Рішення № 140106595, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/22916/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАДА - 7" про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

30.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА-7» про стягнення податкового боргу, в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА-7» (ЄДРПОУ 35112493) у розмірі 140 318,18 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА-7» обліковується незаявлений до суду податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 140 318,18 грн, який виник унаслідок несплати у встановлені строки сум грошових зобов`язань, самостійно нарахованих та задекларованих платником податків у податковій декларації з плати за землю. У зв`язку з наявністю податкового боргу контролюючим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу, проте борг не погашено, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні); розгляд справи призначено за наявними у справі матеріалами з 31.08.2026.

Цією ж ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї матеріалів надіслано відповідачу за адресою його місцезнаходження (податковою адресою): 01001, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6. Зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідач не має.

Відповідно до частини 3 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється: за наявності в особи електронного кабінету шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету; за відсутності в особи електронного кабінету шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак відповідач вважається повідомленим про розгляд цієї справи належним чином, однак своїм правом на подання відзиву не скористався. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано, доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, не надано.

За таких обставин суд, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши надані суб`єктом владних повноважень докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА-7» (код ЄДРПОУ 35112493) зареєстроване як юридична особа 19.04.2007, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6. Відомостей про перебування відповідача в процесі припинення або у процедурі банкрутства матеріали справи не містять.

Відповідач є платником орендної плати за земельну ділянку державної (комунальної) власності з кадастровим номером 1210100000:04:017:0210, розташовану в місті Дніпрі, у зв`язку з чим податкову звітність з плати за землю подано ним до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за місцезнаходженням земельної ділянки, а нарахування та стан розрахунків обліковуються в інтегрованій картці платника податків за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб».

05.02.2021 відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9015245847 на 2021 рік, у якій самостійно обчислив річну суму орендної плати у розмірі 420 954,66 грн з розбивкою рівними частками за місяцями.

Визначені у цій декларації грошові зобов`язання за чотири звітні місяці відповідач у встановлені строки не сплатив, а саме:

- 35 079,56 грн з граничним строком сплати 01.11.2021;

- 35 079,56 грн з граничним строком сплати 30.11.2021;

- 35 079,56 грн з граничним строком сплати 30.12.2021;

- 35 079,50 грн з граничним строком сплати 31.01.2022.

Загальна сума несплачених грошових зобов`язань становить 140 318,18 грн.

У зв`язку з виникненням у відповідача податкового боргу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 12.11.2021 № 0122973-1305-0464 про наявність у відповідача станом на 11.11.2021 податкового боргу у сумі 35 079,56 грн за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» (код класифікації доходів бюджету 18010600), з детальним розрахунком суми податкового боргу.

Податкову вимогу 16.11.2021 надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його податковою адресою. Поштове відправлення відповідачу вручене не було та повернулося до контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв`язку про причину невручення «за закінченням терміну зберігання».

За даними інтегрованої картки платника податків, довідки про стан розрахунків з бюджетом та розрахунку податкового боргу станом на 14.07.2026 за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у загальній сумі 140 318,18 грн, який складається виключно з основного платежу; штрафні (фінансові) санкції та пеня у складі заявленої до стягнення суми відсутні.

Податковий борг відповідачем не погашено, докази його сплати в матеріалах справи відсутні. Відомостей про оскарження податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять. За даними контролюючого органу відповідач має відкриті банківські рахунки.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацом другим пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

За приписами пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язковими умовами, наявність яких у сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунках платника податків - юридичної особи, є: наявність у платника податків податкового боргу; узгодженість суми грошового зобов`язання, з якої такий борг виник; формування та надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги в порядку, визначеному статтями 42, 59 Податкового кодексу України; сплив тридцяти календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги; непогашення податкового боргу станом на день звернення до суду.

Саме ці обставини входять до предмета доказування у цій справі. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 240/9272/23, у якій, з посиланням на усталену практику, зазначено, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України.

Застосовуючи наведене до обставин цієї справи, суд зазначає таке.

Грошові зобов`язання, з яких виник податковий борг відповідача, самостійно обчислені та задекларовані самим платником податків у податковій декларації з плати за землю на 2021 рік, а тому в силу пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України вважаються узгодженими з моменту подання такої декларації і додаткового узгодження не потребують. Прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень у такому випадку законом не передбачено, що прямо випливає з пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України.

Унаслідок несплати відповідачем цих зобов`язань у строки, встановлені пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, вони набули статусу податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Загальна сума податкового боргу відповідача перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України підстав для незастосування заходів, спрямованих на погашення (стягнення) податкового боргу, не встановлено.

Податкову вимогу форми «Ю» від 12.11.2021 № 0122973-1305-0464 сформовано після закінчення граничного строку сплати відповідної суми грошового зобов`язання, що відповідає пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, та надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його податковою адресою, що відповідає вимогам пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України.

Оскільки поштове відправлення з податковою вимогою відповідачу вручене не було та повернулося до контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв`язку про причину невручення «за закінченням терміну зберігання», у силу абзацу другого пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України податкова вимога вважається врученою відповідачу в день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Тридцятиденний строк, установлений пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, на день звернення позивача до суду 30.07.2026 - сплив.

Сума податкового боргу, зазначена в податковій вимозі (35 079,56 грн станом на 11.11.2021), є меншою за суму, заявлену до стягнення у цій справі (140 318,18 грн станом на 14.07.2026), оскільки після формування податкової вимоги настали граничні строки сплати наступних щомісячних часток орендної плати, визначених тією самою податковою декларацією № 9015245847 від 05.02.2021, які відповідач також не сплатив.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України збільшення суми податкового боргу платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, не покладає на контролюючий орган обов`язку формувати та надсилати податкову вимогу повторно; погашенню в такому разі підлягає вся сума податкового боргу, що існує на день погашення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі № 640/25601/20, у якій зазначено, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів; при цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків, проте у разі зміни суми податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено обов`язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.

Матеріалами справи підтверджено, що з моменту формування податкової вимоги і до звернення позивача до суду податковий борг відповідача існував безперервно та не погашався.

Суд перевірив також дотримання позивачем строку, установленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, за яким податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг відповідача виник у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, тобто після 18 березня 2020 року, з якого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинено перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу, а надалі в період, протягом якого згідно з пунктом 69.9 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За таких обставин підстав вважати, що строк, установлений пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, сплив, немає. Подібного підходу дотримується і Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 25 червня 2026 року у справі № 160/9155/25.

Водночас суд зазначає, що питання правомірності визначення сум грошових зобов`язань, які утворили податковий борг, не охоплюється предметом цього позову, оскільки правомірність такого нарахування може бути перевірена судом у провадженні за позовом самого платника податків.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу у сумі 140 318,18 грн, узгодженість грошових зобов`язань, з яких він виник, формування та надіслання відповідачу податкової вимоги, безперервність існування податкового боргу з моменту формування податкової вимоги до звернення позивача до суду, а також дотримання позивачем строків, установлених пунктом 95.2 статті 95 і пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України. Доказів погашення податкового боргу, а так само доказів оскарження, скасування чи відкликання податкової вимоги матеріали справи не містять, відповідачем такі докази не надані, розмір заявленої до стягнення суми відповідачем не спростований.

Оскільки відповідач є юридичною особою, стягнення коштів з його рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, у розмірі суми податкового боргу здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючому органу (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

Від сплати судового збору позивача звільнено на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА-7» (01001, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, код ЄДРПОУ 35112493) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА-7» (код ЄДРПОУ 35112493) у сумі 140 318,18 грн (сто сорок тисяч триста вісімнадцять гривень 18 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез