Рішення № 140106605, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/22505/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПРЕД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

28.07.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПРЕД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.07.2026 №0384900709 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 35 175,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку товариства за відсутності передбачених законом підстав. Позивач зазначив, що підпункт 78.1.24 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на який відповідач послався у наказі про проведення перевірки, пов`язує право на позапланову перевірку з неподанням фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки, тоді як звіт за 2023 звітний період товариством було подано і прийнято ще 26.02.2025, про що контролюючий орган був обізнаний. На переконання позивача, контроль за своєчасністю подання звітів про підзвітні рахунки здійснюється виключно у формі камеральної перевірки, а отже процедуру перевірки було порушено, що є самостійною підставою для скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення. Позивач також зазначив, що звіт про підзвітні рахунки за 2023 рік він намагався подати 15.01.2025 та 21.01.2025, проте електронні документи були відхилені інформаційною системою контролюючого органу через технічний збій, що визнано самою Державною податковою службою України, а тому вина товариства у несвоєчасному поданні звіту відсутня.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К. І.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 28.08.2026, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

12.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що перевірку проведено на підставі наказу від 25.02.2026 №972-п, за її результатами встановлено несвоєчасне подання товариством звіту про підзвітні рахунки за Загальним стандартом звітності CRS за 2023 рік, що є порушенням вимог підпункту 39-3.4.1 пункту 39-3.4 статті 39-3 Податкового кодексу України. Відповідач зазначив, що з урахуванням підпункту 53-1.3 пункту 53-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та рішення Державної податкової служби України від 03.07.2026 №17796/6/99-00-06-03-01-06 датою подання звіту вважається 21.01.2025, кількість днів прострочення становить 21 день, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПРЕД» (код ЄДРПОУ 35165786) зареєстроване як юридична особа 31.05.2007, основним видом його діяльності є посередництво за договорами по цінних паперах або товарах (КВЕД 66.12), і в перевіреному періоді товариство відповідало ознакам фінансового агента (підзвітної фінансової установи) у розумінні підпункту 14.1.257-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, що сторонами не заперечується.

Граничний строк подання звіту про підзвітні рахунки за Загальним стандартом звітності CRS за перший звітний період (з 01.07.2023 по 31.12.2023) становив 01.07.2024.

За даними інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України, наведеними у листі Державної податкової служби України від 24.04.2026 №9170/7/99-00-08-04-01-07, товариство направляло звіт про підзвітні рахунки за 2023 звітний період через Електронний кабінет 15.01.2025 о 16:46:47, 21.01.2025 о 12:01:56, 21.01.2025 о 12:46:47, 26.02.2025 о 12:25:07, 27.02.2025 о 11:39:26 та 28.02.2025 о 10:35:08. Звіт, поданий 26.02.2025 о 12:25:07 (файл 99000035165786CRS00101203000000151220239900.XML), був прийнятий, йому присвоєно реєстраційний номер 387813243.

Листами Державної податкової служби України від 25.02.2025 №5391/6/99-00-08-04-01-06 та від 13.03.2025 №7078/6/99-00-08-04-01-06, адресованими товариству, повідомлено, що електронний документ від 21.01.2025 о 12:46:47 було відхилено з причиною «Документ не може бути прийнятий - період подання документу - рік» у зв`язку із технічним збоєм у роботі інформаційних систем, який усунуто.

Листом від 13.03.2025 №7078/6/99-00-08-04-01-06 товариство повідомлено, що станом на 11.03.2025 звіт про підзвітні рахунки за звітний 2023 рік має статус «Прийнято», що свідчить про виконання покладеного на підзвітну фінансову установу обов`язку.

25.02.2026 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області видано наказ №972-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СПРЕД» (код ЄДРПОУ 35165786)» та направлення на перевірку від 25.02.2026 №1510.

Як зазначено в наказі та направленні, перевірку призначено на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 39-3.4.1 пункту 39-3.4 статті 39-3, підпункту 78.1.24 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з отриманням інформації щодо неподання підзвітною фінансовою установою ТОВ «СПРЕД» звіту про підзвітні рахунки за 2023 рік відповідно до вимог Загального стандарту звітності CRS. Метою перевірки визначено питання неподання звіту про підзвітні фінансові рахунки відповідно до вимог Загального стандарту звітності CRS за 2023 рік.

Перевірку проведено з 26.02.2026 по 04.03.2026, за її результатами складено акт від 10.03.2026 №869/04-36-07-09/35165786, яким установлено, що товариство несвоєчасно подало звіт про підзвітні рахунки за Загальним стандартом звітності CRS за 2023 рік, чим порушено вимоги підпункту 39-3.4.1 пункту 39-3.4 статті 39-3 Податкового кодексу України, а кількість днів прострочення склала 241 день.

Заперечення товариства від 26.03.2026 №23-03 (вхідний номер Головного управління ДПС №38916/6 від 30.03.2026) залишено без задоволення, про що товариство повідомлено листом від 13.04.2026 №28278/6/04-36-07-09-11.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2026 №0210260709, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 95 475,00 грн.

За результатами розгляду скарги товариства Державна податкова служба України рішенням від 03.07.2026 №17796/6/99-00-06-03-01-06 скасувала податкове повідомлення-рішення від 17.04.2026 №0210260709 у частині застосування штрафу в сумі 60 300,00 грн, а скаргу задовольнила частково. У цьому рішенні Державна податкова служба України констатувала, що звіт був поданий платником податків засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, але не прийнятий з незалежних від нього причин, у зв`язку з технічним збоєм.

На виконання зазначеного рішення Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2026 №0384900709, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 35 175,00 грн. Згідно з розрахунком, який є додатком до цього податкового повідомлення-рішення, датою подання звіту визначено 21.01.2025, а кількість днів прострочення, за які нараховано штраф з урахуванням підпункту 53-1.3 пункту 53-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, становить 21 день.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу другого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки (підпункт 6); своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу (підпункт 7).

Згідно з абзацом п`ятим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.24 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки, неподання або подання виправленого звіту про підзвітні рахунки з порушенням строків, визначених пунктом 39-3.7 статті 39-3 цього Кодексу, або подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки з інформацією про незадокументовані рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS, або ненадання фінансовим агентом відповіді на запит контролюючого органу щодо незадокументованих рахунків, ненадання депозитарною установою повідомлення про депонентів інвесторів інститутів спільного інвестування, надання у повідомленні неповних відомостей або ненадання депозитарною установою відповіді на запит контролюючого органу у випадках, визначених пунктом 39-3.11 статті 39-3 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 39-3.7.1 пункту 39-3.7 статті 39-3 Податкового кодексу України камеральній перевірці підлягає своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки та надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених цією статтею. Камеральна перевірка може бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту, виправленого звіту про підзвітні рахунки або відповіді на запит контролюючого органу, а якщо такі документи були надані пізніше за днем їх фактичного подання.

Відповідно до підпункту 39-3.7.5 пункту 39-3.7 статті 39-3 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної перевірки контролюючий орган виявляє неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки у встановлений строк або несвоєчасне подання звіту, або неподання чи несвоєчасне подання виправленого звіту або відповіді на запит (повідомлення), надісланий контролюючим органом за правилами цієї статті, контролюючий орган складає акт, у якому викладається опис обставин вчиненого правопорушення, встановленого під час камеральної перевірки. Результати камеральної перевірки оформлюються у порядку, встановленому статтею 86 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець розмежував форми податкового контролю за виконанням фінансовими агентами обов`язків, передбачених статтею 39-3 Податкового кодексу України: контроль за своєчасністю подання звіту про підзвітні рахунки віднесено до предмета камеральної перевірки, за результатами якої і складається акт про виявлене несвоєчасне подання звіту, тоді як документальна позапланова перевірка з підстави, визначеної підпунктом 78.1.24 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, проводиться у разі неподання звіту про підзвітні рахунки, а порушення строків як підстава для такої перевірки стосується виключно виправленого звіту.

Як установлено судом, наказ від 25.02.2026 №972-п та направлення від 25.02.2026 №1510 ґрунтуються на підпункті 78.1.24 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на інформації щодо неподання товариством звіту про підзвітні рахунки за 2023 рік, метою перевірки визначено саме питання неподання звіту.

Водночас матеріалами справи достовірно підтверджено, що станом на дату видання наказу звіт про підзвітні рахунки за 2023 звітний період товариством було подано і прийнято контролюючим органом - 26.02.2025 о 12:25:07, з присвоєнням реєстраційного номера 387813243. Про цю обставину контролюючий орган був обізнаний задовго до призначення перевірки: Державна податкова служба України ще листом від 13.03.2025 №7078/6/99-00-08-04-01-06 повідомила товариство про прийняття звіту та про виконання ним покладеного обов`язку.

Більше того, сам відповідач в акті перевірки від 10.03.2026 №869/04-36-07-09/35165786 зафіксував, що звіт про підзвітні рахунки за 2023 рік товариством подано, і кваліфікував виявлене порушення як несвоєчасне подання звіту. Ту саму кваліфікацію відтворено і в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 08.07.2026 №0384900709, у якому зміст виявленого порушення описано як «не своєчасне подання звіту про підзвітні фінансові рахунки відповідно до вимог Загального стандарту звітності CRS за 2023 рік».

Отже обставина, з якою підпункт 78.1.24 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України пов`язує право контролюючого органу на призначення документальної позапланової перевірки та яку відповідач поклав в основу наказу від 25.02.2026 №972-п, неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки на момент видання цього наказу об`єктивно не існувала.

Інші обставини, перелічені у підпункті 78.1.24 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у спірних правовідносинах також відсутні: виправленого звіту про підзвітні рахунки товариство не подавало і подавати не було зобов`язане, інформації про незадокументовані рахунки поданий звіт не містив, запитів щодо незадокументованих рахунків контролюючий орган товариству не надсилав, а депозитарною установою товариство не є.

Суд відхиляє й можливе обґрунтування перевірки підпунктом 78.1.23 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який передбачає проведення документальної позапланової перевірки також у разі, коли виявлено порушення чи можливе порушення фінансовим агентом вимог статті 39-3 цього Кодексу. Правомірність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється виходячи з мотивів та підстав, покладених у його основу, і не може бути підтверджена підставою, якої в цьому рішенні немає. Ані наказ від 25.02.2026 №972-п, ані направлення від 25.02.2026 №1510 на зазначений підпункт не посилаються, а відповідач у відзиві на нього не покликався.

Фактично встановлене відповідачем порушення - несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки - є предметом камеральної, а не документальної позапланової перевірки (підпункт 6 абзацу другого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, підпункт 39-3.7.1 пункту 39-3.7 статті 39-3 Податкового кодексу України), і саме за результатами камеральної перевірки закон приписує складати акт про таке порушення (підпункт 39-3.7.5 пункту 39-3.7 статті 39-3 цього Кодексу).

Суд звертає увагу, що обрання відповідачем форми контролю не було нейтральним для платника податків. Для камеральної перевірки своєчасності подання звіту про підзвітні рахунки підпункт 39-3.7.1 пункту 39-3.7 статті 39-3 Податкового кодексу України встановлює строк у 30 календарних днів з дня фактичного подання звіту, тобто у цій справі - до 28.03.2025, тоді як документальну позапланову виїзну перевірку призначено 25.02.2026 і проведено з 26.02.2026 по 04.03.2026, майже через рік після фактичного подання звіту.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що у посадових осіб контролюючого органу право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки виникає за сукупності двох умов, першою з яких є наявність визначених законом підстав для її проведення (правова підстава). Наявність правової підстави є обов`язковою умовою призначення будь-якої документальної позапланової перевірки, оскільки вичерпний перелік таких підстав встановлено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки; при цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Проведення перевірки за відсутності підстави, визначеної пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, не є формальним недоліком оформлення документів на перевірку. Така перевірка проводиться поза межами повноважень, наданих контролюючому органу законом. Застосовуючи наведений висновок Великої Палати Верховного Суду до обставин цієї справи, суд зазначає, що допущене відповідачем порушення об`єктивно вплинуло на його висновки: обравши документальну позапланову виїзну перевірку замість камеральної, він фактично подолав установлений підпунктом 39-3.7.1 пункту 39-3.7 статті 39-3 цього Кодексу тридцятиденний строк, у межах якого своєчасність подання звіту про підзвітні рахунки підлягала перевірці, та встановив порушення поза межами цього строку й у формі контролю, не передбаченій законом для такого порушення. Отже податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами такої перевірки, є протиправним.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача. Проте відповідач, надавши відзив на позовну заяву, довід позивача про відсутність у контролюючого органу підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки не спростував і жодних заперечень щодо нього не навів, обмежившись викладенням змісту виявленого порушення та розрахунку штрафної санкції. Доказів наявності хоча б однієї з обставин, передбачених підпунктом 78.1.24 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, станом на дату видання наказу від 25.02.2026 №972-п відповідач суду не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СПРЕД» проведено за відсутності визначеної законом підстави, а тому податкове повідомлення-рішення від 08.07.2026 №0384900709, прийняте за результатами такої перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Встановлена судом підстава є самостійною і достатньою для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим доводи позивача щодо відсутності його вини у несвоєчасному поданні звіту про підзвітні рахунки та щодо технічного збою в роботі інформаційних систем контролюючого органу на висновок суду по суті спору не впливають і окремій оцінці не підлягають.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України», згідно з якою міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення, а тому питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, вирішується з урахуванням обставин конкретної справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.07.2026 №64. Водночас позовну заяву подано до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а тому відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» до ставки судового збору, встановленої пунктом 3 частини 2 статті 4 цього Закону (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8, і розмір судового збору, який належало сплатити, становить 2662,40 грн.

Оскільки позов задоволено, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Зайво сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн може бути повернутий позивачу за його клопотанням у порядку, встановленому пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження вважається дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПРЕД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.07.2026 №0384900709 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 35 175,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПРЕД» (49005, м. Дніпро, вул. Гусенка, буд. 17, офіс 138, код ЄДРПОУ 35165786) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез