Ухвала суду № 140106423, 28.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/12654/26 Суддя Волинського окружного адміністративного суду КсензюкА.Я., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кар Трейд Груп» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кар Трейд Груп» звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2026 № UA2050002026206, від 17.06.2026 № UA2050002026207, від 17.06.2026 № UA2050002026208, від 09.12.2025 № UA2050002025437, від 09.12.2025 № UA2050002025438, від 09.12.2025 № UA2050002025439.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Частиною шостою статті 161 КАС України обумовлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 (провадження №К/9901/30170/21) Верховний Суд зазначив, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19,ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.

Тому з метою забезпечення єдиної правозастосовної практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі № 803/728/17, від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а та сформулювала правовий висновок згідно з яким процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України-становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому Верховний Суд відзначив, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

В межах спірних правовідносин позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 17.06.2026 № UA2050002026206, від 17.06.2026 № UA2050002026207, від 17.06.2026 № UA2050002026208, від 09.12.2025 № UA2050002025437, від 09.12.2025 № UA2050002025438, від 09.12.2025 № UA2050002025439.

Про обставини адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення представник позивача не зазначив.

Даний позов поданий до суду 25.09.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Так суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 17.06.2026 № UA2050002026206, від 17.06.2026 № UA2050002026207, від 17.06.2026 № UA2050002026208 подані в межах строку звернення до суду, в той час як податкові повідомлення-рішення від 09.12.2025 № UA2050002025437, від 09.12.2025 № UA2050002025438, від 09.12.2025 № UA2050002025439 подані до суду з порушенням строку звернення.

При цьому щодо поновлення строку звернення до суду в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 09.12.2025 № UA2050002025437, від 09.12.2025 № UA2050002025438, від 09.12.2025 № UA2050002025439 позивач зазначив у позовній заяві, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер директор підприємства, який одночасно був єдиним учасником товариства, та який був єдиною посадовою особою. Використання КЕП директора після його смерті є недопустимим.

Тому представник позивача стверджує, що в період з часу смерті директора 28.02.2025 до моменту прийняття спадщини, внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та призначення директора з 28.05.2026 не могло бути правосуб`єктним, що унеможливлювало господарську діяльність та оскарження рішень контролюючого органу.

Після внесення змін до ЄДР, призначення нового керівника почали проводити аудит наявних документів, товарних залишків та ін. Після прийняття рішення про запуск господарської діяльності підприємства ми почали здійснювати реалізацію товарних залишків, зокрема транспортних засобів, які були на підприємстві.

20.08.2026 клієнти позивача, які намагалися здійснити постановку автомобіля на облік у сервісному центрі МВС, повідомили про неможливість постановки на облік купленого автомобіля через наявність обтяжень у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Вказує, що оскільки позивач не мав інформації з приводу наявності боргу перед ГУ ДПС у Волинській області, звернувся до адвоката за правовою допомогою.

02.09.2026 адвокатом Осадовським Романом Едуардовичем на адресу ГУ ДПС у Волинській області надіслано адвокатський запит про надання інформації чи виносились відносно зазначеної компанії податкові повідомлення-рішення в період з 01.01.2025 по даний час.

09.09.2026 року надійшла відповідь від ГУ ДПС у Волинській області де було зазначено про наявність проведених перевірок, а також надано відповідні акти перевірки та податкові повідомлення рішення до них. Після отримання відповіді з ГУ ДПС у Волинській області позивач встановив, що податкові повідомлення-рішення на підставі яких накладено обтяження також були винесені і Волинською митницею, тому 11.09.2026 адвокатом Осадовський Р.Е. надіслано ще один адвокатський запит на адресу митниці для отримання інформації про проведені перевірки та наявні податкові повідомлення-рішення.

16.09.2026 надійшла відповідь від Волинської митниці з відповідними матеріалами. Після отримання даних матеріалів позивач в розумний строк почав готувати позовну заяву до суду з метою оскарження даних ППР.

Суд наголошує, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. При цьому за змістом зазначених норм законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Під можливістю дізнатися про порушення права слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та рішення, які впливають на права особи.

Отже, наведені представником позивача обставини не підтверджують наявності об`єктивних та істотних перешкод, які унеможливлювали своєчасне звернення до адміністративного суду з позовом. Посилання на смерть директора, подальше оформлення спадщини, внесення змін до ЄДР та призначення нового керівника саме по собі не свідчить про відсутність у підприємства можливості реалізувати право на судовий захист, а також не звільняє позивача від обов`язку дотримуватися встановленого законом строку звернення до суду.

При цьому отримання позивачем у серпні 2026 року інформації про наявність обтяжень щодо належного йому майна, а в подальшому відповідей ГУ ДПС у Волинській області та Волинської митниці, не змінює моменту, з якого позивач повинен був знати про прийняті щодо нього податкові повідомлення-рішення, якщо така інформація була доступною для нього раніше.

Звернення представника позивача до контролюючих органів із адвокатськими запитами та подальше отримання копій документів свідчать лише про момент фактичного отримання позивачем відповідних матеріалів, однак самі по собі не доводять відсутності у нього об`єктивної можливості дізнатися про оскаржувані рішення у встановлений законом строк.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а наведені ним обставини не свідчать про існування дійсних, істотних та непереборних перешкод для своєчасного звернення за судовим захистом. Відтак, підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду відсутні, у зв`язку з чим заява позивача про його поновлення задоволенню не підлягає.

За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 09.12.2025 № UA2050002025437, від 09.12.2025 № UA2050002025438, від 09.12.2025 № UA2050002025439, в якій вказати інші підстави для підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кар Трейд Груп» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя А.Я. Ксензюк