поданими до митного оформлення рахунком-фактурою від 28.09.2025 №P25BT0910 та Специфікацією від 25.08.2025 №R35/65 загальна фактурна вартість партії товару становить 19 591,00 дол. США. Згідно з визначенням, наведеним в частинах 4, 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МК України. Відповідно до положень частини 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до пункту 4.1 Контракту умови оплати попередня оплата за товар згідно специфікації здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дати підписання кожної специфікації. Для підтвердження оплати за товар по інвойсу від 28.09.2025 № P25BT0910 на загальну суму - 19591,00 дол. США декларантом надані платіжні документи в форматі SWIFT: від 01.10.2025 на суму 5 323,25 дол. США та від 26.08.2025 на суму 14 267,75 дол. США, у графі №70 «Призначення платежу» зазначено, що передоплата здійснена за договором від 22.08.2018 №65 та специфікацією від 25.08.2025 №R35/65. Посилання на інвойс від 28.09.2025 № P25BT0910 відсутнє в SWIFT від 01.10.2025, хоча на момент оплати залишку рахунок-інвойс від 28.09.2025 № P25BT0910 був наявний у імпортера. Відповідно до пункту 7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс) , на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Окрім того, декларантом надано платіжну інструкцію від 13.01.2026 №1511 щодо оплати витрат на транспортування товару за рахунком №117. Платіжні документи SWIFT, а також платіжна інструкція від 13.01.2026 №1511 оформлені без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216. Так, вищезазначені платіжні документи не містять підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. Всупереч зазначеному, надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням. Таким чином, дані платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару;

- відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB згідно Інкотермс. Маршрут перевезення Qingdao (Китай) Чорноморськ (Україна). Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) за терміном FОВ, продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. Відповідно до пункту 20 ДМВ до даної ЕМД декларантом заявлені транспортні витрати, як складової митної вартості товару, на перевезення товару до пункту пропуску на кордоні України на загальну суму 124 044,02 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової митної вартості товару декларантом надано: договір про надання транспортно експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 01.05.2024 № K010524-43, укладений з експедитором ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТИКС рахунок на оплату від 13.01.2026 №117 (в якому указане посилання на договір від 01.05.2024 №Х010524-43, відмінний від поданого до митного оформлення), платіжна інструкція від 13.01.2026 №1511. Відповідно до пунктів 2.1.10, 2.2.6, 2.2.8 до договору від 01.05.2024 №K010524-43 сторони використовують заявки на конкретну поставку. Заявка до митного оформлення не надавалась. Отже ненадання заявки, передбаченої договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів можна вважати, що цей договір наданий не в повному обсязі.

Спірним рішенням митну вартість скориговано у бік збільшення, за використання резервного методу визначення митної вартості товарів. Товар випущено у вільний обіг зі сплатою гарантійного зобов`язання згідно з митною декларацією №26UA110130000539U4.

Не погодившись зі спірним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

За змістом статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів (пункт 1 частини 1 статті 50 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частин 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 частини 2 статті 52 МК України).

Згідно з частинами 1, 5 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Приписами пункту 1, 5, 6 частини 10 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України

Пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість є у тому числі і транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 частини 2 статті 52 МК України).

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МК України).

Аналізуючи вказані норми митного законодавства, можна дійти висновку, що саме на декларанта покладено обов`язок надавати митному органу під час митного оформлення товару банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, при цьому, використані декларантом документи повинні бути об`єктивними, підтвердженими документально та піддаватися обчисленню, також підлягають включення до ціни товару і витрати на його транспортування, які не були включені до ціни товару, а у разі, якщо дані, які містяться у поданих документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

У спірному рішенні митниця зазначила, що декларантом не надано сертифікати якості, що ставить під сумнів поставку товару від виробника.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що неподання декларантом сертифікатів якості ставить під сумнів поставку товару безпосередньо від виробника та є підставою для коригування митної вартості.

Насамперед суд зазначає, що сертифікат якості не належить до документів, які відповідно до статті 53 МК України підтверджують митну вартість товару. Такий документ засвідчує відповідність товару певним технічним характеристикам або стандартам якості, але не містить відомостей щодо ціни товару, умов його продажу, здійснених платежів чи інших складових митної вартості.

Саме по собі ненадання сертифіката якості не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості, не спростовує факту поставки товару від виробника та не є доказом наявності розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення.

Крім того, відповідачем не наведено належного обґрунтування того, яким чином відсутність сертифікатів якості впливає на числові значення складових митної вартості або перешкоджає перевірці ціни, фактично сплаченої чи такої, що підлягає сплаті за товар. В оскаржуваному рішенні митний орган лише формально послався на відсутність зазначених документів, не встановивши причинно-наслідкового зв`язку між цією обставиною та неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості.

Суд наголошує, що підставою для витребування додаткових документів та відмови у визначенні митної вартості за першим методом можуть бути лише обставини, які свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки документів або відсутність відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості.

Відсутність сертифіката якості сама по собі до таких обставин не належить.

Отже, посилання відповідача на ненадання сертифікатів якості як на підставу для сумнівів щодо правильності визначення митної вартості є необґрунтованим та не відповідає вимогам митного законодавства.

Щодо встановлених відповідачем розбіжностей стосовно оплати товару суд зазначає таке.

Під час митного оформлення спірного товару позивачем було надано банківські документи SWIFT від 26.08.2025 на суму 14 267,75 дол. США та від 01.10.2025 на суму 5 323,25 дол. США, згідно з якими на користь продавця здійснено два платежі на загальну суму 19 591,00 дол. США, що повністю відповідає вартості товару, визначеній у специфікації, підписаній сторонами.

У зазначених платіжних документах міститься посилання на контракт від 22.08.2018 №65 та специфікацію від 25.08.2025 №R35, що є його невід`ємною частиною, у зв`язку з чим сукупність поданих документів дає змогу ідентифікувати, що здійснені платежі стосуються саме спірної поставки товару. Відомості, наведені у платіжних документах, узгоджуються з даними, зазначеними у митній декларації та інших документах, поданих для митного оформлення.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що відсутність у SWIFT-повідомленні від 01.10.2025 посилання на інвойс від 28.09.2025 № P25BT0910 свідчить про неможливість ідентифікувати відповідний платіж.

Відповідач з посиланням на пункт 7 висновків постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» наголошує, що платіжне доручення, яке не містить посилання на рахунок-фактуру (інвойс), саме по собі не є достатнім доказом для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару.

Разом із цим, наведене роз`яснення не означає, що відсутність у платіжному документі посилання на інвойс автоматично свідчить про недостовірність заявленої митної вартості або виключає можливість ідентифікації платежу за допомогою інших документів. У цій справі SWIFT-повідомлення оцінюються судом не ізольовано, а у сукупності з контрактом, специфікацією, інвойсом та іншими документами, які містять взаємоузгоджені відомості щодо сторін правочину, предмета поставки, вартості товару та загальної суми здійснених платежів.

У цій справі банківські документи SWIFT містять посилання на контракт № 65 та специфікацію до нього, а загальна сума двох платежів становить 19 591,00 дол. США, що повністю відповідає вартості товару, визначеній у специфікації. Таким чином, відомості платіжних документів повністю кореспондуються з умовами зовнішньоекономічного контракту та специфікації, що є належним і достатнім доказом того, що зазначені платежі здійснені саме на оплату спірної поставки товару.

Відповідач не навів жодних доказів того, що вказані платежі стосуються іншого договору або іншої поставки товару. За таких обставин сама лише відсутність у SWIFT-повідомленні від 01.10.2025 посилання на інвойс № P25BT0910 не спростовує факту оплати товару.

Також, митниця звернула увагу, що ненадання заявки, передбаченої договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів є підставою вважати, що цей договір наданий не в повному обсязі.

З цього приводу суд зазначає таке.

Згідно з довідкою про транспортні витрати ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» від 13.01.2026 №1301/1, транспортні витрати з організації міжнародного перевезення, включаючи експедирування на адресу одержувача ПСПТЗ «ІНСТРУМЕНТ-ЦЕНТР» за коносаментом COSU6430237470 становлять 124 197,36 грн за маршрутом Циндао, Китай Чорноморський Рибний порт, Україна, у тому числі, ПДВ за експедирування 153,34 грн. Страхування вантажу на момент перевезення не здійснювалось.

13.01.2026 ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» виставлено рахунок на оплату №117 на суму 124 197,36 грн.

ПСПТЗ «ІНСТРУМЕНТ-ЦЕНТР» сплачено транспортні витрати у зазначеній сумі, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.01.2026 №1511.

Як вбачається з матеріалів справи, до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування позивачем було надано договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 01.05.2024 № K010524-43, рахунок на оплату від 13.01.2026 №117 та платіжну інструкцію від 13.01.2026 №1511, які у своїй сукупності підтверджують факт надання транспортно-експедиторських послуг, їх вартість та здійснення оплати.

Посилання відповідача на те, що рахунок містить номер договору «Х010524-43» замість «K010524-43», суд оцінює як формальне зауваження, оскільки матеріали справи не містять доказів існування іншого договору між позивачем та експедитором із аналогічним номером, а відповідачем не доведено, що зазначена розбіжність у написанні одного символу впливає на можливість ідентифікації правочину чи свідчить про недостовірність поданих документів.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо обов`язковості подання заявки на перевезення. Передбачена договором заявка є документом, який регулює взаємовідносини між замовником та експедитором щодо організації конкретного перевезення, однак сама по собі не підтверджує числові значення складових митної вартості товару. Водночас, рахунок на оплату та документ, що підтверджує здійснення платежу, містять відомості про вартість транспортно-експедиторських послуг, які були включені декларантом до митної вартості.

Відповідач не навів жодних обставин, які б свідчили про недостовірність заявленої суми транспортних витрат, не встановив розбіжностей між сумою, зазначеною у рахунку, платіжному документі та декларації митної вартості, а також не довів, що неподання заявки унеможливило перевірку правильності визначення транспортної складової митної вартості.

Отже, саме по собі неподання заявки, передбаченої договором транспортно-експедиторського обслуговування, за наявності договору, рахунку на оплату та документа про здійснення оплати, не є підставою для висновку про непідтвердження транспортних витрат та не може бути самостійною підставою для коригування митної вартості товару.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 336 МК України у разі виникнення сумнівів щодо достовірності або справжності документів, поданих під час митного оформлення, митний орган не позбавлений права здійснити перевірку таких відомостей шляхом проведення постмитного контролю та документальної перевірки, у тому числі шляхом звернення до перевізника чи інших осіб, які володіють відповідною інформацією.

Однак матеріали справи не містять доказів того, що відповідач скористався наданими йому законом контрольними повноваженнями для перевірки автентичності документів, поданих позивачем на підтвердження транспортних витрат. Натомість висновок про недостовірність таких документів або про непідтвердження транспортної складової митної вартості був зроблений виключно на підставі формальних зауважень до їх оформлення, без вчинення будь-яких дій, спрямованих на перевірку фактичних обставин перевезення.

Тому, подані позивачем до митного органу документи в їх сукупності підтверджують заявлену митну вартість товару та всі її складові, не містять розбіжностей, а відомості щодо визначення митної вартості є достовірними, об`єктивними, документально підтвердженими, такими, що піддаються обчисленню та дають змогу ідентифікувати задекларований товар.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про непідтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів МК України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення Південно-Східної митниці №UA110130/2026/000004/2 від 13.01.2026 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1581 від 17.03.2026, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення «ІНСТРУМЕНТ-ЦЕНТР» (адреса: вул. Артільна, 5, м. Дніпро, 49081; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20282472) до Південно-Східної митниці (адреса: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Південно-Східної митниці від 15.01.2026 №UA110130/2026/000004/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення «ІНСТРУМЕНТ-ЦЕНТР» за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці судові витрати у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар