Рішення № 140105077, 25.05.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1183/26

Провадження № 2/496/2348/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Буран В.М.,

за участю: секретаря Агаджанян Д.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільний позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 17880,00 грн., судові витрати, а саме судовий збір 2662,40 грн. та витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1664 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.03.2025 р. між ТОВ ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2862369, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 6 000 грн., а відповідач зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі, передбачені договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.

Відповідач не виконала свої зобов`язання, не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість, яка станом на дату подання позову становить 17 880 грн.

25.07.2025 р. ТОВ ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 25072025. На підставі вказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ ФК «Незалежні фінанси», включно і до Наказенко Івлевої М.А.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 06.04.2026 р. справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року витребувано інформацію.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягає. У своїй відповіді на відзив просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі з наступних підстав. Укладання угоди без заповнення Заявки Клієнтом є неможливим. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. «дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами». Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору. Укладення вищевказаного договору в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариства позичальником власноруч. З огляду на те, що отримані кредитні кошти за кредитним договором були перераховані на картку № НОМЕР_1 , які відкриті у АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "АКЦЕНТ-БАНК", на підтвердження вказано позивачем подано клопотання про витребування доказів. Жодних заперечень з приводу того, що Відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договору чи про зарахування та розподілення сплачених коштів Відповідачем висловлено не було. За період перебування права вимоги за вищезазначеним Договором у ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника. Для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони від 21 серпня 2014 року 322/2/7142. Позичальник під час укладення договору не надав жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зазначаємо, що в кредитному договорі відповідач не вказує, що він є особою чиї права захищені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не надає жодних доказів на підтвердження того, що Первісний кредитор був про це повідомлений. Також, представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає, що витрати на професійну

правничу допомогу на суму 5 000,00 грн. є не співмірними зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, також, відсутній детальний опис послуг із зазначенням витраченого часу, а отже, суд не має підстав для стягнення Позивача на користь Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн., тобто в цій частині судових витрат необхідно відмовити.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, проте від її представника подано відзив на позовну заяву в якому адвокат просить задовольнити позовну заяву частково та стягнути понесенні витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., докази про понесення яких, буде надано не пізніше п`яти днів після ухвалення судового рішення. Відповідачем визнано, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» дійсно 17.03.2025 року було укладено Договір про споживчий кредит №2862369. При цьому ОСОБА_1 з 14.06.2016 року по теперішній час проходить військову службу у Збройних Силах України. Зокрема, у період з 12 червня 2022 року по 23 січня 2026 року - у військовій частині НОМЕР_2 , з 24 січня 2026 року по теперішній час - у Військовій академії (м. Одеса). Отже, на Відповідача поширюються норми Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Чоловік Відповідачки, ОСОБА_2 , з 28 лютого 2022 року по теперішній час проходить військову службу за мобілізацією, що підтверджується військовим квитком ОСОБА_2 та свідоцтвом про шлюб.

Враховуючи, що Кредитний договір укладено 17 березня 2025 року, на ОСОБА_1 поширюються пільги, передбачені п.15 ст. 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей як на дружину військовослужбовця, що проходить військову службу за мобілізацією, тому неустойка (штрафу, пені) не підлягає задоволенню. Комісія за обслуговування (управління) кредитом може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць, а в іншому випадку відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» така інформація надається безоплатно.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19 та Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

У пункті 1.5.2 договору визначено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) становить 18480 грн., що нараховуються за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів. Разом з тим, Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що Відповідачу взагалі надавалися будь-які послуги, за які встановлено нарахування комісії чи певна інформація щодо кредиту та те, що така інформація надавалася частіше ніж один раз на місяць. У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 викладено правову позицію відповідно до якої, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування». Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19. Таким чином, вважає вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту у сумі 5880,00 грн безпідставними. Не погоджується із заявленими вимогами про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1664 грн., оскільки не надано доказів на їх підтвердження. Наполягає на стягненні з позивача понесених витрат у розмірі 5 000 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні встановлено, що 17.03.2025 р. між ТОВ ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2862369, який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який було надіслано на номер телефону відповідача, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 6 000 грн.

Відповідно п 1.3. Договору, Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 17.03.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Відповідно п 1.4. Договору, повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 12.03.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 18498.00 грн. Денна процентна ставка складає: (18498.00 грн. / 6000.00 грн.) / 360 днів * 100% = 0.86%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1205.23 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 24498.00 грн.

1.5.1. Комісія за надання кредиту: 18.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту

1.5.2. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 18480.00 грн., що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до платіжного доручення № 41615721 від 17.03.2025 року ТОВ «ФК Незалежні фінанси» на картковий рахунок НОМЕР_3 ОСОБА_1 було перераховано 6 000 грн.

Відповідно інформації про рух коштів по рахунку, наданої на вимогу ухвали суду про витребування доказів, АТ «А-Банк» повідомляє, що картка 4323345040598899 емітована на ім`я ОСОБА_1 , та відповідно руху коштів на картці, на неї було зараховано кошти на суму 6 000 UAH станом на 17.03.2025 р.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 становить 17 880,00 грн., з яких:

- 6 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням;

- 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 0,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту;

- 5 880,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту;

- 6 000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою(штраф, пеня).

25.07.2025 р. ТОВ ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 25072025. На підставі вказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ ФК «Незалежні фінанси», включно і до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положеннями ч.1 та 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, договір укладено в електронному вигляді.

Згідно з ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а саме п. 18. Законодавцем унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи те, що кредитний договір було укладено у 2025 року (в період воєнного стану) та на час ухвалення судом цього судового рішення воєнний стан в Україні не скасовано, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у формі неустойки у розмірі 6000 грн. підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Проте, позивач не виконав вимоги закону, тому позов в цій частині задоволенню не підлягають.

Разом з цим, з оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року №303/2014 в Україні настав особливий період, який не було скасовано на час подачі позову.

Пунктом 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Військовослужбовець строкової військової служби, військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, особа офіцерського складу, яка проходить кадрову військову службу, особа офіцерського складу, яка проходить військову службу за призовом, військовослужбовець, призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якого засуджено до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, та члени його сім`ї права на пільги не втрачають (ч.12 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей»).

Наказенко- ОСОБА_3 є військовослужбовцем та учасником бойових дій, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 №11 від 12.06.2022 року, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 №23 від 23.01.2026 року, посвідченням серії НОМЕР_4 .

Наказенко- ОСОБА_3 31.01.2024 року уклала шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 .

Чоловік відповідача - ОСОБА_2 є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_2 від 08.01.2026 року та копією військового квитка серії НОМЕР_6 .

ОСОБА_1 як військовослужбовець, яка перебуває на військовій службі, в силу положень ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», який набрав чинності з 08.06.2014 року, не має сплачувати штрафні санкції, пеню за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, проценти за користування кредитом з початку і до закінчення особливого періоду.

Враховуючи вищевикладене, суд з цих підстав також не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за неустойкою у розмірі 6000 грн., а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 5 880 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Наведені висновки в подальшому також підтримані й у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 року у справі №204/224/21, згідно якої, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд встановив, що кредитний договір №101019149 від 24.02.2025 року не містить конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачці, та за які банком встановлена щомісячна комісія. Також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні вказаного договору.

Тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальниці сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості (комісію) є нікчемними.

Таким чином, нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості у вказаному договорі є безпідставним, а тому зазначена комісія не підлягає стягненню.

В іншій частині позов підлягає задовленню.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 6 000,00 грн., з яких 6 000,00 грн. заборгованість по основному боргу(тіло кредиту).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції від 06.02.2026 року№ 15524 за подання даного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову, відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 893,40 грн. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 6 000 грн. х 2662,40 грн./17 880 грн.). При цьому суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. №36 постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Пунктом 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Отже, з наведеного слідує, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, але у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Натомість, дана категорія справ не відноситься до категорії, яка б свідчила про порушення прав відповідача як учасника бойових дій, тому суд не вбачає підстав для звільнення її від сплати судового збору.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, представником позивача, станом на дату розгляду справи, не надано до суду платіжне доручення з відміткою банку, касовий чек або інший документ, що підтверджує здійснення оплати на суму 1664 грн., отже в цій частині суд відмовляє.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 530, 549-551, 599, 624, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265,280 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: індекс 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, IBAN: НОМЕР_8 у АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за Кредитним договором № 2862369 від 17.03.2025 року у розмірі 6 000,00 гривень та суму сплаченого судового збору в розмірі 893,40 гривні, а всього 6 893,40 гривень.

В інший частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов`язано з тим, що від штатної кількості 13 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 6, недостатня кількість суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, введенням воєнного стану, відпустки у липні серпні, вересні 2026 р., що обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 8 разів, передачі справ 2-х інших суддів, суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.

З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду Одеської області, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість 13 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки 6 суддів.

Суддя В.М. Буран