Ухвала суду № 140105475, 24.09.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/550/25

Номер провадження 1-кп/504/348/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 рокус-ще ДоброславДоброславський районний суд Одеської області колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

за участю прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Доброслав клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у справі за обвинувальним актом по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024160000000341 від 09.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч. 2 ст.113, ч.2 ст.113, ч.3 ст. 27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.113, ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч. 2 ст. 113 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч.2 ст.113, ч.2 ст. 15 ч.3 ст.28 ч.2 ст.113 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Доброславського районного суду Одеської області перебуває вищезазначений обвинувальний акт.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 30.07.2026 обвинуваченому ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 30 днів, а саме до 27.09.2026.

Прокурором Доброславської окружної прокуратури було подано клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 строком на 60 діб. Клопотання обґрунтовано відсутністю зміни обсягу ризиків передбачених ст. 177 КПК України які залишаються актуальними та обумовлені невідворотністю та суворістю покарання, відсутністю міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, тим, що, обвинувачений може почати переховуватись від суду з метою уникнення покарання; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; з урахуванням характеристики кримінального провадження є реальний ризик того, що обвинувачений при спробі чинити перешкоди кримінальному провадженню може вчинити інше кримінальне правопорушення. Такі обставини вказують на необхідність та доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому та обмеження його конституційних прав, що не суперечить вимогам ст. 5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_10 категорично заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Просила винести законне рішення застосувати до обвинувачуваного ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, з покладанням відповідних обов`язків; у випадку неможливості суду винести рішення про застосування більш м`якого запобіжного заходу зменшити раніше визначений розмір застави згідно вимог ч. 5 ст. 182 КПК України та фінансового стану обвинувачуваного, на підтвердження якого надала письмові докази. Просила суд звернути увагу на формальний підхід прокурора до складання надважливого документа клопотання про продовження строків тримання під вартою, яке подано без належного обґрунтування та з численними порушеннями. Обвинувачений ОСОБА_7 захисника підтримав.

Представник потерпілої особи АТ «Українська залізниця» ОСОБА_12 в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву про розгляд кримінального провадження без його участі.

Вислухавши думку учасників процесу, беручи до уваги те, що строк обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перебігає кінця 27.09.2026, суд дійшов такого висновку.

ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки з метою ослаблення держави в умовах воєнного стану та в період збройного конфлікту, за які передбачено покарання у виді п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Статтю 176 КПК України, Законом України „Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки від 14 квітня 2022 року № 2198-IX доповнено частиною шостою задля захисту національних інтересів України, захисту української державності „від злочинів проти національної і громадської безпеки, та недопущення ухилення винними особами від відбуття кримінального покарання за вчинення злочинів вказаної категорії, а також злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Унаслідок законодавчих змін за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовують лише під час дії воєнного стану, за наявності ризиків, визначених статтею 177 Кодексу, до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні певного переліку злочинів (статті 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України), серед інших:

- злочини проти основ національної безпеки України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; фінансування дій, учинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України; державна зрада; колабораційна діяльність; пособництво державі-агресору; посягання на життя державного чи громадського діяча; диверсія; шпигунство; перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань; несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану).

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 7-р(ІІ)/2024 від 19.06.2024 року зазначив, що вбачає правомірною мету, з якою законодавець доповнив частиною шостою статтю 176 Кодексу, маючи намір посилити захист суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України за рахунок установлення вказаною нормою Кодексу тимчасово (на період дії воєнного стану) особливого порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів, які за тяжкістю й характером є наднебезпечними в умовах воєнного стану.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

При вирішенні питання про продовження до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім встановлених ризиків кримінального провадження, колегія суддів, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

Справа перебуває на стадії судового розгляду, свідки по справі та інші особи, які можуть бути допитаними у суді не допитувались, у зв`язку з чим ризик впливу на свідків, експертів та потерпілу особу є існуючим.

Так, суд під час розгляду справи має дотриматись встановленої КПК процедури отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками у кримінальному провадженні відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

Судовий розгляд наразі триває. Показання потерпілої особи та свідків мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого розгляду справи, перебуваючи на свободі обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на недопитаних потерпілого та свідків з метою схилити їх до зміни своїх показань.

Враховуючи тяжкість і суспільну небезпеку кримінального правопорушення, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень з метою виключення спроб переховуватися від правосуддя, впливу на свідків та представника потерпілої сторони по справі, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, наявність імперативної заборони закону на обрання більш м`якого запобіжного заходу, суд вважає неможливим застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу та дійшов висновку щодо необхідності продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Під час вирішення клопотання прокурора, колегією суддів вивчена можливість застосування обвинуваченому застави та ухвалою суду від 06.07.2026 було визначено заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суд враховує, що обвинувачений утримується під вартою тривалий час, при цьому запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначався судом, як імперативний та безальтернативний. З рухом розгляду справи та дослідженням судом у повному обсязі письмових доказів, ризики поза процесуальної поведінки обвинуваченого дещо зменшились, у порівнянні з ризиками, що існували на початковій стадії судового розгляду, у зв`язку з чим судом була визначена застава.

Враховуючи позицію сторони захисту, колегією суддів встановлена неможливість зменшення обвинуваченому ОСОБА_7 розміру застави, враховуючи, що під час вирішення питання щодо її розміру суд діяв в межах, визначених п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, яка не переглядалась на конституційність рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 21.07.2026 по справі № 3-176/2025(355/25). Визначений судом розмір застави є допустимим у даній категорії кримінальних злочинів, не перевищує стандартні законодавчі ліміти, здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого він обвинувачується та наявності ризиків, які зберігаються. Метою визначеної застави є виключно стримуючий фактор від втечі та перешкоджання судовому розгляду, вона не може бути зручною для виплати, оскільки її завданням є фінансове забезпечення належної процесуальної поведінки особи у справі, по обвинуваченню у вчиненню декількох епізодів особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки під час воєнного збройного конфлікту за який передбачена найсуворіша міра покарання та наявний справжній суспільний інтерес. У обвинуваченого ОСОБА_7 , наявні фінансові можливості, оскільки він отримував самостійні доходи, мав банківські рахунки та індивідуальні платіжні інструменти в тому числі криптоактивні, у нього наявні соціальні зв`язки, що свідчить про можливість залучення поручителів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 197, 372, 331 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області про продовження дії обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів до 22.11.2026 з визначенням застави.

У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_8 застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400,00 гривень, звільнити його негайно з-під варти та зобов`язати: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст ухвали суду проголошено 25.09.2026.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_2

Суддя: ОСОБА_3