Рішення № 140106628, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/4359/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (далі - ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (далі митниця, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці №UA403070/2026/000054/2 від 30.01.2026 про коригування митної вартості товарів за ВМД 26UA403070000872U4.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до прямого контракту №TRI-2612 від 26.12.2024 (далі Контракт), укладеного між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та компанією TRIANGLE TYRE CO.LTD (Китайська Народна Республіка), а також укладеної до нього Специфікації №7, інвойсу №12252004673-1 від 13.10.2025 на суму 152 892,00 доларів США та деталізації до інвойсу №12252004673-1 від 13.10.2025 (контейнер «BEAU6041895) на митну територію України завезений товар шини загальною кількістю 210 шт. на загальну суму 35 862,00 доларів США (товар). 29.01.2026 позивач надав відповідачу декларацію 26UA403070000872U4, в якій самостійно, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 52 Митного кодексу України (далі МК України) визначив митну вартість товарів 1 627 890,55 грн. 29.01.2026 декларантом отримано повідомлення митниці (ідентифікатор повідомлення 70348721-8102-4d9a-b17f-ba1dca504b8b) відповідно до якого позивачу запропоновано надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. А в разі їх відсутності: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідь на дане повідомлення позивачем надано відповідь за вих. №29 01/2026-3 від 29.01.2026. Втім, позивачем отримано рішення відповідача №UA403070/2026/00054/2 від 30.01.2026 про коригування митної вартості товарів за ВМД 26UA403070000872U4. В тексті рішення відповідач зазначив, що за результатами проведеного опрацювання виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Як підсумок зазначено, що митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та зазначає таке. Щодо зауважень митного органу стосовно оплати товару, позивач вказує, що враховуючи специфіку взаємовідносин між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (покупець) і TRIANGLE TYRECO.LTD (продавець) та виробничий процес, відвантаження із заводу шин не можливе у чіткій відповідності до специфікації. За фактом готовності замовленого товару формується інвойс, товарні позиції, в якому були передбачені в різних специфікаціях, тож і при оплаті в призначенні платежу може зазначатися декілька специфікацій. Отже, на момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару. Щодо експедиторської обслуговування, позивач зазначає, що розмежування послуг та їх оплата в межах договору №Х191124-120 від 19.11.2024 на транспортно-експедиторське обслуговування є питанням, що стосується сторін договору. Втручання митного органу у приватно-правові відносини сторін договору є виходом за межі повноважень митного органу. Щодо числових показників транспортно-експедиторських послуг, позивач зазначає, що надання транспортно-експедиторських послуг здійснює ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС». Водночас, ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», відповідно до договору №Х191124-120 від 19.11.2024, має право укладати договори з іншими підприємствами в межах здійснення своїх зобов`язань перед ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ». Розрахунки між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та третіми особами є приватно-правовими відносинами та стосуються сторін договору. Обставини розрахунків між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та третіми особами декларанту невідомі, проте вони жодним чином не впливають на числові показники митної вартості товару, розмитнювався, оскільки всі витрати ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» виклав у рахунку, що був наданий до попередньої декларації відповідно до частини 2 статті 55 МК України. Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

16.03.2026 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції відповідача зазначено, що під час здійснення митного контролю за МД №26UA403070000872U4 від 29.01.2026 митницею опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено, що поставка товару здійснювалась на підставі контракту №TRI 2612 від 26.12.2024, що укладений між TRIANGLE TYRECO.LTD (продавець) та ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (покупець). Відповідно до пункту 1 Контракту, продавець продасть, а покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Подана до митного оформлення Специфікація №7 від 19.09.2025 , видана на суму 358946,40 дол. США, передбачає 100% передоплату. Відповідно до пункту 3 Контракту, орієнтовна сума контракту становить 15 000 000 дол. США. При цьому, платіжна інструкція в іноземній валюті №108 від 25.09.2025 видана на суму 250 000,00 дол. США, платіжна інструкція в іноземній валюті №120 від 16.10.2025 видана на суму 42050,90 доларів США. У графі 70 «Призначення платежу» даних платіжної інструкції міститься посилання на Специфікацію №7 від 19.09.2025. Відтак, вказане не дозволяє встановити приналежність платіжного документу до конкретної поставки партії товару. Крім того, пунктом 3.11 Договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № Х191124-120 від 19.11.2024, укладеного між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» передбачено надання виконавцем замовнику актів надання послуг, які до митного оформлення надані не були. Митна декларація країни відправлення від 13.10.2025 №420420250000352647 не містить відміток митних органів країни відправлення. При перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації. Таким чином, перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, митниця запропонувала відповідно до частини 2 статті 53 МК України надати додаткові документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації. Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково не було надано жодних документів. Натомість, листом № 29-01/2026-3 від 29.01.2026 позивачем повідомлено митницю про те, що ним надано всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України, сторони не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 МК України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості: товару №1 згідно з ЕМД від 23.12.2025 №25UA500020009662U2 на рівні 3,1841 дол. США/кг (897,2086 USD/шт.), товар - 1. Шини пневматичні гумові нові, для використання на будівельних, промислових та індустріальних транспортних засобах і машинах: - 17.5-25 20PR TTF E-3/L-3 W-1,арт. 4049 6 шт. комплектів. 1100x400-533 14PR TTF E-2 W-16A,арт. 4835 - 16 шт. комплектів. - 26.5-25 24PR TL E 3/L-3 W-1,арт. 4014 -1шт.- 1220x400-533 10PR TTF E-2 W-16B, арт. 4844 36 шт. комплектів. - 1350x550-533 10PR TTF E-2 W-16B, арт. 4845 3 шт. комплектів. 1100x400-533 14PR TTF E-2 W-16A, арт. 4835 -40шт. комплектів. Торговельна марка: MARCHER Країна виробництва: CN. Виробник: QINGDAO QIZHOU RUBBER CO., LTD., умови поставки FOB; Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

19.11.2024 між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (покупець) та компанією TRIANGLE TYRECO.LTD (Китай), (продавець) укладено Контракт №TRI-2612 (далі Контракт).

Пунктом 1 Контракту передбачено, що продавець продасть, а покупець купить на умовах FOB Qingdao (ІНКОТЕРМС 2010) шини вантажні (товар), в асортименті та кількості, зазначених у відповідних специфікаціях - специфікації, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до пункту 2 Контракту кількість товару погоджується сторонами та зазначається у відповідних специфікаціях до цього Контракту.

Пунктом 3 Контракту визначено, що ціна на товар встановлена в доларах США за 1 штуку, узгоджується сторонами на кожну партію, що вказується у відповідних специфікаціях до цього Контракту. Орієнтовна сума Контракту становить 15 000 000 доларів США. Сума Контракту може бути змінена додатковими угодами до цього Контракту.

Згідно з пунктом 4 Контракту умови поставки узгоджуються специфікаціями на кожну партію окремо, відповідно до Інкотермс 2010. Міжнародні правила тлумачення торгових термінів - Інкотермс 2010 мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього Контракту. Пункт призначення товару Україна.

Товар повинен бути поставлений не пізніше 180 днів з моменту підписання специфікації, якщо інше не зазначено у специфікації (пункт 6 Контракту).

Пунктом 8 Контракту встановлено, що на відвантажений товар, продавець надає покупцю в електронному форматі такі документи: комерційний інвойс; пакувальний лист; коносамент.

19.09.2025 сторонами Контракту підписано специфікацію №7 на суму 358 946,40 дол. США.

Матеріали справи містять комерційний інвойс від 13.10.2025 №12252004673-1 на суму 152 892,00 дол. США та деталізацію до інвойсу від 13.10.2025 №12252004673-1 (контейнер «FFAU3282699») на поставку товару (шини) у кількості 210 шт. на загальну суму 35 862,00 дол. США.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту на поставку продукції № TRI-2612 від 26.12.2024 та укладеної до нього Специфікацій №7, інвойсу від 13.10.2025 №12252004673-1 на суму 152 892,00 доларів США та деталізації до інвойсу від 13.10.2025 №12252004673-1 (контейнер «FFAU3282699») на митну територію України завезений товар шини загальною кількістю 210 шт. на загальну суму 35 862,00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару 29.01.2026 позивач надав відповідачу декларацію 26UA403070000872U4, в якій самостійно, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 52 МК України, визначив митну вартість товарів 1 627 890,55 грн.

Митна вартість імпортованого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

До електронної митної декларації позивачем були додані наступні документи:

- сертифікат відповідності (Certificate of conformity) №UA.014.52334-25 від 16.10.2025;

- пакувальний лист №12252004673-1 від 13.10.2025;

- рахунок-фактура (інвойс) №12252004673-1 від 13.10.2025;

- коносамент №SHWS225100121 від 16.10.2025;

- автотранспортна накладна №2699 від 23.01.2026;

- декларація про походження товару №12252004673-1 від 13.10.2025;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №108 від 25.09.2025;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №120 від 16.10.2025;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №384 від 26.01.2026;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №26.01/26-11 від 26.01.2026;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту);

- специфікація №7 від 19.09.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №TRI 2612 від 26.12.2024;

- договір про надання послуг митного брокера №2412/24 від 24.12.2024;

- договір про надання послуг митного брокера;

- додаткова угода від 19.04.2025;

- договір (контракт) про перевезення №2401 від 25.01.2024;

- договір (контракт) про перевезення №Х191124-120 від 19.11.2024;

- інші некласифіковані документи;

- деталізація інвойсу №12252004673 1 від 13.10.2025;

- інші некласифіковані документи;

- комерційна пропозиція №12252004673-1 від 19.09.2025;

- копія митної декларації країни відправлення №420420250000352647 від 13.10.2025.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

29.01.2026 декларантом отримано повідомлення митниці (ідентифікатор повідомлення 70348721-8102-4d9a-b17f-ba1dca504b8b), відповідно до якого позивачу слід було надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

а в разі їх відсутності:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом вих. №29-01/2026-3 від 29.01.2026 позивачем повідомлено митницю про те, що ним надано всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/00054/2 від 30.01.2026.

Підставою для прийняття спірного рішення слугували такі обставини:

- поставка товару здійснювалась на підставі контракту №TRI 2612 від 26.12.2024, що укладений між TRIANGLE TYRECO.LTD (продавець) та ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (покупець). Відповідно до пункту 1 Контракту, продавець продасть, а покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Подана до митного оформлення Специфікація №7 від 19.09.2025 , видана на суму 358946,40 дол. США, передбачає 100% передоплату. Відповідно до пункту 3 Контракту, орієнтовна сума контракту становить 15 000 000 дол. США. При цьому, платіжна інструкція в іноземній валюті №108 від 25.09.2025 видана на суму 250 000,00 дол. США, платіжна інструкція в іноземній валюті №120 від 16.10.2025 видана на суму 42050,90 доларів США. У графі 70 «Призначення платежу» даних платіжної інструкції міститься посилання на Специфікацію №7 від 19.09.2025. Відтак, вказане не дозволяє встановити приналежність платіжного документу до конкретної поставки партії товару;

- пунктом 3.11 Договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № Х191124-120 від 19.11.2024, укладеного між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» передбачено надання виконавцем замовнику актів надання послуг, які до митного оформлення надані не були;

- митна декларація країни відправлення від 13.10.2025 №420420250000352647 не містить відміток митних органів країни відправлення. При перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації.

Спірним рішенням митну вартість скориговано у бік збільшення, за використання резервного методу визначення митної вартості товарів. Товар випущено у вільний обіг зі сплатою гарантійного зобов`язання згідно з митною декларацією №26UA403070000911U5.

Не погодившись зі спірним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

За змістом статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів (пункт 1 частини 1 статті 50 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частин 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 частини 2 статті 52 МК України).

Згідно з частинами 1, 5 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Приписами пункту 1, 5, 6 частини 10 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України

Пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість є у тому числі і транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 частини 2 статті 52 МК України).

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МК України).

Аналізуючи вказані норми митного законодавства, можна дійти висновку, що саме на декларанта покладено обов`язок надавати митному органу під час митного оформлення товару банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, при цьому, використані декларантом документи повинні бути об`єктивними, підтвердженими документально та піддаватися обчисленню, також підлягають включення до ціни товару і витрати на його транспортування, які не були включені до ціни товару, а у разі, якщо дані, які містяться у поданих документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому суд також звертає увагу на таке.

Щодо зауважень митниці стосовно сумнівів у приналежності платіжного документу до конкретної поставки партії товару, суд зазначає таке.

Під час митного оформлення, позивачем надані платіжні інструкції в іноземній валюті № 108 від 25.09.2025 на суму 250 000,00 доларів США та № 120 від 16.10.2025 на суму 42 050,90 доларів США, у призначенні платежу є посилання на Контракт від 26.12.2024 № TRI-2612 та Специфікацію №7 від 19.09.2025, на підставі якої відбувалась поставка товару.

Згідно з пунктом 3 Контракту, ціна на товар встановлена в доларах США за 1 штуку, узгоджується сторонами на кожну партію, що вказується у відповідних специфікаціях до цього Контракту. Орієнтовна сума Контракту становить 15 000 000 доларів США. Сума Контракту може бути змінена додатковими угодами до цього Контракту.

Відповідно до пункту 7 Контракту платіж за товар, проданий за цим Контрактом, здійснюється у доларах США на рахунок продавця, зазначений у пункті 14 цього Контракту. Умови оплати погоджуються сторонами на кожну партію окремо, що зазначається у відповідних специфікаціях до цього Контракту.

Згідно зі Специфікацією №7 від 19.09.2025 сума заявленого позивачем товару становить 358 946,40 доларів США.

На підтвердження перевезення спірної партії товару на суму 35 862,00 доларів США складено деталізацію до рахунку-фактури (інвойсу) від 13.10.2025 № 12252004673-1.

Суд враховує специфіку господарських відносин між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» як покупцем та TRIANGLE TYRE CO., LTD (Китай) як виробником і продавцем шин. З огляду на особливості виробничого процесу та логістики шин відвантаження товару не завжди здійснюється у суворій відповідності до окремої специфікації. Рахунок-фактура (інвойс) формується за фактом готовності продукції до відвантаження, у зв`язку з чим може містити товарні позиції, передбачені різними специфікаціями до Контракту.

Разом із тим, надані позивачем як до митного органу, так і до суду документи не містять розбіжностей, які б впливали на правильність визначення митної вартості. Навпаки, вони дають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість товару, умови його поставки, порядок здійснення оплати та факт виконання сторонами своїх договірних зобов`язань, а відомості, що містяться у цих документах, є взаємоузгодженими та кореспондуються між собою.

Крім того, рахунок-фактура (інвойс) від 13.10.2025 № 12252004673-1 на суму 152 892,00 доларів США та деталізація до нього від 13.10.2025 № 12252004673-1 на суму 35 862,00 доларів США містять посилання на Контракт від 26.12.2024 № TRI-2612, в межах виконання якого здійснювалася поставка товару, а також на Специфікацію № 7 від 19.09.2025.

Отже, надані під час митного оформлення документи в сукупності дозволяли митному органу встановити всі істотні умови поставки та оплати, а також кількісні та вартісні характеристики товару. Відтак, відсутні підстави вважати, що платіжний документ не стосується конкретної партії товару, а доводи митниці щодо такої невідповідності не можуть слугувати правомірною підставою для коригування митної вартості.

Крім того, суд звертає увагу, що визначений порядок розрахунків, а також обставини здійснення таких розрахунків не характеризують митну вартість, оскільки така підтверджується відомостями про вартість товару, а не про порядок сплати такої вартості.

Твердження відповідача про неможливість встановити приналежність платіжного документу також суперечать змісту такого документу, в якому прямо вказані посилання на Контракт та специфікацію. Відповідач при цьому має в своєму розпорядженні відомості про усі поставлені позивачу партії товару.

Отже, доводи відповідача про неможливість ідентифікації платіжних документів із поставкою товару не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються наявними у справі доказами, які в їх сукупності дозволяють простежити зв`язок між умовами Контракту, здійсненими платежами, специфікацією, інвойсом та фактично поставленою партією товару.

Щодо документів на підтвердження надання транспортно-експедиторських послуг суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 статті 53 МК України документи, які підтверджують транспортні витрати це транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Ці документи до митного оформлення були надані.

Відповідач послався на те, що пунктом 3.11 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № Х191124-120 від 19.11.2024, укладеного між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», передбачено надання виконавцем замовнику актів наданих послуг, які до митного оформлення подані не були.

Суд зазначає, що вказаний договір міститься в матеріалах справи. З його змісту вбачається, що експедитор уповноважений укладати договори з іншими суб`єктами господарювання щодо надання транспортних послуг та організовувати перевезення вантажу.

Крім того, листом експедитора від 26.01.2026 №26.01/26-11 позивачу повідомлено відомості щодо вартості транспортних витрат, які були подані до митного оформлення. Відповідач не висловив жодних зауважень щодо змісту зазначеного документа, не встановив його невідповідності іншим матеріалам справи, не навів доказів недостовірності наведених у ньому відомостей або їх недостатності для підтвердження транспортної складової митної вартості.

Також, матеріали справи містять рахунок на оплату №384 від 26.01.2026 про оплату транспортних послуг.

Зазначеними документами належним чином підтверджуються умови та фактична вартість доставки товару. Зокрема, довідкою від 26.01.2026 №26.01/26-11 та рахунком на оплату №384 від 26.01.2026 деталізовано складові вартості перевезення, а також відокремлено вартість експедиційних послуг, що унеможливлює подвійне тлумачення витрат та дозволяє достовірно встановити їх розмір для цілей визначення митної вартості.

Суд не вбачає підстав вважати відсутність таких документів, як заявки та акта приймання-передачі транспортних послуг, доказом недоведеності позивачем вартості та складових послуг з перевезення товару. Надані позивачем документи є достатніми для підтвердження відповідних витрат, а митним органом не наведено інших обґрунтованих доводів, які б свідчили про не підтвердження або недостовірність заявленої вартості транспортування товару.

Отже, фактично не спростувавши належність і достовірність поданих позивачем документів, відповідач без належного правового обґрунтування проігнорував їх зміст та вимагав надання додаткових документів. Такий підхід не відповідає вимогам статті 53 МК України, оскільки обов`язок декларанта щодо подання додаткових документів виникає виключно за наявності передбачених законом підстав, які у цій справі відповідачем не доведені.

Водночас, законодавством не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.10.2024 у справі №520/6058/24.

Щодо зауважень митного органу щодо наданої копії митної декларації країни відправлення від 13.10.2025 №420420250000352647, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення відповідно до частини 2 статті 53 МК України не є обов`язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02.03.2018 у справі № 804/2997/17.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення Тернопільської митниці №UA403070/2026/000054/2 від 30.01.2026 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1329 від 17.02.2026, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань митниці.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (адреса: вул. Будівельників, буд. 34, м. Дніпро, 49089; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 45589470) до Тернопільської митниці (адреса: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46004; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці №UA403070/2026/000054/2 від 30.01.2026 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар